Рішення № 126531930, 10.04.2025, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/15362/24

Провадження № 2-а/761/611/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2025 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Матвєєва Ю.О. розглянувши матеріали адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до Департаменту територіального контролю м. Києва про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в якому просив суд: визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване у режимі фотозйомки (відеозапису) серія 2KI № 0000908652 від 08.04.2024 року, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП, яку виніс головний спеціаліст - інспектор з паркування Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Павлюк Віталій Іванович.

Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що 08.04.2024р. інспектором з паркування другого відділу контролю за дотриманням правил зупинки, стоянки транспортних засобів управління (інспекції) з паркування Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Павлюком В.І. виписано постанову у справі про адміністративне правопорушення відносно позивача ОСОБА_1 та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 680,00 грн. З діями інспектора Павлюка В.І. позивач не згоден, оскільки 08.04.2024р. керуючи автомобілем «Nissan Rogue», державний номер НОМЕР_1 здійснив зупинку по вул. Лейпцизька,1-а у м. Києві біля правого краю проїзної частини, відстань до протилежного краю протилежної частини була більше 3 метрів, без створення суттєвих перешкод для руху інших транспортних засобів та пішоходів. Отже, вважає, що підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП не було, оскільки будь - якого адміністративного правопорушення він не вчиняв, а тому вимушений звернутися до суду за захистом свого порушеного права.

25.04.2024 року до суду надійшла зазначена цивільна справа та згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.04.2024 року була передана до провадження судді Макаренко І.О.

Ухвалою суду від 02.05.2024 року відкрито провадження та призначеного розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін. Крім того, відмовлено у відкритті провадження в частині вимог ОСОБА_1 до Департаменту територіального контролю м. Києва, Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕСПЕДИЦІЯ 777», Головного управління Національної поліції у м. Києві про стягнення коштів оскільки вказані вимоги підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

Згідно розпорядження керівника апарату Шевченківського районного суду м. Києва Зборщік А.О. щодо повторного автоматизованого розподілу справи №01-08-587 від 10.03.2025 року та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.03.2025 року в провадження судді Матвєєвої Ю.О. надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Департаменту територіального контролю м. Києва, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕСПЕДИЦІЯ 777», Головне управління Національної поліції у м. Києві про скасування постанови про адміністративне правопорушення.

Ухвалою суду від 12.03.2025 року справу прийнято до свого провадження та продовжено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

19 березня 2025 року через підсистему «Електронний суд» від представника Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого представник вважає, що позовні вимоги є безпідставними, необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

31 березня 2025 року від позивача надійшла відповідь на відзив.

Суд, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно із ч. 1 ст. 286 КАС України, адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Судом встановлено, що 08.04.2024р. головним інспектором з паркування другого відділу контролю за дотриманням правил зупинки, стоянки транспортних засобів та оплати послуг Управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Павлюком В.І. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване у режимі фотозйомки (відеозапису), серії 2КІ №0000908652.

Вказаною постановою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.122 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 680,00 грн.

Зі змісту постанови вбачається, що 08.04.2024р. о 09 год. 38 хв. на вул. Лейпцизька,1, у м. Києві транспортний засіб «Nissan Rogue», державний номер НОМЕР_1 , зупинено у місці, де відстань між суцільною лінією розмітки і транспортним засобом, що зупинився, менше 3 м., чим порушено п.15.9 д ПДР.

Технічний засіб, яким здійснено фото/відеофіксацію правопорушення: АРМ Інспектора.

Вказано адресу веб-сайту в мережі Інтернет з матеріалами фото/відеофіксації правопорушення.

До постанови серії 2КІ №0000908652 від 08.04.2024р. додано фотоматеріали, зроблені інспектором з паркування Павлюком В.І. на прилад фіксації АРМ Інспектора.

Дослідивши складену постанову 2КІ №0000908652 від 08.04.2024р., інші матеріали справи, суд вбачає наступне.

За приписами ч. 1 ст. 14-2 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів, що дають змогу здійснювати фотозйомку або відеозапис та функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Приписами ст. 14-1 КУпАП встановлено, що до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису притягаються власники (співвласники) транспортних засобів.

Положеннями ч. 3 ст. 219 КУпАП визначено, що від імені виконавчих комітетів (а у населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчих органів, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ч. 3 ч. 6 ст. 122, ч. 1 ч. 2 ч. 8 ст. 152-1 цього Кодексу, і накладати адміністративні стягнення мають право уповноважені виконавчим комітетом (виконавчим органом) сільської, селищної, міської ради посадові особи виконавчих органів сільської, селищної, міської ради - інспектори з паркування.

Стаття 279-1 КУпАП визначає особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису).

Відповідно до ч. 1 ст. 279-1 КУпАП у разі якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі або якщо порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу.

Згідно з ч. 5 ст. 279-1 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Частиною 1 статті 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

У силу ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом ст. 283 КУпАП постанова повинна містити, зокрема, технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався), відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.

Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, остання містить посилання на технічний засіб, яким здійснено фото/відеофіксацію правопорушення, а саме: АРМ Інспектора.

Даний технічний засіб «Автоматизоване робоче місце Інспектора» (АРМ Інспектора) є складовою частиною інформаційно-телекомунікаційної системи «Платформа цифрових мобільних сервісів «Київ цифровий», що належить Комунальному підприємству «Головний інформаційно-обчислювальний центр».

Атестатом відповідності, зареєстрованим в Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України від 23.12.2021 за №23710, дійсним до 23.12.2026, засвідчено, що вказаний вище технічний засіб забезпечує захист інформації відповідно до вимог нормативних документів з технічного запису інформації.

Як вбачається з матеріалів справи, фотознімки транспортного засобу «Nissan Rogue», державний номер НОМЕР_1 , що зроблені інспектором з паркування та надані суду, відповідають вимогам примітки до ст. 14-2 КУпАП, оскільки мають географічні координати, які підтверджують розміщення (знаходження) транспортного засобу.

Зазначені фотоматеріали також містять інформацію про дату порушення; місце розташування транспортного засобу та його відстань до суцільної розмітки 1.1; час вчинення порушення.

Відповідно до п. 15.9 д ПДР зупинка забороняється у місцях, де відстань між суцільною лінією розмітки, розділювальною смугою чи протилежним краєм проїзної частини і транспортним засобом, що зупинився, менше 3 м.

Частина 3 ст. 122 КУпАП передбачає ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, що тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Об`єктивна сторона виражається у ненаданні переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху.

Суб`єктивна сторона правопорушення полягає у наявності умислу або необережності.

Відповідно до примітки, суб`єктом правопорушення в цій статті є особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, а в разі вчинення передбачених частинами першою - четвертою цієї статті правопорушень у виді перевищення обмеження швидкості руху транспортних засобів, проїзду на заборонний сигнал регулювання дорожнього руху, порушення правил зупинки, стоянки, а також установленої для транспортних засобів заборони рухатися смугою для маршрутних транспортних засобів, тротуарами чи пішохідними доріжками, виїзду на смугу зустрічного руху, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в автоматичному режимі, а також у разі порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), - відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України. У разі внесення змін до постанови про накладення адміністративного стягнення з підстав, встановлених абзацом третім частини першої статті 279-3 цього Кодексу, суб`єктом цього правопорушення може бути особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, зафіксованого в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису).

Відповідно до п.п. «д» п. 2 ч. 3 ст. 265-4 КУпАП для цілей цього Кодексу розміщення транспортного засобу є таким, що суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху, якщо транспортний засіб розташовано на проїзній частині, де відстань між суцільною лінією розмітки чи протилежним краєм проїзної частини і транспортним засобом, що зупинився, менше 3 метрів;

Факт розташування автомобіля «Nissan Rogue», державний номер НОМЕР_1 , поряд з лінією горизонтальної розмітки на проїзній частині дороги на вул. Лейпцизька,1, у м. Києві позивачем не заперечувалось.

Так, позивача стверджує, що належний йому автомобіль суттєво не перешкоджав дорожньому руху та не створював загрозу безпеці руху.

Пунктом 1.3 ПДР закріплено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

В свою чергу, пункт 15.9 ПДР містить перелік випадків, коли зупинка заборонена, а пункт 15.10 - перелік коли заборонено стоянку.

Підпунктом. 15.9 д) заборонено здійснювати зупинку у місцях, де відстань між суцільною лінією розмітки, розділювальною смугою чи протилежним краєм проїзної частини і транспортним засобом, що зупинився, менше 3 м.

З наданих фотознімків, вбачається, що на ділянці дороги, де було розміщено транспортний засіб позивача поширює свою дію знак 3.34 - «зупинку заборонено». Даний знак розміщено на початку ділянки дороги по вулиці Лейпцизька між вул. Цитадельна і Князів Острозьких разом зі знаком 5.88 - «велосипедна смуга» у поєднанні з табличкою 7.9 -«смуга руху».

Слід зазначити, що зона дії знаків 3.1-3.15, 3.19-3.21, 3.25, 3.27, 3.29, 3.33-3.37 - від місця встановлення до найближчого перехрестя за ним, а в населених пунктах, де немає перехресть, - до кінця населеного пункту. Дія знаків не переривається в місцях виїзду з прилеглих до дороги територій і в місцях перехрещення (прилягання) з польовими, лісовими та іншими дорогами без покриття, перед якими не встановлено знаки пріоритету.

Так, між місцем встановлення знаку 3.34 - «зупинку заборонено» і місцем розміщення транспортного засобу позивача відсутні перехрестя, а отже, дія знаку поширювалась і на транспортний засіб Позивача.

З фотознімків чітко видно, що автомобіль «Nissan Rogue», державний номер НОМЕР_1 зупинився у місці, де відстань між суцільною лінією розмітки та автомобілем становить менше 3 метрів.

Додатково інспектором з паркування проведено заміри відстані за допомогою якого встановлено, що відстань від транспортного засобу позивача до розділювальної смуги складає близько 30 см.

Вбачається, що таке розташування транспортного засобу створювало перешкоду дорожньому руху та загрозу безпеці руху іншим транспортним засобам, водії автомобілів.

Таким чином, автомобіль позивача було розміщено з порушенням вимог підпункту д) пункту 15.9 Правил, чим вчинено адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 122 КУпАП. Транспортний засіб Позивача підлягав тимчасовому затриманню відповідно до вимог пп. з) п. 2 ч. 3 ст. 265-4 КУпАП.

Отже, Інспектор в своїх діях керувався виключно приписами законодавства, в даному випадку ст. 265-4 КУпАП. Саме ст. 265-4 КУпАП містить вичерпний перелік випадків, коли розміщення транспортного засобу є таким, що суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху.

Разом із тим, відповідно до положень ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, твердження позивача про незаконність та необґрунтованість постанови про притягнення до адміністративної відповідальності не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини зауважив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

У відповідності до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

На підставі викладеного, та керуючись ст. 19 Конституції України, ст. 5, 7, 20, 25, 44, 47, 73-77, 286 КАСУ, ст. 14-2, 122, 245, 251, 258, 265-4, 279-1, 280 КУпАП, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту територіального контролю м. Києва про скасування постанови про адміністративне правопорушення - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.

Суддя Ю.О. Матвєєва

10 квітня 2025 року