Рішення № 126551415, 11.04.2025, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 квітня 2025 року справа №320/52208/24

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Білоноженко М.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо відмови у заміні ОСОБА_1 посвідчення особи, якій призначено пенсію у відповідності до частини 1, пункту «а», статті 20 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (Закон №2262-XII), як особі з інвалідністю в наслідок війни 2 групи;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, 16, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 42098368) замінити мені, ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), посвідчення особи, якій призначено пенсію у відповідності до частини 1, пункту «а», статті 20 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (Закон №2262-XII), як особі з інвалідністю в наслідок війни 2 групи у відповідності постанови Правління пенсійного фонду України №26-1 від 03.11.2017.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідач протиправно відмов у заміні посвідчення, оскільки позивачу замість раніше призначеної пенсії за вислугу років, призначено пенсію по інвалідності, тому він вважає, що має право на отримання посвідчення особи, якій призначено пенсію у відповідності до частини 1, пункту «а», статті 20 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», як особі з інвалідністю в наслідок війни 2 групи, у відповідності постанови Правління пенсійного фонду України №26-1 від 03.11.2017.

Ухвалою від 18.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач у визначений судом строк відзив на позов не подав.

Розгляд справи по суті відповідно до частини 3 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) розпочато через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об`єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд встановив таке.

Із наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що ОСОБА_1 була призначена пенсія за вислугу років на підставі положень Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

27.07.2022 УСЗН Деснянської в м. Києві районної державної адміністрації на виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.06.2022 у справі № 640/14979/21, видало посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни серії НОМЕР_2 .

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 10.04.2024 у справі №320/41925/23 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві з 16.09.2022 перевести ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з пенсії по вислузі років на пенсію по інвалідності у відповідності до частини 1 пункту «а» статті 20 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-XII, призначити пенсію у розмірі 80 % грошового забезпечення, відповідно до пункту «а» частини 1 статті 21 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-XII, здійснити перерахунок та виплату пенсії, без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням виплачених сум.

На виконання вимог вищезазначеного рішення суду позивача переведено з пенсії по вислузі років на пенсію по інвалідності у відповідності до частини 1 пункту «а» статті 20 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-XII.

На заяву позивача від 19.07.2024 щодо зміни пенсійного посвідчення, відповідач листом від 17.10.2024 повідомив його, що відсутні підстави для видачі позивачу нового пенсійного посвідчення, як особі з інвалідністю внаслідок війни.

Не погодившись із вищезазначеною відмовою відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Вирішуючи спір по суті, суд враховує, що відповідно до згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами визначає Закон України від 21.03.1991 № 875-XII «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (далі - Закон № 875-XII)

Згідно приписів ст. 3 Закону № 875-XII інвалідність як міра втрати здоров`я визначається шляхом експертного обстеження в органах медико-соціальної експертизи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я. Положення про медико-соціальну експертизу затверджується Кабінетом Міністрів України з урахуванням думок громадських об`єднань осіб з інвалідністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону № 875-XII визначено, що діяльність держави щодо осіб з інвалідністю виявляється у створенні правових, економічних, політичних, соціальних, психологічних та інших умов для забезпечення їхніх прав і можливостей нарівні з іншими громадянами для участі в суспільному житті та полягає у: виявленні, усуненні перепон і бар`єрів, що перешкоджають забезпеченню прав і задоволенню потреб, у тому числі стосовно доступу до об`єктів громадського та цивільного призначення, благоустрою, транспортної інфраструктури, дорожнього сервісу (далі - об`єкти фізичного оточення), транспорту, інформації та зв`язку, а також з урахуванням індивідуальних можливостей, здібностей та інтересів - до освіти, праці, культури, фізичної культури і спорту; охороні здоров`я; соціальному захисті; забезпеченні виконання індивідуальної програми реабілітації осіб з інвалідністю; наданні пристосованого житла; сприянні громадській діяльності.

Частиною 2 ст. 4 Закону № 875-XII визначено, що соціальний захист осіб з інвалідністю є складовою діяльності держави щодо забезпечення прав і можливостей осіб з інвалідністю нарівні з іншими громадянами та полягає у наданні пенсії, державної допомоги, компенсаційних та інших виплат, пільг, соціальних послуг, здійсненні реабілітаційних заходів, встановленні опіки (піклування) або забезпеченні стороннього догляду.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону №875-XII пільги особам з інвалідністю надаються на підставі посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, пенсійного посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до законів України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю», в яких зазначено групу та причину інвалідності (для повнолітніх осіб), категорію "дитина з інвалідністю" (для дітей), а також у відповідних випадках вказано їх основні нозологічні форми захворювань (по зору, слуху та з ураженням опорно-рухового апарату). Порядок оформлення та видачі відповідних посвідчень іноземцям, які відповідно до закону мають право на пільги, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Відповідно до ст. 36 Закону №875-ХІІ матеріальне, соціально-побутове і медичне забезпечення осіб з інвалідністю здійснюється у вигляді грошових виплат (пенсій, допомог, одноразових виплат), забезпечення медикаментами, технічними й іншими засобами, включаючи друковані видання із спеціальним шрифтом, звукопідсилюючу апаратуру та аналізатори, а також шляхом надання послуг по медичній, соціальній, трудовій і професійній реабілітації, побутовому та торговельному обслуговуванню.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом визначає Закон № 1058-IV.

Статтею 9 Закону № 1058-IV встановлено види пенсійних виплат і соціальних послуг, зокрема в частині першій зазначено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Розділом ІV Закону №1058-IV визначено умови призначення пенсії по інвалідності (стаття 30), розмір такої пенсії (стаття 33), період, на який вона призначається (стаття 34), строк виплати пенсії по інвалідності в разі зміни групи інвалідності або відновлення працездатності (стаття 35).

Відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону №1058-IV пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону.

Статтею 31 Закону № 1058-IV визначено, що причина, група, час настання інвалідності, строк, на який встановлюється інвалідність, визначаються органом медико-соціальної експертизи згідно із законодавством.

Відповідно до ст. 34 №1058-IV пенсія по інвалідності призначається на весь строк встановлення інвалідності. Особам з інвалідністю, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 цього Закону, пенсії по інвалідності призначаються довічно. Повторний огляд цих осіб з інвалідністю провадиться тільки за їх заявою.

Частиною 4 ст. 44 Закону №1058-IV визначено, що особам, яким призначено пенсію, органи Пенсійного фонду видають пенсійні посвідчення. Видача пенсійного посвідчення для пенсіонерів здійснюється безоплатно.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 була призначена пенсія за вислугу років на підставі положень Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

На виконання вимог рішення Київського окружного адміністративного суду від 10.04.2024 у справі №320/41925/23 позивача переведено з пенсії по вислузі років на пенсію по інвалідності у відповідності до частини 1 пункту «а» статті 20 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-XII.

Згідно із положеннями п. 2 Розділу І Порядку №26-1 пенсійні посвідчення виготовляються на підставі заяви на виготовлення пенсійного посвідчення (додаток 1) особи, якій призначено пенсію, що подається до територіального органу Пенсійного фонду України за місцем перебування особи на обліку як одержувача пенсії.

Пенсійні посвідчення виготовляються у паперовій формі згідно зі зразком та описом бланка пенсійного посвідчення, наведеними у додатку 2 до цього Порядку, або у вигляді платіжної картки, яка одночасно є пенсійним посвідченням, містить графічну та електронну інформацію про власника, ключі кваліфікованого електронного підпису (далі - електронне пенсійне посвідчення).

Особам, яким видано електронне пенсійне посвідчення, пенсійне посвідчення в паперовій формі не видається.

За бажанням особи, якій виготовлено пенсійне посвідчення або платіжну картку, яка одночасно є пенсійним посвідченням, може додатково формуватись відображення в електронній формі інформації, що міститься у пенсійному посвідченні (далі - Електронне відображення пенсійного посвідчення).

Електронне відображення пенсійного посвідчення формується особі засобами Єдиного державного веб-порталу електронних послуг (далі - Портал Дія) за допомогою мобільного додатка Порталу Дія із застосуванням засобів реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - Реєстр) разом з унікальним електронним ідентифікатором (QR-кодом, штрих-кодом, цифровим кодом тощо), який забезпечує на запит Порталу Дія отримання з Реєстру інформації про виготовлення особі документа, що підтверджує призначення їй пенсії, та передачу до Порталу Дія з Реєстру відповідно до законодавства України про захист персональних даних.

Електронне відображення пенсійного посвідчення має однакову з пенсійним посвідченням юридичну силу та строк дії.

Згідно п. 3 Розділу І Порядку оформлення, виготовлення та видачі документів, що підтверджують призначення особі пенсії, затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 03.11.2017 №26-1 (далі - Порядок №26-1) у разі якщо пенсійне посвідчення стало непридатним для користування, втрачено, особі призначено інший вид пенсії або змінилися обставини здійснення опіки та піклування (змінився законний представник чи його звільнено від повноважень, поновлено цивільну дієздатність одержувача пенсії тощо), за заявою одержувача пенсії видається нове посвідчення, про що робиться відмітка у пенсійній справі. Заміна пенсійного посвідчення здійснюється за процедурою, визначеною для виготовлення пенсійного посвідчення. При заміні пенсійного посвідчення одержувач пенсії повертає органу Пенсійного фонду України попередньо видане пенсійне посвідчення за наявності, електронне пенсійне посвідчення - банку, які знищуються відповідним органом Пенсійного фонду України або банком.

Відповідно до п. 1 Розділу ІІ Порядку №26-1 виготовлення пенсійних посвідчень здійснюється на підставі заяви на виготовлення пенсійного посвідчення та таких відомостей:

1) реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);

2) прізвища, імені та по батькові;

3) дати народження;

4) статі;

5) номера особового рахунку;

6) виду пенсії (за віком, по інвалідності, у разі втрати годувальника, за вислугу років);

7) групи, підгрупи, причини інвалідності із зазначенням у відповідних випадках нозологічних форм захворювань;

8) терміну дії посвідчення.

Положеннями п. 9 Розділу ІІ Порядку № 26-1 передбачено, що строк дії пенсійного посвідчення в паперовій формі не обмежується, крім випадків, коли пенсію призначено на визначений строк.

Відповідно до п. 1 Розділу VI Порядку №26-1 пенсійне посвідчення видається особі, якій призначено пенсію, особисто або її законному представнику у разі пред`явлення документів, що дають змогу територіальному органу Пенсійного фонду (банку) ідентифікувати одержувача пенсій та його законного представника, а також документів, що підтверджують статус законного представника (відповідне посвідчення, свідоцтво про народження, рішення суду тощо), та додатково у разі, якщо законний представник є резидентом, - документів, виданих відповідними контролюючими органами, що засвідчують його реєстрацію в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків.

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 набув статус особи з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи, внаслідок чого останній набув право на отримання пенсії по інвалідності, відповідно, він має право на отримання нового пенсійного посвідчення, як особі з інвалідністю в наслідок війни ІІ групи, якій призначено пенсію у відповідності до пункту «а» частини 1 статті 20 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (Закон №2262-XII), у відповідності до вимог Порядку №26-1.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд висновує, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить до повного задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору та не надав доказів понесення інших судових витрат, то підстави для їх розподілу відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 - 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо відмови у видачі ОСОБА_1 нового пенсійного посвідчення на підставі Порядку оформлення, виготовлення та видачі документів, що підтверджують призначення особі пенсії, затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 03.11.2017 №26-1.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві видати ОСОБА_1 нове пенсійне посвідчення, як особі з інвалідністю в наслідок війни ІІ групи, якій призначено пенсію у відповідності до пункту «а» частини 1 статті 20 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (Закон №2262-XII), у відповідності до вимог Порядку оформлення, виготовлення та видачі документів, що підтверджують призначення особі пенсії, затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 03.11.2017 №26-1.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Білоноженко М.А.