Рішення № 126536868, 17.03.2025, Вітовський районний суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд Миколаївської області)

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД

Миколаївської області

Справа №477/2349/21

Провадження №2-др/477/2/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2025 року Жовтневий районний суд Миколаївської області у складі: головуючого - судді Козаченка Р.В.,

із секретарем судового засідання Клюсевич-Шараповою Н.М.,

без участі сторін,

розглянувши в Жовтневому районному суді Миколаївської області питання розподілу судових витрат у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до фермерського господарства Рениссанс та Державного реєстратора Кам`яномостівської сільської ради Первомайського району Миколаївської області Марченка Віктора Олександровича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на боці відповідача Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області, про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачів, в якому просив визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер 4823383200:01:000:0309, укладений 27 липня 2011 року між його батьком ОСОБА_2 та фермерським господарством Рениссанс, зареєстрований 27 липня 2011 року, скасувавши державну реєстрацію оренди цієї земельної ділянки.

На обґрунтування позову вказував, що після смерті батька він отримав спадщину, в тому числі й зазначену ділянку, але восени 2021 року дізнався, що ділянка перебуває в оренді у фермерського господарства Рениссанс за договором від 27 липня 2011 року, зареєстрованим 27 липня 2021 року державним реєстратором Кам`яномостівської сільської ради Первомайського району Миколаївської області Марченком Віктором Олександровичем. В той же час вважав, що договір є недійсним, оскільки батько не укладав цього договору, до того ж реєстрація правочину відбулася вже після його смерті, що явно порушує права власника земельної ділянки.

Під час розгляду справи, ухвалою суду від 14 жовтня 2024 року, за заявою позивача, позов був залишений без розгляду за положенням п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

22 жовтня 2024 року представницею відповідача ФГ Рениссанс подано заяву про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з позивача на користь цього відповідача судових витрат в сумі 28 400 грн. Вказала, що що виходячи з положень ч. 3 та ч. 5 ст. 142 1ЦПК України, у разі залишення позовної заяви без розгляду, відповідач має право на вішкодування понесених судових витрат.

На засідання з розгляду цієї заяви представниця ФГ Реннисанс не з`являлася, надавала заяви з проханням здійснити розгляд справи без її участі та задовольнити заяву.

Представником позивача адвокатом Нирковим Є.В. на засідання з розгляду заяви ФГ Рениссанс, призначені на 04 грудня 2024 року, 23 січня та 17 березня 2025 року не з`являвся, подавав заяви про перенесення розгляду з різних підстав поважності. За останньою заявою відкладення розгляду необхідно було здійснити через його участь в розгляді кримінального провадження відносно ОСОБА_3 , обвинуваченого за ч.3 ст.152, ч. 2 ст. 127, ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 301 КК України, яке повинно відбуватися у Вознесенському міськрайонному суді Миколаївської області.

При цьому, представницею відповідача було подано клопотання про прискорення розгляду заяви, в якому вказала, що представник позивача зловживає своїм процесуальними правами і безпідставно заявляє клопотання про відкладення розгляду, до того ж останню заяву він мотивував тим, що бере участь у зазначеній кримінальній справі у Вознесенському міськрайонному суді Миколаївської області, хоча згідно ухвали цього суду від 11 березня 2025 року розгляд справи за участю захисника повинен був здійснюватися 13 березня 2025 року о 13:00 за допомогою відеоконференції. Також вказала, що сам позивач до суду ні разу не з`явився і будь-яких заяв не подав.

Суд з цього приводу зазначає, що позивач та його представник були повідомлені належним чином про засідання 17 березня 2025 року об 11:00 шляхом направлення письмового повідомлення на відомі їх адреси електронної пошти 27 січня 2025 року.

І, виходячи із заяви представника від 10 березня 2025 року, він був обізнаний про це. Позивач був обізнаний про час розгляду заяви щодо розподілу судових витрат через свого представника виходячи з положень ст. 130 ЦПК України.

Заява представника позивача про відкладення є необґрунтованою, оскільки засідання було призначено на 17 березня 2025 року, а він був зайнятий в розгляді іншої справи 13 березня цього ж року.

В зв`язку з цим, задля уникнення безпідставного затягування розгляду справи, суд вважає можливим здійснити розгляд заяви представниці відповідача щодо судових витрат без участі сторін.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно доч.5ст.142ЦПК Україниу разізакриття провадженняу справіабо залишенняпозову безрозгляду відповідачмає правозаявити вимогипро компенсаціюздійснених нимвитрат,пов`язаних зрозглядом справи,внаслідок необґрунтованихдій позивача.

У статті 133 ЦПК України визначено, що судові витратискладаються зсудового зборута витрат,пов`язаних зрозглядом справи.До витрат,пов`язаних зрозглядом справи,належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3)пов`язані звитребуванням доказів,проведенням оглядудоказів заїх місцезнаходженням,забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Як слідує із ч. 5 ст. 142 ЦПК України відповідач має право на компенсацію судових витрат, у разі залишення позовної заяви без розгляду, тільки у разі необґрунтованих дій позивача.

Представницею відповідача було вказано, що протягом розгляду справи позивач допускав зловживання своїм процесуальним правом, що було підтверджено в судовому засіданні 22 листопада 2022 року, в якому встановлено неявку позивача та його представниці без поважних причин.

Суд погоджується, що під час розгляду справи зафіксовано один факт безпідставної неявки позивача та його представниці на розгляд справи, проте це не свідчить про систематичне або ж постійне зловживання ними процесуальними правами, а також не свідчить про їх необґрунтовані дії на протязі всього розгляду справи

Тому суд, вважає можливим компенсувати відповідачу судові витрати тільки в межах витрат, понесених на одне засідання в сумі 1500 грн, розмір яких був визначений в акті здачі-приймання виконаних робіт між ФГ Рениссанс та ОСОБА_4 .

З врахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 141, 142, 258, 259, 263-265, 270 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Компенсувати фермерському господарству Рениссанс частково судові витрати, понесені під час розгляду справи і стягнути зі ОСОБА_1 на користь фермерського господарства Рениссанс 1500 (тисячу п`ятсот) гривен.

Ухвала може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду через Жовтневий районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня постановлення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду ; строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Суддя Р.В. Козаченко