Рішення № 126551191, 11.04.2025, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2025 року Справа № 640/35766/21 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Богатинського Б.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 доУправління праці та соціального захисту населення Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат провизнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Управління праці та соціального захисту населення Солом`янської районної в м.Києві державної адміністрації (далі - відповідач 1), у якій позивач просить суд:

Визнати протиправними (неправомірними) дії Управління праці та соціального захисту населення Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації стосовно відмови у здійсненні перерахунку та виплати ОСОБА_1 щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених коштів.

Зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації нарахувати та виплатити ОСОБА_1 належну суму щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2021 року в розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком (сім тисяч триста п`ятдесят чотири грн, станом на 01 травня 2021 року) на картковий рахунок ОСОБА_1 за наступними реквізитами: рахунок ІВАN НОМЕР_1 ; банк одержувача АТ КБ "ПРИВАТБАНК", Київ, Україна; РНОКПП одержувача НОМЕР_2 .

Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що виплата у 2021 році разової грошової допомоги до 5 травня у сумі 1491,00 грн, як учаснику бойових дій, у розмірі меншому ніж передбачено ч.5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 №3551-XII (далі Закон №3551-XII), свідчить про порушення прав позивача на отримання такої допомоги у належному розмірі. Позивач просить позов задовольнити.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 грудня 2021 року відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

04 січня 2022 року відповідачем 1 поданий до Окружного адміністративного суду міста Києва відзив на позовну заяву, у якому Управління соціального захисту населення Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації з позовом не погоджується та повідомляє наступне. Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат здійснює призначення, перерахунок нарахування та виплату всіх видів соціальної допомоги та інших грошових виплат. Всі виплати щорічної допомоги до 5 травня відповідно до Закону №3551-XII в місті Києві проводяться Київським міським центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат без участі управлінь соціального захисту населення. Відповідач 1 повідомляє, що жодних призначень, допомоги не проводить, просить суд у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації відмовити в повному обсязі.

За результатами автоматизованого розподілу адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України, справа №640/35766/21 передана на розгляд та вирішення Запорізькому окружному адміністративному суду.

Справа №640/35766/21 надійшла до Запорізького окружного адміністративного суду 19 лютого 2025 року.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 лютого 2025 року справу передано на розгляд судді Запорізького окружного адміністративного суду Богатинського Б.В.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 24 лютого 2025 року прийнято до провадження судді Запорізького окружного адміністративного суду Богатинського Б.В. адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 доУправління праці та соціального захисту населення Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації провизнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії. Призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Від відповідача 1 03 березня 2025 року надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач повідомляє, що саме Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат здійснює призначення, перерахунок нарахування та виплату всіх видів соціальної допомоги та інших грошових виплат. Крім того, повідомлено, що жодних призначень, нарахувань та виплат вищезазначеної допомоги відповідач не проводить.

Ухвалою суду від 07 березня 2025 року залучений до участі у справі як співвідповідач Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (далі - відповідач 2). Наданий Київському міському центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат строк для подання відзиву на позов - 15 днів з дня отримання цієї ухвали. Витребувано у Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат належним чином засвідчені копії відомостей щодо нарахування та виплати щодо нарахування та виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2021 року як учаснику бойових дій.

Відповідач 2 правом на подання відзиву до суду не скористався, на виконання ухвали суду 14 березня 2025 року надав до суду інформацію щодо отримання позивачем у 2021 році допомоги до 5 травня у розмірі, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На підставі матеріалів справи, судом встановлено наступні обставини.

Позивач має статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_3 від 27.04.2015, користується пільгами, передбаченими Законом №3551-XII, у тому числі, є отримувачем щорічної разової грошової допомоги до 5 травня.

У 2021 році відповідач 2 виплатив позивачу як учаснику бойових дій щорічну разову грошову допомогу до 5 травня в розмірі 1 491,00 грн.

09.11.2021 позивач звернувся до відповідача 1 із заявою, у якій просив провести перерахунок та виплату разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік в розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

На заяву позивача, відповідач листом від 24.11.2021 повідомив, що до його компетенції не належить питання розрахунку та виплати вказаної разової грошової допомоги.

Не погодившись з нарахуванням та виплатою разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі меншому ніж передбачено ч.5 ст. 12 Закону №3551-XII, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відповідачем 2 наданий до суду лист від 14.03.2025, у якому повідомлено, що перерахування коштів на виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік в розмірі 1491 грн учаснику бойових дій ОСОБА_1 здійснювалось на підставі списку, наданого Фінансовим управлінням Генерального штабу Збройних сил України платіжним дорученням № 148 від 21.05.2021 на спеціальний рахунок Фінансового управління. Виплата щорічної разової грошової допомоги до 5 травня провадилась за місцем служби, а саме Фінансовим управлінням Генерального штабу Збройних сил України.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Спеціальним законом, який регулює спірні правовідносини, є Закон №3551-XII. Цей Закон визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.

Пільги учасникам бойових дій встановлені статтею 12 вказаного Закону №3551-XII.

Відповідно до частини 5 статті 12 Закону №3551-XII (в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998 №367-XIV) щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Як визначено статтею 17 цього Закону, фінансування витрат, пов`язаних з введенням його в дію, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів.

Підпунктом «б» підпункту 1 пункту 20 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 №107-VI (набрав чинності 01.01.2008) частину 5 статті 12 Закону №3551-XII викладено у новій редакції, за змістом якої разова грошова допомога учасникам бойових дій до 5 травня виплачується щорічно у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

У подальшому рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10-рп/2008 у справі №1-28/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення пункту 20 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Поряд із цим, правовідносини щодо нарахування, виплати та розмірів одноразової грошової допомоги до 5 травня були з 01.01.2015 також врегульовані пунктом 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України.

Так, Законом України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» від 28.12.2014 №79-VІІІ (набрав чинності 01.01.2015) розділ VІ «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення, зокрема статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Тобто, Кабінету Міністрів України були делеговані повноваження встановлювати зокрема розмір разової грошової допомоги до 5 травня.

Водночас, рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 №3-р/2020 у справі №1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Конституційний Суд України у цьому рішенні зазначив, що Бюджетним кодексом України не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України. Встановлення пунктом 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу іншого, ніж у статтях 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», законодавчого регулювання відносин у сфері надання пільг ветеранам війни спричиняє юридичну невизначеність при застосуванні зазначених норм Кодексу та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», що суперечить принципу верховенства права, встановленому статтею 8 Конституції України.

Частиною 2 статті 152 Конституції України встановлено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Отже, з 27.02.2020 норми і положення, зокрема статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону №3551-XII, не застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. У даному випадку застосуванню підлягають положення статті 12 Закону №3551-XII в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998 №367-XIV, частиною 5 якої встановлено виплату разової грошової допомоги до 5 травня учасникам бойових дій у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Вищенаведене відповідає правовому висновку, викладеному у рішенні Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 29.09.2020, прийнятому у зразковій справі №440/2722/20 (провадження №Пз/9901/14/20) та залишеному без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021.

При цьому, суд звертає увагу, що норми будь-яких підзаконних нормативно-правових актів, у тому числі і постанов Кабінету Міністрів України, на які посилається відповідач 2 як на підставу правомірності своїх дій у спірних правовідносинах, не можуть змінювати приписів Закону №3551-ХІІ.

Так, на час виникнення спірних правовідносин одночасно діяли Закон №3551-XII в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998 №367-XIV та Постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» від 08.04.2021 №325 (далі - Постанова №325).

Виходячи із визначених у частині четвертій статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги учасникам бойових дій у 2021 році слід застосовувати не Постанову №325, а Закон № 3551-XII, який має вищу юридичну силу.

Виплата позивачу разової грошової допомоги у сумі 1491,00 грн суперечить положенням статті 12 Закону №3551-ХІІ та свідчить про порушення прав позивача на отримання такої допомоги у належному розмірі.

Суд вважає, що у цій справі належним відповідачем за заявленими позовними вимогами є Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат.

Так, відповідно до висновків Верховного Суду у зразковій справі №440/2722/20, Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат визначений відповідальним органом, який зобов`язаний завершити процедуру проведення розрахунків шляхом нарахування і виплати допомоги, то саме останній є належним відповідачем у справі.

За таких обставин, суд дійшов до висновку, що дії відповідача 2 щодо нарахування позивачу разової грошової допомоги до 5 травня у 2021 році в розмірі, меншому, ніж передбачено статтею 12 Закону №3551-XII у редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998 №367-XIV, є протиправними.

Частиною 2 статті 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суд звертає увагу, що зобов`язання відповідача виплатити недоплачену частину разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у конкретно визначеній сумі можливе лише в разі, якщо такий розмір допомоги був нарахований, але протиправно не виплачений.

Разом з тим, відповідачем 2 не було проведено нарахування допомоги в повному обсязі, а тому належним способом поновлення порушеного права позивача є зобов`язання відповідача 2 нарахувати та виплатити позивачу щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про часткове задоволення позову.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору в силу приписів Закону України «Про судовий збір», інших витрат не понесено, розподіл судових витрат не проводиться.

Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 255, 262 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у 2021 році в розмірі, меншому, ніж передбачено статтею 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998 №367-XIV.

Зобов`язати Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат нарахувати і виплатити ОСОБА_1 належну суму щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2021 року в розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги.

В задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в порядок та строки, передбачені ст.ст. 295, 297 КАС України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ),

Відповідач 1 - Управління праці та соціального захисту населення Солом`янської районної в м.Києві державної адміністрації (просп. Повітрофлотський, 40, м. Київ 03186; код ЄДРПОУ 37485511),

Відповідач 2 Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (просп. Любомира Гузара, 7, м. Київ, 03165; код ЄДРПОУ 22886300).

Повне судове рішення складено 11.04.2025.

Суддя Б.В. Богатинський