Ухвала суду № 126534388, 10.04.2025, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

УХВАЛА

10 квітня 2025 року м. ХарківСправа № 922/2158/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальнікової Г.І.

без виклику представників сторін

розглянувши заяву Харківської обласної прокуратури (вх. №8290 від 03.04.2025) по справі

за позовом Харківської обласної прокуратури (61001, м. Харків, вул. Богдана Хмельницького, 4) в інтересах держави, в особі Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей (01001, м. Київ, вул. Бориса Грінченка, буд. 3) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харків Палас Клуб" (61058, м. Харків, пр-т. Незалежності, буд. 2) про стягнення 62306017,40 грн.

ВСТАНОВИВ:

Харківська обласна прокуратура в інтересах держави в особі Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей звернулась до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Харків Палас Клуб", в якій просить суд стягнути з відповідача до Державного бюджету України заборгованість з плати за ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор у розмірі 58494000,00 грн., 3% річних у розмірі 1926203,61 грн., інфляційні втрати у розмірі 1885813,79 грн., а також судові витрати.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.09.2024 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Харків Палас Клуб" про закриття провадження у справі (вх. №20359 від 13.08.2024) задоволено. Провадження у справі №922/2158/24 за позовом Харківської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харків Палас Клуб" про стягнення 62306017,40 грн. закрито.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 12.11.2024 апеляційну скаргу Харківської обласної прокуратури залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду Харківської області від 24.09.2024 у справі №922/2158/24 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 13.03.2025 касаційну скаргу Заступника керівника Харківської обласної прокуратури залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду Харківської області від 24.09.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 12.11.2024 у справі №922/2158/24 - без змін.

Листом Господарського суду Харківської області вих. №00512/25 від 31.03.2025 на виконання ухвали Східного апеляційного господарського суду від 28.03.2025 р. направлено справу №922/2158/24 за позовом Харківської обласної прокуратури до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харків Палас Клуб" про стягнення коштів до Східного апеляційного господарського суду.

03.04.2025 в системі діловодства Господарського суду Харківської області від Харківської обласної прокуратури зареєстровано заяву (вх. №8290), в якій просить: 1) визнати поважними причини пропуску строку на подання заяви про направлення справи за встановленою юрисдикцією та поновити строк для її подачі Харківській обласній прокуратурі; 2) заяву Харківської обласної прокуратури про направлення справи за встановленою юрисдикцією задовольнити; 3) передати справу №922/2158/24 за позовом Харківської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей до ТОВ "Харків Палас Клуб" про стягнення заборгованості з плати за ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор у сумі 58494000 грн., 3% річних у сумі 1926 203,61 грн. та інфляційних втрат у розмірі 1885813,79 грн. за встановленою юрисдикцією до Харківського окружного адміністративного суду.

В обґрунтування заяви зазначено, що на розгляді господарських судів, окрім справи №922/2158/24, перебувало ще 13 позовних заяв прокурора поданих в інтересах держави в особі КРАІЛ щодо стягнення заборгованості на загальну суму понад 600 млн. гривень. Порушені у касаційній скарзі по даній справі №922/2158/24 питання права є новими, проблемними, засадничими, що раніше не досліджувалися судом касаційної інстанції та потребують формування уніфікованого підходу. Відповідь на питання касаційним судом надало б нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор. Звертаючись зі скаргою прокурор правомірно очікував на формування за результатами розгляду скарги правової позиції Верховного Суду, яка б вплинула на значну кількість спорів і створила б підхід до вирішення актуальної правової проблеми.

Постановою Верховного Суду від 13.03.2025 касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду Харківської області від 24.09.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 12.11.2024 у справі №922/2158/24 - без змін, яку отримано прокурором через "Електронний суд" 13.03.2025.

Касаційний господарський суд за результатами розгляду касаційної скарги прокурора виснував, що відповідно до положень законодавства КРАІЛ у спірних правовідносинах реалізує державну політику у сфері організації та проведення азартних ігор і здійснює контроль за справлянням до бюджету плати за ліцензії у зазначеній сфері. Позивач не має права розпоряджатися грошовими коштами у вигляді плати за ліцензії, а лише уповноважений контролювати відповідні надходження до бюджету. У цьому випадку відсутні підстави для висновку про приватноправовий характер спірних правовідносин, які в цій справі спрямовані на вирішення питання надходження платежу до бюджету, що має на меті передусім публічний, а не приватний інтерес. Колегія суддів суду касаційної інстанції погодилася з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про непідвідомчість цього спору господарському суду та необхідність його розгляду адміністративним судом.

Зазначено, що 18.03.2025 Харківською обласною прокуратурою подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду заяву про направлення справи за встановленою юрисдикцією. На адресу Харківської обласної прокуратури 24.03.2025 надійшов лист заступника керівника Апарату керівника секретаріату Касаційного господарського суду, в якому повідомлено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги залишив у силі судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін та не приймав постанову про закриття провадження у справі, тому заява Харківської обласної прокуратури не підлягає розгляду Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду. Також вказано, що відповідно до приписів ч. 2 ст. 231 ГПК України заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі.

27.03.2025 Харківською обласною прокуратурою повторно подано заяву про направлення справи за встановленою юрисдикцією до Східного апеляційного господарського суду. Проте, ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 01.04.2025 у справі №922/2158/24 відмовлено у прийнятті та повернуто Харківській обласній прокуратурі заяву про направлення справи №922/2158/24 за встановленою юрисдикцією.

Оскільки ухвала про закриття провадження у справі №922/2158/24 винесена Господарським судом Харківської області, враховуючи повернення Верховним Судом заяви про направлення справи за встановленою юрисдикцією, поданої у межах визначеного частиною 2 статті 231 ГПК України строку, а також ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 01.04.2025, прокурор просить суд визнати поважними причини пропуску для подачі заяви про направлення справи за встановленою юрисдикцією і поновити його Харківській обласній прокуратурі.

Таким чином, прокурор зазначає, що визначене частиною 2 статті 231 ГПК України право позивача на звернення до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією спрямовано на забезпечення правової визначеності, гарантування права на судовий захист права, нівелює імовірність пропуску позивачем позовної давності через помилкове визначення юрисдикції такого спору чи через зміну судової практики щодо юрисдикційності спорів.

09.04.2025 в системі діловодства Господарського суду Харківської області від відповідача зареєстровано заперечення на клопотання (вх. №8841), в яких просить суд повернути Харківській обласній прокуратури заяву про перенаправлення справи в суд іншої юрисдикції, які досліджено та долучено судом до матеріалів справи.

Розглянувши заяву Харківської обласної прокуратури, дослідивши матеріали справи після повернення справи з суду вищої інстанції, суд зазначає наступне.

Матеріали справи свідчать, що ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.09.2024 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Харків Палас Клуб" про закриття провадження у справі (вх. №20359 від 13.08.2024) задоволено. Провадження у справі №922/2158/24 за позовом Харківської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харків Палас Клуб" про стягнення 62306017,40 грн. закрито.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 12.11.2024 апеляційну скаргу Харківської обласної прокуратури залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду Харківської області від 24.09.2024 у справі №922/2158/24 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 13.03.2025 касаційну скаргу Заступника керівника Харківської обласної прокуратури залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду Харківської області від 24.09.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 12.11.2024 у справі №922/2158/24 - без змін.

Відповідно до частини 2 статті 231 ГПК України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз`яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі.

18.03.2025 Харківською обласною прокуратурою в межах процесуального строку подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду заяву про направлення справи за встановленою юрисдикцією. На адресу Харківської обласної прокуратури 24.03.2025 надійшов лист заступника керівника Апарату керівника секретаріату Касаційного господарського суду, в якому повідомлено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги залишив у силі судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін та не приймав постанову про закриття провадження у справі, тому заява Харківської обласної прокуратури не підлягає розгляду Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду. Також вказано, що відповідно до приписів ч. 2 ст. 231 ГПК України заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі.

27.03.2025 Харківською обласною прокуратурою повторно подано заяву про направлення справи за встановленою юрисдикцією до Східного апеляційного господарського суду. Проте, ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 01.04.2025 у справі №922/2158/24 відмовлено у прийнятті та повернуто Харківській обласній прокуратурі заяву про направлення справи №922/2158/24 за встановленою юрисдикцією.

Так, судом апеляційної інстанції зазначено, що заявник помилково трактує положення процесуального закону про те, що повноваженнями щодо направлення справи за встановленою юрисдикцією наділені лише суди апеляційної та касаційної інстанції. Відповідно до положень процесуального закону заява про направлення справи за встановленою юрисдикцією подається до суду, який постановив процесуальний документ про закриття провадження у справі.

Отже, суд апеляційної інстанції в ухвалі від 01.04.2025 по справі №922/2158/24 дійшов висновку, що оскільки провадження закрито Господарським судом Харківської області, заява Харківської обласної прокуратури про направлення справи за встановленою юрисдикцією не підлягає розгляду апеляційним господарським судом та роз`яснив заявнику його право звернутись із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією до Господарського суду Харківської області.

Крім того, Північно-західний апеляційний господарський суд у постанові від 23.10.2024 по справі №295/17118/23 зазначив, що питання про направлення справи за встановленою юрисдикцією може бути вирішено судом апеляційної чи касаційної інстанції лише у випадку безпосереднього прийняття судового рішення про закриття провадження у справі таким судом, а не внаслідок апеляційного чи касаційного перегляду ухвали суду першої інстанції про закриття провадження у справі. Якщо апеляційною та касаційною інстанціями буде залишено без змін ухвалу суду про закриття провадження у справі, то позивач має звернутися до суду який закрив провадження у справі, а у даному випадку це Богунський районний суд м. Житомира, із заявою про її направлення до відповідного суду.

Також, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29.09.2020 по справі №368/561/19 розглядаючи питання правомірності закриття провадження судом першої інстанції, у пункті 52 роз`яснила, що оскільки Велика Палата Верховного Суду залишила в силі ухвалу суду першої інстанції про закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 255 ЦПК України, вона відповідно до частини 1 статті 256 ЦПК України роз`яснює позивачці її право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутися до суду, який закрив провадження у справі, із заявою про її направлення до відповідного суду адміністративної юрисдикції.

З огляду на зазначене, Велика Палата Верховного Суду виснувала, що питання про направлення справи до суду за встановленою юрисдикцією правомочний вирішувати суд першої інстанції, якщо саме ним закрито провадження, а не суд апеляційної чи касаційної інстанції.

Суд також приймає до уваги висновки Верховного Суду в ухвалі від 13.06.2024 по справі №910/11141/21, що норма частини 2 статті 231 ГПК України спрямована на реалізацію гарантій доступу суб`єктів до правосуддя. Способом реалізації таких гарантій є звернення до відповідного суду про направлення справи за встановленою юрисдикцією. При цьому кваліфікуючи суд, до якого слід звернутися з відповідним клопотанням, Верховний Суд приходить до висновку, що таким судом має бути суд, який здійснив закриття провадження у справі, у даному випадку - Господарський суд міста Києва.

З урахуванням викладеного, враховуючи, що суд апеляційної та касаційної інстанції не ухвалював постанову про закриття провадження у справі, а лише перевірив дотримання норм процесуального права та правильність застосування норм матеріального права та ухвалив постанову про залишення без змін ухвали Господарського суду Харківської області від 24.09.2024, якою закрито провадження у справі, заперечення відповідача про те, що подана прокурором заява не може бути предметом розгляду суду першої інстанції є безпідставним.

Відповідно до статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Згідно статті 113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Відповідно до статті 115 ГПК України строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Положеннями частини 1, 4 статті 116 ГПК України передбачено, що перебіг процесуальних строків починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Частиною 1 статті 119 ГПК України унормовано, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Правовий інститут строків звернення до суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду.

Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо (подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2019 у справі №901/405/19).

У тому випадку, коли у встановлений законом строк учаснику справи виконати певні процесуальні дії не є можливим, оскільки саме у нього виникли обставини, які перешкоджають їх реалізації, у такого учасника виникає унормована законом можливість ініціювати поновлення процесуального строку, у спосіб звернення до суду із заявою, в якій має бути наведено причини пропуску строку; суд же лише має здійснити оцінку причин пропуску строку, наведених заявником, на предмет їх поважності. Інший підхід порушував би принципи диспозитивності та змагальності (правова позиція Верховного Суду у постанові від 06.12.2023 у справі №918/604/23).

Прокурор зазначає, що заява про направлення за встановленою юрисдикцією справи повторно подається Харківською обласною прокуратурою до Господарського суду Харківської області у найкоротші строки після її повернення Верховним Судом та Східним апеляційним господарським судом. Зазначені дії Харківської обласної прокуратури узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалі від 24.06.2021 у справі №420/9066/20, у якій суд визначив наявність підстав для поновлення строку на касаційне оскарження, оскільки скаржником подана первісна касаційна скарга протягом 30 днів з дня отримання оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції, а також повторно подано касаційні скарги після повернення Верховним Судом, без надмірних зволікань і перевищення строків касаційного оскарження, що свідчить про цілеспрямованість дій відповідача щодо касаційного оскарження.

Прокурор зауважив, що враховуючи обставини щодо складності правового питання, порушеного у справі №922/2158/24 та відсутності судової практики з його розгляду, цілеспрямованість поведінки Харківської обласної прокуратури стосовно подання першої заяви до Верховного Суду в межах процесуального строку, наявні поважні причини пропуску строку.

Статтею 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Конституцією України визначено основні засади судочинства і до них, зокрема, належать законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ст. 129 Конституції України).

Разом з тим, конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об`ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Окрім того, Верховний Суд у постанові від 29.09.2022 у справі №500/1912/22 зазначає, що суворе застосування судами процесуальних строків може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та статті 6 Конвенції.

Також, Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (рішення ЄСПЛ у справі "Жоффр де ля Прадель проти Франції" від 16.12.1992).

Крім того, ЄСПЛ зауважував, що надмірний формалізм може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції. Надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду (див. рішення ЄСПЛ у справах "Белеш та інші проти Чеської Республіки", "Зубац проти Хорватії" №47273/99, пп. 50-51 та 69, ЄСПЛ 2002 IX, та "Волчлі проти Франції", №35787/03, п. 29, від 26.07.2007).

Беручи до уваги обґрунтування прокурора щодо поважності причин пропуску процесуального строку, а також вказані положення законодавства, правову позицію та висновки Верховного Суду, ЄСПЛ, суд приходить до висновку, що прокурором дотримуючись свого обов`язку з розумним інтервалом часу цікавитися провадженням у справі без надмірних зволікань вчинялись необхідні дії щодо вирішення судом питання про передачу справи за встановленою юрисдикцією.

Відтак, суд дійшов обґрунтованого висновку про поважність причин незначного пропуску процесуального строку та обґрунтованість підстав для його поновлення з метою подання вказаної заяви, а тому суд вважає за необхідне поновити такий строк.

Частиною 1 статті 20 КАС України унормовано, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні:

1) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності;

2) адміністративні справи, пов`язані з виборчим процесом чи процесом референдуму, щодо: оскарження рішень, дій чи бездіяльності дільничних виборчих комісій, дільничних комісій з референдуму, членів цих комісій; уточнення списку виборців; оскарження дій чи бездіяльності суб`єктів у сфері медіа, підприємств, установ, організацій, їх посадових та службових осіб, творчих працівників суб`єктів у сфері медіа, що порушують законодавство про вибори та референдум; оскарження дій чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, їх довірених осіб;

3) адміністративні справи, пов`язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, щодо: примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства; примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; продовження строку затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; затримання іноземців або осіб без громадянства до вирішення питання про визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового захисту в Україні, або особами без громадянства; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою забезпечення їх передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;

4) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті;

5) адміністративні справи щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";

6) адміністративні справи за позовними заявами територіального центру комплектування та соціальної підтримки з приводу тимчасового обмеження громадян України у праві керування транспортним засобом під час мобілізації.

Відповідно до частини 2 статті 20 КАС України Окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частинами першою та третьою цієї статті.

Частиною 2 статті 26 КАС України унормовано, що позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Прокурор просить справу №922/2158/24 передати до Харківського окружного адміністративного суду до підсудності якого вона віднесена за місцезнаходженням відповідача.

Господарський суд зазначає, що Харківський окружний адміністративний суд є місцевим адміністративним судом, який вирішує адміністративні справи, як суд першої інстанції. Водночас суд приймає до уваги, що юрисдикція Харківського окружного адміністративного суду поширюється на територію Харківської області.

Згідно зі статтею 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема, місцезнаходження юридичної особи.

За приписами частини 1, 4 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Як свідчать матеріали справи, а також відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, відповідач у даній справі ТОВ "Харків Палас Клуб" (код ЄДРПОУ 44267136) має адресу місцезнаходження: 61058, м. Харків, пр-т. Незалежності, буд. 2.

Таким чином, дана справа підлягає передачі за встановленою юрисдикцією до Харківського окружного адміністративного суду, що сприятиме реалізації права на доступ до правосуддя та направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Керуючись статтями 231, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Харківської обласної прокуратури (вх. №8290 від 03.04.2025) - задовольнити.

2. Поновити строк на подання заяви про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

3. Передати справу №922/2158/24 за позовом Харківської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей до ТОВ "Харків Палас Клуб" про стягнення заборгованості з плати за ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор у сумі 58494000 грн., 3% річних у сумі 1926203,61 грн. та інфляційних втрат у розмірі 1885813,79 грн. за встановленою юрисдикцією до Харківського окружного адміністративного суду.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Порядок та строки оскарження ухвали передбачені ст. 255-257 ГПК України.

Ухвалу підписано 10.04.2025 р.

СуддяГ.І. Сальнікова