Рішення № 126531018, 10.04.2025, Хотинський районний суд Чернівецької області

Справа № 724/3294/24 Провадження № 2-о/724/44/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2025 року Хотинський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді: Єфтеньєва О.Г.

за участі секретаря судового засідання: Банарюк К.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження в залі суду в місті Хотин Чернівецької області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Мамалигівська сільська рада Дністровського району Чернівецької області, ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення, -

В С Т А Н О В И В:

До Хотинського районного суду Чернівецької області надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересована особа: Мамалигівська сільська рада Дністровського району Чернівецької області про встановлення факту, що має юридичне значення.

В обґрунтування заяви заявник зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Подвірне Дністровського району Чернівецької області, після смерті якої відкрилась спадщина. На протязі останніх п`яти років перед смертю мати постійно хворіла, її вік та хвороби не давали можливості вести повноцінний спосіб життя, тому увесь цей час він постійно доглядав за нею, а з червня 2019 року по день смерті проживав разом з матір`ю в будинку АДРЕСА_1 .

Вказує, що 06.09.2024 він звернувся до приватного нотаріуса Дністровського районного нотаріального округу Чернівецької області Мартинюка С.А. із заявою про прийняття спадщини, однак нотаріусом йому було роз`яснено, що на момент смерті матері він був зареєстрований за іншим місцем проживання, тому нотаріус не може вважати, що він є спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Враховуючи вищенаведене представник просить суд встановити факт його постійного проживання разом із ОСОБА_3 , на час відкриття спадщини.

Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 07.10.2024 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи у порядку окремого провадження.

Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 24.12.2024 залучено у справі заінтересовану особу ОСОБА_2 .

Заявник ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, але його представник ОСОБА_4 подав до суду заяву в якій заявлені вимоги підтримав, просив справу слухати у його відсутності та відсутності заявника.

Представник заінтересованої особи Мамалигівської сільської ради в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву в якій не заперечує щодо задоволення заяви та встановлення факту.

Заінтересована особа ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву в якій вимоги заяви ОСОБА_1 визнала, справу просила слухати у її відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Так, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 .

Після смерті ОСОБА_3 , 21.12.2023 державним нотаріусом Хотинської державної нотаріальної контори заведено спадкову справу № 396/2023.

Відповідно до свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 , вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є сином ОСОБА_3 .

Як вбачається із довідки виданої КНП «Амбулаторія загальної практики сімейної медицини села Подвірне» Мамалигівської сільської ради № 128 від 22.08.2024, що сімейним лікарем надавалась медична допомога ОСОБА_3 за місцем проживання і при візитах завжди був присутній син померлої ОСОБА_1 , який проживав з нею та опікувався (купляв ліки, робив перев`язки).

Крім того, свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в письмових поясненнях підтвердили, що ОСОБА_1 постійно проживав разом із ОСОБА_3 , на час відкриття спадщини, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Подвірне Дністровського району Чернівецької області.

Також, в письмових поясненнях ОСОБА_7 підтвердив той факт, що ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 постійно проживав разом з ОСОБА_3 , на час відкриття спадщини, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 в селі Подвірне Дністровського району Чернівецької області. Також підтвердив, що його дружина ОСОБА_2 визнала вимоги ОСОБА_1 і не заперечує проти успадкування ним батьківського будинку.

Згідно п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ч.3 ст.294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Згідно до частини 3 статті 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

За правилами, встановленими в пункті 3.21 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5, спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до правового висновку, висловленого у постанові Верховного Суду від 10 січня 2019 року у справі № 484/747/17, відсутність реєстрації місця проживання спадкоємця за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно зі статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною 3 статті 1268 Цивільного кодексу України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані позивачем, та оцінені судом.

В той же час, у постанові від 28 квітня 2021 року, справа № 204/2707/19, Верховний Суд зазначив, що для визнання спадкоємця таким, що прийняв спадщину, оскільки проживав разом із спадкодавцем, проживання має бути фактичним.

Відповідно до пункту 23 Постанови № 7 від 30 травня 2007 року «Про судову практику у справах про спадкування» якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Згідно статті 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 Цивільного кодексу України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до статті 1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належати спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 293 Цивільного процесуального кодексу України громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення. Проте само по собі встановлення факту, що має юридичне значення факт, не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити факт, що має юридичне значення.

Також, передбачено, що відповідно до частини 1 статті 315 Цивільного процесуального кодексу України суд вправі розглядати справи про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину.

Метою встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини є необхідністю реалізації права на оформлення спадкового майна тому, що такий факт породжує юридичні наслідки; чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Обставини проживання ОСОБА_1 разом із ОСОБА_3 підтверджуються вищенаведеними належними та допустимими доказам, а саме письмовими поясненнями свідків та доказами в матеріалах справи.

Таким чином, суд оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, взявши до увагу заяву заінтересованої особи, суд приходить до висновку, що заявник постійно проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а тому заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення слід задовольнити.

На підставі вище викладеного та керуючись ст.ст.5, 13, 76-89, 263-265, 293-296, 315, 352,354 ЦПК України суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Мамалигівська сільська рада Дністровського району Чернівецької області, ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) разом ОСОБА_3 , на час відкриття спадщини, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Подвірне Дністровського району Чернівецької області.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 10.04.2025 року.

Суддя: Олександр Георгійович ЄФТЕНЬЄВ