Рішення № 126515373, 10.04.2025, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/6466/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попова В.Ф. розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови,

встановив:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 24.02.2025 ВП №77032838 про накладення штрафу у розмірі 5100 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що рішення суду у справі № 440/6813/24 за виконавчим провадженням № 77032838 виконано у межах повноважень. ОСОБА_1 проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці №02/1841/24-вих від 04 березня 2024 року, виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Полтавській області, починаючи з 01 січня 2023 року. Виплата нарахованих сум не здійснена за відсутності бюджетних асигнувань. Позивач вважає, що постанова про накладення штрафу за невиконання рішення суду є безпідставною та підлягає скасуванню. Позовні вимоги просить задовольнити.

Відповідач відзив не надав, ухвала про відкриття провадження доставлена відповідачу 19.03.2025 року через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему Електронний суд.

Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову (ч. 4 ст. 159 КАС України).

Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши наявні у справі письмові докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на такі обставини.

Суд встановив.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 11.07.2024 року у справі № 440/6813/24 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Гоголя, 34, м. Полтава, 36000, ідентифікаційний код 13967927), Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012, ідентифікаційний код 20987385) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №164550004391 від 19 березня 2024 року про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести ОСОБА_1 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці №02/1843/24-вих від 04 березня 2024 року, виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Полтавській області, починаючи з 01 вересня 2021 року.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести ОСОБА_1 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці №02/1842/24-вих від 04 березня 2024 року, виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Полтавській області, починаючи з 01 січня 2022 року.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести ОСОБА_1 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці №02/1841/24-вих від 04 березня 2024 року, виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Полтавській області, починаючи з 01 січня 2023 року.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 09.01.2025 року по справі № 440/6813/24 рішення Полтавського ОАС від 11.07.2024 року залишено без змін.

Судове рішення набрало законної сили "09" січня 2025 року.

Полтавським ОАС 17.01.2025 року видано виконавчий лист про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести ОСОБА_1 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці №02/1841/24-вих від 04 березня 2024 року, виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Полтавській області, починаючи з 01 січня 2023 року.

31.01.2025 року Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відкрито виконавче провадження № 77032838 з виконання вищенаведеного виконавчого листа.

21.01.2025 року Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснили перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 на підставі довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці №02/1841/24-вих від 04 березня 2024 року, виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Полтавській області, починаючи з 01 січня 2023 року.

Згідно з рішенням пенсійного органу № 164550004391 від 21.01.2025 року ОСОБА_1 нараховано з 01.01.2023 року 68442,00 грн основного розміру пенсії від середнього заробітку 136884,00 грн згідно з довідкою про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці №02/1841/24-вих від 04 березня 2024 року, виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Полтавській області станом на 01.01.2023 року.

Таким чином, рішення суду виконано згідно із виконавчим листом ще до відкриття виконавчого провадження у повному обсязі.

13.02.2025 року пенсійний орган повідомив листом № 1500-0307-5/43729 державного виконавця про виконання виконавчого листа в межах виконавчого провадження № 77032838.

24.02.2025 року постановою ВП № 77032838 Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) за невиконання рішення суду на Головне управління ПФУ в Одеській області накладено штраф у сумі 5100,00 грн.

Позивач вважає, що штраф накладено протиправно, оскільки рішення суду виконано у межах повноважень ще до відкриття виконавчого провадження про що державного виконавця було повідомлено.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 02 червня 2016 року №1404 VIII "Про виконавче провадження".

Відповідно до частини першої, другої статті 63 Закону України "Про виконавче провадження" за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

За частиною першою статті 75 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника ... .

Аналізуючи наведені положення законодавства в контексті цієї справи потрібно зауважити, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання.

Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.

Верховний Суд у Постанові від 15.05.2020 по справі № 812/1813/18 зазначив, що умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.

Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону України "Про виконавче провадження". Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

Поважними, в розумінні наведених норм Закону України "Про виконавче провадження", можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Аналогічна позиція висловлена Постановах Верховного Суду від 10 вересня 2019 року у справі №0840/3476/18, від 07 листопада 2019 року у справі № 420/70/19 та від 15 квітня 2020 року у справі №811/1324/18.

Із досліджених судом матеріалів справи установлено, що ГУ ПФУ в Одеській області 21.01.2025 р. проведено перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 на підставі довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці №02/1841/24-вих від 04 березня 2024 року, виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Полтавській області, починаючи з 01 січня 2023 року, що повністю відповідає вимогам виконавчого листа.

Таким чином, боржник у межах своїх повноважень рішення суду виконав, про що повідомив державного виконавця.

З огляду на викладені обставини, суд дійшов висновку, що у відповідача були відсутні правові підстави для винесення постанови про накладення на Головне управління штрафу за невиконання судового рішення.

Постанова про накладення на позивача штрафу, як рішення суб`єкта владних повноважень, не відповідає вимогам та принципам, передбаченим у частині 2 статті 2 КАС України, оскільки прийнята необґрунтовано та без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Таким чином позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до чч. 2, 3 ст. 139 КАС України судові витрати зі сплати судового збору розподілу не підлягають, оскільки позивач є суб`єктом владних повноважень.

Керуючись статтями 2, 3, 6, 7, 8, 9, 12, 139, 241-246, 287 КАС України, суд

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) ВП №77032838 від 24.02.2025 року про накладення штрафу на Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області в розмірі 5100 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя В.Ф. Попов