Рішення № 126539167, 20.03.2025, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/18886/24

Провадження № 2-а/369/120/25

РІШЕННЯ

Іменем України

20.03.2025 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

Судді: Скрипник О.Г.

Секретарі: Гребенюк Н.О.

Позивач: Распутний В.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

До Києво-Святошинського районного суду Київської області з адміністративним позовом звернувся ОСОБА_1 , який просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху , зафіксоване не в автоматичному режимі.

В обгрунтування позовних вимог зазначив, що 25.10.2024 року в м. Києві на перехресті Кільцевої дороги та вул. Янтарної поліцейським взводу №1 роти № 5 батальйону №4 Полку-1 Управління патрульної поліції в місті Києві Департаменту патрульної поліції рядовим поліції Статкевичем В.В. винесено постанову серії ЕНА №3340191 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340, 0 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП - порушення п.15.9 ПДР ( порушення заборони зупинки на перехрестях) у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою на

Позивач вважає, що постанова серії ЕНА №3340191 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху є незаконною та підлягає скасуванню , так, як в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП, а справа відносно нього підлягає закриттю оскільки: транспортний засіб був зупинений через технічні несправності автомобіля, будь-які інші дії дії, пов`язані з транпортуванням автомобіля в інше місце, позивач не мав технічної можливості. Будь-яких умисних дій щодо вчинення адміністративного правопорушення, у позивача не було.

Суд, розглянувши адміністративну справу, дослідивши письмові докази у справі, з`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною першою статті 5КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Положеннями частини 2 статті 19Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, поліцейським взводу №1 роти № 5 батальйону №4 Полку-1 Управління патрульної поліції в місті Києві Департаменту патрульної поліції рядовим поліції Статкевичем В.В. винесено постанову серії ЕНА №3340191 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 340, 0 грн

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України "Про дорожній рух", учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю, щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Розділом 15 Правил дорожнього руху, що були затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 (далі - ПДР), передбачено правила зупинки та стоянки транспортних засобів.

Пунктом 15.1ПДР встановлено, що зупинка і стоянка транспортних засобів на дорозі повинні здійснюватись у спеціально відведених місцях чи на узбіччі.

У випадку відсутності спеціально відведених місць чи узбіччя або коли зупинка чи стоянка там неможливі, вони дозволяються біля правого краю проїзної частини (якомога правіше, щоб не перешкоджати іншим учасникам дорожнього руху), що передбачено п. 15.2.

Згідно підпункту "ґ" пункту 15.9 ПДР, зупинка забороняється на перехрестях та ближче 10 м від краю перехрещуваної проїзної частини за відсутності на них пішохідного переходу, за винятком зупинки для надання переваги в русі та зупинки проти бокового проїзду на Т-подібних перехрестях, де є суцільна лінія розмітки або розділювальна смуга.

Окрім цього, відповідно до підпункту "а" пункту 15.10 ПДР, стоянка забороняється в місцях, де заборонена зупинка.

Згідно з п.1.10ПДР України, перехрестя - місце перехрещення, прилягання або розгалуження доріг на одному рівні, межею якого є уявні лінії між початком заокруглень країв проїзної частини кожної з доріг. Не вважається перехрестям місце прилягання до дороги виїзду з прилеглої території.

Відповідно до підпункту "ґ" п. 2 ч. 3 ст. 265-4 КУпАП, для цілей цього Кодексу розміщення транспортного засобу є таким, що суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху, якщо транспортний засіб розташовано у заборонених Правилами дорожньогоруху місцях зупинки або стоянки, а саме на перехрестях та ближче 10 метрів від краю перехрещуваної проїзної частини за відсутності на ній пішохідного переходу, за винятком зупинки для надання переваги в русі та зупинки проти бокового проїзду на Т-подібних перехрестях, де є суцільна лінія розмітки або розділювальна смуга.

Вказане розміщення транспортного засобу є таким, що суттєво перешкоджає дорожньому руху (в тому числі руху пішоходів) або створює загрозу безпеці руху.

Згідно п. 1.10 ПДР, перешкода для руху - нерухомий об`єкт у межах смуги руху транспортного засобу або об`єкт, що рухається попутно в межах цієї смуги (за винятком транспортного засобу, що рухається назустріч загальному потоку транспортних засобів) і змушує водія маневрувати або зменшувати швидкість аж до зупинки транспортного засобу.

Здійснення зупинки в недозволеному місці, а саме - на перехресті, суттєво перешкоджає дорожньому руху шляхом звуження проїзної частини дороги, а відтак зменшення її пропускної здатності, створення умов для примусової зміни смуги руху водіями інших транспортних засобів.

Відповідно до статті 17КУпАПособа, яка діяла в стані крайньої необхідності, необхідної оборони або яка була в стані неосудності, не підлягає адміністративній відповідальності.

Як убачається з пояснень позивача, він в стані крайньої необхідності зупинив транспортний засіб Сітроен С4 Пікасо, н.з. НОМЕР_1 на перехресті доріг : Кільцева-Янтарна в м. Києві, так, як в транспортному засобі закінчилося пальне ( газ), про що він не знав, оскільки автомобіль належить не йому, а іншій особі, при цьому не заважаючи руху іншим транспортним засобам.

Згідно зі ст. 18 КУпАП не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.

Екстренна зупинка на перехресті, виконана в умовах крайньої необхідності, звільняє особу від адміністративної відповідальності.Постанова Верховного Суду у справі № 545/3654/16-а від 19.02.2020 року.

Пунктом 3 ч. 3 ст. 286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Оскільки позивач діяв в стані крайньої необхідності під час зупинки транспортного засобу , суд вважає, суд вважає, що постанову про накладення адміністративного стягнення постанову серії ЕНА №3340191 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340, 0 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП, а саме порушення п.15.9 ПДР ( порушення заборони зупинки на перехрестях) слід скасувати, справу про адміністративне правопорушення слід закрити.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 139 КАС України).

З урахуванням задоволення позову та відповідно до ст. 139 КАС України, стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь позивача підлягає судовий збір в розмірі грн.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 7, ч. 3 ст. 122, 251, 268, 283-284, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 2, 8, 9, 72-77, 132, 134, 139, 205, 241-246, 250, 286, 292, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови, - задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №3340191 від 25.10.2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ:40108646, адреса: м. Київ, вул. Федора Ернста, 3) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 605, 50 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Оксана СКРИПНИК