Рішення № 126536827, 11.04.2025, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/376/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

"11" квітня 2025 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі головуючого - судді Вуїва О.В.,

за участю секретаря судового засідання Москаленко С.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Вознесенську цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

У січні 2025 року ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, у якому вказувало, що 26 лютого 2021 року ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» уклало з ОСОБА_1 . Договір про надання фінансового кредиту №22363.

Відповідно до договору ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» зобов`язалося надати та надало ОСОБА_1 кредит у розмірі 2000 грн зі строком користування коштами протягом 30 днів до 27 березня 2021 року (з можливістю продовження цього строку за ініціативою позичальника), який в свою чергу зобов`язався вчасно повернути кредит, а також сплачувати проценти за користування ним у розмірі 2,5 % на добу від суми залишку заборгованості за кредитом та сплатити комісію за користування системою дистанційного отримання фінансового кредиту в розмірі 15 % від суми фінансового кредиту.

17 лютого 2022 року ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» уклало з ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ»Договір факторингу №02-17/02/2022 (змінений Додатковою угодою від 12 жовтня 2022 року, за яким сторони провели заміну первісного зобов`язання новим (новація), а саме відступленням права вимоги), за яким первісний кредитор відступив позивачу право грошової вимоги до ОСОБА_1 за зобов`язаннями, що виникли з кредитного договору №22363 від 26 лютого 2021 року.

Позичальник свої зобов`язання жодному з кредиторів належним чином не виконав, у зв`язку з чим станом на 25 червня 2024 року виникла заборгованість у загальному розмірі 12 500 грн, у тому числі:

-прострочена заборгованість за кредитом 2 000 грн;

-прострочена заборгованість за процентами за користування кредитом 10 500 грн.

Вказану заборгованість позивач просив стягнути з відповідача у повному обсязі.

В судове засідання представник позивача Пархомчук С.В. не з`явився, проте надіслав на адресу суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, судом відповідно до ч.ч. 7, 8 ст. 128 ЦПК України вважається належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи за місцем його реєстрації, причину неявки суду не повідомив.

Суд вважав можливим провести розгляд справи в заочному порядку з ухваленням заочного рішення, оскільки представник позивача в окремій заяві не заперечував проти такого порядку вирішення спору.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних у ній доказів, суд прийшов до наступного.

Зокрема, суд встановив, що 26 лютого 2021 року ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» уклало з ОСОБА_1 . Договір про надання фінансового кредиту №22363.

Відповідно до договору ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» зобов`язалося надати ОСОБА_1 кредит у розмірі 2000 грн зі строком користування коштами протягом 30 днів до 27 березня 2021 року (з можливістю продовження цього строку за ініціативою позичальника), який в свою чергу зобов`язався вчасно повернути кредит, а також сплачувати проценти за користування ним у розмірі 2,5 % на добу від суми залишку заборгованості за кредитом та сплатити комісію за користування системою дистанційного отримання фінансового кредиту в розмірі 15 % від суми фінансового кредиту.

17 лютого 2022 року ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» уклало з ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ»Договір факторингу №02-17/02/2022 (змінений Додатковою угодою від 12 жовтня 2022 року, за яким сторони провели заміну первісного зобов`язання новим (новація), а саме відступленням права вимоги), за яким первісний кредитор відступив позивачу право грошової вимоги до ОСОБА_1 за зобов`язаннями, що виникли з кредитного договору №22363 від 26 лютого 2021 року.

Згідноч. 1 ст. 626 ЦК Українидоговором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Стаття 627 ЦКУкраїни передбачає, що відповідно дост. 6 цього Кодексусторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів Цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

При цьому, згідноч. 1 ст. 628 ЦК Українизміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст. 638 ЦК України).

Згідно ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 207 ЦК України (в редакції, чинній на час укладення договору) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Згідно ч. 2ст. 639 ЦК Україниякщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» та ОСОБА_1 з дотриманням положень ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» уклали між собою кредитний договір в електронній формі, узгодили у ньому усі істотні умови, відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» позичальник підписав договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Таким чином, ОСОБА_1 набув статусу, прав та обов`язків позичальника у кредитних правовідносинах з ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП».

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 611, 612, 623-625, 1049, 1050 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцю позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

В разі несвоєчасного повернення позики або її чергової частини (прострочення боржника) він не звільняється від обов`язку виконання зобов`язання, зокрема повинен повернути суму позики разом з процентами та іншими нарахуваннями, відшкодувати позикодавцю збитки та сплатити неустойку.

Також, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 514 ЦК України).

Відповідно до копії довідки ТОВ «Платежі Онлайн» від 21 травня 2024 року №5224/05 ТОВ «Платежі Онлайн» підтвердило той факт, що 26 лютого 2021 року на зазначену в кредитному договорі банківську картку відповідача № НОМЕР_1 було зараховано 2 000 грн, що повністю підтверджує факт виконання ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» свого зобов`язання перед відповідачем.

Зі свого боку ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання за кредитним договором не виконав.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором, станом на 25 червня 2024 року загальна заборгованість за договором становить 12 500 грн, у тому числі:

-прострочена заборгованість за кредитом 2 000 грн;

-прострочена заборгованість за процентами за користування кредитом 10 500 грн.

Однак суд не в повній мірі погоджується з вказаним розрахунком, а саме в частині нарахування процентів, оскільки вони суперечить умовам договору.

Як зазначалося вище, за умовами кредитного договору відповідач отримав кредит зі строком користування коштами протягом 30 днів, а саме з 26 лютого 2021 року до 27 березня 2021 року (п. 1.2 договору). Порядок продовження строку користування кредитом передбачений п. 3.3.3 договору, за яким позичальник для продовження встановленого договором строку кредитування не пізніше останнього дня повернення кредиту зобов`язаний в повному обсязі сплатити нараховані проценти за кредитом. Проте матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем нарахованих в межах встановленого строку кредитування процентів, що є обов`язковою умовою для продовження строку кредитування.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Водночас, у постанові від 23 травня 2018 року у справі №910/1238/17 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що проценти за користування кредитом проценти, які нараховуються в межах строку кредиту, визначені у договорі. Такі проценти розуміються, як проценти за правомірне користування чужими грошовими коштами, розмір яких визначається договором або законом, які сплачує позичальник. Порядок їх виплати врегульований ч. 1 ст.1048 ЦК України.

В той же час, проценти за неправомірне користування чужими коштами проценти, які нараховуються внаслідок прострочення боржником виконання грошового зобов`язання, порядок виплати якого врегульований ч. 2 ст. 625ЦК України.

За встановленого, нарахування договірних процентів поза межами строку кредитування (30 днів), тобто після 27 березня 2021 року, не відповідає умовам договору.

Після вказаної дати позивач не позбавлений права вимагати сплати від боржника процентів за неправомірне користування чужими коштами відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Однак позивач не заявляв окремих вимог щодо застосування передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України наслідків порушення позичальником грошового зобов`язання, а тому такі вимоги не є предметом судового розгляду.

Таким чином, нараховані позивачем проценти після 27 березня 2021 року стягненню не підлягають.

За встановлених обставин, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» підлягає стягненню заборгованість за Договором про надання фінансового кредиту №22363 від 26 лютого 2021 року в загальному розмірі 3 500 грн, в тому числі:

- прострочена заборгованість за кредитом 2 000 грн;

- прострочена заборгованість за процентами за користування кредитом 1 500 грн (2 000 грн (розмір заборгованості за кредитом) х 2,5 % (встановлена у договорі процентна ставка)/100 х 30 днів (встановлений строк кредитування)), що узгоджується з Графіком розрахунків та орієнтовною сукупною вартістю кредит (Додаток №1 до Договору про надання фінансового кредиту №22363 від 26 лютого 2021 року).

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача також підлягає стягненню судовий збір у розмірі 678,27 грн (пропорційно до розміру задоволених вимог 28 %).

Що стосується витрат на правничу допомогу, то суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.ч. 2-5 ст. 137 ЦПК України витрати на правничу допомогу складаються з гонорару адвоката за представництво в суді; іншої правничої допомоги, пов`язаної зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збору доказів тощо; вартості послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу представник позивача надав копію Договору про надання правової допомоги від 29 грудня 2023 року з копією додаткової угоди (згідно яких вартість 1 год. роботи адвоката становить 2000 грн), копію Акту про отримання правової допомоги від 03 березня 2025 року, копії Рахунку та Платіжної інструкції № 3 5756 від 03 березня 2025 року. Згідно наданих документів вартість наданих послуг становить 10 500 грн (консультація, витрачено 1 год. часу, вартість послуги 2000 грн; складання та подання позовної заяви (підготовка доказів, аналіз судової практики), витрачено 2,5 год. часу, вартість послуги 5000 грн; складання інших процесуальних документів, моніторинг реєстру судових рішень, витрачено 1,5 год, вартість послуги 3000 грн; виготовлення копій документів, відправка поштової кореспонденції, вартість послуги 500 грн).

Проте у постановах Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі № 905/1795/18 та від 08 квітня 2020 року у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції.

Зокрема, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу стягнення заборгованості за кредитним договором.

Даний спір є спором незначної складності, судова практика щодо яких є сталою і передбачуваною, справа не передбачає необхідності виконання значного обсягу дій та робіт, необхідних для її підготовки та розгляду.

Водночас, адвокатські послуги щодо надання усної консультації, складання позовної заяви, інших процесуальних документів у стандартній справі незначної складності за ставками за надані послуги у розмірі, що значно перевищують середній розмір аналогічних послуг, враховуючи ціну позову, не відповідають критерію розумності.

Отже, зважаючи на категорію даної справи, яка є нескладною, враховуючи усталену практику, суд вважає, що визначені позивачем до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу є завищеними і не являються співмірними, обґрунтованими і пропорційними об`єму здійсненої роботи та наданої послуги, складності справи, ціні позову. З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що співмірними із складністю справи, наданими послугами (з урахуванням розміру задоволених вимог) є витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1 000 грн.

Керуючись ст.ст. 141, 258, 259, 263-265, 282, 284, 289 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги Товариства зобмеженою відповідальністю«ФК КЕШТУ ГОУ»до ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості закредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (місцереєстрації: АДРЕСА_1 ;РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» (м. Київ, вул. Кирилівська, 82, офіс 7, код ЄДРПОУ 42228158) заборгованість за Договором про надання фінансового кредиту від 26 лютого 2021 року №22363, що утворилася станом на 25 червня 2024 року, а саме: заборгованість за простроченим кредитом у розмірі 2000 (дві тисячі) гривень; заборгованість за простроченими процентами за користування кредитом (за період з 26 лютого 2021 року до 27 березня 2021 року) у розмірі 1500 (одна тисяча п`ятсот) гривень, а всього в загальному розмірі 3500 (три тисячі п`ятсот) гривень, а також 1 678 (одну тисячу шістсот сімдесят вісім) гривень 27 копійок судових витрат.

Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя: О.В. Вуїв