Постанова № 126528309, 10.04.2025, Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 352/273/25

Провадження № 3/352/221/25

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" квітня 2025 р.м. Івано-Франківськ

Суддя Тисменицького районного суду Івано-Франківської області Кузьменко С.В., розглянувши матеріали, що надійшли з відділення поліції № 1 Івано-Франківського районного управління поліції ГУНП в Івано-Франківській області про притягнення

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1

до адміністративної відповідальності за частиноюпершою статті130 кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

1.Зміст протоколу про адміністративне правопорушення:

Інспектором СРПП відділення поліції №1 (місто Тисмениця) ОСОБА_2 28 січня 2025 року складено протокол про адміністративне правопорушення за наступних обставин:

28січня 2025року о18:50годин вмісті Тисмениця,вулиця Об`їздна, ОСОБА_1 керуючи транспортнимзасобомVolkswagen, номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння: зіниці очей розширені, неприродня блідість шкіри обличчя, підвищена активність, проїхати на огляд на стан наркотичного сп`яніння в медичний заклад КНП «ПОКЦПЗ ІФ ОР» водій відмовився, чим порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року.

Згідно протоколу про адміністративні правопорушення дії ОСОБА_1 кваліфіковано за частиною першою статті 130 кодексу України про адміністративні правопорушення.

2.Рух провадження

05 лютого 2025 року протокол про адміністративне правопорушення із доданими матеріалами надійшов до Тисменицького районного суду та призначений для розгляду по суті на 20 лютого 2025 року.

20 лютого 2025 року засідання відкладено на 17 березня 2025 року, у зв`язку із неявкою ОСОБА_1

17 березня 2025 року судове засідання відкладено на 10 квітня 2025 року, у зв`язку із неявкою ОСОБА_1

10 квітня 2025 року ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився.

ОСОБА_1 повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду справи шляхом скерування повісток за місцем проживання та телефонограмами.

Стаття 130 кодексу України про адміністративні правопорушення відповідно до частини другої статті 268 кодексу України про адміністративні правопорушення НЕ належить до переліку статей, при розгляді справ за якими присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою.

За таких обставин, враховуючи, що ОСОБА_1 належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, він своїми правами на захист та участю в судовому засіданні не скористався, його присутність при розгляді справи не є обов`язковою, суддя вважає можливим розглянути справу по суті за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

3. Докази, досліджені під час судового розгляду:

3.1 Письмові докази, надані особою, уповноваженою на складання протоколу:

Протокол про адміністративне правопорушення:

Згідно із текстом протоколу, 28 січня 2025 року о 18:50 годин в місті Тисмениця, вулиця Об`їздна, ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Volkswagen, номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння: зіниці очей розширені, неприродня блідість шкіри обличчя. Проїхати на огляд на стан наркотичного сп`яніння в медичний заклад КНП «ПОКЦПЗ ІФ ОР» водій відмовився, чим порушив пункт 2.5 Правил

В поясненнях ОСОБА_3 зазначив, що відмовився від огляду, тому що поспішав.

Зобов`язання ОСОБА_1 про відсторонення від керування транспортним засобом

Направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану наркотичного сп`яніння, що знижує увагу та швидкість реакції

Згідно із текстом направлення від 28 січня 2025 року, в результаті огляду, проведеного поліцейським, виявлені ознаки сп`яніння: розширені зіниці очей, які не реагують на світло, неприродна блідість, підвищена активність.

ОСОБА_1 від огляду в КНП «ПОК ЦПЗ ІФ ОР» відмовився.

Постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії БАД №884564

Згідно із текстом постанови, 28 січня 2025 року о 18:50 годин в місті Тисмениця, вулиця Об`їздна, ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Volkswagen, номерний знак НОМЕР_1 , в якого не працювала права фара в темну пору доби та при перевірці було встановлено, що водій немає права керування даним транспортним засобом, чим порушив вимоги частини першою статті 126 кодексу України про адміністративні правопорушення.

Оптичний диск із відеозаписами із боді камер поліцейських №18

Відеозапис розпочинається з моменту наближення поліцейського до автомобіля, в якому на водійському сидінні перебуває ОСОБА_1 . На 03.40 запису поліцейський оглядає зіниці очей ОСОБА_1 , питає про вживання наркотичних засобів та пропонує пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння. В подальшому поліцейський повторно повідомляє про наявність у водія ознак наркотичного сп`яніння та пропонує пройти огляд на стан сп`яніння.

ОСОБА_1 повідомляє, про те, що він згоден пройти огляд, однак у нього немає часу зараз для проходження. В подальшому о 19.18.30 ОСОБА_1 відмовляється від проходження огляду на стан сп`яніння. ОСОБА_1 повідомляє, що у нього немає часу проходити огляд, пропонує поліцейським скласти протокол та пояснює, що зараз приїде інший водій, який замість нього далі керуватиме автомобілем.

В подальшому на відеозаписі зафіксована процедура складення протоколу та інших документів

4.Опис обставин, установлених під час розгляду справи та висновки суду

У відповідності до вимог статті 252 кодексу України про адміністративні правопорушення суддя оцінює докази у справі за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до рішення Конституційного Суду № 4-р(П)/2022 від 15 червня 2022 року визначені вКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950року(даліКонвенція)поняття„кримінальнезвинувачення,„кримінальне правопорушеннямають „автономнезначення. Критеріями, на підставі яких Європейський суд з прав людини встановлює, чи застосовувати кримінальний аспектстатті 6Конвенції, є: 1) юридична кваліфікація діяння в національному законодавстві [тобто з`ясування того, як кваліфікують діяння в національному праві: кримінальне правопорушення (злочин), адміністративне правопорушення, дисциплінарне тощо]; 2) природа правопорушення; 3) характер і суворість (ступінь тяжкості) покарання, що його може бути застосовано до особи. Для застосуваннястатті 6Конвенції в аспекті розуміння поняття „кримінальне звинувачення достатньо, щоб правопорушення за своїм характером вважалось „кримінальним згідно з Конвенцією або щоб за вчинене правопорушення до особи було застосовано покарання, яке за своїм характером і ступенем суворості належало в цілому до „кримінальної сфери. Таким чином, за сталою практикою Європейського суду з прав людини такі адміністративні стягнення, як адміністративний арешт і значні адміністративні штрафи, є співмірними з кримінальним покаранням

При вирішенні конкретної справі, Cуд звертає увагу на те, що санкцією частини першої статті 130 кодексу України про адміністративні правопорушення, передбачений такий вид стягнення як штраф у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 17000 гривень із позбавленням права керування транспортним засобом на 1 рік. При цьому розмір штрафу є більшим від розміру покарань, передбачених за вчинення окремих видів кримінальних проступків, а позбавлення права керування транспортним засобом на 1 рік становить втручання в права людини протягом тривалого строку.

В зв`язку із викладеним Суд вважає, що на особу, що притягається до адміністративної відповідальності за статтею 130 КУпАП, розповсюджуються такі ж визначені Конституцією України та Конвенцією гарантії права на справедливий суд, як і на осіб, що притягаються до кримінальної відповідальності, зокрема норми частин третьої статті 62 Конституції України та частини четвертої статті 17 Кримінального процесуального кодексу України, відповідно до яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, а також принцип індивідуального характеру відповідальності особи у відповідності до статті 61 Конституції України.

Частиною першою статті 251 кодексу України про адміністративні правопорушення обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів по адміністративні правопорушення, в даному випадку на посадових осіб відділення поліції № 1 Івано-Франківського районного управління поліції ГУНП в Івано-Франківській області, які в цій справі фактично представляють сторони звинувачення.

На виконання вищевказаних принципів Судом досліджено протокол про адміністративне правопорушення, докази, які долучені до протокола про адміністративні правопорушення.

Суд звертає увагу, що ним, на виконання статті 22 Кримінального процесуального кодексу України, не здійснюється самостійно збір доказів, в зв`язку із чим, будь-які докази, окрім долучених до протоколу та наданих особою, яка притягається до відповідальності і її представником, Судом самостійно не витребовувались та не досліджувались.

За аналогічних обставин у справі «Фігурка проти України» ( заява № 28232/22), Європейський Суд з прав людини дійшов висновку щодо відсутності порушення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За результатами дослідження доказів у справі у відповідності до вимог статті 252 кодексу України про адміністративні правопорушення, у Суду відсутні будь-які сумніви щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статтею 130 КУпАП, а його винуватість у вчиненні цього правопорушення поза розумним сумнівом доведена доказами, наданими особою, уповноваженою на збирання цих доказів.

V.І щодо належності і допустимості доказів

Відповідно до статті 251 кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Всі докази, зібрані особою, уповноваженою на збирання доказів, відповідають вказаним вимогам законодавства, в зв`язку із чим визнаються Судом допустимими і належними.

V.ІІ щодо керування транспортним засобом

Факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 підтверджується:

?відеозаписом з бодікамери поліцейського, на якому зафіксовано факт перебування ОСОБА_1 на водійському сидінні та під час спілкування із поліцейським Савчуком В.О. підтверджено факт керування ним транспортним засобом постановою про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за керування тим самим транспортним засобом в тому самому місці та в той самий час без права керування транспортним засобом

?протоколом про адміністративне правопорушення від 28 січня 2025 року, яким розпочато провадження в цій справі та який у відповідності до статті 251 кодексу України про адміністративне правопорушення Суд також оцінює в якості доказу. Суд звертає увагу, що протокол складено повноваженими особами одразу після виявлення правопорушення, тобто особи, які його склали, були безпосередніми свідками події, в зв`язку із чим Суд, в сукупності з іншими дослідженимки доказами, вважає його належним доказом.

V.III щодо відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп?яніння

Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного сп`яніння та оформлення результатів такого огляду визначена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858 ( далі Інструкція)

Відповідно до пункту 2 Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Відповідно до пункту 4 розділу І Інструкції ознаками наркотичного сп`яніння є: наявність однієїчи декількохознак стануалкогольного сп`яніння(крімзапаху алкоголюз порожнинирота); звуженічи дужерозширені зіниці,які нереагують насвітло; сповільненістьабо навпакипідвищена жвавістьчи рухливістьходи,мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

В протоколі про адміністративне правопорушення та направленні на огляд зазначено, що у ОСОБА_1 наступні ознаки наркотичного сп`яніння: зіниці очей не реагують на світло, неприродня блідість шкіри обличчя, підвищена активність.

Така ознака як підвищена активність не передбачена Інструкцією.

В той же час ознаки «зіниці очей не реагують на світло та неприродня блідість обличчя є ознаками наркотичного сп`яніння, в зв`язку із чим у поліцейського були підстави вважати про перебування ОСОБА_1 , в стані наркотичного сп`яніння та запропонувати йому проходження огляду.

Факт відмови ОСОБА_1 від прогодження огляду на стан наркотичного сп`яніння підтверджується:

?відеозаписом з бодікамери поліцейського, на якому зафіксовано факт пропозиції працівниками поліції ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі та відмову останнього ;

?направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану наркотичного сп`яніння, згідно якого ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду;

?протоколом про адміністративне правопорушення від 258 січня 2025 року, яким розпочато провадження в цій справі та який у відповідності до статті 251 кодексу України про адміністративне правопорушення Суд також оцінює в якості доказу. Суд звертає увагу, що протокол складено повноваженими особами одразу після виявлення правопорушення, тобто особи, які його склали, були безпосередніми свідками події, в зв`язку із чим Суд, в сукупності з іншими дослідженими доказами, вважає його належним доказом.

висновки суду щодо кваліфікації дій ОСОБА_1 .

Таким чином, Судом поза розумним сумнівом встановлено факт керування ОСОБА_1 28 січня 2025 року о 18:50 годин в місті Тисмениця, вулиця Об`їздна, транспортним засобом Volkswagen, номерний знак НОМЕР_1 , та відмову ОСОБА_1 від проходження відповіднодо встановленогопорядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Вказаними діями ОСОБА_1 допущено порушення вимог частини першої статті 130 кодексу України про адміністративні правопорушення за ознаками відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.

щодо виду та розміру адміністративного стягнення

Санкцією частини першої статті 130 кодексу України про адміністративні правопорушення передбачені такі види адміністративного покарання як штраф з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Санкція частини першої статті 130 кодексу України передбачає можливість призначення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Суддя враховує умисний характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , який раніше не притягався до адміністративної відповідальності, його майновий стан та ступінь вини, а також відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, та вважає, що стягнення має бути накладено в межах санкції частини першої статті 130 кодексу України про адміністративні правопорушення, а підстави для призначення більш м`якого стягнення, ніж визначено санкцією статті, відсутні.

5.Щодо судового збору

Відповідно до статті 40-1 кодексу України про адміністративні правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Пунктом 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» установлено з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 3028 гривень.

Таким чином, розмір судового збору станом на час розгляду справи становить 3028х0.2=605 гривень 60 копійок.

В зв`язку із викладеним, керуючись статтями 252, 283-285,294 кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПН: НОМЕР_2 , судовий збірв дохіддержавного бюджетув розмірі605(шістсотп`ять)гривень 60(шістдесят)копійок (стягувач - ДСА України на рахунок: отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача 820019, рахунок отримувача UА908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету22030106).

Відповідно дочастини першоїстатті 307кодексу Українипро адміністративніправопорушення штрафмає бутисплачений непізніше якчерез п`ятнадцятьднів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постановине пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно частини другої статті 308 кодексу України про адміністративні правопорушення у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду через Тисменицький районний суд протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Сергій КУЗЬМЕНКО