Ухвала суду № 126515503, 10.04.2025, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/8646/25

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

10 квітня 2025 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Караван Р.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Одеської митниці Державної митної служби України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 24.03.2025 через систему «Електронний суд» звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Одеської митниці Державної митної служби України(зареєстроване канцелярією 25.03.2025), у якому просить суд:

визнати протиправним та скасувати наказ Одеської митниці Державної митної служби України від 23.09.2024 №131-дс «Про застосування дисциплінарного стягнення у відношенні ОСОБА_1 ».

поновити ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення №4 митного поста «Придунайський» Одеської митниці Державної митної служби України.

стягнути з Одеської митниці Державної митної служби України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 23.09.2024 по день фактичного поновлення на роботі.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 28.03.2025 позовну заяву ОСОБА_1 до Одеської митниці Державної митної служби України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліку 10 днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до Одеського окружного адміністративного суду: обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску.

07.04.2025 засобами «Електронний суд» позивачем, з метою усунення недоліків позовної заяви, визначених в ухвалі суду від 28.03.2025, до Одеського окружного адміністративного суду подано заяву про усунення недоліків, у якій представник позивача просить визнати поважними причини пропуску Лазарем строку звернення до суду. У заяві зазначає, що наказ Одеської митниці Державної митної служби України «Про застосування дисциплінарного стягнення у відношенні ОСОБА_1 » та, відповідно його звільнення, було прийнято 23.09.2024 року. У межах статті 77 ЗУ «Про державну службу» копія наказу про накладення на нього дисциплінарного стягнення особисто не вручалася. ОСОБА_1 перебував у слідчому ізоляторі, звідки був звільнений лише 24.01.2025 року. На адвокатський запит Одеською митницею 20.02.2025 року було надано копії наказу про звільнення та копію листа-повідомлення, яке було надіслано ОСОБА_1 24.09.2024 року, проте ним не отриманого через перебування у слідчому ізоляторі. Позовна заява про визнання протиправним та скасування наказу Одеської митниці Державної митної служби України від 23.09.2024 №131-дс «Про застосування дисциплінарного стягнення у відношенні ОСОБА_1 », поновлення на посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення №4 митного поста «Придунайський» Одеської митниці Державної митної служби України була надана до суду 24.03.2025 року. Вважає, що якщо виходити з вимог частини 1 статті 120 КАС України, тридцятиденний строк при розрахунку з 21.02.2025 року спливає 22.03.2025 року. 22.03.2025 року є вихідним днем. З урахуванням вимог частини 6 статі 122 КАС України, 30 денний строк спливає 24.03.2025 року. Враховуючи, що позовна заява ОСОБА_1 була надана 24.03.2025 року, відповідно, строк звернення до адміністративного суду не був пропущений, якщо виходити з дати отримання копії наказу від 23.09.2024 року. Якщо виходити з дати прийняття наказу, передбачається, що пропущення строку на звернення до адміністративного суду відбулося з поважних причин, а саме через необізнаність ОСОБА_1 про наявність вказаного наказу та неможливість отримання його через обмеження волі та перебування у слідчому ізоляторі.

Щодо вказаної заяви суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні створено систему адміністративних судів.

Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає КАС України, частиною першою статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Відповідно до частини 5 статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини третьої якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Суд вважає необґрунтованими доводи представника позивача щодо поважності причин пропуску строку про те, що позовна заява ОСОБА_1 була надана 24.03.2025 року, відповідно, строк звернення до адміністративного суду не був пропущений, якщо виходити з дати отримання копії оскаржуваного наказу 20.02.2025 року.

Відповідно до частини 1 статті 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Отже, за умови отримання оскаржуваного наказу 20.02.2025, дата з якої відраховується місячний строк 21.02.2025 року.

Згідно з частиною 3 статті 120 КАС України строк, що визначається місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця цього строку.

За таких умов, місячний строк для оскарження наказу сплив 21.03.2025, який є робочим днем, а тому позивачем було пропущено строк для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

З вказаним позовом позивач звернувся до суду 24.03.2025 року, тобто з порушенням визначеного КАС України місячного строку.

Окрім того, суд критично ставиться до наведених у заяві доводів, що якщо виходити з дати прийняття наказу, передбачається, що пропущення строку на звернення до адміністративного суду відбулося з поважних причин, а саме через необізнаність ОСОБА_1 про наявність вказаного наказу та неможливість отримання його через обмеження волі та перебування у слідчому ізоляторі.

Як зазначено представником позивача, останнього було звільнено зі слідчого ізолятора 24.01.2025. У той же час, як свідчить надана до позовної заяви копія ордеру на представництво інтересів ОСОБА_1 в ДУ «Одеська виправна колонія (№ 14)» останній було виписано представником позивача на підставі договору про надання правничої допомоги № б/н від 29.07.2024.

Представником позивача, який представляв інтереси позивача з 29.07.2024 не надано жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили про не можливість звернення до відповідача з відповідними запитами щодо отримання оскаржуваного наказу протягом розумного строку з моменту його звільнення зі слідчого ізолятора.

Аналіз практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних причин, внаслідок непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.

Ані зі змісту позовної заяви, ані зі змісту заяви про поновлення строку для звернення до адміністративного суду, не встановлено судом, що позивач не мав реальної, об`єктивної можливості виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії щодо звернення до суду за захистом своїх прав у встановлений кодексом строк.

У поданій представником позивача заяві від 07.04.2025 не наведено достатніх та переконливих аргументів на підтвердження наявності об`єктивних, непереборних та істотних перешкод на звернення до адміністративного суду протягом встановленого законом строку та наведені позивачем обставини носять суб`єктивний характер та не є достатніми для висновку про наявність підстав для поновлення строку звернення до суду з позовом.

За викладених обставин, суд визнає наведені позивачем у заяві про поновлення строку для звернення до адміністративного суду від 07.04.2025 підстави неповажними.

Про наявність інших підстав, які б свідчили про поважність причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом у заяві від 07.04.2025 позивач не повідомляє.

Відповідно до частини 2 статті 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до пункту 8 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Оскільки наведені позивачем підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду визнані неповажними, суд повертає позовну заяву позивачеві.

Відповідно до частини 6 статті 169 КАС України, про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху або про повернення позовної заяви надсилається особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення. Копія позовної заяви залишається в суді.

На підставі викладеного, керуючись статтями 123, 169, 248, 256, 294, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача від 07.04.2025 про поновлення процесуального строку залишити без задоволення.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Одеської митниці Державної митної служби України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії повернути позивачеві.

Роз`яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Роман КАРАВАН