Рішення № 126551121, 11.04.2025, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 квітня 2025 року Справа№200/1591/25

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чучка В.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

У березні 2025 року ОСОБА_1 (далі позивач) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (надалі ГУ ПФУ в Донецькій області, відповідач), про:

- визнання протиправними дій щодо не зарахування до стажу судді, який враховується при обчисленні розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці: стаж роботи на посаді судді Красноармійського міськрайонного суду Донецької області з 01.10.2024 року по 02.12.2024 року 2 місяці 2 дні; стаж роботи на посаді судді Красноармійського міськрайонного суду Донецької області, яка відряджена для здійснення правосуддя до Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області для здійснення правосуддя 24 дні; половину строку навчання за денною формою в Київському ордена Леніна державному університеті імені Т.Г. Шевченка з 1 вересня 1979 року до 31 липня 1984 року - 2 роки 5 місяців 15 днів; стаж роботи, вимога щодо якого визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді, а саме: стаж роботи в галузі права із 28 лютого 1985 року до 22 жовтня 2002 року на посаді адвоката - 3 роки;

- зобов`язання зарахувати до стажу судді, який враховується при обчисленні розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці: стаж роботи на посаді судді Красноармійського міськрайонного суду Донецької області з 01.10.2024 року по 02.12.2024 року 2 місяці 2 дні; стаж роботи на посаді судді Красноармійського міськрайонного суду Донецької області, яка відряджена для здійснення правосуддя до Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області для здійснення правосуддя 24 дні; половину строку навчання за денною формою в Київському ордена Леніна державному університеті імені Т.Г. Шевченка з 1 вересня 1979 року до 31 липня 1984 року - 2 роки 5 місяців 15 днів; стаж роботи, вимога щодо якого визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді, а саме: стаж роботи в галузі права із 28 лютого 1985 року до 22 жовтня 2002 року на посаді адвоката - 3 роки;

- зобов`язання провести перерахунок та виплату з 27.12.2024 року щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з урахуванням стажу роботи судді, який дає право на обчислення розміру довічного грошового утримання судді у відставці - 27 років 7 місяців 19 днів, у розмірі 64 % від суми 121 075,20 грн., встановленої довідкою територіального управління Державної судової адміністрації в Дніпропетровській області №Б-с-31 від 08.01.2025 року про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з урахуванням раніше виплачених сум.

Позовні вимоги мотивовані тим, що при призначенні позивачу довічного грошового утримання на підставі Закону України «Про судоустрій і статус суддів» з 27.12.2024 року враховано стаж судді 21 рік 11 місяців 09 днів, загальний процент розрахунку пенсії від заробітку - 52% замість належного стажу - 27 років 7 місяців 6 днів, у розмірі 64 %. Позивач вважає такі дії протиправними та такими, що порушують її право на отримання належного щомісячного довічного грошового утримання.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 11 березня 2025 року відкрито провадження у справі № 200/1591/25, за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та повідомлення осіб (виклику) учасників справи. В ухвалі було запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву зі всіма доказами на його підтвердження, які наявні у відповідача.

26 березня 2025 року до суду надійшов відзив на позов, в якому представник відповідача зазначив, що за принципом екстериторіальності спеціалістом Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області опрацьовано звернення позивача від 16.01.2025 року та переведено позивача з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» з 27.12.2024 року. Законодавством, яке діяло на момент набрання чинності Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII, не передбачено право зарахування до стажу, що дає право на відставку та одержання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, за умови роботи на посаді судді не менше як 10 років, половини строку навчання на юридичному факультеті вищого навчального закладу, періоду проходження строкової служби, а також роботу на посаді адвоката. Враховуючи наведене, управлінням правомірно не зараховано позивачу період навчання в Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка та період роботи в якості адвоката, оскільки діючим законодавством не передбачено таке зарахування. Також, Управління зазначає, що згідно «Індивідуальних відомостей про застраховану особу» (Форма ОК-5) ОСОБА_1 встановлено, що за період роботи з 01.10.2024 по 26.12.2024 страхові внески не сплачувалися. Отже, страховий стаж обчислено з урахуванням даних індивідуальних відомостей про застраховану особу (ОК-5), станом на 16.01.2025 сплата внесків та суми нарахованої заробітної плати по 30.09.2024 (по зазначену дату враховано і стаж судді). Щодо позовних вимог в частині перерахунку та виплати пенсії у розмірі 64 % сум грошового забезпечення, управління зазначає, що відсутні підстави для її задоволення, як передчасної. Спору в цій частині фактично не існує, оскільки відповідний перерахунок пенсії ще не проведено та її виплату не здійснено. Враховуючи викладене, представник відповідача просив відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , рішенням Вищої ради правосуддя від 24.12.2024 року №3730/0/15-24 звільнена з посади судді Красноармійського міськрайонного суду Донецької області (відряджена до Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області) у відставку.

Наказом в. о. голови Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області №212-к від 26.12.2024 року відраховано суддю Красноармійського міськрайонного суду Донецької області ОСОБА_1 , відряджену до Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області для здійснення правосуддя, яка вийшла у відставку, зі штату Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області з 26.12.2024 року.

З 2018 року позивач перебувала на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області як отримувач пенсії за віком на загальних підставах.

16.01.2025 року позивач звернулась за місцем свого проживання до Лівобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Дніпрі (сервісний центр) із заявою про призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

23.01.2025 року на електронну адресу ГУ ПФУ в Донецькій області позивач додатково направила заяву, в якій просила врахувати наступне:

1. Загальний стаж, який дає право на призначення позивачу довічного грошового утримання судді у відставці становить 27 років 7 місяців 6 днів та повинен бути врахований при визначенні розміру її довічного грошового утримання судді у відставці;

2. Враховуючи приписи ч.3 ст.142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та стаж роботи судді, який дає право на призначенні позивачу довічного грошового утримання судді у відставці - 27 повних років, розмір її щомісячного довічного грошового утримання повинен складати 64% відсотки суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, а саме 64% від 121 075,20 грн. = 77 488,128 грн.;

3. У разі відсутності інформації (звіту) про 4 квартал 2024 року про сплачені податки з заробітної плати направити запити до Красноармійського міськрайонного суду Донецької області та Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, в яких позивач працювала у 4 кварталі 2024 року, для підтвердження стажу роботи на посаді судді у зазначений період.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (м.Покровськ) №056650000779 від 27.01.2025 року позивачу призначено довічне грошове утримання на підставі Закону України «Про судоустрій і статус суддів» з 27.12.2024 року у розмірі 62959,10 грн.; стаж судді, врахований при призначенні довічного грошового утримання 21 рік 11 місяців 09 днів; загальний процент розрахунку пенсії від заробітку - 52%.

На заяву позивача від 23.01.2025 року листом ГУПФУ в Донецькій області №3640-1737/С-02/8-0500/25 від 12.02.2025 року відповідач повідомив позивача, що відповідь на звернення щодо правильності обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці направлена на поштову адресу, зазначену у зверненні.

21.02.2025 року позивач звернулась до ГУ ПФУ в Донецькій області через особистий кабінет вебпорталу електронних послуг Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці з 27.12.2024 року (дати призначення), з урахуванням стажу роботи судді, який дає право на обчислення розміру довічного грошового утримання судді у відставці - 27 років 7 місяців 6 днів, у розмірі 64 % від суми 121 075,20 грн., встановленої довідкою територіального управління Державної судової адміністрації в Дніпропетровській області Б-с-31 від 08.01.2025 року про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (м.Покровськ) №056650000779 від 21.02.2025 року про перерахунок пенсії у зв`язку з уточненням даних в ЕПС визначено страховий стаж позивача 46 років 10 місяців 5 днів, загальний процент розрахунку пенсії від заробітку 52,00.

Разом з цим, відповідно до рішення Вищої ради правосуддя №3730/0/15-24 від 24.12.2024 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Красноармійського міськрайонного суду Донецької області (відряджена до Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області) у зв`язку з поданням заяви про відставку» за результатами вивчення доданих до заяви про відставку документів щодо визначення наявності в судді ОСОБА_1 відповідного стажу для звільнення у відставку, а саме: актів про призначення, переведення, обрання на посаду судді, копій трудової книжки, диплома, установлено, що до стажу роботи ОСОБА_1 на посаді судді, що дає їй право на відставку, підлягають зарахуванню: стаж роботи на посаді судді 22 роки 2 місяці 10 днів; половина строку навчання 2 роки 4 місяці 26 днів; стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надавала право на призначення на посаду судді, - 3 роки. Загальний стаж роботи судді ОСОБА_1 який дає їй право на звільнення у відставку, становить 27 років 7 місяців 6 днів.

Вирішуючи даний спір, суд виходить з такого.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України «Про судоустрій та статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VІІІ (далі - Закон №1402-VIII) визначені основні засади державної політики у сфері організації судової влади та здійснення правосуддя, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд.

Частиною першою статті 116 Закону №1402-VIII передбачено, що суддя, який має стаж роботі на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається відповідно до статті 137 цього Закону, має право подати заяву про відставку.

Згідно з частиною першою статті 137 Закону №1402-VIII до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; 2) члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.

Водночас, відповідно до абзацу 4 п. 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).

Відповідно до частини першої статті 43 Закону України «Про статус суддів» від 15 грудня 1992 року № 2862-ХІІ (далі - Закон № 2862-ХІІ) кожен суддя за умови, що він працював на посаді судді не менше 20 років, має право на відставку, тобто на звільнення його від виконання обов`язків за власним бажанням або у зв`язку з закінченням строку повноважень.

Абзацом другим частини четвертої цієї статті передбачено, що до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов`язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.

Крім цього, згідно з абзацом 2 статті 1 Указу Президента України від 10 липня 1995 року №584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів» до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.

В подальшому, після втрати чинності ст.1 Указу Президента України від 10 липня 1995 року №584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів» в березні 2008 року, питання врахування інших (крім роботи на посаді судді) періодів діяльності до стажу роботи, що дає право на відставку, було врегульовано нормами Постанови Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2005 року № 865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів»

На підставі пункту 3-1 цієї Постанови до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби та календарний період проходження строкової військової служби.

Отже, аналіз зазначених норм законодавства в контексті спірних правовідносин дає підстави дійти висновку, що до стажу роботи, що дає позивачу право на відставку та одержання довічного грошового утримання, крім часу роботи на посадах судді, зараховується половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах.

Суд також враховує, що відповідно до частини другої статті 137 Закону № 1402-VIII (у чинній редакції) до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.

Тобто, суддям додатково до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку, підлягає зарахуванню стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.

Така правова позиція покладена в основу рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22 листопада 2018 року, яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2019 року у справі № 9901/805/18.

У вказаній справі Велика Палата Верховного Суду погодилась із висновками колегії суддів Касаційного адміністративного суду та зазначила, що частину другу статті 137 Закону №1402-VIII (у редакції, яка діє з 5 серпня 2018 року) потрібно тлумачити таким чином, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) судді у сфері права, який вимагається законом як мінімальний для набуття таким суддею права для призначення на посаду судді на дату такого призначення, оскільки вказана норма закону призвела до покращення правового становища суддів, надавши можливість зараховувати до стажу роботи на посаді судді їхній стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) у сфері права тривалістю, яка вимагалася законом для призначення на посаду судді станом на дату призначення їх на посаду.

Відповідно до частини першої статті 7 Закону №2862-ХІІ (в редакції, яка діяла на час призначення позивача на посаду судді) право на зайняття посади судді районного (міського), міжрайонного (окружного) суду, військового суду гарнізону має громадянин України, який досяг на день обрання 25 років, має вищу юридичну освіту і, як правило, стаж роботи за юридичною спеціальністю не менше трьох років.

У свою чергу суд наголошує, що згідно з рішенням Вищої ради правосуддя від 24.12.2024 року №3730/0/15-24 позивач звільнена з посади судді Красноармійського міськрайонного суду Донецької області (відряджена до Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області) у відставку.

У вказаному рішенні зазначено, що за результатами вивчення доданих до заяви про відставку документів щодо визначення наявності в судді ОСОБА_1 відповідного стажу для звільнення у відставку, а саме: актів про призначення, переведення, обрання на посаду судді, копій трудової книжки, диплома, установлено, що до стажу роботи ОСОБА_1 на посаді судді, що дає їй право на відставку, підлягають зарахуванню: стаж роботи на посаді судді 22 роки 2 місяці 10 днів; половина строку навчання 2 роки 4 місяці 26 днів; стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надавала право на призначення на посаду судді, - 3 роки. Загальний стаж роботи судді ОСОБА_1 який дає їй право на звільнення у відставку, становить 27 років 7 місяців 6 днів.

Верховним Судом неодноразово у своїх постановах, зокрема від 23 червня 2022 року у справі № 420/1987/21, від 08 вересня 2022 року у справі №380/10696/21, висловлено правову позицію, згідно з якою стаж роботи на посаді судді, який дає право на відставку та призначення щомісячного довічного грошового утримання, є єдиним, обраховується та встановлюється (з`ясовується) Вищою радою правосуддя при розгляді заяви про відставку (прийнятті рішення про звільнення) і застосовується, як для прийняття рішення про відставку, так і для встановлення щомісячного довічного грошового утримання та визначення його розміру.

При цьому, неправомірним є позбавлення особи, зокрема судді, набутого статусу (наприклад, статусу особи, яка має стаж роботи на посаді судді у конкретному кількісному вимірі), оскільки це не узгоджується з принципом правової визначеності. Виключно шляхом прийняття закону дозволяється змінити механізм використання такого статусу у формі зменшення розміру фінансових виплат або пільг, а також позбавлення особи права на перерахунок певних соціальних виплат тощо.

Таким чином, загальний стаж позивача для обрахунку щомісячного довічного грошового утримання як судді у відставці, у розумінні Закону № 1402, складає 27 років 7 місяців 6 днів.

Законом № 1402 встановлено порядок обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які виходять у відставку, згідно з яким розмір щомісячного довічного грошового утримання позивача, виходячи з її стажу повних 27 років, повинен становити 64%, з яких: 50% - за стаж роботи на посаді судді 20 років; 14% (7 років * 2%) - за кожен рік на посаді судді понад 20 років.

Своєю чергою, зміст частини другої статті 9 КАС України дає підстави стверджувати, що суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять, та за жодних умов становище позивача за наслідками судового розгляду не може бути погіршено порівняно з тим, яким воно було до звернення до суду за захистом своїх прав.

За наведеного правового регулювання та встановлених у справі обставин, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову шляхом визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 27.12.2024 року виходячи із обрахунку стажу судді - 27 років 7 місяців 6 днів та з урахуванням відсотку від суддівської винагороди в розмірі 64%, та зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 27.12.2024 року, виходячи із обрахунку стажу судді - 27 років 7 місяців 6 днів та з урахуванням відсотку від суддівської винагороди в розмірі 64%, з урахуванням раніше виплачених сум щомісячного довічного грошового утримання судді.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Доказів, які б доводили необґрунтованість заявленого позову відповідачі суду не надали, тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Зважаючи на те, що позивачем при поданні позову сплачено судовий збір у сумі 968,96 грн., наведена сума відповідно до положень ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає стягненню з відповідача, за рахунок його бюджетних асигнувань.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 32, 139, 243 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 27.12.2024 року виходячи із обрахунку стажу судді - 27 років 7 місяців 6 днів та з урахуванням відсотку від суддівської винагороди в розмірі 64%.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 27.12.2024 року, виходячи із обрахунку стажу судді - 27 років 7 місяців 6 днів та з урахуванням відсотку від суддівської винагороди в розмірі 64%, з урахуванням раніше виплачених сум щомісячного довічного грошового утримання судді.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ), судовий збір у розмірі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок.

Судове рішення складено та підписано 11 квітня 2025 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.М. Чучко