Вирок № 126531178, 11.04.2025, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/7519/25

Провадження №: 1-кп/752/1788/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2025 року м. Київ

Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

Головуючої судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю сторін та інших учасників кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024101110001042 за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Києва, розлученого, який утриманців не має, пенсіонера, з вищою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 436-2, ч. 3 ст. 436-2 КК України,

У С Т А Н О В И В :

1.Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

У громадянина України ОСОБА_5 при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, але не пізніше 01.05.2022, виник та сформувався стійкий злочинний намір, направлений на вчинення кримінально караних діянь, що полягають у поширенні матеріалів, у яких міститься виправдовування збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році.

На виконання свого умислу ОСОБА_5 , перебуваючи за місцем свого проживання, а саме: АДРЕСА_1 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, зареєстрував обліковий запис соціальній мережі «Facebook» під назвою « ОСОБА_6 » за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2

У подальшому, 02.05.2022 ОСОБА_5 діючи умисно, перебуваючи за місцем свого проживання, а саме: АДРЕСА_1, у невстановлений досудовим розслідуванням час, використовуючи раніше створений обліковий запис в соціальній мережі «Facebook» під назвою « ОСОБА_6 », за допомогою власного ноутбуку марки «ASUS» модель N550L, поширив серед користувачів соціальної мережі «Facebook» публікацію російською мовою, яка починається словами: «Вот закончилась СВО. В результате имеем страну с населением, максимально ненавидящим русских людей и Россию. ...».

Відповідно до висновку експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз МЮ України за результатами проведення судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи встановлено, що у публікації, поширеній ОСОБА_5 02.05.2022 у соціальній мережі «Facebook», міститься висловлювання, зміст якого виражає виправдовування збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 рoці.

Таким чином, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 436-2 КК України, а саме поширення матеріалів, у яких міститься виправдовування збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році.

В подальшому, у період часу з 08.10.2022 по ІНФОРМАЦІЯ_14 громадянин України ОСОБА_5 , діючи умисно, в умовах триваючої збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, на шкоду інформаційній безпеці суспільства та держави, з метою виправдовування збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, а також глорифікації осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році, в умовах швидкого розвитку інформаційного суспільства в Україні та глобального інформаційного простору, використання інформаційно-телекомунікаційних технологій у всіх сферах життя, де особливого значення набувають проблеми інформаційної безпеки, продовжуючи свій злочинний свій намір, перебуваючи за місцем свого проживання, а саме: АДРЕСА_1 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, діючи умисно, повторно, на своїй персональній відкритій сторінці в соціальній мережі «Facebook» під назвою « ОСОБА_6 », за допомогою власного ноутбуку марки «ASUS, модель N550L, поширив серед користувачів вказаної соціальної мережі публікації російською мовою, в яких міститься виправдовування збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, а також глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію у російської федерації проти України, розпочату у 2014 році, а саме:

- ІНФОРМАЦІЯ_3 поширив публікацію, яка починається словами: « ІНФОРМАЦІЯ_4 »;

- ІНФОРМАЦІЯ_5 поширив публікацію, яка починається словами: : « ІНФОРМАЦІЯ_6 »;

- ІНФОРМАЦІЯ_7 поширив публікацію, яка починається словами: « ІНФОРМАЦІЯ_8 »;

- ІНФОРМАЦІЯ_9 поширив публікацію, яка починається словами: «ІНФОРМАЦІЯ_12»;

- ІНФОРМАЦІЯ_10 поширив публікацію, яка починається словами: « ІНФОРМАЦІЯ_11 »;

- ІНФОРМАЦІЯ_14 поширив публікацію, яка починається словами: «ІНФОРМАЦІЯ_13».

Відповідно до висновку експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз МЮ України за результатами проведення судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи встановлено, що у публікаціях, поширених ОСОБА_5 у соціальній мережі «Facebook», містяться висловлювання, зміст яких виражає виправдовування збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої 2014 році, та глорифікацію осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році.

Таким чином, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 436-2 КК України, а саме поширення матеріалів, у яких міститься виправдовування збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, вчинене повторно.

2. Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 повністю визнав себе винуватим, щиро розкаявся, а також підтвердив встановлені в обвинувальному акті обставини справи.

Показання ОСОБА_5 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_5 у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень при обставинах, викладених у обвинувальному акті та беручи до уваги, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутній сумнів щодо добровільності їхньої позиції, роз`яснивши положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

Таким чином, суд вважає доведеною вину ОСОБА_5 у поширенні матеріалів, у яких міститься виправдовування збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році та кваліфікує такі його дії за ч. 2 ст. 436-2 КК України.

Крім того, суд вважає доведеною вину ОСОБА_5 у поширенні матеріалів, у яких міститься виправдовування збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, вчиненому повторно, та кваліфікує такі його дії за ч. 3 ст. 436-2 КК України.

3. Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання.

При призначенні покарання ОСОБА_5 суд бере до уваги і визнає обставинами, які пом`якшують покарання - його щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень.

Обставин, що обтяжує покарання, не встановлено.

4. Мотиви призначення покарання.

Призначаючи міру покарання ОСОБА_5 , суд у відповідності зі ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, розлучений, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, має вищу освіту, є пенсіонером.

Суд зауважує, що згідно зі ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

У правовій державі покарання передусім є виправним та превентивним засобом, в якій має використовуватись не надмірні, а лише необхідні і зумовлені метою заходи.

На реалізацію принципу, встановленого частиною другою статті 61 Конституції України, згідно з яким юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, спрямовані положення статті 65 КК України. Зазначений принцип, зокрема, конкретизовано у положеннях Кримінального кодексу України щодо системи покарань, звільнення від кримінальної відповідальності, звільнення від покарання та його відбування, у тому числі призначення більш суворого покарання.

Керуючись загальними засадами призначення покарання (ст. 65 КК України), суд має призначати покарання конкретній особі за конкретний злочин, максимально індивідуалізуючи покарання.

Призначене судом покарання повинно відповідати ступеню суспільної небезпеки кримінального правопорушення, обставинам його вчинення та враховувати особу винного, тобто бути справедливим.

Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину та передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину.

Виходячи з мети покарання й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Тобто, кримінально-правовий зміст принципу справедливості полягає в тому, що покарання, яке застосоване до особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, повинно бути справедливим, тобто таким, що відповідає як тяжкості вчиненого кримінального правопорушення так і конкретним обставинам його вчинення, а також особливостям особистості злочинця.

Отже, санкція ч. 2 ст. 436-2 КК України передбачає покарання у виді обмеження волі на строк до п`яти років або позбавлення волі на той самий строк, з конфіскацією майна або без такої. Санкція ч. 3 ст. 436-2 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років з конфіскацією майна або без такої.

З огляду на викладене, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, враховуючи відомості про особу обвинуваченого та його посткримінальну поведінку, ураховуючи наявність встановлених судом пом`якшуючих обставин, а також те, що як сторона обвинувачення, так і сторона захисту просили застосувати до обвинуваченого положення ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням, суд вважає за доцільне призначити обвинуваченому ОСОБА_5 покарання в межах санкцій інкримінованих статей у розмірі, наближеному до мінімального, що сприятиме запобіганню вчиненню останнім нових правопорушень та буде достатнім для його виправлення.

Крім цього, суд вбачає підстави для застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_5 положень ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням та покладенням на обвинуваченого обов`язків, визначених ст. 76 КК України, тобто в умовах здійснення контролю за поведінкою обвинуваченого протягом іспитового строку.

Підстав для застосування до обвинуваченого додаткового покарання у виді конфіскації майна, враховуючи що вчинені діяння не потягли серйозних наслідків, суд не знаходить.

На переконання суду, у даному випадку саме таке покарання відповідає вимогам ст. ст. 50, 65 КК України, є справедливим, необхідним і достатнім для виправлення та попередження вчинення ОСОБА_5 нових злочинів.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

5. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

Питання щодо речових доказів необхідно вирішити згідно з вимогами ст. 100 КПК України.

Документально підтверджені процесуальні витрати по справі на залучення експерта у зв`язку з проведенням судової експертизи під час досудового розслідування - стягнути з обвинуваченого на користь держави.

Крім того, згідно з частиною 1 статті 96-1 КК спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 96-2 КК спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно: були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Таким чином, з огляду на положення ст.ст. 96-1 і 96-2 КК України, в даному випадку наявні підстави стверджувати те, що ноутбук марки «ASUS» модель N550L був використаний як знаряддя вчинення кримінального правопорушення, а тому підлягає конфіскації в дохід держави в порядку спеціальної конфіскації.

На підставі викладеного, керуючись ст. 349, 368-370, 374-376 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 436-2, ч. 3 ст. 436-2 КК України та призначити йому покарання:

- за ч. 2 ст. 436-2 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі без конфіскації майна;

- за ч. 3 ст. 436-2 КК України у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі без конфіскації майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити остаточне покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ч.ч. 1, 2 ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання з випробувальним строком на 3 (три) роки.

Покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язки, передбачені п.п. 1, 2, ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти повноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави процесуальні витрати за проведення судової експертизи у сумі 18947 (вісімнадцять тисяч дев`ятсот сорок сім) грн 28 коп. (висновок експерта №11103/24-36).

На підставі ст.ст. 96-1, 96-2 КК України, ноутбук марки «ASUS» модель N550L, серійний номер N550LF-XO069H, сірого кольору, з зарядним пристроєм, визнаний речовий доказом у даному кримінальному провадженні та переданий на зберігання до кімнати зберігання речових доказів СУ ІНФОРМАЦІЯ_15 - конфіскувати в дохід держави.

Вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення з урахуванням особливостей, передбачених ч. 2 ст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити учасникам судового провадження.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1