Ухвала суду № 126523615, 10.04.2025, Франківський районний суд м. Львова

465/9486/24

1-кп/465/8/25

У Х В А Л А

судового засідання

10.04.2025 м. Львів

Франківський районний суд м. Львова у складі :

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

з участю прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

представника заявника ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024140000000694 від 01.07.2024 року відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Василівка, Межівського району, Дніпропетровської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч.2 ст.332 КК України, -

в с т а н о в и в :

у провадженніФранківського районного судум.Львова знаходитьсякримінальне провадження за № 12024140000000694 від 01.07.2024 року прообвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч.2 ст.332 КК України.

Представником власника майна ОСОБА_7 адвокатом ОСОБА_6 подано до суду клопотання, а саме грошових коштів, накладеного ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 29 липня 2024 року в рамках кримінального провадження №12024140000000694 від 01.07.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.

В обґрунтування клопотання зазначає, що вилучені у ході обшуку квартири, де проживала ОСОБА_8 , грошові кошти у сумі 1900 Євро, 9400 доларів США належать ОСОБА_7 та такі були позичені ОСОБА_8 задовго до проведення обшуку та подій, які інкримінуються ОСОБА_9 , що підтверджується розпискою, написаною власноручно останньою. Такі грошові кошти є власними заощадженнями ОСОБА_7 , частина з яких отримана від підприємницької діяльності, та не мають жодного відношення до цього кримінального провадження, безпосереднього зв`язку цих грошових коштів обставинами, що є предметом кримінального провадження, органом досудового розслідування не встановлено, та такі, хоч і визнані речовим доказом, однак не відповідають жодному із критеріїв ч. 1 ст. 98 КПК України, що унеможливлює накладення на них арешту. Згідно з домовленістю з ОСОБА_8 , остання зобов`язувалася повернути позичені грошові кошти у сумі 10 000 доларів США та 3000 Євро до 01 березня 2025 року, однак грошові кошти у вказаній сумі до означеної дати не були повернуті. 14 березня 2025 року з позиченої суми ОСОБА_10 повернула ОСОБА_7 лише 1100 Євро та додатково повідомила, що на гроші, які були позичені останньою у сумі 1900 Євро та 9400 дол. США у межах кримінального провадження було накладено арешт. Станом на сьогодні ОСОБА_7 бажає повернути власні кошти, що були позичені ОСОБА_8 , адже бажає на власний розсуд розпоряджатися, користуватися

коштами та володіти ними, натомість накладений на них арешт порушує її права як законного їх власника.

В судовому засіданні адвокат ОСОБА_6 клопотання про скасування арешту майна просила задоволити в повному обсязі.

Прокурор заперечив проти заявленого клопотання.

Обвинувачений та його захисник не заперечили про клопотання про скасування арешту майна.

Заслухавши думку учасників, дослідивши матеріали кримінального провадження та заявлене клопотання про скасування арешту на майно, суд приходить до наступного висновку.

Так, згідност.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальні конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб тощо.

Відповідно ч.1ст.174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою суду під час судового провадження за клопотанням обвинуваченого, його захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосування цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до ч.4ст.174 КПК України, суд одночасно з винесенням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч.2 ст.332 КК України, а саме організації незаконного переправлення особи через державний кордон України, здійсненні керівництва такими діями та сприянні їх вчиненню порадами та наданням засобів, вчиненому з корисливих мотивів; незаконному придбанні, носінні та зберіганні бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

Санкцією ч.3ст. 332 КК Українипередбачена конфіскація майна.

Враховуючи, що судовий розгляд ще не розпочато, не досліджувались докази у справі, передбаченіст. 174 КПК Українипідстави для скасування арешту відсутні, заявлене клопотання є передчасним, тому задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст.174,376 КПК України, суд,-

п о с т а н о в и в :

в задоволенні клопотання ОСОБА_6 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12024140000000694 від 01.07.2024, а саме грошові кошти в сумі 1900 Євро, 9400 доларів США та повернення власнику відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1