Рішення № 126523790, 04.04.2025, Миколаївський районний суд Миколаївської області

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 945/2640/24

Провадження № 2/945/559/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

04 квітня 2025року Миколаївський районний суд Миколаївської області, в складі головуючого судді Войнарівського М.М., за участю секретаря судового засідання Кінек Г.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,

В С Т А Н О В И В

Позивач Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 05.07.2018року між ПАТ «Ідея Банк» та відповідачем укладено угоду № С-300-007324-18-980 про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки. Відповідно до п. 2 договору банк відкриває клієнту поточний рахунок у валюті гривня, операції за яким можуть здійснюватися за дебетно-кредитною схемою обслуговування з використанням електронного платіжного засобу. Згідно з п. 3 договору банк надає клієнту кредит шляхом встановлення відповідної кредитної лінії по поточному рахунку на таких умовах: максимальний ліміт кредитної лінії встановлюється у розмірі 200000,00 грн., ліміт кредитної лінії, доступний клієнту на момент укладення угоди становить 3000,00 грн., процентна ставка за користування коштами кредитної лінії становить 24,00% річних.Банк на виконання умов договору надав позичальнику грошові кошти в сумі 3000,00 грн. строком до 05.07.2024року, а позичальник зобов`язався повернути його разом з іншими платежами відповідно до умов договору. Банк свої зобов`язання за договором про надання банківських послуг виконав у повному обсязі, відкривши поточний рахунок та надавши кредитні кошти у вказаному розмірі, однак у зв`язку з неповерненням грошових коштів за договором станом на 19.12.2023 року відповідач має заборгованість в сумі 29883,93грн., що складається із заборгованості за основним боргом-10163,72 грн., заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками-19720,21грн. та заборгованості за нарахованими та несплаченими комісіями0,00 грн.

Крім того 08.10.2019року між ПАТ «Ідея Банк» та відповідачем укладено кредитний договір № Р20.00300.005795697, відповідно до умов якого відповідач отримав кредитні кошти в розмірі 10704,00грн, включаючи витрати на страховий платіж. Проценти встановлено п. 1.3. договору в розмірі 15% річних. Банк належним чином виконав умови кредитного договору, надавши відповідачу кредитні кошти на умовах та в порядку, передбаченому кредитним договором. Оскільки відповідач належним чином не виконував грошові зобов`язання за кредитним договором, виникла заборгованість станом на 19.12.2023року складає 14652,66грн, з яких: заборгованість за основним боргом- 6621,95грн; заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками- 3212,16грн. заборгованість за нарахованими та несплаченими комісіями- 4818,55грн.

19.12.2023 року укладено договір факторингу, відповідно до умов якого АТ «Ідея Банк» відступило право вимоги за кредитним договором на користь ТОВ «Оптіма Факторинг». 22.12.2023 року укладено договір факторингу, відповідно до умов якого ТОВ «Оптіма Факторинг» відступило право вимоги за кредитним договором на користь позивача - ТОВ «ФК «Профіт Капітал».

Оскільки відповідач має загальну заборгованість за кредитними договорами в сумі 44536,59 грн., тому позивач просить суд стягнути з відповідача вказану заборгованість за кредитним договором та судові витрати у справі.

Ухвалою судді від 06.12.2024 року відкрито провадження у справі за вказаним вище позовом та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву у 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження.

У судове засідання представник позивача, належним чином повідомленого про судове засідання, не з`явився, з поданого до суду клопотання вбачається, що позивач позовні вимоги підтримує, просить розглянути справу без участі його представника, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи судом повідомлявся шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем проживання та оголошеннями про виклик в судове засідання на офіційному веб-сайті «Судова влада», відзив не подав.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення), якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно дост. 280 ЦПК України, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, оскільки відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився у судове засідання, про причини неявки не повідомив, не подав відзив і представник позивача не заперечує проти порядку заочного розгляду справи.

З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку про наявність підстав для заочного розгляду справи на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, повно і всебічно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).

За змістом ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно положень ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Статтями 525, 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк згідно з вказівками закону та договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Згідно зі ст. 6, ч. 1 ст. 627 та ч. 1 ст. 628 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови(пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно із ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Стаття 1054 ЦК України передбачає, що за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

08.10.2019 між АТ «Ідея Банк» та відповідачем укладено кредитний договір № Р20.00300.005795697. Відповідно до умов кредитного договору банк надає позичальнику кредит (грошові кошти) в сумі 10704,00грн, а позичальник зобов`язується одержати кредит і повернути його разом з процентними платежами (процентами та платою, за кредитне обслуговування) згідно з умовами цього договору.

Згідно з п. 1.3 договору кредиту за користування кредитом позичальник сплачує проценти в розмірі 15 % річних.

Банк свої зобов`язання за договором кредиту виконав у повному обсязі надавши позичальнику кредитні кошти в розмірі 10704,00грн в строки визначені умовами договору, та в порядку, що був визначений договором, що підтверджується випискою по рахунку.

Позичальник своїх зобов`язань за кредитним договором належним чином не виконав, доказів протилежного матеріали справи не містять.

У зв`язку з неповерненням отриманих коштів за договором кредиту, та відповідно до довідки-розрахунку заборгованості за договором № Р20.00300.005795697 від 08.10.2019, станом на 19.12.2023 заборгованість становить 14652,66грн, яка складається з заборгованості за основним боргом 6621,95грн; заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками 3212,16грн.,заборгованість за нарахованими та несплаченими комісіями 4818,55грн.

Позивач свої зобов`язання перед відповідачем виконав в повному обсязі, надавши кредит, а відповідач, у свою чергу, не повернув своєчасно кредитні кошти, і станом на день звернення позивача до суду із зазначеним позовом існує заборгованість за кредитним договором. Таким чином, невиконання відповідачем своїх договірних зобов`язань порушує право позивача на своєчасне та в повному обсязі отримання грошових коштів, які були надані у кредит.

Позовні вимоги про стягнення заборгованості за тілом кредиту та процентами за користування кредитом підтверджуються належними і допустимими доказами, є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Разом із тим, позовні вимоги про стягнення заборгованість по оплаті за обслуговування кредиту в розмірі 4818,55грн. не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Відповідно до пункту 5 Правил розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, затвердженої Постановою НБУ № 49 від 08.06.2017 року, банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом.

Згідно із ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до ч. 8 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

Особа, яка включила ту чи іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов`язаний з неясністю такої умови. Це правило застосовується не тільки в тому випадку, коли сторона самостійно розробила відповідну умову, але й тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою. Зазначене правило підлягає застосуванню не тільки щодо умов, які «не були індивідуально узгоджені» (no individually negotiated), а й щодо умов, які хоч і були індивідуально узгоджені, проте були включені в договір «під переважним впливом однієї зі сторін» (under the diminant sinfluence of the party)».

Так, згідно із п. 1.5. кредитного договору під час користування кредитом банк надає позичальнику послуги з щомісячного обслуговування кредитної заборгованості, що визначені цим договором, та договором комплексного обслуговування фізичних осіб, за надання яких встановлена плата відповідно до п. 5 Додатку № 1 як «інші послуги Банку».

Додатком № 1 до кредитного договору (Паспорт споживчого кредиту), який є невід`ємною частиною договору, визначено плату за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 1,20% щомісячно від початкової суми кредиту.

Пунктом 5 цього Додатку визначено графік щомісячних платежів за «інші послуги банку»

Однак, кредитний договір та Додаток № 1 (Паспорт споживчого кредиту) не містять детального опису за які саме дії чи витрати банк встановив оплату за обслуговування кредитної заборгованості.

Таким чином, положення кредитного договору щодо оплати за обслуговування кредитної заборгованості згідно із ч. 8 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» є нечіткими, а тому позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими й не підлягають задоволенню.

Крім того 05.07.2018 року між ПАТ «ІдеяБанк» та відповідачем укладено кредитний договір № С300-007324-18-980, відповідно до умов якого ліміт кредитної лінії, доступний клієнту на момент укладення угоди становить 3000,00 грн., процентна ставка за користування коштами кредитної лінії становить 24,00% річних. Розмір обов`язкового мінімального платежу визначається згідно з Тарифами банку, днем сплати обов`язкового мінімального платежу за попередній розрахунковий період є останній операційний день платіжного періоду. Повернення заборгованості та сплата відсотків за користування кредитною лінією та/або інших платежів за угодою та договором здійснюватимуться згідно з умовами договору, Типового графіку та Розрахунку сукупної вартості кредиту, а також Тарифів, які розміщені на сайті банку за адресою www.idea.bank.

Відповідно до п. 5.1 договору клієнт ознайомлений з умовами договору, що затверджений розпорядженням банку з усіма змінами та доповненнями, які оприлюднені на Інтернет-сторінці банку за електронною адресою www.idea.bank та які йому роз`яснені, зрозумілі та з якими він цілком згідний.

Згідно з наданим позивачем розрахунком, заборгованість відповідача перед первісним кредитором станом на 19.12.2023 року становить 29883,93грн., що складається із заборгованості за основним боргом10163,72 грн., заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками19720,21грн. і заборгованості за нарахованими та несплаченими комісіями0,00 грн.

Позовні вимоги про стягнення заборгованості за тілом кредиту та процентами за користування кредитом підтверджуються належними і допустимими доказами, є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

19.12.2023 між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» укладено договір факторингу № 19/12-2023.

Відповідно до п. 2.1 договору факторингу АТ «Ідея Банк» відступає ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ», а ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» приймає права вимоги та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження АТ «Ідея Банк» за плату та на умовах визначених договором факторингу.

Права вимоги, які клієнт відступає фактору за цим договором, відступаються (передаються) в розмірі заборгованості боржників перед АТ «Ідея Банк», та визначені в реєстрі боржників, що підписується сторонами у паперовому вигляді в день укладення цього договору.

22.12.2023 між ТОВ «Оптіма Факторинг» та TОB «ФК «Профіт Капітал» був укладений договір факторингу № 22/12-2023, відповідно до умов якого ТОВ «Оптіма Факторинг» передав (відступив), а ТОВ «ФК «Профіт Капітал»» прийняв права вимоги до відповідача за кредитними договорами.

Відповідно до п. 2.1 за цим договором ТОВ «Оптіма Факторинг» відступає ТОВ «ФК «Профіт Капітал», а ТОВ «ФК «Профіт Капітал» приймає права вимоги та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Оптіма Факторинг» за плату та на умовах, визначених цим договором.

Згідно з положенням п. 2.2 цього договору, права вимоги відступається в розмірі заборгованості боржників перед ТОВ «Оптіма Факторинг», та визначені в друкованому реєстрі боржників, що підписується сторонами та в реєстрі боржників в електронному вигляді та надсилається разом з Актом приймання-передачі реєстру боржників в електронному вигляді.

За таких обставин, до ТОВ «ФК «Профіт Капітал» відповідно до договору факторингу перейшло право за договором № Р20.00300.005795697 від 08.10.2019року та договором №С-300-007324-18-980 від 05.07.2018.

За змістом статей12,13,81 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зістаттею 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Аналізуючи в сукупності наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» до відповідача підлягає частковому задоволенню.

Вирішуючи питання щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 14000 грн, суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Указаний критерій застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частинами 1 та 2 ст.141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 14000,00 грн.

В обґрунтування розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу позивач надав копії таких документів: договору про надання правничої допомоги № 02-24 від 01.07.2024, укладеного між ТОВ «ФК «Профт Капітал» та АО «Правовий Курс»; додаткової угоди № 1/1 від 01.07.2024 до договору про надання правничої допомоги № 02-24 від 01.07.2024, де сторони дійшли згоди про розмір фіксованої винагороди у розмірі 7000,00 грн за проведення консультації з клієнтом, вивчення документів та підготовлення проекту позовної заяви для направлення до суду, згідно реєстру боржників (1 позовної заяви); Акту № 1 прийому передачі Реєстру боржників від 01.07.2024 за договором про надання правничої допомоги № 02-24 від 01.07.2024, де у п. 3-4 зазначений відповідач; Акту № 1 прийому передачі наданої правової допомоги, зокрема, з підготовки та подання позовної заяви до відповідача до суду; наказу № 02-К від 28.06.2024 про прийняття на роботу до АО «Правовий Курс» адвоката Ушакевич М.П.; платіжної інструкції від 05.09.2024 № 918 про сплату ТОВ «ФК «Профіт Капітал» на користь АО «Правовий курс» 182000,00 грн.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно з положеннями частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (постанова КГС ВС від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17 та постанова Верховного Суду від 30.01.2023 №910/7032/17). Такої правової позиції дотримується і Верховний Суд в постанові від 07.02.2022 у справі № 910/20792/20.

Суд приходить до висновку, що наданими до суду доказами фактичний обсяг витрат на правову допомогу у зазначеній справі представником позивача частково обґрунтовано, і з огляду на незначну складність самої справи, суд вважає, що понесені позивачем витрати є не співмірними із складністю справи, ціною позову та обсягом наданих адвокатом послуг. У зв`язку з вищезазначеним, суд, вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правову допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, приходить до висновку про зменшення розміру таких витрат до 5000,00 грн, що буде за даних обставин справи справедливим і співмірним відшкодуванням таких витрат саме в зазначеному розмірі.

Із дослідженої платіжної інструкції судом встановлено, що позивачем понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3028 грн, які, згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, ч. 1 ст. 81,ст. ст. 258, 259, ст. ст. 264 - 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с.Ольшанське Миколаївського району Миколаївської області;паспорт серія НОМЕР_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ; зареєстрований АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» (код ЄДРПОУ 39992082: адреса: м.Київ, вул..Набережно-Лугова,8) заборгованість за кредитним договором № С300-007324-18-980 від 05.07.2018 року у розмірі 29883,93грн., що складається із: заборгованості за основним боргом10163,72грн., заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками19720,21грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с.Ольшанське Миколаївського району Миколаївської області;паспорт серія НОМЕР_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ; зареєстрований АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» (код ЄДРПОУ 39992082: адреса: м.Київ, вул..Набережно-Лугова,8) заборгованість за кредитним договором № Р20.00300.005795697 від 08.10.2019року у розмірі 9834,11грн., що складається із: заборгованості за основним боргом6621,95грн., заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками3212,16грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с.Ольшанське Миколаївського району Миколаївської області;паспорт серія НОМЕР_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ; зареєстрований АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» (код ЄДРПОУ 39992082: адреса: м.Київ,вул..Набережно-Лугова,8) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2700,40грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с.Ольшанське Миколаївського району Миколаївської області;паспорт серія НОМЕР_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ; зареєстрований АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» (код ЄДРПОУ 39992082: адреса: м.Київ, вул. Набережно-Лугова,8) витрати на правничу допомогу у розмірі 5000,00грн.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 273 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з положеннями ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Відповідно дост.289ЦПК Українизаочне рішеннянабирає законноїсили,якщо протягомстроків,встановлених цимКодексом,не поданізаява проперегляд заочногорішення абоапеляційна скарга,або якщорішення залишенов силіза результатамиапеляційного розглядусправи.

Відповідно до ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Згідно з положеннями ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Миколаївського апеляційного суду.

Суддя М.М.Войнарівський