Рішення № 126524434, 11.04.2025, Тростянецький районний суд Сумської області

Справа № 588/327/25

провадження № 2/588/277/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 квітня 2025 року м. Тростянець

Тростянецький районний суд Сумської області у складі:

головуючий суддя Лебедь О. В.,

за участю секретаря судового засідання Ноздріної В. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

У С Т А Н О В И В:

Зміст позовних вимог

ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» у лютому 2025 року звернулося до суду з указаним позовом, який мотивує тим, що між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем ОСОБА_1 02.08.2024 укладено Кредитний договір № 673054049, у формі електронного документа, який підписаний електронним підписом позичальника відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, за умовами якого відповідач отримав кредит на споживчі потреби у розмірі 15000,00 грн, строком на 30 днів, або до повного виконання зобов`язання, зі базовою процентною ставкою 1,5 % в день. Указаний договір був укладений відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

На підставі Договору факторингу № МВ-ТП/3, укладеного 08.10.2024 між позивачем та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 56025,00 грн, проте позивач діючи в межах своїх прав, самостійно визначає обсяг та склад позовних вимог, що підлягають стягненню, у зв`язку з цим просить стягнути з відповідача 48525,00 грн з яких 15000,00 грн прострочена заборгованість по кредиту, 33525,00 грн заборгованість по процентам за користування кредитом, а також сплачений судовий збір у сумі 2422,40 грн та витрати на правову допомогу у сумі 5000,00 грн.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 03.03.2025 відкрито провадження, вирішено здійснювати розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, призначено судовий розгляд на 20.03.2025.

18.03.2025 представник позивача подала заяву про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції.

У судових засіданнях 20.03.2025 та 07.04.2025 представниця позивача ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» Колінько А.В. позовні вимоги підтримала в повному обсязі, проти постановлення заочного рішення не заперечувала.

У зв`язку з першою неявкою відповідача протокольною ухвалою розгляд справи відкладено на 04.04.2025 року.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився повторно, хоча про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. За зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відсутній, інформації щодо своєї адреси суду не надав, а тому відповідно до пункту 4 частини 8 статті 128 ЦПК України вважається, що судова повістка вручена йому належним чином. Про причини неявки суд не повідомив, відзив не подав.

Згідно вимог ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що між сторонами мають місце цивільні правовідносини, пов`язані зі спорами про виконання зобов`язань, які виникли за кредитним договором, позов обґрунтований і підлягає частковому задоволенню.

Фактичні обставини справи встановлені судом та мотиви суду

Судом встановлено, що договір кредитної лінії № 673054049 02.08.2024 (а.с. 18-29) підписано позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора надісланого на надані ним засоби зв`язку, а саме номер мобільного телефону.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Як вбачається з частин 1-2 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

У статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Відповідно до частини 1 статті 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Зі змісту кредитного договору вбачається, що у ньому визначені основні істотні умови, характерні для таких видів договорів, зазначено суму кредиту, дату його видачі, строк надання коштів, розмір процентів, умови кредитування. Позичальник ОСОБА_1 погодився на укладення договору саме такого змісту.

Отже, 02.08.2024 ОСОБА_1 і ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» у режимі онлайн уклали договір про надання фінансового кредиту №673054049, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у сумі 15000,00 грн.

Відповідно до договору кредит надається клієнту в безготівковій формі в національній валюті на реквізити платіжної картки, вказаної клієнтом.

Позивач виконав зобов`язання за договором про надання кредиту, надавши грошові кошти відповідачу, що підтверджується копією платіжного підтвердження від 02.08.2024 року на суму 15000 грн (а.с.33 зв) та довідкою щодо перерахування коштів ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відповідачу ОСОБА_1 (а.с.34).

Відповідно до розрахунку заборгованості, яку надає позивач у період із 02.08.2024 по 05.09.2024 діяла процентна ставка 0,68 %, а після 06.09.2024 діяла процентна ставка 1,5 %.

Змінами до Закону України "Про споживче кредитування", які набрали чинності 24.12.2023, обмежено максимальний розмір денної процентної ставки. Цей розмір у період з 23.04.2024 по 20.08.2024 не може перевищувати 1,5 %. А з 21.08.2024 максимальний розмір денної процентної ставки становить 1%.

За змістом позовної заяви заборгованість по процентам за користування кредитом заявлена до стягнення становить 33525 грн і є частиною нарахованих процентів.

Ця сума співпадає з процентами нарахованими в період з 09.10.2024 по 29.12.2024. Проте в позовній заяві не визначено за який саме період розрахована сума процентів.

Сума заборгованості за цим договором у період з 02.08.2024 по 08.10.2024 складає 15000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 15075,00 грн - сума заборгованості за процентами, 7500,00 - сума заборгованості за неустойкою (неустойка позивачем до розрахунку заборгованості не включена). Враховуючи, що перехідними положеннями до Закону України "Про споживче кредитування" обмежено максимальний розмір процентної ставки, відсотки в період, коли вони нараховувались в розмірі 1,5%, підлягають перерахуванню, а саме у період з 06.09.2024 по 08.10.2024 виходячи з максимального розміру 1%.

Тому, виконаний позивачем розрахунок підлягає перерахунку. Відповідно до розрахунку виконаного судом, з 15075,00 грн заборгованості за процентами у період з 02.08.2024 по 08.10.2024 стягненню підлягають 8712,00 грн.

Нарахована неустойка у розмірі 7500 не підлягає стягненню, бо не включена позивачем до розміру позовних вимог. Крім того, Законом України № 2120 внесено зміни до ЦК України, а також до Закону № 1734- V111 ''Про споживче кредитування'', які передбачають, що починаючи з 24 лютого 2022 року та у період дії в Україні воєнного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за відповідним договором, до позичальника не можуть бути застосовані штрафні санкції за таке прострочення.

Отже, сума заборгованості, яка підлягає до стягнення за цим договором у період з 02.08.2024 по 08.10.2024 складає 15000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу та 8712,00 грн заборгованості за процентами.

08.10.2024 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» і ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено договір факторингу №МВ-ТП/3, згідно з умовами якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило за плату, а ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» прийняло належні ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» права вимоги, зазначені в реєстрі прав вимог (а.с. 8 зв-12).

Відповідно до статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника.

Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні. (частина 2 статті 517 ЦК України)

Відповідно до договору факторингу права вимоги переходять до фактора після підписання сторонами цього договору.

Умовами договору кредитної лінії передбачено, що кредитодавець зобов`язаний повідомити позичальника про відступлення права вимоги за договором протягом 10 робочих днів (п. 9.1.2.5).

Щодо нарахування процентів та неустойки у період після переходу прав вимоги до боржника від первісного кредитора до фактора,

Відповідно до пункту 5.1.3 Договору факторингу № МВ-ТП/3 фактор зобов`язується протягом 10 робочих днів з дати відступлення права вимоги повідомити про це боржників у спосіб передбачений договором про споживчий кредит та вимогами чинного законодавства (а.с.9)

Згідно повідомлення про відступлення права вимоги ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» таку інформацію надіслало ОСОБА_1 08.10.2024 на його електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 34 зв.). Указана адреса була надана самим позичальником, але ця адреса належить до числа російських інтернет-сервісів доступ до яких в Україні обмежено.

Юридичним приводом для блокування стало введення додаткових санкцій України щодо Росії указом Президента України № 133/2017 від 15 травня 2017 року про введення в дію рішення РНБО України від 28 квітня 2017 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», пізніше обмеження продовжувалось.

Ураховуючи зазначене, боржника ОСОБА_1 не можна вважати таким, що є належно повідомленим про відступлення права вимоги, а тому з нього не може бути стягнуто додатково нараховану ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» заборгованість у період з 09.10.2024 по 29.12.2024.

Згідно з витягом з реєстру боржників до договору факторингу № МВ-ТП/3 від 08.10.2024 ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» набуло право вимоги заборгованості до ОСОБА_1 у розмірі 37575,00 грн за договором № 673054049 від 02.08.2024, з яких: 15000,00 грн прострочена заборгованість за сумою кредиту, 33525,00 грн прострочена заборгованість за процентами (а.с.11 зв-12).

Згідно статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Згідно з частиною 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтею 81 ЦПК України передбачено обов`язок сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже заборгованіст ьза тілом кредиту у розмірі 15000 грн підлягає стагненню на користь позивача, а сума заборгованості за процентами судом змінена через відсутність правових підстав для нарахування заборгованості у період з 09.10.2024 по 29.12.2024 та зменшення розміру стягнення за процентами у період з 02.08.2024 по 08.10.2024 року.

Таким чином, враховуючи викладене вище, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, тому необхідно стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» 23712,00 грн заборгованості по кредитному договору, яка складається з: 15000,00 грн простроченої заборгованості за сумою кредиту, 8712,00 грн простроченої заборгованості за процентами.

Судові витрати

У питанні про судові витрати в справі, суд керується положеннями частини 1 статті 141 ЦПК України, відповідно до якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги судом задоволені частково, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені витрати на оплату судового збору в розмірі 1184,55 грн (2422,4 * 48,9%).

У питанні про стягнення з відповідача понесених позивачем судових витрат, які складаються з витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн, суд враховує таке.

Представник позивача ОСОБА_3 в обґрунтування розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу подала: свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, ордер на надання правничої допомоги, договір про надання правової допомоги № 5 від 02.12.2024, додаткову угоду № 77 від 30.12.2024, акт приймання-передачі наданих послуг від 30.12.2024, платіжну інструкцію кредитового переказу коштів на суму 5000,00 грн (а.с. 35 зв - 42 зв).

Указані докази підтверджують факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу та їх розмір в сумі 5000,00 грн, представник позивача брала участь у судових засіданнях надавала пояснення та клопотання, тому суд вважає понесені витрати на правничу допомогу співмірними і такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись вимогами статей 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» заборгованість за кредитним договором № 673054049 від 02.08.2024 року в сумі 23712 (двадцять три тисячі сімсот дванадцять) грн 00 коп, та судові витрати у сумі 6184 (шість тисяч сто вісімдесят чотири) грн 55 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» код ЄДРПОУ 39700642, місцезнаходження юридичної особи: вул. Жабинського, буд. 13, м. Чернігів, Чернігівська область, 14017;

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено 11.04.2025 року.

Суддя О.В. Лебедь