Єдиний державний реєстр судових рішень
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про відмову у вжитті заходів забезпечення позову
11 квітня 2025 року №320/15469/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши у місті Києві заяву Державної інспекції архітектури та містобудування України про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Державної інспекції архітектури та містобудування України до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) в особі Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області про визнання протиправною та скасування вимоги,
ВСТАНОВИВ:
До Київського окружного адміністративного суду звернулася Державна інспекція архітектури та містобудування України (адреса Україна, 01133, місто Київ, б.Лесі Українки, будинок 26, ЄДРПОУ 44245840) з позовом до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в особі Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області (адреса 01001, м. Київ, Печерський район, провулок Музейний, будинок 2-Д, ЄДРПОУ 43315602), у якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову від 19.03.2025 головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Коломієць І.М. про відкриття виконавчого провадження №77565473 на підставі постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 21.03.2023 по справі № 160/764/22.
Після подачі позовної заяви позивачем 09.04.2025 було подано заяву про забезпечення позову, в якій просить суд зупинити дію оскаржуваної постанови.
В обґрунтування поданої заяви представник позивача зазначив, що до моменту ухвалення рішення по суті в адміністративній справі правове становище позивача може бути обтяжене арештом рахунків позивача у зв`язку зі здійсненням процедури безспірного стягнення, діяльність позивача оплата рахунків буде заблокованою, що в свою чергу унеможливить ефективний захист прав позивача та їх поновлення у разі задоволення позову.
Також зазначив, що оскаржувана постанова є очевидно протиправною.
Дослідивши підстави, на яких ґрунтується заява про вжиття заходів забезпечення позову, суд дійшов висновку, що вона не підлягає задоволенню з урахування наступного.
Відповідно до частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
З урахування вищенаведених положень КАС України, розгляд заяви про забезпечення позову здійснюється без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Розглядаючи заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно частини другої статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
За правилами частин першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Тобто, вжиття заходів забезпечення позову, які передбачені частиною першою статті 151 КАС України можливі лише за наявності обставин, що визначені частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.
Слід зазначити, що за своєю суттю інститут забезпечення в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі. Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за клопотанням позивача.
Відтак, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи позивача на даному етапі переконливо свідчать про наявність підстав для забезпечення позову.
Як вказано вище, позивач просить суд зупинити дію постанови про відкриття виконавчого провадження №77565473.
Необхідність вжиття заходів забезпечення позову позивач пов`язує із вчиненням виконавчих дій та стягненням грошових коштів за постановою про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні, відкритому на підставі оскаржуваної постанови.
Водночас, згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 800/521/17 позов не може бути забезпечено таким способом, який фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті судом.
Тому, надавати правову оцінку спірній постанові суд буде під час судового розгляду та з`ясування всіх обставин, які мають значення для справи.
Як свідчать матеріли справи постанова виконавця прийнята на підставі постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 21.03.2023 по справі № 160/764/22.
Проте, судом не встановлено, що на даний час, виконавцем вжиті заходи забезпечення виконавчого провадження, в той же час позивачем не надані будь-які докази про здійснення інших заходів, які унеможливлять ефективний захист прав позивача, у разі задоволення позову.
Отже, в ході розгляду заяви про забезпечення позову не знайшли свого документального підтвердження доводи заявника про те, що до моменту ухвалення рішення по суті в адміністративній справі правове становище позивача буде обтяжене, а ефективний захист неможливим.
Судом враховано те, що в разі незабезпечення даного позову жодним чином не вплине на можливість ефективного захисту або поновлення позивачем порушених чи оспорюваних прав або інтересів, оскільки, позивач не позбавлений можливості порушувати питання про відстрочення або розстрочення виконання в порядку, передбаченому статтею 33 Закону №1404-VIII, а в разі задоволення позову звертатись за поверненням сплачених ним (стягнутих) коштів з Державного бюджету України згідно законодавства, зокрема, відповідно до Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 за N 1650/24182.
За наведених обставин та матеріалів справи суд дійшов висновку, що підстав для вжиття заходів забезпечення позову, про які просить заявник (позивач), на даний час не вбачається.
Керуючись статтями 150-157, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
1. У задоволенні заяви Державної інспекції архітектури та містобудування України про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Державної інспекції архітектури та містобудування України до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) в особі Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області про визнання протиправною та скасування вимоги відмовити.
2. Копію ухвали надіслати (вручити, надати) заявнику (його представнику), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя Панченко Н.Д.
Судове рішення № 126551270, Київський окружний адміністративний суд було прийнято 11.04.2025. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 320/15469/25. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: