Рішення № 126541241, 11.04.2025, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа №752/24276/24

Провадження №2/752/2792/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2025 року м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва в складі судді Кордюкової Ж.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» про стягнення страхового відшкодування,-

встановив:

Адвокат Шевченко Тарас Миколайович в інтересах ОСОБА_1 за допомогою модуля Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» звернувся до Голосіївського районного суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» про стягнення страхового відшкодування.

В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що 18.05.2024 о 09 год. 10 хв. ОСОБА_2 , керуючи автомобілем КІА, д.н.з. НОМЕР_1 , по проспекту Петра Григоренка у м. Києві, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем Мерседес, д.н.з. НОМЕР_2 , власником якого є позивач, що спричинило пошкодження вище вказаного транспортного засобу, чим порушив вимоги п. 13.1 ПДР України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 31.05.2024 по справі № 753/10055/24 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

18.05.2024 ОСОБА_1 повідомив ТДВ «Страхова група «Оберіг» про настання дорожньо - транспортної пригоди (далі - ДТП).

Відповідачем було нараховану суму до відшкодування у розмірі 55 577 грн, якої не достатньо для відновлення пошкодженого автомобіля Мерседес, д.н.з. НОМЕР_2 .

Не погодившись з такою сумою виплати, позивач звернувся до ФОП ОСОБА_3 із заявою про здійснення незалежної оцінки вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу.

Згідно зі звітом ФОП ОСОБА_3 №26/24 від 26.06.2024 про оцінку вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, вартість матеріального збитку, що завданий власнику ТЗ становить 105174,30 грн.

Після отримання звіту 08.07.2024 позивач звернувся до відповідача з вимогою про здійснення страхової виплати у розмірі 105174,30 грн.

30.09.2024 відповідач перерахував на рахунок позивача суму страхової виплати у розмірі 91735,35 грн.

Враховуючи викладене, сума страхового відшкодування, яка недоотримана позивачем, становить 105174,30 грн. - 91735,35 грн. = 13438,95 грн.

Просив стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова група "Оберіг" на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 13438,95 грн. та судові витрати на сплату судового збору у розмірі 1211,20 грн., витрат на проведення експертизи у розмірі 4000 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 грн.

14.11.2024 постановлено ухвалу про відкриття спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

11.04.2025 постановлено ухвалу про відмову у задоволенні заяви представника відповідача про виклик експерта.

03.12.2024 представник відповідача адвокат Микитюк Д.О. подав до суду заяву про перехід до розгляду цивільної справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, яке суд залишає без задоволення, оскільки характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з викликом сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

03.12.2024 представник відповідача адвокат Микитюк Д.О. подав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог.

Зазначив, що цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу KIA, д.н.з. НОМЕР_3 на дату настання ДТП була забезпечена в ТДВ «СГ «Оберіг» за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів EP-217075509.

11.07.2024 ТДВ «СГ «Оберіг» отримало вимогу про виплату страхового відшкодування.

30.09.2024 ТДВ «СГ «Оберіг» здійснило виплату страхового відшкодування в

розмірі 91735,35 грн. інструкцією.

Таким чином, ТДВ «СГ «Оберіг виконало свій обов`язок по виплаті страхового відшкодування в повному обсязі та у відповідності до положень Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до звіту №163677 від 17.07.2024 про оцінку колісного транспортного засобу вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Мерседес, д.н.з. НОМЕР_4 , з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, складає 102111,27 грн., в тому числі податок на додану вартість на запасні частини в розмірі 10375,92 грн.

Отже, належний розмір страхового відшкодування, відповідно до положень Закону №1961-IV, визначається наступним чином: 102111,27 грн. (вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу) - 10375,92 грн. (ПДВ) = 91735,35 грн.

Відповідач не може погодитись з результатами наданого позивачем звіт №26/24 від 26.06.2024 та вважає, що він не може бути прийнятий судом до уваги в цілому з огляду на те, що вихідні дані використанні суб`єктом оціночної діяльності, не відповідають дійсності та використанні з порушенням Національного стандарту. Звіт №26/24 від 26.06.2024 та містить недоліки, які суттєво вплинули на достовірність його висновків, а саме штучне збільшення нормо-годин робіт, що в свою чергу призвело до збільшення загальної вартості матеріального збитку (арк. 1-2 ремонтної калькуляції); вартість матеріального збитку розрахована з урахуванням податку на додану вартість (про свідчить запис в примітках на арк. 4 ремонтної калькуляції "ціни +20.00%")

Відповідно до абз. 2 п. 36.2 ст. 36 Закон № 1961-IV якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту.

В звіті №26/24 від 26.06.2024 ціни на запасні частини вказані з урахуванням податку на додану вартість. Однак, позивачем не надано жодних документальних підтверджень факту оплати проведеного ремонту транспортного засобу MERCEDES-BENZ, д.н.з. НОМЕР_4 .

Таким чином, відповідно до абз. 2 п. 36.2 ст. 36 Закон №1961- IV наразі відсутні правові підстави для компенсації розміру податку на додану вартість

24.05.2024 представник ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» здійснив виїзд за місцем знаходження пошкодженого транспортного засобу Мерседес, д.н.з. НОМЕР_4 , провів його огляд та зафіксував наявні пошкодження.

Таким чином, представник страховика здійснив огляд пошкодженого транспортного засобу Мерседес, д.н.з. НОМЕР_4 , протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про ДТП (настання ДТП), тобто в строк, встановлений п. 34.2. ст. 34 Закону № 1961-IV.

Враховуючи вищевикладене, у ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» відсутні правові підстави для відшкодування витрат на проведення експертного дослідження.

03.12.2024 до суду надійшла заява представника відповідача адвоката Микитюка Д.О. про виклик суб`єкта оціночної діяльності ОСОБА_4 для надання роз`яснень щодо складеного ним Звіту № 26/24 від 26.06.2024, оскільки відповідач не погоджується з результатами проведеної оцінку вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, оскільки вихідні дані використанні суб`єктом оціночної діяльності, не відповідають дійсності та використанні з порушенням Національного стандарту «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» затвердженого постановою КМУ від 10 вересня 2003 року №1440.

Відповідно до ч. 1, 3, 5 ст. 102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Суд має право за заявою учасників справи або з власної ініціативи викликати експерта для надання усних пояснень щодо його висновку.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 72 ЦПК України експертом може бути особа, яка володіє спеціальними знаннями, необхідними для з`ясування відповідних обставин справи.

Експерт зобов`язаний з`явитися до суду за його викликом та роз`яснити свій висновок і відповісти на питання суду та учасників справи. За відсутності заперечень учасників справи експерт може брати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Зі змісту заяви представника про виклик експерта вбачається, що всі обґрунтування про необхідність виклику експерта зводяться лише до незгоди зі складеним висновком експерта. Крім того, виклик експерта є правом суду, а не його обов`язком.

Судом не встановлено обґрунтованих підстав для виклику експерта, а тому заява про виклик експерта не підлягає задоволенню.

Дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 є власником автомобіля Мерседес, д.н.з. НОМЕР_2 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 .

18.05.2024 о 09 год. 10 хв. ОСОБА_2 , керуючи автомобілем КІА, д.н.з. НОМЕР_1 , по проспекту Петра Григоренка у м. Києві, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем Мерседес, д.н.з. НОМЕР_2 , власником якого є позивач, що спричинило пошкодження вище вказаного транспортного засобу, чим порушив вимоги п. 13.1 ПДР України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 31.05.2024 по справі №753/10055/24 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850 грн.

Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу KIA, д.н.з.

НОМЕР_3 , на дату настання ДТП була забезпечена в ТДВ «СГ «Оберіг» за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів EP-217075509.

30.05.2024 ТДВ «СГ «Оберіг» звернулося до ОСОБА_1 з заявою, в якій зазначили розрахунок розміру страхового відшкодування.

Відповідно до звіту про оцінку вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу Мерседес, д.н.з. НОМЕР_2 , складеного на замовлення позивача, №26/24 від 26.06.2024 вартість матеріального збитку, завданого власнику КТЗ згідно розрахунку з ПДВ на запасні частини, становить 105174,30 грн., вартість матеріального збитку завданого власнику КТЗ згідно розрахунку без ПДВ на запасні частини, становить 95239,42 грн.

Відповідно до п. 10.2. звіту про оцінку вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу Мерседес, д.н.з. НОМЕР_2 , №26/24 від 26.06.2024 коефіцієнт фізичного зносу складає 0,7.

Відповідно до договору про проведення оцінки вартості матеріального збитку №26/24 від 18.06.2024, укладеного між ФОП ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , вартість робіт за цим договором сторони визначили за договірною ціною у сумі 4000 грн. без ПДВ.

20.06.2024 ОСОБА_1 сплатив на користь ФОП ОСОБА_3 4000 грн., призначення платежу згідно рахунку №4017 від 18.06.2024.

08.07.2024 ОСОБА_1 звернувся до ТДВ «СГ «Оберіг» з заявою про здійснення страхової виплати.

30.09.2024 ТДВ «СГ «Оберіг здійснило виплату страхового відшкодування у розмірі 91742,50 грн.

Відповідно до звіту про оцінку вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу Мерседес, д.н.з. НОМЕР_2 , № НОМЕР_6 від 17.07.2024, вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, завданий власнику Мерседес, д.н.з. НОМЕР_2 , в результаті його пошкодження на дату оцінки КТЗ складає 102111,27 грн. (в тому числі ПДВ), вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, завданого власнику Мерседес, д.н.з. НОМЕР_2 , в результаті його пошкодження на дату оцінки КТЗ складає 91735,35 грн. (без ПДВ на запасні частини). Дата оцінки 24.05.2024.

Частиною 6 ст. 82 ЦПК України встановлено, що постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Обов`язок відшкодувати завдану шкоду, завдану внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок.

У статті 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2021 року у справі №147/66/17 зазначено, що внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди виникають цивільні права й обов`язки, пов`язані з її відшкодуванням. Зокрема, потерпілий набуває право отримати відшкодування шкоди, а обов`язок виплатити відповідне відшкодування за Законом №1961-IV виникає у страховика особи, яка застрахувала цивільну відповідальність (у визначених Законом №1961-IV випадках - МТСБУ) та в особи, яка застрахувала цивільну відповідальність, якщо розмір завданої нею шкоди перевищує розмір страхового відшкодування, зокрема на суму франшизи, чи якщо страховик (МТСБУ) за Законом №1961-IV не має обов`язку здійснити страхове відшкодування (регламентну виплату). Тобто внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди (настання страхового випадку) винуватець ДТП не звільняється від обов`язку відшкодувати завдану шкоду, але цей обов`язок розподіляється між ним і страховиком (МТСБУ).

Відповідно до ст. 28 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.

Пунктом 33.1.4. ст. 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов`язаний: невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов`язок, він має підтвердити це документально.

Пунктом 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно з ч.1 п. 1 ч. 2, 3 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Судом встановлено, що 18.05.2024 з вини ОСОБА_2 , сталась ДТП., в якій зазанав пошкоджень належний позивачу автомобіль Мерседес, д.н.з. НОМЕР_2 .

Оскільки цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована ТДВ «СГ «Оберіг», то страховик 30.09.2024 здійснив виплату страхового відшкодування в

розмірі 91735,35 грн.

Позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача страхового відшкодування у розмірі 13 438,95 грн. (105174,30 грн. (вартість матеріального збитку з ПДВ) - 91 735,35 грн. (виплачене страхове відшкодування) =13 438,95 грн.).

Разом з тим, суд погоджується з доводами відповідача, та звертає увагу позивача, що ставка ПДВ встановлюється від бази оподаткування у розмірі 20 відсотків (підпункт «а» пункту 193.1 статті 193 Податкового кодексу України).

Тобто вартість ремонту автомобіля з урахуванням ПДВ виплачується страховою компанією або стягується судом після надання документів про такі витрати.

Однак, матеріали справи не містять відомостей про здійснення позивачем відновлювального ремонту та понесення позивачем витрат на ПДВ.

Також суд звертає увагу, що наданий відповідачем звіт №163677 від 17.07.2024 судом не приймається до уваги, оскільки відповідно до пп. 34.1 - 34.3 ст. 34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) зобов`язаний протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування, у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування.

Протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний направити свого представника (працівника або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

Якщо представник страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) не з`явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).

Представник відповідача зазначає, що 24.05.2024 представник ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» здійснив виїзд за місцем знаходження пошкодженого транспортного засобу Мерседес, д.н.з. НОМЕР_4 , провів його огляд та зафіксував наявні пошкодження.

Разом з тим, суд звертає увагу, що матеріали справи не містять відповідних доказів, що ввпродовж десяти днів з 24.05.2024 представник ТДВ «СГ «Оберіг» здійснив огляд транспортного засобу та зафіксував наявні пошкодження

Звіт страхової компанії був виконаний 17.07.2024, тобто через місяць після проведення експертного дослідження позивачем.

Таким чином, позивач набув право на самостійне обрання суб`єкта оціночної діяльності для визначення розміру шкоди.

За таких обставин, суд доходить висновку, що розмір завданої позивачу шкоди становить 95239,42 грн., як встановлено звітом СОД ОСОБА_3 від 26.06.2024 №26/24.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню страхове відшкодування у розмірі 3504,07 грн. (95239, 42 грн. (розмір матеріального збитку без ПДВ) - 91735,35 грн. (виплачене страхове відшкодування) = 3504,07 грн.), тобто позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по оплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог (26,07%) в розмірі 315,76 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача витрат на експертні послуги у сумі 4000 грн., суд зазначає наступне.

Пунктом 2 ч.3 ст.133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Відповідно до п. 34.3 ст. 34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) якщо представник страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) не з`явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).

Відповідно до договору про проведення оцінки вартості матеріального збитку №26/24 від 18.06.2024, укладеного між ФОП ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , вартість робіт за цим договором сторони визначили за договірною ціною у сумі 4000 грн. без ПДВ.

20.06.2024 ОСОБА_1 сплатив на користь ФОП ОСОБА_3 4000 грн., призначення платежу згідно рахунку №4017 від 18.06.2024.

Відповідно до ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позивачем документально підтверджені витрати на проведення експертизи, які є судовими витратами та підлягають розподілу за правилами ч.2 ст.141 ЦПК України, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню витрати за проведену експертизу пропорційно розміру задоволених позовних вимог (26,07%) в розмірі 1042,80 грн.

Щодо судових витрат на правничу (правову) допомогу у розмірі 10000 грн., суд відзначає наступне.

Відповідно до ч. 1, п. 2 ч. 2 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України, враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частин 1-4 статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Верховний Суд у справах № 905/1795/18 та № 922/2685/19 неодноразово зауважував, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.

На підтвердження розміру понесених позивачем витрат на правову допомогу були надані копія договору про надання правничої допомоги від 15.06.2024, копія додаткової угоди № 1 до договору про надання правничої допомоги від 15.06.2024, акт приймання - передачі грошових коштів від 04.11.2024, акт приймання - передачі робіт від 04.11.2024 на суму 10000 грн.

За таких обставин та беручи до уваги положення п. 3 ч. 2 статті 141 ЦПК України, з урахуванням засад розумності, справедливості та співмірності, часткового задоволення позовних вимог, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача судові витрати на правову допомогу в розмірі 2607 грн.

Загалом сума судових витрат, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 3965,56 грн. (2607 грн. + 315,76 грн. + 1042,80 = 3965,56 грн.).

Керуючись ст.ст. 12-13, 81, 141, 247, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 354-355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 3504 (три тисячі п`ятсот чотири) грн. 07 коп.

Відмовити у задоволенні решти позовних вимог.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 3965 (три тисячі дев`ятсот шістдесят п`ять) грн. 56 коп.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 .

Відповідач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхова група «Оберіг», місцезнаходження: м. Київ, вул. Васильківська, буд. 14, код ЄДРПОУ 39433769.

Рішення складене 11.04.2025.

Суддя Ж. І. Кордюкова