Ухвала суду № 126546893, 10.04.2025, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

10 квітня 2025 року № 320/53275/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розглянувши заяву Головного управління ДПС в Одеській області про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сміливість 2022» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

у с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сміливість 2022» (вул. Липківського Василя Митрополіта, будинок 45, прим. 505, м. Київ, 03035, РНОКПП 448454426581) звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семинарська, буд. 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 44069166), в якому просить суд:

визнати протиправним та скасувати у повному обсязі податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області №7924/15-32-09-05 від 29.02.2024 про накладення на ТОВ «Сміливість 2022» штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 17000 грн.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Київського окружного адміністративного суду справа №320/53275/24 передана до розгляду судді Парненко В.С.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2024 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Представником відповідача подано до суду заяву про залишення позову без розгляду, мотивовану пропуском позивачем строку для подання позовної заяви відповідно до чинного законодавства.

Суд, розглянувши вказане клопотання, зазначає наступне.

Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Згідно з приписами ч.1 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, КАС України передбачає можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною 2 статті 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними частиною 4 статті 122 КАС України.

Так, відносини у сфері оподаткування, права та обов`язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 56 Податкового кодексу України. З її змісту вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.

Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Верховний Суд у постанові від 26.11.2020 у справі №500/2486/19 вважає, що зазначений у пункті 102.1 статті 102 ПК України строк є саме строком давності, який має матеріально-правову природу, а тому не може бути одночасно і процесуальним строком звернення до суду. Між правовою природою матеріально-правового строку давності в податкових правовідносинах та процесуального строку звернення до адміністративного суду є сутнісна різниця, а тому помилковим є ототожнення їх призначення при використанні. Крім того, зміст правовідносин щодо правомірності податкових повідомлень-рішень та/або інших рішень контролюючого органу, якими цим органом платнику податків визначаються грошові зобов`язання, свідчить про те, що вони об`єктивно не можуть існувати як спірні протягом 1095 днів (або у відповідних випадках 2555 днів) з дня отримання відповідного податкового повідомлення-рішення.

Верховним Судом зазначено, що численні юридичні наслідки, які з огляду на положення Податкового кодексу України виникають або можуть виникнути внаслідок реалізації контролюючим органом своїх повноважень та обов`язків, після того, як визначене контролюючим органом грошове зобов`язання набуло статусу узгодженого, настають у значно менший строк, ніж 1095 днів. Тому надання такого строку для звернення до суду з вимогою про оскарження податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу щодо визначення грошового зобов`язання створювало б непропорційність між застосованими засобами та поставленою метою, зокрема, щодо обсягу прав і обов`язків як платників податків, так і контролюючих органів. Зокрема така непропорційність здатна створити стан невизначеності щодо легітимності дій контролюючого органу, вчинених у законний спосіб у межах строку давності, встановленого статтею 102 ПК України, оскільки після звернення платника податків з відповідним позовом до суду раніше узгоджені грошові зобов`язання стають неузгодженими. У зв`язку з наведеним право ініціювати в судовому порядку спір щодо правомірності податкових повідомлень-рішень та/або інших рішень контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання об`єктивно не може існувати протягом 1095 днів, оскільки така тривалість порушує принцип правової визначеності як одного з основних елементів верховенства права, а також не забезпечує досягнення мети й завдань функціонування податкової системи.

З огляду на вказане, що норма пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України не визначає процесуального строку звернення до суду у випадку не здійснення досудового адміністративного оскарження до вищого податкового органу, а тому такий строк визначається пунктом 2 статті 122 Кодекс адміністративного судочинства України.

З урахування викладеного, суд дійшов висновку, що до податкових повідомлень-рішень Кодексом адміністративного судочинства України та Податковим кодексом України встановлені наступні види строків звернення до суду у справах даної категорії:

- шість місяців, якщо позивачем не застосовувалась процедура досудового врегулювання спору;

- три місяці, якщо позивачем застосовувалась процедура досудового врегулювання спору, однак рішення за результатами скарги не було прийнято або не було направлено скаржнику;

- один місяць, якщо позивачем застосовувалась процедура досудового врегулювання спору та прийнято рішення про відмову в задоволенні скарги.

Матеріали справи свідчать, що позивачем оскаржується податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області №7924/15-32-09-05 від 29.02.2024, отримане останнім 01.03.2024 р. Досудове врегулювання спору не відбувалось.

До суду позивача звернувся 31.08.2024 згідно відмітки поштового відправлення, тобто у межах шестимісячного строку, обчисленого з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, суд вважає, що позивачем дотримано строк звернення до суду з даним позовом, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України .

З огляду на викладене, розглянувши подане відповідачем клопотання, суд дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність доводів Головного управління ДПС в Одеській області про пропуск позивачем строку звернення до суду з даним позовом, та як наслідок, клопотання відповідача про залишення позову без розгляду не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 121, 122, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС в Одеській області про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити.

Копію ухвали направити позивачу та відповідачу.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя Парненко В.С.