Вирок № 126543092, 11.04.2025, Білогірський районний суд Хмельницької області

БІЛОГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ вул. Шевченка, 42, смт Білогір`я, Шепетівський район, Хмельницька область, 30200 тел./факс (03841) 2-14-44, тел. 2-03-97, е-mail: inbox@bg.km.court.gov.ua, web:https://bg.km.court.gov.ua/sud2201/, код ЄДРПОУ 02886947

Справа № 669/51/24

Провадження № 1-кп/669/7/25

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 квітня 2025 року смт.Білогір`я

Білогірський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника адвоката ОСОБА_5 ,

потерпілої ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в с-щі Білогір`я кримінальне провадження № 12023244000001727 за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Бутівці Старокостянтинівського району Хмельницької області, проживаючого по АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, невійськовозобов`язаного, з середньою освітою, працюючого трактористом в ТОВ НВА «Перлина Поділля», одруженого, згідно ст. 89 КК України не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У вечірню пору доби 08 січня 2023 року ОСОБА_4 , в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів та з метою крадіжки чужого майна, зайшов на територію домоволодіння по АДРЕСА_2 та, користуючись відсутністю сторонніх осіб та вільним доступом до майна, з ями, що знаходилася біля господарської будівлі, таємно викрав належну потерпілій ОСОБА_6 водяну насосну станцію «EUROAQUA» вартістю 3880 грн.

В судовому засіданні обвинувачений в силу положень ст. 63 Конституції України по суті пред`явленого обвинувачення відмовився давати показання, при цьому своєї винуватості в пред`явленому йому обвинувачені не визнав, зазначивши, що звинувачення його в крадіжці є не що іншим як наклепом та помстою свідка по справі колишньої дружини ОСОБА_7 .

Незважаючи на невизнання своєї винуватості обвинуваченим, його вина у вчиненні злочину підтверджується зібраними в ході досудового розслідування та дослідженими в судовому засіданні наступними доказами:

- показаннями потерпілої ОСОБА_6 , яка в судовому засіданні пояснила, що в домоволодінні по АДРЕСА_2 вона народилася, проживала, успадкувала вказане домоволодіння по заповіту після своєї баби ОСОБА_8 та здійснює за ним догляд. Зазначила, що на подвір`ї домоволодіння, а саме біля літньої кухні, була викопана спеціальна яма, де було встановлено придбану особисто нею в 2009-2011 рр. насосну станцію «EUROAQUA». Зазначила, що відсутність насосної станції вона виявила в січні 2023 року, а у вересні місяці цього ж 2023 року до неї зателефонувала сусідка ОСОБА_7 , яка повідомила, що її співмешканець ОСОБА_4 в січні 2023 року викрав з її подвір`я водяну насосну станцію, двигун з якої продав за зерно, а комплектуючі знаходяться у неї вдома на горищі. Після телефонної розмови із сусідкою ОСОБА_7 вона відразу зателефонувала до ОСОБА_4 і попросила його, щоб він повернув викрадене майно, на що останній спочатку погодився, однак не виконав своєї обіцянки, тому про крадіжку вона повідомила працівників поліції, а саме дільничного офіцера поліції ОСОБА_9 . Також, зазначила, що в листопаді 2023 року вона особисто була присутньою під час вилучення працівниками поліції двигуна до насосної станції в жителя с. Москалівка Ямпільської територіальної громади ОСОБА_10 , який повідомив, що вказаний двигун він придбав в березні-квітні 2023 року в ОСОБА_4 . Також, вказала, що обвинувачений за викрадення її майна заслуговує на суворе покарання, проте, матеріальних та моральних претензій вона до нього не має;

- показаннями свідка ОСОБА_10 , який в судовому засіданні пояснив, що в кінці березня чи на початку квітня 2023 року (точно дати не пам`ятає) до нього до дому в с. Москалівка прийшов знайомий ОСОБА_4 із с. Довгалівка, який запитав у нього, чи може він продати зерно, щоб засіяти город. При цьому, ОСОБА_4 зазначив, що в нього немає грошей на купівлю зерна та запропонував розрахуватися електродвигуном. Він погодився і в той же день дав ОСОБА_4 декілька мішків вівса та пшениці, визначивши їхню вартість в сумі біля 1600-1700 грн. На наступний день ОСОБА_4 в рахунок отриманого зерна привіз йому електродвигун до водяної насосної станції, однак без крильчатки, яку зобов`язався привезти пізніше. Про те, що даний двигун був викрадений у ОСОБА_6 він не знав, а дізнався лише від працівників поліції та добровільно видав останнім під час огляду домоволодіння в листопаді 2023 року. Після цього він зателефонував до ОСОБА_4 та висловив йому претензію, що двигун у нього вилучили, оскільки він викрадений, на що ОСОБА_4 сказав, що за отримане зерно він з ним пізніше повністю розрахується;

- показаннями свідка ОСОБА_11 , який в судовому засіданні пояснив, що він є рідним братом ОСОБА_7 , яка певний період часу проживала однією сім`єю з ОСОБА_4 як чоловік та жінка по АДРЕСА_2 . Зазначив, що в жовтні місяці 2023 року з його участю проводився огляд території домоволодіння АДРЕСА_2 , під час якого він з домоволодіння добровільно видав працівникам поліції металеву бочку синього кольору місткістю 25 л та деталь до електродвигуна від водяної станції. При цьому, повідомив, що під час вказаної слідчої дії також була присутня потерпіла ОСОБА_6 , яка впізнала видані ним речі та пояснювала, що вони є комплектуючими до водяної насосної станції;

- показаннями свідка ОСОБА_12 , який в судовому засіданні підтвердив, що він в листопаді місяці 2023 року був понятим під час огляду території домоволодіння АДРЕСА_3 та бачив як власник даного домоволодіння ОСОБА_10 виніс з гаража та добровільно видав працівникам поліції електродвигун чорного кольору до водяної станції потужністю 1,5 кВт. Зазначив, що під час вказаної слідчої дії також була присутня ОСОБА_6 , яка повідомила, що виданий ОСОБА_10 електродвигун використовувався нею у водяній станції та був викрадений. При цьому, свідок вказав, що в ході проведення огляду ОСОБА_10 пояснював, що вилучений електродвигун він отримав від ОСОБА_4 в рахунок оплати за надане останньому зерно;

- показаннями свідка ОСОБА_13 , яка в судовому засіданні підтвердила, що вона в листопаді місяці 2023 року була присутня в якості понятого під час огляду території домоволодіння АДРЕСА_3 та бачила як власник даного домоволодіння ОСОБА_10 виніс та добровільно видав працівникам поліції електродвигун. Зазначила, що в ході проведення огляду ОСОБА_10 пояснював, що вилучений електродвигун він отримав від ОСОБА_4 в рахунок оплати за надане останньому зерно;

- показаннями свідка ОСОБА_7 , яка в судовому засіданні (допит проводився в режимі відеоконференції) пояснила, що біля 10 років до квітня 2023 року проживала однією сім`єю з ОСОБА_4 як чоловік та жінка по АДРЕСА_2 і їй достовірно відомо про той факт, що в січні 2023 року її чоловік ОСОБА_4 з домоволодіння по АДРЕСА_2 , яке належить ОСОБА_6 , викрав водяну насосну станцію, яка являла собою електродвигун чорного кольору та бочку синього кольору. Пояснила, що 08 січня 2023 року вона вийшла з будинку на двір, зайшла у хлів та побачила, що чоловік ОСОБА_4 приніс водяну насосну станцію (електродвигун та бочка), які були в зібраному стані. На її запитання звідки ці речі, ОСОБА_4 відповів, що взяв їх в ОСОБА_14 . Вона ж, в свою чергу, просила чоловіка віднести викрадені речі назад, де він їх взяв, оскільки не хотіла мати проблем з поліцією та односельцями, однак останній її не послухав та виніс їх на горище хліва, а через деякий час електродвигуна продав ОСОБА_10 за зерно. Зазначила, що про факт викрадення ОСОБА_4 водяної станції вона в телефонному режимі повідомила власницю ОСОБА_6 лише у вересні 2023 року, оскільки знала, що ОСОБА_4 раніше був судимий, тому боялася за свою неповнолітню дочку, яка залишилася проживати по АДРЕСА_2 . Вказала, що в серпні 2023 року вона виїхала до Республіки Польща, тому в жовтні місяці 2023 року не була присутньою під час огляду її домоволодіння по АДРЕСА_2 , а відтак, враховуючи, що її дочка на той час була неповнолітньою, яка залишилася проживати за вказаною адресою, працівникам поліції видав металеву бочку та іншу деталь (кришку) її рідний брат ОСОБА_11 ;

- даними протоколу огляду місця події від 08 вересня 2023 року з фототаблицею, відповідно до якого було оглянуто яму біля господарської будівлі в домоволодінні АДРЕСА_2 , де виявлено відсутність водяної насосної станції та наявність електричних проводів (а.с. 127-137);

- даними протоколу огляду від 06 жовтня 2023 року з фототаблицею, відповідно до якого в присутності понятих рідний брат співмешканки обвинуваченого ОСОБА_4 ОСОБА_11 з домоволодіння по АДРЕСА_2 видав, а слідчий вилучив викрадені в потерпілої ОСОБА_6 металеву бочку синього кольору та деталь (кришку) до електродвигуна (а.с. 139-143);

- даними протоколу огляду від 22 листопада 2023 року з фототаблицею, відповідно до якого було оглянуто територію домоволодіння АДРЕСА_3 , де власник даного домоволодіння ОСОБА_10 добровільно видав, а слідчий вилучив викрадений в потерпілої ОСОБА_6 електродвигун чорного кольору до водяної станції потужністю 1,5 кВт (а.с. 147-151);

- даними висновку судової товарознавчої експертизи від 08 грудня 2023 року № СЕ-19/123-23/12680-ТВ, з якого слідує, що визначити ринкову вартість викраденої водяної насосної станції марки «EUROAQUA «JSW/150» потужністю «1,5 kW», бувшої в користуванні, станом на 08 січня 2023 року не представляється можливим через відсутність на ринку цінової пропозиції на даний об`єкт (а.с. 156-159);

- даними висновку оцінювача про вартість майна від 20 грудня 2023 року, з якого слідує, що ринкова вартість викраденої водяної насосної станції марки «EUROAQUA JSW 150» станом на 08 січня 2023 року становила 3880 грн (а.с. 164-190);

- даними протоколу проведення слідчого експерименту від 11 січня 2024 року з відтвореним в судовому засіданні відеозаписом на диску DVD+R марки «Verbatim» серійний № PSP6B1VE210116551, в ході якого обвинувачений ОСОБА_4 відтворив дії, обстановку та обставини заволодіння майном потерпілої ОСОБА_6 (а.с. 191-200).

Таким чином, оцінюючи та аналізуючи усі дослідженні в судовому засіданні докази у їх сукупності, поза розумним сумнівом, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_4 в таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому в умовах воєнного стану, повністю доведена і його дії вірно кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України.

При цьому, суд вважає, що стороною обвинувачення зайво кваліфіковані дії ОСОБА_4 за кваліфікуючою ознакою як вчинення крадіжки з проникненням у сховище, виходячи з наступного.

Так, в п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про злочини проти власності» від 6 листопада 2009 року № 10, під сховищем пропонувалося розуміти «певне місце чи територію, відведені для постійного чи тимчасового зберігання матеріальних цінностей, які мають засоби охорони від доступу до них сторонніх осіб (огорожа, наявність охоронця, сигналізація тощо), а також залізничні цистерни, контейнери, рефрижератори, подібні сховища тощо».

Тобто, не можна вважати сховищем подвір`я, огорожа якого не перешкоджає проникненню туди сторонніх осіб, внаслідок незавершеності (окремі частини подвір`я не мають суцільного паркана), наявності пошкоджень (проломів), конструктивних особливостей (невелика висота, складається лише зі стовпів та жердин чи дроту, не містить воріт чи хвірток). Також не може виступати сховищем таке подвір`я, яке є загальнодоступним.

В ході судового розгляду даного кримінального провадження, зокрема, з показань потерпілої, свідків, протоколу огляду місця події від 08 вересня 2023 року з фототаблицею та протоколу проведення слідчого експерименту від 11 січня 2024 року з відеозаписом встановлено, що територія домоволодіння по АДРЕСА_2 на час вчинення злочину була нежилою, захаращена рослинністю, частково була не огороджена, з боку господарських будівель від земельної ділянки були відсутні будь-які ознаки огорожі, а через постійно незамкнену металеву хвіртку від дороги здійснювався вільний вхід на територію подвір`я.

Тобто, в даному конкретному випадку територія вищевказаного домоволодіння, де на момент злочину ніхто не проживав та не вів домашнього господарства, не є спеціальним місцем, призначеним для тимчасового або постійного зберігання матеріальних цінностей, яке б підпадало під ознаки сховища.

Також, в судовому засіданні було з`ясовано, що обвинувачений перебував в дружніх відносинах з братом потерпілої, який до дня своєї смерті проживав по АДРЕСА_2 , часто гостював у нього та допомагав останньому по господарству, а тому помилково вважати, що ОСОБА_4 був позбавлений вільного доступу до території вказаного домоволодіння.

До того ж, сама ж яма, яка була лише прикрита ветхими дошками та шифером і в якій знаходилася водяна насосна станція, також не мала жодних ознак сховища для зберігання матеріальних цінностей, а інших належних та допустимих доказів, які б в сукупності доводили наявність ознак сховища у території домоволодіння чи ями, звідки було викрадено майно, суду не надано.

Більше того, з формулювання обвинувачення в обвинувальному акті не зрозуміло, що саме сторона обвинувачення вважала сховищем: чи територію домоволодіння, чи яму, чи господарське приміщення, про яке в обвинувальному акті вказано, що «обвинувачений з викраденим покинув господарське приміщення в спосіб аналогічний проникненню».

Таким чином, з обвинувачення необхідно виключити таку кваліфікуючу ознаку крадіжки як «проникнення у сховище», а дії ОСОБА_4 вірно кваліфікувати за ч. 4 ст. 185 КК України як «таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану».

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують та обтяжують йому покарання.

Обвинувачений вчинив тяжкий злочин, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, в тому числі за злочини проти власності, однак згідно ст. 89 КК України вважається не судимим (а.с. 203-205), має постійне місце роботи (характеристика від 28 грудня 2023 року № 797) та проживання (довідка-характеристика від 01 грудня 2023 року № 1735), за якими характеризується виключно позитивно (а.с. 207-208), на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває (а.с. 211-212), за даними досудової доповіді від 08 лютого 2024 року № 4311/156-24 ризик вчинення обвинуваченим повторного кримінального правопорушення та ризик небезпеки для суспільства є високими, однак виконання покарання у громаді можливе за умови здійснення з боку органу пробації інтенсивного нагляду та застосування соціально-виховних заходів (а.с. 29-32).

Згідно обвинувального акта обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому вказані щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, однак таких обставин в судовому засіданні судом встановлено не було.

Також, обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченому на досудовому розслідуванні та судом не встановлено.

Отже, оцінюючи викладені обставини у їх сукупності з урахуванням суспільної небезпеки вчиненого злочину, особу винного, невеликої вартості викраденого майна, суд вважає за можливе призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі в межах мінімального строку, визначеного санкцією ч. 4 ст. 185 КК України.

Разом з тим, дотримуючись принципу гуманізму та економії кримінальної репресії, з врахуванням того, що при вчиненні обвинуваченим суспільно небезпечного винного діяння за ч. 4 ст. 185 КК України, яке без умов воєнного стану відносилося б до кримінального проступку, приймаючи до уваги особу винного, який в порядку ст. 89 КК України вважається не судимим, позитивно характеризується за місцем свого проживання та роботи, невеликої вартості викраденого майна, відсутність матеріальних та моральних претензій зі сторони потерпілої, якій викрадене майно за судовим рішенням підлягає обов`язковому поверненню, та інші в сукупності обставини, які істотно знижують ступінь небезпечності обвинуваченого для суспільства, суд вважає, що у відповідності до ст. 75 КК України його слід звільнити від відбування основного покарання з випробуванням із встановленням максимального іспитового строку з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

При цьому, суд враховує, що заборони застосування ст. 75 КК України за умови невизнання обвинуваченим своєї вини КК України не містить, що також узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 17 жовтня 2019 року в справі № 205/7091/16-к.

Арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 11 жовтня 2023 року та ухвалою слідчого судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 29 листопада 2023 року, підлягає скасуванню (а.с. 145, 153).

Запобіжний захід до обвинуваченого не застосовувався, цивільний позов не заявлявся, питання про речові докази слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України, а саме: майно, яке було об`єктом злочину, підлягає поверненню законному володільцю потерпілій ОСОБА_6 , а носій інформації з результатами слідчої дії залишенню в матеріалах кримінального провадження.

Відповідно до ст. 124 КПК України з обвинуваченого підлягають стягненню на користь держави процесуальні витрати за проведення судової товарознавчої експертизи від 08 грудня 2023 року № СЕ-19/123-23/12680-ТВ в сумі 1135,92 грн (а.с. 155).

Керуючись ст. ст. 368, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням і встановити йому іспитовий строк тривалістю три роки.

У відповідності до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Іспитовий строк ОСОБА_4 обчислювати з 11 квітня 2025 року.

Арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 11 жовтня 2023 року та ухвалою слідчого судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 29 листопада 2023 року, скасувати.

Речові докази:

- металеву бочку від водяної станції синього кольору, металеву частину (кришку) електродвигуна чорного кольору та електромотор чорного кольору з написом «EUROAQUA» потужністю «1,5 kW», що зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів Шепетівського районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області, повернути потерпілій ОСОБА_6 ;

- диск DVD+R марки «Verbatim» серійний № PSP6B1VE210116551 із відеозаписом слідчого експерименту залишити в матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 1135 гривень 92 копійки процесуальних витрат на залучення експерта.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду через Білогірський районний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя ОСОБА_15