Рішення № 126536361, 09.04.2025, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/988/25

н/п 2/953/1331/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2025 року м.Харків

Київський районний суд м.Харкова у складі:

головуючий суддя Кіндер В.А.,

за участю секретаря Сергієнко К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК кеш ту гоу» (ЄДРПОУ 42228158, м.Львів, вул. Кирилівська, б.82, оф.7) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за договором у розмірі 12500 грн., а також просив стягнути понесені судові витрати.

Обґрунтовуючи вимоги даного позову вказує на те, що 17.02.2020 року між ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» було укладено кредитний договір № 15745, відповідно до умов якого остання отримала у кредит грошові кошти в розмірі 2000,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 2,5 % в день або 912,5 % строком на 30 днів. 17.02.2022 року між ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» та ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» було укладено Договір факторингу № 02-17/02/2022, відповідно до умов якого Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату, а клієнт відступає Факторові своє право грошової вимоги до Боржників за Кредитними договорами, зазначеними у Реєстрі боржників. Відповідно до Витягу з Реєстру боржників, ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 12500,00 грн., з яких: 2000,00 грн.сума заборгованості за залишком тіла кредиту; 10500,00 грн.сума заборгованості за залишком по відсоткам. У зв`язку з цим, просить суд задовольнити даний позов та ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» заборгованість за Договором про надання фінансового кредиту № 39071 від 10.07.2021 року у розмірі 12500,00 грн., а також сплачений позивачем судовий збір та витрати на правову допомогу.

Ухвалою суду від 03.12.2024 року провадження у справі відкрито, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників процесу.

25.02.2025 року на адресу суду від представника позивача Пархомчука С.В. надійшла заява, в якій останній просить стягнути з відповідача витрати на професійну правову допомогу у розмірі 10500,00 грн. та надає підтверджуючі докази вказаних витрат.

05.03.2025 відповідачем ОСОБА_1 через канцелярію суду подано відзив на позовну заяву, в якому вона просить в задоволенні позоних вимог відмовити в повному обсязі. Посилалась на те, що вона дійсно в грудня 2020 року брала у позивача грошові кошти, які повернула своєчасно, проте надати докази на підтвердження вказаних обставин вона не може. Також просила застосувати строк позовної давності, та зменшити витрати на правничу дорогому до 2500 гр., у зв`язку з тим, що розмір витрат на правничу допомогу, яку просить стягнути позивач, не є співмірним з ціною позову, та складністю справи. Враховуючи вищевикладене, просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повнму обсязі.

В судове засіданняпредставник ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце проведення судового розгляду повідомлений належним чином, від представника позивача на адресу суду надійшла заява в якій просила розгляд справи проводити у відсутність сторони відповідача, проти задоволення позовних вимог заперечувала, просила застосувати строк позовної давності.

Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, вивчивши подані заяви по суті справи, дослідивши надані документи і матеріали, з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті приходить до наступних висновків.

Відповідно достатті 4ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Судом встановлено,що 26 грудня 2020 року між первісним кредитором ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 15745 про надання фінансового кредиту шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і який був надісланий на номер мобільного телефону відповідача.

Відповідно до п.п. 1.1., 1.2, 1.3. Кредитного договору, Товариство надає Клієнту фінансовий кредит в розмірі 2000 грн. 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Кредит надається строком на 30 днів, тобто до 24-01-2021. Строк дії договору 30 днів. За користування кредитом Клієнт сплачує Товариству 912,5% (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 2,5% (процентів) на добу. Тип процентної ставки фіксована. Без письмової згоди Клієнта Товариство не має права збільшувати фіксовану процентну ставку за Договором. Пунктом 1.1 Договору передбачено, що Товариство надає Клієнту кредит в сумі 2 000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Згідно п.1.4. Кредит надається у безготівковій формі на реквізити платіжної картки вказаної Клієнтом. (а.с.21-23).

Відповідно до Додатку №1 до Договору про надання фінансового кредиту № 15745 від 26 грудня 2020 року, строк на який надано кредит: 30, до оплати підлягає 3500 грн.(а.с.23 зв.).

Згідно із копією довідки про ідентифікацію, клієнта ОСОБА_1 , з якою укладено договір №15745 від 26 грудня 2020 року, ідентифіковано ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» одноразовим ідентифікаторомKL7143, виданий 26.12.2020 (а.с.16).

Згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором, станом на 25.06.2024 року загальний розмір заборгованості за Кредитним договором становить 12500 грн, яка складається з простроченої заборгованості за тілом кредиту 2000 грн, простроченої заборгованості за процентами 10500 грн (а.с.14) .

Відповідно до копії вимоги про виконання зобов`язання №б/н від 22.05.2024 року, позивач звернувся до відповідача та вимагав сплатити заборгованість у розмірі 12500 грн у 30-ти денний строк з дня отримання цієї вимоги (а.с.13).

Згідно із копією інформаційної довідки №5602/05 від 21.05.2024 року, ТОВ «Платежі Онлайн» повідомило, що на сайті Торговця через платіжний сервіс «Platon» була проведена успішна транзакція у сумі 2000 грн на номер платіжної картки№ НОМЕР_2 ,емітентом якої є PRIVAT BANK (а.с.33).

17 лютого 2022 року між ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» (Клієнт) та ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» (Фактор) укладено договір факторингу №02-17/02/2022 відповідно до якого предметом договору є право грошової вимоги. На умовах даного договору та керуючисьстаттею 1077 ЦК УкраїниФактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату, а Клієнт відступити Факторові своє право грошової вимоги до Боржників за Кредитними договорами, зазначеними у реєстрі боржників (а.с.24-28).

Відповідно до реєстру боржників від 17 лютого 2022 року до договору факторингу №02-17/02/2022, ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором №15745 від 26 грудня 2020 року загальна сума заборгованості становить 12500 грн, з яких: 2000 грнзаборгованість по тілу кредиту; 10500 грнзалишок по відсотках (а.с.15) .

У частині першійстатті 626 ЦК Українивизначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із частиною першоюстатті 627 ЦК Українисторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Законом України «Про електронну комерцію»(даліЗакон) визначено організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлено порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

У статті 3 Закону зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3статті 11цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4ст. 11 Закону).

Згідно із ч. 6ст. 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченомуст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомуст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилами ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Як встановлено судом та вбачається із матеріалів справи кредитний договір укладений між відповідачем та первісним кредитором в електронному вигляді за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, що відповідає вимогамстатті 12 Закону України «Про електронну комерцію», а зазначені у ньому умови не порушують вимогиЗакону України «Про захист прав споживачів».

Так, з матеріалів справи вбачається, що договір про надання фінансового кредиту №15745 містить електронний підпис відповідача із одноразовим ідентифікатором, який було надано позичальнику для підписання договору.

У вищевказаному договорі наявна інформація про умови кредитування, зокрема порядок та умови надання кредиту, періодичність внесків, строк дії договору, процентна ставка за користування кредитом та порядок повернення кредиту.

Умови Договору про надання фінансового кредиту є чіткими та зрозумілими, що виключає можливість їх неоднозначного трактування сторонами.

Отже, наведене свідчить, що відповідач ознайомився і погодився з умовами договору, тобто сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов договору, а подані позивачем паперові копії електронних документів є допустимими письмовими доказами відповідно до ч. 13статті 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Статтею 628 ЦК Українивизначено зміст договору, який становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно достатті 629 ЦК Українидоговір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті1048та частини першої статті1049 ЦК Українипозикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першоїстатті 1048 ЦК Українипро виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Аналіз зазначених норм матеріального права дозволяє дійти висновку про те, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другоюстатті 1050 ЦК Україниправо кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другоюстатті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Зазначена правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах: від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, провадження № 14-10цс18, від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц, провадження № 4-154цс18, від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц, провадження № 14-318цс18.

Таким чином, позивач ТОВ «ФК«КЕШ ТУ ГОУ`відповідно достатті 1048 ЦК Українимає право стягнути заборгованість по нарахованих та несплачених процентах за користування кредитними коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після закінчення строку його дії у позикодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти.

Як встановлено судом, між сторонами по справі укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №41212 від 26 грудня 2020 року, згідно з яким сума кредиту становить 2000 грн.

Також згідно з п.1.3 зазначеного Договору, строк кредиту становить 30 днів, тобто до 24.01.2021 року. Відповідно до п.1.3 стандартна процентна ставка становить 2,5 % в день.

Відповідно до п.2.3 обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за цим Договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту з першого дня надання кредиту Клієнту (перерахування грошових коштів на банківський рахунок, вказаний Клієнтом) до дня повного погашення заборгованості за кредитом (зарахування грошових коштів на поточний рахунок Товариство) включно.

Суд зазначає, що з положень п. 2.3 не випливає автоматичного продовження строку надання кредиту, а тому нарахування відсотків за користування кредитом повинноздійснюватись виключно в межах строку кредиту, що передбачено пунктом 1.3 Договору

Суд не бере до уваги наданий позивачем розрахунок заборгованості, з якого встановлено нарахування позивачем роцентів в розмірі 10500 грн, оскільки він був здійснений за період з 26.12.2020 по 25.06.2024, тобто включає нарахування поза межами строку кредиту..

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що з відповідача підлягає стягненню 2000 грн -сума позики, та 1500 грннарахованих відсотків з розрахунку: 2000 грн. х 2,5% х 30 днів(період кредитування), що в загальному розмірі становить 3500 грн.

Суд відхиляє доводи відповідача стосовно погашення нею заборгованості розмірі 2000 грн. у строк визначений договором з огляду на наступне.

Сторона має довести належними та допустимими доказами свою правову позицію у справі. Неподання стороною належних і допустимих доказів на підтвердження позовних вимог/заперечень проти позову є підставою для вмотивованого висновку судів про недоведеність та необґрунтованість позиції сторони у справі, адже саме зазначені стороною обставини, а не висновки судів, у такому випадку ґрунтуються на припущеннях.

З поданого до суду ОСОБА_1 відзиву не вбачається, що нею надано будь-яких доказів, окрім власних тверджень, якими підтверджено виконання або намір виконання договору у частині погашення тіла кредиту в розмірі 2000 грн у встановлений договором строк (платіжні інструкції, тощо).

Щодо доводів відповідача про існування підстав для застосування наслідків спливу строків позовної давності до позовних вимог суд виходить з наступного.

Статтями 256, 257ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4ст. 267 ЦК України).

Відповідно дост. 253 ЦК Україниперебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1ст. 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Відповідно до ч. 3ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідно до ст. 257 ЦК Українизагальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020, який набрав чинності 02.04.2020року, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу Українибуло доповнено пунктом 12, згідно якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки позовної давності, визначені статтями257,258,362,559,681,728,786,1293цьогоКодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Частиною 1ст.29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб»передбачено, що карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України.

Дію карантину, встановленого зазначеною Постановою, було неодноразово продовжено на всій території України згідно з Постановами КМУ по 30.06.2023 року.

Постановою КМУ від 27.06.2023 року №651з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 р. на всій території України відмінено карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Таким чином, карантин на території України було встановлено безперервно з 12.03.2020 по 30.06.2023 року.

ВідповідноЗакону України №2120-IX від 15.03.2022 рокурозділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу Українибуло доповнено розділом 19, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями257-259,362,559,681,728,786,1293цьогоКодексу, продовжуються на строк його дії.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року №64/2022, затвердженогоЗаконом України від 24.02.2022 №2102-ІХв Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року, якій неодноразово було продовжено та який діє до тепер.

У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями257-259,362,559,681,728,786,1293цьогоКодексу, продовжуються на строк його дії.

Отже, починаючи з березня 2020 року строк позовної давності продовжився на строк дії карантину, який тривав до 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року, а починаючи з 24 лютого 2022 року строк позовної давності продовжився на строк дії в Україні воєнного стану, який діє на даний час.

Як свідчать матеріали справи, датою звернення ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» із даною позовною заявою є 29.01.2025, тобто під час дії військового стану. Ці обставини є загальновідомими та доказуванню не підлягають. Разом з тим, початок перебігу позовної давності виник з 24.01.2021, тобто з дня закінчення строку дії кредитного договору, на момент якого був запроваджений карантин.

Отже, суд дійшов висновку, що строк позовної давності позивачем не було пропущено.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат,пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

На підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу до матеріалів справи долучено: копію Договору про надання правової допомоги від 29.12.2023 року, укладеного між ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» та адвокатом Пархомчуком С.В., Додаткову угоду №1 до Договору про надання правової допомоги від 29.12.2023 підписану сторонами 27.12.2024, відповідно до умов якї сторони продовжили трок дії договору до 31.12.2025, копію акту про отримання правової допомоги від 24.02.2025 року, відповідно до якого вартість наданий адвокатом послуг склала 10500 грн; копію платіжної інструкції №35466 від 24.02.2025 року; копію рахунку №24.02.2025-10 від 24.02.2025 року на суму 10500 грн..

На підставі рахунку від 24.02.2025 ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» здійснено на користь адвоката Пархомчука С.В. оплату за правничу допомогу у розмірі 10500 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 35466 від 24.02.2025.

Відповідач ОСОБА_2 в поданому до суду відзиві просила,у разі задоволення позовних вимог позивача (щодо яких відповідач заперечує повністю), зменшити витрати на правову допомогу до розумних та співмірних по відношенню до суми позову та складності справи.

За змістом ч. 1ст. 58 ЦПК Українисторона, третя особа, а також особа, якійзакономнадано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2ст. 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Згідно з п. 4 ч. 1ст. 1 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 ч. 1ст. 1 вказаного Законувстановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

При встановленні розміру гонорару відповідно до ч. 3ст. 30 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»врахуванню підлягають складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, витрачений ним час, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

Домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, і суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

За змістомст. 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до ч. 3ст. 141 ЦПК Українипри вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Суд не знаходить підстави для стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу на користь позивача у розмірі 10500 гривень гривень, виходячи з наступного.

З огляду на зміст вказаного вище акту про отримання правової допомоги від 24.02.2025 та обставини цієї справи, суд погоджується з тим, що адвокатом у межах даної справи фактично надано/виконано такі послуги/роботи: 1) зустріч та консультація щодо перспективи судового врегулювання кредитної заборгованості, яка виникла між ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» та ОСОБА_1 в рамках кредитного договору №15745 від 26.12.2020; 2) складання та подання до суду позовної заяви (підготовка доказів/додатків до позовної заяви), моніторинг аналіз судової практики; 3) інші клопотання, заяви до суду, складення процесуальних документів, моніторинг ЄДРСР щодо процесуального статусу судової справи.

Справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін оскільки є малозначною у розумінніЦПК України. Спір у цій справі відноситься до категорії спорів, що виникають при неналежному виконанні стороною умов договору (у цьому випадку - кредитного договору та договору факторингу), судова практика успорах такого характеру є сталою. Матеріали справи не містять великої кількості доказів (з якими необхідно було ознайомитися та які необхідно було підготувати), розрахунок сум, що стягуються не є складним..

Представник позивача подавав усі заяви по суті спору, у тому числі позовну заяву, через систему «Електронний суд», крім позову до суду представником позивача також були надана заяви про розрахунок витрат на правничу допомогу, яка за своїм змістом не є складною та не вимагає значного часу для їх підготовки.

Отже, зважаючи на обсяг фактично наданих/виконаних адвокатом послуг/робіт та рівень складності цієї справи, заявлений до відшкодування розмір витрат на правову допомогу - 10500 грн не є обґрунтованим та пропорційним до ціни позову, яка складає 12500 грн, та не відповідає критерію розумності розміру таких витрат.

Суд зазначає, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат повинен бути співмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Отже, враховуючи наведене та положенняст. 141 ЦПК України, суд вважає, що вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу із відповідача на користь позивача у визначеному останнім розмірі є необ`єктивними та непропорційними. Враховуючи усі обставини спірних правовідносин у їх сукупності, суд не може погодитися із заявленою представником позивача сумою витрат на правову допомогу, яку позивач поніс, тому вважає таку суму завищеною.

Разом з цим, враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин даної справи, її складності, ціни позову, а також результатів розгляду такої справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення їх розміру та стягнення таких у розмірі 2000 грн.

Отже, витрати на правову допомогу у вказаному розмірі є співмірними із складністю справи, наданими послугами у суді, а розмір таких витрат відповідає критеріям реальності та розумності.

За приписами ч. 1.ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем до суду першої інстанції сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн. Проте, враховуючи часткове задоволення позовних вимог на 33,33%, то судовий збір який підлягає стягненню з відповідача становить 807,39 грн.

Керуючись статтями376,381,382-384,389,390 ЦПК України, суд, -

постановив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ»до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ»(ЄДРПОУ 42228158) заборгованість за кредитним договором № 15745 від 26.12.2020 року в сумі 3500,00 грн, яка складається із: заборгованості за тілом кредиту у розмірі 2000,00 грн, заборгованості за відсотками 1500,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ»(ЄДРПОУ 42228158) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ»(ЄДРПОУ 42228158) судовий збір в сумі 807,39 грн.

В решті позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Суддя Кіндер В.А.