Постанова № 12655333, 02.11.2010, Запорізький районний суд Запорізької області

№ 2-а-1557/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2010 року м. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області

у складі: головуючого судді Гончаренко П.П.,

при секретарі Бєлоусовій Ю.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя справу за адміністративним позовом ФОП ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя про скасування постанови в справі про адміністративне порушення серія АВ № 922481 від 07.10.2010 р., суд

встановив:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про скасування постанови в справі про адміністративне порушення серія АВ № 922481 від 07.10.2010 р., закриття провадження у справі в звязку з відсутністю складу правопорушення, вказавши, що ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя в період з 13.07.2010 року по 06.08.2010 року проводилась виїзна планова перевірка ФОП ОСОБА_1 з питання дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.10.2008р. по 31.03.2010р. та виданий акт № 1884/17-2683005662 від 11.08.2010 р.

Так, 28.09.2010 року головним державним податковим ревізором-інспектором ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя Горобець Світланою Миколаївною було винесено протокол про адміністративне правопорушення № 754459 від 28.09.2010 року та 07.10.2010 заступником начальника ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя Марушенко О.Є. винесено Постанову про адміністративне правопорушення серія АВ № 922481 за нібито порушення ст. 13 розд. ІV Декрету КМУ від 26.12.1992р. № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян» з змінами та доповненнями, за що передбачена відповідальність ч.1 ст. 164-1 КУпАП та вирішено застосувати до Позивача адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 136,00 грн.

Позивач не погоджуючись з зазначенням в оскаржуваній Постанові в якості порушення ст. 13 розд. ІV Декрету КМУ від 26.12.1992р. № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян» з змінами та доповненнями, в результаті чого ніби-то занижено податок з доходів фізичних осіб СПД за 2009р. на суму 6875, 00 грн., в обґрунтування своїх заперечень зазначив наступне.

На підставі субєктивних припущень, вільного тлумачення вимог Закону України « Про оподаткування прибутку підприємств » від 28.12.1994 р. №334/94-ВР (у редакції Закону України від 22.05.1997 р. №283/97-ВР, із змінами та доповненнями) посилання на вимоги Закону, що не регулює питань оподаткування та на неіснуючі норми закону, працівник ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя дійшла незаконного висновку, що сума витрат на маркетингові дослідження ринку нафтопродуктів України на підставі яких ПП ОСОБА_1 розпочато здійснення нового виду діяльності від якої отриманий додатковий дохід, не звязана з господарською діяльністю та не підтверджена відповідними первинними документами.

Відповідно до ст.13 розділу ІV Декрету Кабінету міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» від 26.12.1992р. № 13-92 в частині оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю «… до складу валових витрат безпосередньо повязаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» …».

Згідно із п.5.1 ст.5 Закону України « Про оподаткування прибутку підприємств » від 28.12.1994 р. №334/94-ВР (у редакції Закону України від 22.05.1997 р. №283/97-ВР, із змінами та доповненнями) - « валові витрати виробництва та обігу (далі валові витрати) сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності ».

Пунктом 1.32 ст.1 Закону України « Про оподаткування прибутку підприємств » від 28.12.1994 р. №334/94-ВР (у редакції Закону України від 22.05.1997 р. №283/97-ВР, із змінами та доповненнями) визначено поняття господарської діяльност і значення якого використовується у цьому Законі, а також в Законі України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями), а саме господарська діяльність це «… будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи …».

Так, на виконання № ДГ10/05 від 10.05.2009р. ПП ОСОБА_1 придбавались в ТОВ «Дон-Бізнестрейд-М» послуги з маркетингового дослідження ринку нафтопродуктів України.

Факт надання вказаних послуг підтверджується первинними та звітними документами актом здачі-приймання виконаних робіт (надання послуг)рахунком фактурою, прибутковими касовими ордерами, результатами досліджень у письмовому вигляді, податковими накладними реквізити яких перелічені в акта перевірки № 1884/17-2683005662 від 11.08.2010 р.

Згідно змісту результатів досліджень у письмовому вигляді, які містять конкретну інформацію щодо прогнозування цін на бензин та факторів впливу на такі ціни, що заснована на наукових методах економіки, математичної статистики, економетрики та інших галузей науки, висновок, окрім іншого, містить пряму вказівку на те, що:

«… ціни на бензин, звичайно не знизяться, але, швидше за все, залишаться на колишньому рівні або будуть слабко рости …»;

«… досить обґрунтованим буде помітити, що в різкий стрибок цін на бензин на даний момент дійсно вкрай сумнівний, що в першу чергу повязане із проведеною урядом політикою …»;

«… ціни на бензин у найближчі періоди укладуться в інтервали, розраховані по нелінійній регресійній моделі, тяжіючі при цьому до верхньої границі інтервалу , а не до розрахункового значення …».

Вказане дає змогу ПП ОСОБА_1 з найбільшою можливою точністю планувати власну господарську діяльність оскільки рівень цін на продукцію, що продається бензин безпосередньо впливає на розмір доходу.

Вказана в досліджені інформація про практичну незмінність цін на бензин надала можливість ПП ОСОБА_1 заздалегідь оцінити рівень доходу від продажу бензину, який повинен був залишитись на постійному рівні без суттєвого збільшення (що в подальшому підтвердилось) та призвела до прийняття управлінського рішення щодо розширення видів власної господарської діяльності і вже 01.08.2009р. ПП ОСОБА_1 було укладено договір комісії б/н від 01.08.2009 року із ВП «Надежда» (код за ЄДРПОУ 22519085) по наданню послуг із укладення договорів продажу та реалізації скрапленого газу в інтересах та за рахунок ВП «Надежда», що до отримання результатів таких маркетингових досліджень не планувалось.

За вказаним договором комісії ПП ОСОБА_1 за період з 3 кварталу 2009 року по 1 квартал 2010 року отримано додаткового доходу на загальну суму 167788, 28 грн. та нараховано податкових зобовязань з ПДВ на загальну суму 33557, 66 грн., що значно перевищує понесені витрати на маркетингові дослідження.

Враховуючі вищевказане, витрати на придбання послуг маркетингових досліджень, які призвели до розширення видів власної господарської діяльності та отримання додаткового доходу від такої діяльності розмір якого значно перевищує такі витрати, включаються згідно із п.5.1 ст.5 Закону України « Про оподаткування прибутку підприємств » від 28.12.1994 р. №334/94-ВР (у редакції Закону України від 22.05.1997 р. №283/97-ВР, із змінами та доповненнями) до складу валових витрат.

Твердження абзацу 4 стор.12 акта перевірки № 1884/17-2683005662 від 11.08.2010р., що « в звіті про маркетингові дослідження, який надано приватним підприємцем до перевірки не зазначено, конкретної інформації, щодо напрямків маркетингових досліджень, яка б використовувалась при укладанні договорів закупівлі та продажу товарів » та, що « до перевірки не надані договори та інші документи укладені за результатами наданих ТОВ «Дон-Бізнестрейд-М» маркетингових послуг, тому ці послуги не використовувались ПП Тарасовою у власній господарській діяльності для отримання доходу » є безпідставними та містять субєктивні припущення оскільки інформація щодо напрямків маркетингових досліджень міститься в результатах таких досліджень, в акті здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-00010/05 від 31.05.2009р. і перелічені на сторінках 12 та 17 акта перевірки № 1884/17-2683005662 від 11.08.2010р. та факт отримання додаткового доходу від використання результатів таких послуг шляхом розширення видів господарської діяльності, здійснення якої підтверджується первинними документами відображено у самому акті перевірки № 1884/17-2683005662 від 11.08.2010р. на сторінках 9-10.

Посилання на стор.12 акта перевірки № 1884/17-2683005662 від 11.08.2010р. на ст.42 Господарського кодексу України для визначення господарської діяльності з метою оподаткування є безпідставним в звязку з тим, що Господарський кодекс України не регулює питання оподаткування, що регулюються спеціальними законами з питань оподаткування, одним з яких є Закон України « Про оподаткування прибутку підприємств » від 28.12.1994 р. №334/94-ВР (у редакції Закону України від 22.05.1997 р. №283/97-ВР, із змінами та доповненнями) в п.1.32 ст.1 якого чітко визначено поняття господарської діяльності.

В звязку з вищенаведеним, висновки Постанови щодо порушення ст.13 розділу ІV Декрету Кабінету міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» від 26.12.1992р. № 13-92, є безпідставними та такими, що суперечать нормам діючого законодавства.

У відповідності до положень ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення застосовується протягом двох місяців з дня виявлення правопорушення, так в даному випадку нібито правопорушення було виявлено під час проведення перевірки, яка закінчилася 06.08.2010 року. Тобто днем виявлення правопорушення є останній день перевірки 06.08.2010 року, а оскаржувана Постанова винесена 07.10.2010 року , тобто після спливу двомісячного строку, встановленого законодавством для притягнення до адміністративної відповідальності. Тобто позивач вважає, що оскаржувана постанова винесена з порушення норм процесуального права, а саме ст. 38 КУпАП.

Отже, Позивач вважає що з його сторони не було допущено порушення ст. 13 розд. ІV Декрету КМУ від 26.12.1992р. № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян». Отже елементи, що обовязкові для кваліфікації учинку за ч. 1 ст. 164-1 КУпАП не відповідають вищенаведеним фактам, тобто не є адміністративним правопорушенням та як наслідок Постанова серія АВ № 922481 від 07.10.2010 р. підлягає скасуванню.

В судове засідання Відповідач не зявився, пояснень з приводу позову не надав, був належним чином попереджений про час і місце розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя в період з 13.07.2010 року по 06.08.2010 року проводилась виїзна планова перевірка ФОП ОСОБА_1 з питання дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.10.2008р. по 31.03.2010р. та виданий акт № 1884/17-2683005662 від 11.08.2010 р.

28.09.2010 року головним державним податковим ревізором-інспектором ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя Горобець Світланою Миколаївною було винесено протокол про адміністративне правопорушення № 754459 від 28.09.2010 року та 07.10.2010 заступником начальника ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя Марушенко О.Є. винесено Постанову про адміністративне правопорушення серія АВ № 922481 за порушення ст. 13 розд. ІV Декрету КМУ від 26.12.1992р. № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян» з змінами та доповненнями, за що передбачена відповідальність ч.1 ст. 164-1 КУпАП та вирішено застосувати до Позивача адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 136,00 грн.

На підставі субєктивних припущень, вільного тлумачення вимог Закону України « Про оподаткування прибутку підприємств » від 28.12.1994 р. №334/94-ВР (у редакції Закону України від 22.05.1997 р. №283/97-ВР, із змінами та доповненнями) посилання на вимоги Закону, що не регулює питань оподаткування та на неіснуючі норми закону, працівник ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя дійшла незаконного висновку, що сума витрат на маркетингові дослідження ринку нафтопродуктів України на підставі яких ПП ОСОБА_1 розпочато здійснення нового виду діяльності від якої отриманий додатковий дохід, не звязана з господарською діяльністю та не підтверджена відповідними первинними документами.

Відповідно до ст.13 розділу ІV Декрету Кабінету міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» від 26.12.1992р. № 13-92 в частині оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю «… до складу валових витрат безпосередньо повязаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» …».

Згідно із п.5.1 ст.5 Закону України « Про оподаткування прибутку підприємств » від 28.12.1994 р. №334/94-ВР (у редакції Закону України від 22.05.1997 р. №283/97-ВР, із змінами та доповненнями) - « валові витрати виробництва та обігу (далі валові витрати) сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності ».

Пунктом 1.32 ст.1 Закону України « Про оподаткування прибутку підприємств » від 28.12.1994 р. №334/94-ВР (у редакції Закону України від 22.05.1997 р. №283/97-ВР, із змінами та доповненнями) визначено поняття господарської діяльност і значення якого використовується у цьому Законі, а також в Законі України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями), а саме господарська діяльність це «… будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи …».

Так, на виконання № ДГ10/05 від 10.05.2009р. ПП ОСОБА_1 придбавались в ТОВ «Дон-Бізнестрейд-М» послуги з маркетингового дослідження ринку нафтопродуктів України.

Факт надання вказаних послуг підтверджується первинними та звітними документами актом здачі-приймання виконаних робіт (надання послуг)рахунком фактурою, прибутковими касовими ордерами, результатами досліджень у письмовому вигляді, податковими накладними реквізити яких перелічені в акта перевірки № 1884/17-2683005662 від 11.08.2010 р.

Згідно змісту результатів досліджень у письмовому вигляді, які містять конкретну інформацію щодо прогнозування цін на бензин та факторів впливу на такі ціни, що заснована на наукових методах економіки, математичної статистики, економетрики та інших галузей науки, висновок, окрім іншого, містить пряму вказівку на те, що:

«… ціни на бензин, звичайно не знизяться, але, швидше за все, залишаться на колишньому рівні або будуть слабко рости …»;

«… досить обґрунтованим буде помітити, що в різкий стрибок цін на бензин на даний момент дійсно вкрай сумнівний, що в першу чергу повязане із проведеною урядом політикою …»;

«… ціни на бензин у найближчі періоди укладуться в інтервали, розраховані по нелінійній регресійній моделі, тяжіючі при цьому до верхньої границі інтервалу , а не до розрахункового значення …».

Вказана в досліджені інформація про практичну незмінність цін на бензин надала можливість ПП ОСОБА_1 заздалегідь оцінити рівень доходу від продажу бензину, який повинен був залишитись на постійному рівні без суттєвого збільшення (що в подальшому підтвердилось) та призвела до прийняття управлінського рішення щодо розширення видів власної господарської діяльності і вже 01.08.2009р. ПП ОСОБА_1 було укладено договір комісії б/н від 01.08.2009 року із ВП «Надежда» (код за ЄДРПОУ 22519085) по наданню послуг із укладення договорів продажу та реалізації скрапленого газу в інтересах та за рахунок ВП «Надежда», що до отримання результатів таких маркетингових досліджень не планувалось.

За вказаним договором комісії ПП ОСОБА_1 за період з 3 кварталу 2009 року по 1 квартал 2010 року отримано додаткового доходу на загальну суму 167788, 28 грн. та нараховано податкових зобовязань з ПДВ на загальну суму 33557, 66 грн., що значно перевищує понесені витрати на маркетингові дослідження.

Враховуючі вищевказане, витрати на придбання послуг маркетингових досліджень, які призвели до розширення видів власної господарської діяльності та отримання додаткового доходу від такої діяльності розмір якого значно перевищує такі витрати, включаються згідно із п.5.1 ст.5 Закону України « Про оподаткування прибутку підприємств » від 28.12.1994 р. №334/94-ВР (у редакції Закону України від 22.05.1997 р. №283/97-ВР, із змінами та доповненнями) до складу валових витрат.

Твердження абзацу 4 стор.12 акта перевірки № 1884/17-2683005662 від 11.08.2010р., що « в звіті про маркетингові дослідження, який надано приватним підприємцем до перевірки не зазначено, конкретної інформації, щодо напрямків маркетингових досліджень, яка б використовувалась при укладанні договорів закупівлі та продажу товарів » та, що « до перевірки не надані договори та інші документи укладені за результатами наданих ТОВ «Дон-Бізнестрейд-М» маркетингових послуг, тому ці послуги не використовувались ПП Тарасовою у власній господарській діяльності для отримання доходу » є безпідставними та містять субєктивні припущення оскільки інформація щодо напрямків маркетингових досліджень міститься в результатах таких досліджень, в акті здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-00010/05 від 31.05.2009р. і перелічені на сторінках 12 та 17 акта перевірки № 1884/17-2683005662 від 11.08.2010р. та факт отримання додаткового доходу від використання результатів таких послуг шляхом розширення видів господарської діяльності, здійснення якої підтверджується первинними документами відображено у самому акті перевірки № 1884/17-2683005662 від 11.08.2010р. на сторінках 9-10.

Посилання на стор.12 акта перевірки № 1884/17-2683005662 від 11.08.2010р. на ст.42 Господарського кодексу України для визначення господарської діяльності з метою оподаткування є безпідставним в звязку з тим, що Господарський кодекс України не регулює питання оподаткування, що регулюються спеціальними законами з питань оподаткування, одним з яких є Закон України « Про оподаткування прибутку підприємств » від 28.12.1994 р. №334/94-ВР (у редакції Закону України від 22.05.1997 р. №283/97-ВР, із змінами та доповненнями) в п.1.32 ст.1 якого чітко визначено поняття господарської діяльності.

В звязку з вищенаведеним, висновки Постанови щодо порушення ст.13 розділу ІV Декрету Кабінету міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» від 26.12.1992р. № 13-92, є безпідставними та такими, що суперечать нормам діючого законодавства.

У відповідності до положень ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення застосовується протягом двох місяців з дня виявлення правопорушення, так в даному випадку правопорушення було виявлено під час проведення перевірки, яка закінчилася 06.08.2010 року. Тобто днем виявлення правопорушення є останній день перевірки 06.08.2010 року, а оскаржувана Постанова винесена 07.10.2010 року , тобто після спливу двомісячного строку, встановленого законодавством для притягнення до адміністративної відповідальності. Тобто оскаржувана постанова винесена з порушення норм процесуального права, а саме ст. 38 КУпАП.

Згідно ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яка трактує поняття адміністративного правопорушення, а дміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Під складом адміністративного правопорушення розуміється встановлена в адміністративно правових нормах відповідною статтею Особливої частини КУпАП сукупність ознак, які визначають громадську небезпечність, винність, протиправність вчинку, що призводить до застосування адміністративно правових санкцій. В свою чергу ознаки складу правопорушення обєднуються в чотири групи (елементи), що характеризують:

- обєкт правопорушення;

- обєктивну сторону правопорушення;

- субєкт правопорушення;

- субєктивну сторону правопорушення.

Наявність всіх перелічених елементів обовязкова для кваліфікації конкретного учинку в якості адміністративного правопорушення. Якщо хоча б один з них відсутній чи не відповідає тим властивостям, які передбачені відповідної статті Особливої частини КУ пАП, то вказаний учинок не є адміністративним правопорушенням.

Так розглядаючи склад ч. 1 ст. 164-1 КУпАП (наявність всіх необхідних елементів) субєктивна сторона правопорушення даної статті проявляється в умисній або необережній формі вини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 17, 102, 104, 160-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити адміністративний позов ФОП ОСОБА_1 в повному обсязі.

Скасувати Постанову про адміністративне правопорушення серія АВ № 922481 від 07.10.2010 р., винесену заступником начальника ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя Марушенко О.Є. відносно ФОП ОСОБА_1

Постанову може бути оскаржено протягом 10 днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції.

Суддя П. П. Гончаренко