Рішення № 126528168, 11.04.2025, Романівський районний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Романівський районний суд Житомирської області

692/1264/24

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

11 квітня 2025 року селище Романів

Романівський районний суд Житомирської області в складі судді Ковальчука М.В., з участю секретаря судового засідання Багінської В.І.,розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Поляк Марії Володимирівни про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

В листопаді 2024 року товариство з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» (далі ТОВ «ВІН ФІНАНС») звернулося до Драбівського районного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_1 , в якому зазначено, що 28 жовтня 2018 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дінеро» (далі ТОВ «Фінансова компанія «Дінеро») та відповідачем було укладено договір кредитної лінії № АG8739845, за умовами якого останньому надано кредит у розмірі 8500,00 грн зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 0,65 % в день строком повернення до 27 листопада 2018 року.

Посилаючись на те, що ОСОБА_1 умови кредитного договору не виконує, а також на те, що ТОВ «ВІН ФІНАНС» набуло право вимоги за вказаним договором, позивач просив стягнути з нього заборгованість в сумі 17241,31 грн, в тому числі: заборгованість за кредитом 8500,00 грн, заборгованості за відсотками 1658,00 грн, штрафи 2833,31 грн, заборгованість за комісією - 4250,00 грн, а також 7374,60 грн інфляційних втрат та 1553,49 грн три відсотка річних.

Ухвалою Драбівського районного суду Черкаської області від 05 листопада 2024 року позовну заяву ТОВ «ВІН ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості було передано за підсудністю на розгляд до Романівського районного суду Житомирської області.

Заперечуючи відносно наведених позивачем обставин, представником відповідача подано до суду відзив, в якому вказано, що позивачем не доведено факт видачі кредитних коштів відповідачу через відсутність первинних бухгалтерських документів у справі, які б підтвердили факт перерахування грошових коштів на картковий рахунок позичальника. Також вказано, що розрахунок заборгованості не є первинним бухгалтерським документом і жоден з наданих позивачем документів не містить номеру банківської карти чи рахунку, за яким можливо ідентифікувати відповідача.

01 квітня 2025 року Романівським районним судом Житомирської області в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін ухвалено рішення, яким у задоволенні позову ТОВ «ВІН ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості відмовлено.

03 квітня 2025 року через систему «Електронний суд» надійшло клопотання від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Поляк М.В. про ухвалення додаткового рішення у даній справі про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 12000,00 грн.

10 квітня 2025 року через систему «Електронний суд» представником позивача ТОВ «ВІН ФІНАНС» заявлено клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката. Клопотання мотивоване тим, що заявлені витрат на оплату правничої допомоги адвоката є не обґрунтовані, неспівмірні зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг та витраченим ним часом на надання таких послуг, а також не відповідають критерію розумності та дійсної вартості наданих послуг.

Дослідивши матеріали справи та заяву про ухвалення додаткового рішення з доданими до неї документами, суд приходить до наступного висновку.

Частина перша статті 133 Цивільного процесуального кодексу України(даліЦПК України) передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (частина третя статті 133 ЦПК України).

За змістом статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 60 ЦПК України).

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», про що зазначено в частині четвертій статті 62 ЦПК України.

Відповідно до статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - це види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, відшкодувати судові витрати у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання позивача до утримання від подання необґрунтованого позову чи скарги на судове рішення, а сторін - до позасудового вирішення спору.

У частинах першій, другій статті 134 ЦПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку з розглядом справи.

Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

За змістом частини другоїстатті 141 ЦПК Україниу разі відмови в позові на позивача покладаються судові витрати, що пов`язані з розглядом справи.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України слідує, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Заявник має право на компенсацію судових та інших витрат за умови, що буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір - обґрунтованим.

При цьому, витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у постановах: від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19 (провадження № 61-22131св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18), від 15 червня 2021 року у справі № 159/5837/19 (провадження № 61-10459св20), від 01 вересня 2021 року у справі № 178/1522/18 (провадження № 61-3157св21).

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).

Склад витрат, пов`язаних з оплатою послуг з надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

У відповідності до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Судом встановлено, що у відзиві представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Поляк М.В. містилося клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу.

На підтвердження понесення відповідачем витрат на правничу допомогу адвоката, представником відповідача до суду надано:

- ордер про надання правничої (правової) допомоги, виданий адвокатським об`єднанням «Поляк і партнери» від 31 січня 2025 року;

- договір про надання юридичної (правничої) допомоги № 52/21 від 02 березня 2021 року, укладений між Ткачуком І.М. та адвокатським об`єднанням «Поляк і партнери»;

- додаткову угоду № 2 до договору про надання юридичної (правничої) допомоги № 52/21 від 02 березня 2021 року, укладену 01 лютого 2025 року між ОСОБА_1 та адвокатським об`єднанням «Поляк і партнери», згідно якої пункт 4.1.1 договору про надання юридичної (правничої) допомоги № 52/21 викладено в наступній редакції: «Гонорар адвокатського об`єднання за надання правової допомоги у суді першої інстанції за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором визначається у фіксованому розмірі та становить 12000,00 грн»;

- звіт (акт) про надані послуги ОСОБА_1 у зв`язку з розглядом справи № 692/1264/24 із переліком наданих послуг (консультація клієнта в офісі 1 год; ознайомлення з матеріалами справи, визначення правової позиції 2 год; підготовка відзиву на позовну заяву про стягнення заборгованості за кредитним договором, підготовка клопотання про зупинення провадження та формування додатків до нього; подання відзиву через систему «Електронний суд» - 5 год), згідно з яким вартість виконаних адвокатським об`єднанням робіт складає 12000,00 грн;

- квитанція до прибуткового касового ордера № 03/04/87 від 03 квітня 2025 року на суму 12000,00 грн.

Вирішуючи питання про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу, понесених відповідачем при розгляді даної справи, враховуючи принципи розумності, співмірності й реальності судових витрат у справі, суд оцінюючи надані на підтвердження понесених таких витрат докази у їх сукупності, оцінив обсяг наданих послуг та їх реальність, а також співмірність вартості послуг із складністю справи і змістом цих послуг та дійшов висновку про наявність підстав для часткового відшкодування на користь ОСОБА_1 судових витрат на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Керуючись статтями 137, 141, 246, 258, 265, 268, 270, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Поляк Марії Володимирівни про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» (адреса місцязнаходження: вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8 м. Київ, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 38750239) на користь ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) 5000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Додаткове рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення в порядку, передбаченому підпунктом 15.5 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України.

Суддя М.В. Ковальчук