Рішення № 126535063, 10.04.2025, Покровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 189/379/25

2/189/310/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

10.04.2025 року селище Покровське Дніпропетровської області

Покровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Чорної О.В.,

за участі секретаря судового засідання Тахтарової В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача АТ «Таскомбанк» - Косатий Д.А. звернувся до Покровського районного суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 5095909418 від 09.08.2022 року, в розмірі 92340,22 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту (в т. ч. прострочена) 52 374,13 грн.; заборгованість по річним процентам (в т. ч. прострочена); 7748,09 грн. - заборгованість по щомісячним процентам (в т.ч. прострочена) 32 218 грн. Також просить стягнути понесені судові витрати.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що 09.08.2022 року між ТОВ ФК «ЦФР», правонаступником якого є АТ «ТАСКОМБАНК», та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №5095909418.

Кредитний договір з боку позичальника підписано електронно-цифровим підписом відповідно до Порядку укладання електронного кредитного договору ТОВ «ФК ЦФР», затвердженого 01.06.2018 р. в особистому кабінеті клієнта.

Відповідно до п. 1.1. Кредитного договору Кредитодавець зобов`язується надати кредит у розмірі та на умовах, встановлених цим договором, а Позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.

Відповідно до умов Кредитного договору Позичальнику надано грошові кошти на наступних умовах: сума кредиту 56 430 гривень; строк користування 60 місяців; річні проценти 10,99 % від суми боргу за договором; - щомісячні проценти 3,50 % від суми кредиту.

Умови вищезазначеного Кредитного договору Позичальником не виконані, кредитні кошти у встановлені договором (Графіком погашення кредиту) строки не повернуті. Неодноразовими телефонними повідомленнями Банку Позичальника було сповіщено про наявність заборгованості за кредитом та про необхідність її погашення у стислі терміни.

27.01.2023 року право вимоги за Кредитним договором відступлені АТ «ТАСКОМБАНК» на підставі Договору факторингу № Н1/11/8-ф. Відповідно до умов цього Договору та Витягу з Реєстру прав вимоги до Договору факторингу № Н1/11/8-ф від 27.01.2023 р., позивач є новим кредитором відповідача за Кредитним договором з усіма наступними додатками та змінами. Зазначене також підтверджується платіжною інструкцією № 1088677189 від 27.01.20231 р. щодо сплати суми фінансування за договором факторингу.

31.10.2024 р. відповідачу було надіслано повідомлення-вимогу щодо дострокової сплати заборгованості за кредитним договором. Зазначена вимога відповідачем не виконана. Як наслідок, станом на 13.12.2024 року заборгованість Позичальника за Кредитним договором, становить 92 340,22 грн., в т.ч.: заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) 52 374,13 грн.; заборгованість по річним процентам (в т. ч. прострочена) - 7 748,09 грн.; заборгованість по щомісячним процентам (в т.ч. прострочена) 32218 грн.

Таким чином, позивач зазначив, що відповідачем було порушено умови Кредитного договору, а також норми чинного законодавства. У зв`язку з чим, позивач вимушений завернутись до суду.

Ухвалою суду від 13.02.2025 року відкрите провадження у справі і справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

В судові засідання, призначені на 10.03.2025 року та 10.04.2025 року сторони не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Представник позивача Косатий Д.А. через систему «Електронний суд» подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує, просить задовольнити. Проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач жодних заяв, клопотань та відзиву на позов не надав, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою суду від 10.04.2025 року суд постановив розглядати справу в заочному порядку.

Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши докази по справі, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити з наступних підстав.

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За правилами ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що 09.08.2022 року між ТОВ ФК «ЦФР» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №5095909418 (а.с.6-8).

Кредитний договір з боку позичальника підписано електронно-цифровим підписом відповідно до Порядку укладання електронного кредитного договору ТОВ «ФК ЦФР», затвердженого 01.06.2018 р., в особистому кабінеті клієнта.

Позичальник підтвердив, що ознайомлений з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, виходячи із обраних Позичальником умов кредитування.

Відповідно до п. 1.1. Кредитного договору Кредитодавець зобов`язується надати кредит у розмірі та на умовах, встановлених цим договором, а Позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.

Кредитний договір є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Судом встановлено, що 12.08.2022 року відповідно до даних платіжної інструкції №1268966404 від 09.08.2022 року, здійснено переказ грошових коштів на користь ОСОБА_1 згідно кредитного договору №5095909418 від 09.08.2022 року в розмірі 51300,00 (а.с.85).

Відповідно до умов Кредитного договору Позичальнику надано грошові кошти на наступних умовах: сума кредиту 56 430 гривень; строк користування 60 місяців; річні проценти 10,99 % від суми боргу за договором; щомісячні проценти 3,50 % від суми кредиту.

27.01.2023 року право вимоги за Кредитним договором №5095909418 від 09.08.2022 року відступлені АТ «ТАСКОМБАНК» на підставі Договору факторингу № Н1/11/8-ф. (а.с.74-79).

Відповідно доумов цьогоДоговору таВитягу зРеєстру праввимоги доДоговору факторингу№Н1/11/8-фвід 27.01.2023р.,позивач єновим кредиторомвідповідача заКредитним договором№5095909418 від 09.08.2022 року з усіма наступними додатками та змінами (а.с.12).

Зазначене також підтверджується платіжною інструкцією №1088677189 від 27.01.2023 р. щодо сплати суми фінансування за договором факторингу.

Відповідно до п.1.1. договору факторингу №Н1/11/8-фвід 27.01.2023р. «права вимоги» - всі належні Клієнту на дату відступлення Прав Вимоги права грошової вимоги до Позичальника за кредитним договором щодо повернення основної заборгованості, сплати нарахованих процентів за користування коштами, та штрафних санкцій в обсязі, визначеному станом на дату відступлення прав вимоги, а також право нараховувати за умовами кредитного договору і вимагати від позичальника сплати процентів за користування кредитом, штрафних санкцій та будь-яких інших платежів згідно з кредитним договором та платежів, передбачених чинним законодавством, включаючи права вимоги за кредитним договором, що можуть виникнути в майбутньому.

27.01.2023 року був складений Акт прийому-передачі Реєстру Прав Вимоги за Договором факторингу №Н1/11/8-фвід 27.01.2023р. на загальну суму заборгованості 53989790,77 грн. за кредитними договорами у кількості 2089 одиниць (а.с.10).

Згідно платіжної інструкції №1088677189 від 27.01.2023 року, АТ «Таскомбанк» перерахувало ТОВ «ФК «ЦФР» кошти по договору факторингу №Н1/11/8-ф від 27.01.2023 р. на загальну суму 53989790,77 грн. (а.с.87).

Отже, судом встановлено, що АТ «Таскомбанк» набуло право грошової вимоги до відповідача.

Як вбачається з довідки про рух грошових коштів, виданої ТОВ «ФК «ЦФР» від 02.02.2023 року №8584284-SG, ОСОБА_1 оформив кредит у ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» згідно кредитного договору №5095909418 від 09.08.2022 року на загальну суму 56430,00 грн. Право кредитодавця по даному договору передано іншій компанії. Станом на 27.01.2023 року всього надійшло 15800,00 грн. (списано річні проценти 2732,92 грн., списано щомісячні проценти 9813,51 грн., списано частину кредиту 3253,57 грн.); сума для дострокового повернення 53736,04 грн. (а.с.13).

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості, станом на 13.12.2024 року заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №5095909418 від 09.08.2022 року склала 92340 грн. 32 коп., а саме:

-заборгованість по тілу кредиту (в т. ч. прострочена) - 52374 грн. 13 коп.;

-заборгованість по відсоткам (в т. ч. прострочені) - 7748 грн. 09 коп.;

-заборгованість за щомісячними процентами (в т.ч. простроченими) 32218,00 грн. (а.с.93).

Вказані суми заборгованості також вбачаються з виписок по особовому рахунку ОСОБА_1 за період з 09.08.2022 року до 31.12.2024 року (а.с.14-73).

31.10.2023 року позивачем на ім`я ОСОБА_1 було направлено повідомлення-вимогу про погашення заборгованості за кредитним договором (а.с.11).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1ст.202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 203 ЦК Українивизначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За змістом статей205,207 ЦК Україниправочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно з частиною 1 статті 626 ЦПК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.

Частиною 1 ст.1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Згідно зі статтею 3 Закону України "Про електрону комерцію" електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Частиною п`ятою статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Положеннями статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що у разі, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до статей 509, 510, 526 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Загальними умовами зобов`язання є те, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (статті 525, 625 ЦК України).

Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (статті 612 ЦК України).

Частиною 1 ст. 1077 ЦК України визначено, що за договором відступлення (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будьякий передбачений договором спосіб), а клієнт відступає факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно ст. 512 ЦК України передбачено, що однією з підстав заміни кредитора у зобов`язанні іншою особою є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника (ст. 516 ЦК України).

Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено Договором або законом.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Згідно до ч.1 ст.76, ч.2 ст.77 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Судом встановлено, що долучені до матеріалів справи письмові докази підтверджують укладення відповідачем кредитного договору та отримання кредитних коштів, існування заборгованості, викладеної в позовних вимогах.

Враховуючи викладене,суд приходитьдо висновку,що відповідачпорушив умовидоговору,на часухвалення рішеннязаборгованість закредитним договоромне сплатив, не надав суду доказів, які спростовували б розрахунок заборгованості, не довів відсутність заборгованості.

За таких обставин, вимоги позивача є обґрунтованими та наявні законні підстави для їх задоволення.

Відповідно до ст. 141 ЦПК з відповідача на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» підлягає до стягнення судовий збір в розмірі 2422,40 грн., сплачений останнім при подачі позовної заяви.

Керуючись статтями 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 279, 352 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства«Таскомбанк» до ОСОБА_1 простягнення заборгованостіза кредитнимдоговором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» (ЄДРПОУ 09806443) заборгованість за Кредитним договором № 5095909418 від 09.08.2022 року, в розмірі 92340,22 грн. (дев`яносто дві тисячі триста сорок гривень 22 коп.), з яких: заборгованість по тілу кредиту (в т. ч. прострочена) 52 374,13 грн.; заборгованість по річним процентам (в т. ч. прострочена) - 7 748,09 грн.; заборгованість по щомісячним процентам (в т.ч. прострочена) 32 218 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства«Таскомбанк» (ЄДРПОУ09806443) судовий збір в розмірі 2422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: О.В. Чорна

10.04.2025