Рішення № 126523525, 10.04.2025, Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №2-а/447/19/25 Справа №447/750/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

10.04.2025 Миколаївський районний суд Львівської області у складі судді Головатого А.П., за участю секретаря судового засідання Кісіль А.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Миколаїв Львівської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Процесуальні дії у справі.

11.03.2025 представник позивача ОСОБА_1 адвокат Вербовська У.Б. подала до суду позов до ГУНП у Львівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення. В обґрунтування позову наведено наступне.

05.03.2025 інспектором відділення поліції №1 (м. Жидачів) Стрийського РУП ГУНП у Львівській області старшим лейтенантом поліції Германом Андрієм Богдановичем винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №4201902, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510,00 гривень. Представник позивача просить скасувати вищевказану постанову, оскільки така не відповідає дійсним обставинам справи, є необґрунтованою та безпідставною. На підтвердження доводів покликається на те, що 05.03.2025 ОСОБА_1 керував у м. Ходорів транспортним засобом марки «Hyundai Santa Fe», реєстраційний номер НОМЕР_1 , а саме здійснював виїзд із другорядної дороги на головну. Погода в цей день була сонячна. Перед здійсненням виїзду на головну дорогу ОСОБА_2 включив покажчик повороту відповідного напрямку та здійснив такий виїзд. Працівники поліції в цей час рухалися по головній дорозі. Через деякий час він почув звуковий сигнал про зупинку транспортного засобу, що був наданий працівниками поліції, та зупинився на узбіччі. До нього підійшли працівники поліції та повідомили, що позивачем не було ввімкнуто попереджувального сигналу перед здійсненням повороту. Жодних доказів в обґрунтування вчинення вищевказаного інкримінованого правопорушення йому надано не було. Позивач отримав постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 05.03.2025 серії ЕНА №4201902, у якій вказав, що із правопорушенням не згоден. На підставі наведеного просить таку постанову скасувати. Крім цього, представник позивача просить суд стягнути з відповідача судові витрати у справі.

13.03.2025 постановлено ухвалу щодо прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, призначено судове засідання.

На виконання вимог ст. 269 КАС України суд скерував відповідачу копію ухвали про відкриття провадження у справі, згідно з якою визначив строк подачі відзиву на позовну заяву, та копію позовної заяви з доданими до неї документами в електронний кабінет ГУНП у Львівській області.

Відповідач отримав електронне відправлення з вищевказаним вмістом 11.03.2025, яке було доставлено в його електронний кабінет, що стверджується відповідною довідкою.

У визначений судом строк відповідач відзиву не подав та не надав матеріалів, на підставі яких було прийнято оскаржуване рішення, хочаст. 77 КАС Українипокладає на відповідача такий обов`язок.

10.04.2025 представник позивача адвокат Вербовська У.Б. подала заяву про розгляд справи за її відсутності, позов підтримала та просила такий задоволити.

Належним чином повідомлений відповідач у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Заяв чи клопотань до суду не надходило.

Згідно ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

На підставі ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося у зв`язку з неявкою всіх учасників справи.

Суд встановив:

Згідно з постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4201902 від 05.03.2025, 05.03.2025 о 13:26 год. по вул. Шевченка, 128 у м. Ходорів водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «Hyundai Santa Fe», реєстраційний номер НОМЕР_1 , не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті, чим порушив п. 9.2. «б» ПДР, за що передбачена адміністративна відповідальність, передбачена ч. 2 ст. 122 КУпАП.

У пункті 7 вказаної постанови вказано, що такої додаються відеозапис 1283, 1299.

У п. 9 постанови щодо отримання копії такої вказано, що ОСОБА_1 копію такої отримав, проте вказав, що не згідний з постановою.

Представник позивача у позовній заяві зазначає, що працівниками поліції доказів вчинення правопорушення ОСОБА_1 надано не було.

Доказів протилежного відповідач не надав. Відзиву в установлений строк не подав, у судові засідання, призначені на 20.03.2025 та 10.04.2025 не з?явився. Клопотань чи заяв від такого не надходило.

Відповідно до ст. 159 КАС України, неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Статтею 162 КАС Українивизначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оцінка суду.

Пунктом 1.3. ПДР України передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Пунктом 9.1. ПДР України регламентовано види попереджувальних сигналів: а) сигнали, що подаються світловими покажчиками повороту або рукою; б) звукові сигнали; в) перемикання світла фар; г) увімкнення ближнього світла фар у світлу пору доби; ґ) увімкнення аварійної сигналізації, сигналів гальмування, ліхтаря заднього ходу, розпізнавального знака автопоїзда; д) увімкнення проблискового маячка оранжевого кольору.

Пункт 9.2. ПДР України визначає, що водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку: а) перед початком руху і зупинкою; б) перед перестроюванням, поворотом або розворотом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як встановлено ч. 2 ст. 122 КУпАП, порушення правил проїзду користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно ст.251КУпАП,доказами всправі проадміністративне правопорушенняє будь-якіфактичні дані,на основіяких увизначеному закономпорядку орган(посадоваособа)встановлює наявністьчи відсутністьадміністративного правопорушення,винність даноїособи вйого вчиненніта іншіобставини,що маютьзначення дляправильного вирішеннясправи.Ці данівстановлюються протоколомпро адміністративнеправопорушення,поясненнями особи,яка притягаєтьсядо адміністративноївідповідальності,потерпілих,свідків,висновком експерта,речовими доказами,показаннями технічнихприладів татехнічних засобів,що маютьфункції фото-і кінозйомки,відеозапису чизасобів фото-і кінозйомки,відеозапису,які використовуютьсяпри наглядіза виконаннямправил,норм істандартів,що стосуютьсязабезпечення безпекидорожнього руху,протоколом провилучення речейі документів,а такожіншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Разом ізтим,всупереч вищевказанимвимогам,відповідачем непредставлено судужодних доказів,які бспростовували доводипозивача тапідтверджували правомірністьвинесення оскаржуваноїпостанови, викладені представником позивача у позовній заяві обставини, не спростовані, а тому суд приходить висновку, що позов підлягає до задоволення.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Понесена позивачем документально підтверджена сплата судового збору у розмірі 605,60 грн. підлягає стягненню згідно з вимогами ч. 1 ст. 139 КАС України.

Водночас, згідно ст. 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Представником позивача у мотивувальній частині позовної заяви зазначено, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат на правову допомогу складає 4000,00 грн. Проте, такою, крім свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю та ордеру серії ВС №1353291, всупереч вищенаведеним положенням КАС України, не долучено жодного вищевказаного доказу на підтвердження наведеної суми.

Тому, суд приходить висновку про відмову у задоволенні позову у цій частині.

Керуючись ст.245, 251, 286 КУпАП, ст. 134, 139, 159, 162, 229, 246, 286 КАС України, суд,

у х в а л и в:

Позов задоволити частково.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 05.03.2025 серії ЕНА №4201902, винесену інспектором відділення поліції №1 (м. Жидачів) Стрийського районного управління поліції ГУНП у Львівській області старшим лейтенантом поліції Германом Андрієм Богдановичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510 (п`ятсот десять) гривень 00 копійок, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Львівській області судовий збір у розмірі 605(шістсотп`ять)гривень 60копійок на користь ОСОБА_1 .

У задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий 12.12.1997 Миколаївським РВ УМВС України у Львівській області.

Відповідач Головне управління Національної поліції у Львівській області, місцезнаходження: пл. Генерала Григоренка, 3, м. Львів, 79007, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 40108833.

Повний тест рішення складено 10.04.2025.

Суддя Головатий А. П.