Рішення № 126546652, 10.04.2025, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2025 року м. Київ справа №320/2702/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жук Р.В. розглянув у порядку спрощеного провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Акціонерного товариства Фармак

до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими

платниками податків

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

від 29.11.2022 №1063/Ж10/31-00-04-03-04,-

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст позовних вимог.

До Київського окружного адміністративного суду звернулося Акціонерне товариство Фармак (далі позивач, АТ Фармак) з позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі відповідач, Центральне міжрегіональне управління ДПС), у якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 29.11.2022 №1063/Ж10/31-00-04-03-04.

ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що є національним виробником лікарських засобів та великим платником податків, у тому числі ПДВ. АТ Фармак здійснює виробництво і реалізацію лікарського засобу ФАРМАСУЛІН®Н (розчин для ін`єкцій, 100 МО/мл, по 3 мл у картриджі, по 5 картриджів у блістері; по 1 блістеру в пачці з картону; по 5 мл або по 10 мл у флаконі; по 1 флакону в пачці з картону), що підтверджується відомостями з Державного реєстру лікарських засобів.

Позивач у позовній заяві стверджує, що відповідно до пункту 71 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України операції з реалізації лікарського засобу ФАРМАСУЛІН®Н (розчин для ін`єкцій, 100 МО/мл, по 3 мл у картриджі, по 5 картриджів у блістері; по 1 блістеру в пачці з картону; по 5 мл або по 10 мл у флаконі; по 1 флакону в пачці з картону) звільняються від оподаткування ПДВ, оскільки цей лікарський засіб належить до фармакотерапевтичної групи інсулінів короткої тривалості дії (Іnsulin (shortacting)), відтак входить до переліку товарів визначеного постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 № 224.

Також позивач зазначає, що в межах камеральної перевірки відповідач фактично здійснив контроль повноти та достовірності нарахування і сплати ПДВ за операціями з реалізації лікарського засобу ФАРМАСУЛІН®Н, що не може охоплюватися камеральною перевіркою, оскільки належить до предмету документальної перевірки.

З урахуванням наведених аргументів, АТ Фармак просить задовольнити позов у повному обсязі.

Центральне міжрегіональне управління ДПС подало відзив на позовну заяву, у якому вказало, що лікарський засіб ФАРМАСУЛІН®Н не відповідає міжнародному непатентованому найменуванню (Іnsulin (shortacting)), тому позивач безпідставно застосував положення пункту 71 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення ПК України щодо звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання цього препарату. Таким чином, на думку відповідача, спірне податкове повідомлення-рішення є правомірним, а позовні вимоги не підлягають задоволенню.

ІІІ. Заяви (клопотання) учасників справи інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду міста Києва від 22.02.2022 відкрито провадження у справі за загальними правилами спрощеного позовного провадження та призначено підготовче засідання (суддя Брагіна О.Є.).

23.03.2023 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Жуку Р.В.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.11.2023 адміністративну справу прийнято до провадження та призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження.

13.12.2023 до суду від позивача надійшли додаткові пояснення.

18.12.2023 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

20.12.2023 до суду від відповідача надійшли додаткові пояснення.

Інших заяв чи клопотань по суті справи учасниками справи до суду не подано.

Частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно частини другої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

З урахуванням викладеного, керуючись положеннями частини другої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України наявні підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження.

ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Розглянувши подані сторонами документи, з`ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням доказів, суд встановив такі обставини.

АТ Фармак є юридичною особою, яка перебуває на обліку як платник податків у Центральному міжрегіональному управлінні ДПС (код ЄДРПОУ 00481198, місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 63).

Позивач є виробником лікарського засобу ФАРМАСУЛІН®Н, розчин для ін`єкцій, 100 МО/мл, по 3 мл у картриджі, по 5 картриджів у блістері; по 1 блістеру в пачці з картону; по 5 мл або по 10 мл у флаконі; по 1 флакону в пачці з картону, що зареєстрований в Державному реєстрі лікарських засобів України за реєстраційним посвідченням UA/2318/01/01. Цей лікарський засіб зареєстрований з міжнародним непатентованим найменуванням Insulin (human), і має АТХ (анатомо-терапевтично-хімічна класифікація) код A10AB01.

Судом встановлено, що контролюючим органом проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій декларації з ПДВ АТ ФАРМАК за червень 2022 року.

За результатами камеральної перевірки відповідачем складено акт від 20.10.2022 №1001/Ж5/31-00-04-03-04/00481198 (далі акт перевірки), відповідно до якого Центральне міжрегіональне управління ДПС здійснило аналіз відображення показників даних податкової декларації АТ ФАРМАК з ПДВ від 18.07.2022 №9130644802 з урахуванням уточнюючого розрахунку від 20.10.2022 №9216363366 та встановило відхилення, а саме: у декларації за червень 2022 року позивач застосував податкову пільгу, передбачену пунктом 71 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення ПК України. Разом з тим відповідач в акті перевірки дійшов висновку про невідповідність міжнародного непатентованого найменування лікарського засобу ФАРМАСУЛІН®Н (Insulin (human)) у податкових накладних АТ ФАРМАК міжнародному непатентованому найменування лікарських засобів (Іnsulin (shortacting)), які відповідно до переліку лікарських засобів, визначених Постановою №224, звільняються від оподаткування ПДВ на період дії карантину.

Відповідач дійшов висновку, що посадові особи АТ ФАРМАК безпідставно застосували податкову пільгу у вигляді звільнення від оподаткування ПДВ на операції з постачання лікарського засобу ФАРМАСУЛІН®Н, чим допустили порушення пункту 71 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення, пункту 185.1 статті 185, пункту 193.1 статті 193 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкових зобов`язань на 130 385,00 грн (р. 9 Декларації); заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту на 130 385,00 грн (р. 18 Декларації).

АТ ФАРМАК подало заперечення (від 11.11.2022 №17-9/158) на акт перевірки, в яких просило переглянути висновки, викладені в акті перевірки, та не приймати рішення про донарахування позивачу грошових зобов`язань з ПДВ на підставі такого акта перевірки.

Листом від 23.11.2022 №534/Ж12/31-00-4-03-04-15 Центральне міжрегіональне управління ДПС повідомило позивача, що за результатами розгляду його заперечень було прийнято рішення про залишення висновків акту перевірки без змін.

22.11.2022 Центральне міжрегіональне управління ДПС прийняло податкове повідомлення-рішення форми №1063/Ж10/31-00-04-03-04, яким АТ ФАРМАК збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ в розмірі 130 385,00 грн та застосовано фінансові санкції у розмірі 65 192,50 грн.

Не погоджуючись з цим податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку.

За результатами розгляду скарги Державна податкова служба України рішення від 26.01.2023 №1934/6/99-00-06-01-02-06 залишено без змін податкове повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС від 22.11.2022 №1063/Ж10/31-00-04-03-04, а скаргу АТ ФАРМАК без задоволення.

Не погодившись з податковим повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС від 22.11.2022 №1063/Ж10/31-00-04-03-04, позивач звернувся до суду з цим позовом.

V. Оцінка суду.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковим кодексом України (далі ПК України).

Пунктом 185.1 статті 185 ПК України передбачено, що об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Відповідно до пункту 193.1 статті 193 ПК України ставки податку встановлюються від бази оподаткування в таких розмірах: а) 20 відсотків; б) 0 відсотків; в) 7 відсотків по операціях з: постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів, а також медичних виробів, які внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення або відповідають вимогам відповідних технічних регламентів, що підтверджується документом про відповідність, та дозволені для надання на ринку та/або введення в експлуатацію і застосування в Україні.

Отже, постачання на митній території України лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів, за загальним правилом оподатковується за ставкою ПДВ - 7%.

11.03.2020 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, згідно з якою відповідно до статті 29 Закону України Про захист населення від інфекційних хвороб з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10 березня 2020 року, Кабінет Міністрів України постановив установити з 12 березня 2020 року до 22 травня 2020 року на всій території України карантин (пункт 1 цієї постанови).

Законом України від 30.03.2020 №540-ІХ Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019) внесені зміни до ПК України щодо звільнення від оподаткування ПДВ; викладено у новій редакції пункт 71 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення ПК України (цей пункт внесений до ПК України Законом України від 17.03.2020 №530-ІХ).

Пунктом 71 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення ПК України (згідно із змінами) було встановлено, що тимчасово, на період, що закінчується останнім календарним днем місяця, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та/або операції з постачання на митній території України товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України. Норми цього пункту застосовуються до операцій, здійснених починаючи з 17 березня 2020 року.

Таким чином, починаючи з 17.03.2020 до останнього календарного дня місяця, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), операції з постачання на митній території України лікарських засобів, необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України, звільняються від оподаткування ПДВ.

Дія карантину, установленого з 12.03.2020 на всій території України, неодноразово продовжувалася відповідними постановами Кабінету Міністрів України. Зокрема, відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236 на території України було установлено карантин з 19 грудня 2020 року до 30 червня 2023 року шляхом продовження дії карантину, встановленого постановою КМУ від 11.03.2020 №211.

Отже, в період спірних правовідносин операції з постачання в Україні лікарських засобів, перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України, звільнялися від оподаткування ПДВ.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 №224 (далі Постанова №224) затверджено перелік товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість та які звільняються від сплати ввізного мита.

Означена постанова містить таблицю лікарських засобів, імунобіологічних препаратів та харчових продуктів для спеціальних медичних цілей, що необхідні для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, яка складається із чотирьох колонок, в яких вказані: код згідно з УКТЗЕД; міжнародне непатентоване найменування (назва) лікарського засобу, назва групи препаратів та продуктів для спеціальних медичних цілей; форма випуску; дозування.

У Переліку лікарських засобів, імунобіологічних препаратів та харчових продуктів, затвердженому Постановою №224, зазначена позиція: Insulin (short acting) з дозуванням 100 ОД/мл.

У позовній заяві позивач стверджує, що лікарський засіб ФАРМАСУЛІН®Н (торгівельне найменування) відповідає позиції: Insulin (shortacting), яка передбачена Постановою №224.

Вирішуючи спірне питання, а саме: чи відповідає лікарський засіб ФАРМАСУЛІН®Н позиції Insulin (shortacting), що передбачена Постановою №224, суд зазначає таке.

Згідно з відомостями з Державного реєстру лікарських засобів України, витяг з якого наявний в матеріалах справи, лікарський засіб ФАРМАСУЛІН®Н має міжнародне непатентоване найменування Insulin (human), відповідно до анатомо-терапевтично-хімічної класифікації Всесвітньої організації охорони здоров`я цей лікарський засіб має код А10AB01 (ATС код) - лікарський засіб є людським інсуліном для ін`єкцій швидкої дії та входить до складу протидіабетичних лікарських засобів.

За змістом Інструкції для медичного застосування лікарського засобу, копія якої наявна в матеріалах справи, ФАРМАСУЛІН®Н є лікарським засобом з діючою речовиною інсулін людський біосинтетичний (ДНК-рекомбінантний); відноситься до фармакотерапевтичної групи: Протидіабетичні засоби. Препарати інсуліну. Інсуліни та аналоги короткої тривалості дії. Код АТХ А10А В01; згідно з фармакологічними властивостями є препаратом інсуліну короткої дії; основна дія інсуліну полягає у регулюванні метаболізму глюкози.

Таким чином, лікарський засіб ФАРМАСУЛІН®Н відноситься до групи лікарських засобів інсулінів короткої тривалості дії, що відповідає позиції Insulin (shortacting), зазначеній в переліку лікарських засобів, який затверджений Постановою №224.

Суд відхиляє довід контролюючого органу на неможливість застосування до операцій позивача з постачання лікарського засобу ФАРМАСУЛІН®Н пільги у вигляді звільнення від оподаткування ПДВ через те, що цей препарат має міжнародне непатентоване найменування Insulin (human), а не Insulin (shortacting) (як передбачено в Постанові №224), оскільки в затвердженому цією постановою переліку вказані не лише міжнародні непатентовані найменування (назви) лікарських засобів, а й назви групи препаратів.

Крім того, доводи відповідача з приводу того, що лікарський засіб ФАРМАСУЛІН®Н, який має міжнародне непатентоване найменування Insulin (human), не належить до Переліку лікарських засобів, затвердженого Постановою №224, спростовуються інформацією, наведеною Міністерством охорони здоров`я України в листах від 18.02.2022 №24-04/4808/2-22, від 02.02.2022 №24-04/17/273/ЗПІ-22//433 та від 06.08.2021 №24-04/23406/2-21, в яких, зокрема, вказано, що за інформацією ДП Державний експертний центр МОЗ лікарський засіб ФАРМАСУЛІН®Н відноситься до Переліку зареєстрованих в Україні лікарських засобів, які відповідають фармакотерапевтичній групі Інсуліни та аналоги для ін`єкцій, швидкої (короткої) дії; в Україні не зареєстровано жодного лікарського засобу під міжнародним непатентованим найменуванням Insulin (shortacting).

Суд зазначає, що в разі виявлення контролюючим органом можливості неоднозначного трактування Переліку лікарських засобів, що затверджений Постановою №224, в частині міжнародного непатентованого найменування/групи препаратів Insulin (short), відповідач мав керуватися принципом презумпції правомірності поведінки платника податків і приймати рішення на користь останнього згідно з підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4, пунктом 56.21 статті 56 ПК України.

Ураховуючи, що лікарський засіб ФАРМАСУЛІН®Н належить до групи препаратів інсулінів короткої дії, відтак входить до переліку лікарських засобів, затвердженого Постановою №224, суд дійшов висновку, що за приписами пункту 71 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідних положень ПК України операції з постачання цього лікарського засобу у спірному періоді звільнялися від оподаткування ПДВ.

Щодо доводу позивача проте, що за результатами камеральної перевірки податкової декларації АТ Фармак відповідач фактично здійснив контроль повноти та достовірності нарахування і сплати ПДВ за наслідками операцій з постачання лікарського засобу ФАРМАСУЛІН®Н, що належить до предмету документальної перевірки, суд зазначає таке.

Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України (у редакції станом на дату складання акту перевірки) камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до пункту 76.1 статті 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згідно з пунктом 200.10 статті 200 ПК України (у редакції, чинній на час спірних правовідносин) у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).

Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 200.11 статті 200 ПК України передбачено, що контролюючий орган має право протягом 60 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку - за днем її фактичного подання, провести документальну перевірку платника податку у порядку, передбаченому підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу. Рішення про проведення документальної перевірки має бути прийнято не пізніше закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки.

Верховний Суд у постанові від 23.07.2020 (справа №805/1584/17-а) зазначив, що камеральною перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником об`єкта оподаткування та суми податку, що підлягає сплаті до бюджету. Перевірка будь-яких інших відомостей, витребування у платника додаткової інформації та документів, подання яких разом з податковою декларацією чинним законодавством не передбачено, камеральною перевіркою не охоплюється. Фактично предмет камеральної перевірки передбачає встановлення повноти, своєчасності подання платником податкової звітності, перевірку правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування). Разом з тим, зважаючи на вимоги наведених норм права, вбачається відсутність у відповідача повноважень під час проведення камеральної перевірки досліджувати своєчасність сплати податкових зобов`язань, оскільки камеральною перевіркою охоплюються лише показники податкової звітності, у зв`язку з чим перевірка будь-яких інших відомостей перебуває поза межами даної перевірки. Аналіз достовірності сформованих платником показників податкової звітності, а також своєчасність та повнота сплати податків під час камеральної перевірки не здійснюється. Водночас своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати податків може бути перевірена контролюючим органом в разі здійснення документальних перевірок в порядку, передбаченому статтями 77, 78 ПК України.

Аналогічний висновок щодо застосування норм підпунктів 75.1.1, 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України викладений і в постановах Верховного Суду від 23.11.2023 (справа № 640/7643/21), від 23.05.2019 (справа № 804/8228/14). Згідно з цим висновком Верховного Суду у контролюючого органу відсутні повноваження під час проведення камеральної перевірки досліджувати повноту нарахування і сплати позивачем податків, оскільки камеральною перевіркою охоплюються лише показники податкової звітності, у зв`язку з чим перевірка будь-яких інших відомостей перебуває поза межами даної перевірки.

З матеріалів справи вбачається, що в межах камеральної перевірки відповідач здійснив контроль повноти та достовірності нарахування та сплати позивачем податків за наслідками операцій з постачання лікарського засобу ФАРМАСУЛІН®Н і надав оцінку правильності застосування ставки податку на такі операції (7% ПДВ чи звільнення від оподаткування).

Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного податкового законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення від 29.11.2022 №1063/Ж10/31-00-04-03-04 та необхідність його скасування.

VI. Судові витрати.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2933,66 грн.

З огляду на задоволення позову та враховуючи приписи статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, на користь позивача підлягають стягненню здійсненні ним судові витрати зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 132, 139, 143, 242-246, 255, 260-263, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 29.11.2022 №1063/Ж10/31-00-04-03-04.

Стягнути на користь Акціонерного товариства Фармак (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 63, код ЄДРПОУ 00481198) понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі 2933 (дві тисячі дев`ятсот тридцять три) грн 66 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (02068, м. Київ, вул. Кошиця, 3, код ЄДРПОУ 44082145).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Жук Р.В.