Ухвала суду № 126531087, 07.04.2025, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/3578/25

Провадження № 2-а/752/189/25

У Х В А Л А

07 квітня 2025 року суддя Голосіївського районного суду міста Києва Слободянюк А.В., вивчивши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту Патрульної поліції, третя особа: поліцейський взводу №1 роти №1 батальйону №2 полку №1 Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції старшого сержанта поліції Міщаніна Оксана Ігорівна, про скасування постанови про адміністративне правопорушення,

в с т а н о в и в:

10.02.2025 до Голосіївського районного суду м. Києва надійшла адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 , в якому він просить суд скасувати постанову серія ЕНА №3810701 від 07.01.2025, винесену старшим сержантом поліції 1 взводу 1 роти 2 батальйону 1 полку УПП в м. Києві, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності передбаченої ч. 3 ст. 122 КУпАП.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа надійшла у провадження судді Слободянюк А.В. 10.02.2025.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 11.02.2025 позовну заяву залишено без руху, позивачу наданий семиденний строк, який обраховується з дня отримання позивачем копії ухвали суду, для усунення зазначених в ухвалі недоліків позовної заяви.

Позовна заява була залишена без руху, оскільки позивач звернувся до суду із пропуском строку, встановленого ст. 123 КАС України, не заявив клопотання про його поновлення, не навів поважних підстав його пропуску та не надав відповідних доказів. Крім цього відсутнє підтвердження сплати судового збору.

24.02.2025 від позивача через канцелярію суду надійшло клопотання про об`єднання справ №752/2386/25 та №752/3578/25 в одне провадження у зв`язку із тим, що обидві справи стосуються тих самих сторін та предмету спору, базуються на однакових фактичних обставинах та доказах. При цьому недоліки, зазначені в ухвалі судді від 11 лютого 2025 року усунені не були, зокрема позивачем не було додано клопотання про поновлення строку для звернення до суду разом із обгрунтуванням поважності причин недотримання вказаного строку, на надано квитанції про сплату судового збору.

Також 21.03.2025 до суду повернувся конверт з ухвалою про залишення позову без руху, причина не вручення адресату "за закінченням терміну зберігання".

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, в даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

За вимогами ч. 2 ст. 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Згідно ч. 1 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Як убачається з усталеної практики Верховного Суду, встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій.

Встановлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень у адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом встановленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії у часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.

Чинним процесуальним законодавством визначений порядок вирішення питання поважності причин пропуску строку на звернення до суду та його поновлення, а також застосування наслідків пропущення строків звернення до адміністративного суду (постанова Верховного Суду від 30.11.2022 по справі № 607/15025/21).

Відповідно правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 02.02.2023 по справі № 160/22256/21, під поважними причинами необхідно розуміти лише ті обставини, які були чи є об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк. Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Необхідно зауважити, що законодавче обмеження строку оскарження рішення десятиденним строком з дня вручення постанови у справі про адміністративне правопорушення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011 обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем строк звернення до суду пропущено, заяви про поновлення строку звернення до суду не подано, докази сплати судового збору в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, позовну заяву слід повернути позивачу.

Суд роз`яснює позивачу, що питання про об`єднання позовів вирішується тільки після відкриття провадження в порядку встановленому ч. 8 ст. 172 КАС України, та передаються на розгляд судді, який раніше за інших суддів відкрив провадження у справі.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 123, 169, 286, 294, 295 КАС України, суддя -

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту Патрульної поліції, третя особа: поліцейський взводу №1 роти №1 батальйону №2 полку №1 Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції старшого сержанта поліції Міщаніна Оксана Ігорівна, про скасування постанови про адміністративне правопорушення, повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя А.В. Слободянюк