Рішення № 126515367, 10.04.2025, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/1421/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабенка Д.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін згідно зі ст.262 КАС України адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до НОМЕР_1 Комендатури охорони та обслуговування про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

16 січня 2025 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до НОМЕР_1 Комендатури охорони та обслуговування, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо неврахування повної суми індексації грошового забезпечення в розмірі 3363,90 грн при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 одноразових додаткових видів грошового забезпечення (у тому числі грошової допомоги для оздоровлення за 2019 2020 роки, одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби) та компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій;

- зобов`язати НОМЕР_1 комендатури охорони та обслуговування Міністерства оборони України здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату одноразових додаткових видів грошового забезпечення (у тому числі грошової допомоги для оздоровлення за 2019 2020 роки, одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби) та компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій, з урахуванням в складі грошового забезпечення повної суми індексації грошового забезпечення в розмірі 3363,90 грн, та з урахуванням раніше виплачених сум.

У позовній заяві зазначається, що позивач проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 , яку з 28.12.2019 зараховано на фінансове забезпечення до НОМЕР_1 Комендатури охорони та обслуговування. Фактично з 01.01.2020 фінансове забезпечення Військової частини НОМЕР_2 здійснюється 297 Комендатурою охорони та обслуговування.

Позивач вказує, що наказом Міністра оборони України (по особовому складу) від 17.07.2020 №327 він звільнений з військової служби у запас за підпунктом г (у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів) пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», а з 10.08.2020 за наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 10.08.2020 №178 виключений зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.

Як вказує позивач, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 31.08.2023 по справі №420/15550/23, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04.06.2024, зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 17.03.2017 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.

Окрім того, за твердженням позивача, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12.04.2024 по справі №420/15748/23, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19.06.2024, зобов`язано НОМЕР_1 комендатуру охорони та обслуговування нарахувати та виплатити ОСОБА_1 різницю між сумою індексації грошового забезпечення, що склалась у місяці підвищення доходу та розміром підвищення грошового забезпечення у березні 2018 року в сумі 3 363,90 грн. щомісячно за період з 01.03.2018 року по 10.08.2020 року в загальному розмірі 98638,22 гривен з урахуванням вимог абзацу четвертого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Укрїни від 17 липня 2003 року № 1078.

Позивач зазначає, що у період з 01.03.2018 року по 10.08.2020 року позивачу нараховано та виплачено одноразові додаткові види грошового забезпечення (у тому числі грошової допомоги для оздоровлення, одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби) та компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій без урахування індексації грошового забезпечення.

На думку позивача, відповідач допустив протиправну бездіяльність щодо неврахування повної суми індексації грошового забезпечення при нарахуванні та виплаті позивачу у період з 01.03.2018 року по 10.08.2020 року одноразових додаткових видів грошового забезпечення (у тому числі допомоги для оздоровлення та одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби) та компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду.

Суд ухвалою від 21.01.2025 прийняв до розгляду позовну заяву, вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до ст.262 КАС України, встановив строки сторонам щодо надання заяв по суті.

31 січня 2025 року відповідач подав відзив на позовну заяву.

У відзиві на позов зазначено, що відповідач вважає позов необґрунтованим, безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню у зв`язку з наступним.

Так, з покликанням на норми Конституції України, Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року №45, Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», Постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», відповідач зазначає, що з 24 лютого 2018 року змінено розрахункову величину, з якої обчислюються розміри посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями, а саме: замість «розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року)» передбачено використання «розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року». Однак зміст приміток до Додатків 1 та 14 до Постанови №704 не було приведено у відповідність з нормою пункту 4 цієї Постанови.

На думку відповідача, не приведення Кабінетом Міністрів України приміток до додатків 1, 12, 13, 14 Постанови №704 у відповідність до змін, що були внесені в пункт 4 цієї ж Постанови, не може бути підставою для обчислення посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням з використанням у якості розрахункової величини «розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року)».

Відповідач також зазначає, що з 29.01.2020, у зв`язку з набранням законної сили рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу мали б визначатися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14. Разом з цим, примітки за своїм змістом та призначенням є такими, що лише роз`яснюють механізм (формулу) обчислення посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням.

Відповідач зауважив, що оскільки норма пункту 3 розділу II Закону України від 06.12.2016 №1774-VIII не втратила чинності i за юридичною силою є вищою за положення пункту 4 Постанови №704, у редакції до внесення змін Постановою №l03, а також додатків 1, 12, 13, 14 Постанови №704, відповідач у свою чергу не вбачає правових підстав для обчислення розміру окладу за посадою позивача та окладу за військовим званням з використанням величини мінімальної заробітної плати, а не прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року.

З огляду на зазначене у відзиві, відповідач дійшов висновку, що згідно з Постановою №704 розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є стала величина - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунків розмірів цих окладів не застосовується. Такі ж правила діють при визначенні грошового забезпечення для перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби. Застосування ж мінімальної заробітної плати як розрахункової величини до грошового забезпечення, з якого мала б перераховуватись пенсія особам звільнених з військової служби, матиме наслідком неправильний обрахунок відповідних сум за основу братиметься величина грошового забезпечення, яка фактично діючими військовослужбовцями не отримується.

Зважаючи на наведене у відзиві, відповідач просить суд відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Суд ухвалою від 03.02.2025 залишив без задоволення клопотання представника відповідача, що міститься у відзиві на позовну заяву (вх.№ЕС/9697/25 від 31.01.2025), про розгляд адміністративної справи №420/1421/25 за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 17.03.2025 витребувано у 297 Комендатури охорони та обслуговування:

інформацію про нарахування та виплату ОСОБА_1 різниці між сумою індексації грошового забезпечення, що склалась у місяці підвищення доходу та розміром підвищення грошового забезпечення у березні 2018 року в сумі 3363,90 грн щомісячно за період з 01.03.2018 року по 10.08.2020 року в загальному розмірі 98638,22 гривен з урахуванням вимог абзацу четвертого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.04.2024 у справі №420/15748/23, яке набрало законної сили 19.06.2024, з обов`язковим документальним підтвердженням (копії наказів, довідки про нарахування та виплату, тощо);

інформації про здійснення або нездійснення перерахунку одноразових додаткових видів грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 10.08.2020 року (у тому числі грошової допомоги для оздоровлення за 2019 2020 роки, одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби) та компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій ОСОБА_1 .

Суд ухвалою від 17.03.2025 зупинив провадження у справі №420/1421/25 до отримання витребуваних документів.

27 березня 2025 року 297 Комендатура охорони та обслуговування подала до суду витребувані судом інформацію та докази.

Ухвалою від 10.04.2025 суд поновив провадження у справі №420/1421/25 зі стадії, на якій його було зупинено.

Відповідно до ст.258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 1 ст. 120 КАС України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Відповідно до ч.6 ст. 120 КАС України, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Враховуючи наведені приписи КАС України, адміністративна справа вирішується судом 10.04.2025 в межах граничного строку, визначеного ст.258 КАС України та з урахуванням приписів ст.120 КАС України.

Вивчивши матеріали справи, ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї доказами, ознайомившись з відзивом відповідача на позовну заяву та надані ним докази, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, і перевіривши їх доказами, суд встановив такі обставини.

Судом встановлено та не заперечується сторонами у заявах по суті, що ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 та виключений зі списків особового складу військової частини НОМЕР_2 з 10.08.2020 за наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 10.08.2020 №178 (т.1 а.с.20).

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12.04.2024 у справі №420/15748/23, яке набрало законної сили 19.06.2024, зобов`язано НОМЕР_1 Комендатуру охорони та обслуговування нарахувати та виплатити ОСОБА_1 різницю між сумою індексації грошового забезпечення, що склалась у місяці підвищення доходу та розміром підвищення грошового забезпечення у березні 2018 року в сумі 3363,90 грн щомісячно за період з 01.03.2018 року по 10.08.2020 року в загальному розмірі 98638,22 гривен з урахуванням вимог абзацу четвертого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 (т.1 а.с.21-25).

Згідно з довідкою відповідача від 27.06.2023 №350/174/29/2/130 (т.1 а.с.27) про нараховане та виплачене грошове забезпечення, у період з 17.03.2017 до 10.08.2020 позивачу виплачувалась грошова допомога на оздоровлення та матеріальна допомога у таких розмірах:

за жовтень 2019 року у сумі 48629,60 грн без урахування індексації грошового забезпечення в розмірі 3363,90 грн;

за листопад 2019 року у сумі 23000,00 без урахування індексації грошового забезпечення в розмірі 3363,90 грн;

за червень 2020 року у сумі 48629,60 грн без урахування індексації грошового забезпечення в розмірі 3363,90 грн;

за серпень 2020 року у сумі 1550,00 грн без урахування індексації грошового забезпечення в розмірі 3363,90 грн.

Відповідно до довідки відповідача від 17.06.2023 №350/174/29/2/128 про нараховане та виплачене грошове забезпечення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової допомоги на оздоровлення, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, компенсації за невикористані дні відпустки за період з 01.02.2020 до 10.08.2020 (т.1 а.с.26), позивачу виплачено вихідну допомогу у розмірі 1045536,40 грн, яка розрахована без урахування індексації грошового забезпечення в розмірі 3363,90 грн, а також виплачено компенсацію за невикористану відпустку учасника бойових дій за 2017-2020 роки в розмірі 89463,13 грн без урахування індексації грошового забезпечення в розмірі 3363,90 грн.

Судом встановлено, що на виконання рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12.04.2024 у справі №420/15748/23, яке набрало законної сили 19.06.2024, 297 Комендатура охорони та обслуговування здійснило розрахунок потреби в коштах для військовослужбовців, звільнених з військової частини на березень 2025 року, в якому, зокрема передбачено необхідність коштів на виплату позивачу 98638 грн індексації на підставі рішення суду (т.1 а.с.75-76).

Зазначену суму виплати погоджено у Командуванні Повітряних Сил Збройних Сил України (т.1 а.с.78).

Водночас, з наданих 297 Комендатурою охорони та обслуговування доказів вбачається, що у зв`язку з виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.04.2024 у справі №420/15748/23, яке набрало законної сили 19.06.2024, відповідачем не здійснювалось перерахунків спірних сум виплаченого грошового забезпечення та одноразових додаткових видів грошового забезпечення, з урахуванням індексації грошового забезпечення за 2019 2020 роки.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо неврахування у складі одноразових додаткових видів грошового забезпечення (у тому числі грошової допомоги для оздоровлення за 2019 2020 роки, одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби) та компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій повної суми індексації грошового забезпечення в розмірі 3363,90 грн, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи адміністративну справу та надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Права, пільги та соціальні гарантії військовослужбовців визначаються Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон України №2011-XII), частинами першою статті 9 якого обумовлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Частинами другою, третьою та четвертою статті 9 Закону №2011-XII установлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

За приписами пунктів 1, 8, 14 статті 10-1 Закону №2011-XII, військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення. Військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, додаткові відпустки у зв`язку з навчанням, творчі відпустки та соціальні відпустки надаються відповідно до Закону України «Про відпустки». Інші додаткові відпустки надаються їм на підставах та в порядку, визначених відповідними законами України. У рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту (14) військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей.

За змістом частини другої статті 15 Закону №2011-XII військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров`я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв`язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.

Відповідно до частини третьої статті 15 Закону № 2011-XII військовослужбовцям виплачуються грошова допомога на оздоровлення та державна допомога сім`ям з дітьми в порядку і розмірах, що визначаються законодавством України.

Згідно з пунктом 12 частини першої статті 12 Закону №3551-XII, учасникам бойових дій (статті 5, 6) надаються такі пільги як використання чергової щорічної відпустки у зручний для них час, а також одержання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік.

За приписами статті 18 Закону України від 05.10.2000 № 2017-III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі - Закон № 2017-III) законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

За змістом статті 19 Закону № 2017-III державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Конституційний Суд України у Рішенні від 15.10.2013 № 9-рп/2013 наголосив, що винагорода за виконану працівником роботу є джерелом його існування та має забезпечувати для нього достатній, гідний життєвий рівень. Це визначає обов`язок держави створювати належні умови для реалізації громадянами права на працю, оптимізації балансу інтересів сторін трудових відносин, зокрема, шляхом державного регулювання оплати праці. Держава передбачає заходи, спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати, тобто грошової винагороди за виконану роботу як еквівалента вартості споживчих товарів і послуг. Згідно з положеннями частини шостої статті 95 КЗпП України, статей 33, 34 Закону України «Про оплату праці» такими заходами є індексація заробітної плати та компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати.

На підставі аналізу наведених положень законодавства, Конституційний Суд України дійшов висновку, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати та компенсації працівникам частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер. Як складові належної працівникові заробітної плати ці кошти спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України визначено Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260 (далі Порядок №260).

Відповідно до п.1, 2, 6 розділу XXIII Порядку №260, військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які набули (набувають) право на отримання щорічної основної (канікулярної) відпустки, один раз на рік виплачується грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.

Грошова допомога для оздоровлення надається військовослужбовцям у разі вибуття їх у щорічну основну відпустку повної тривалості, або у другу частину щорічної основної відпустки (у тому числі в дозволених випадках за невикористану відпустку за минулі роки), або без вибуття у відпустку (за їх рапортом протягом поточного року) на підставі наказу командира військової частини, а командиру (начальнику) - на підставі наказу вищого командира (начальника) із зазначенням у ньому суми грошової допомоги.

Військовослужбовцям, звільненим з військової служби, які мали право на грошову допомогу для оздоровлення та не отримали її протягом року, виплата цієї допомоги здійснюється на підставі наказу командира військової частини про виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини, в якому оголошується про її виплату.

Розмір грошової допомоги для оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років і щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги.

Відповідно до п.1, 2, 7 розділу XXIV Порядку №260, військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, один раз на рік надається матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.

Військовослужбовцям, прийнятим (призваним) на військову службу із запасу, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань виплачується в календарному році, у якому вони призначені та вступили до виконання обов`язків за посадами.

Розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, порядок її виплати встановлюються за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України.

До місячного грошового забезпечення, з якого визначається розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, включаються посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років і щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги.

Згідно з п.1. 5 розділу XXXI Порядку №260, грошове забезпечення у разі звільнення з військової служби виплачується військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) - у розмірі грошового забезпечення, передбаченого для займаної посади з дня одержання військовою частиною наказу чи письмового повідомлення про звільнення до дня виключення наказом зі списків особового складу включно, але не більше ніж до дня здавання справ та посади (в межах установлених Міністром оборони України строків) або до дня закінчення щорічної відпустки, яка надається після здавання справ та посади.

Військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які мають право на щорічні додаткові відпустки відповідно до чинного законодавства України, виплачується компенсація за всі календарні дні невикористаної додаткової відпустки, яка надається в повному обсязі або пропорційно часу, прослуженому в році звільнення

За приписами п.1, 5 розділу XXXII Порядку №260, військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби, військовослужбовців, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або за призовом осіб із числа резервістів в особливий період) здійснюється виплата одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби у розмірах та на умовах, установлених пунктом 2 статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Одноразова грошова допомога у разі звільнення з військової служби обчислюється з розміру місячного грошового забезпечення, до якого включаються, зокрема звільненим із займаних посад - щомісячні основні та додаткові види грошового забезпечення (крім винагород) за останньою займаною посадою.

Як вже зазначено судом, пунктом 2 частини 3 статті 9 Закону №2011-XII передбачено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України регульовано Законом України від 3 липня 1991 року № 282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон №1282-ХІІ).

Згідно зі статтею 1 Закону №1282-ХІІ, індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Статтею 2 Закону №1282-ХІІ передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення).

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України (частина друга статті 6 Закону № 1282-XII).

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення.

Згідно з пунктом 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Пунктом 5 Порядку № 1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

Отже, відповідно до законодавчого визначення, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Ураховуючи, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, колегія суддів дійшла висновку, що механізм індексації має універсальний характер. У свою чергу, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють повторне виникнення права на отримання індексації.

При вирішенні питання щодо індексації слід субсидіарно застосовувати положення спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті), зокрема Закону № 2017-ІІІ, Закону № 1282-ХІІ та Порядку №1078.

Субсидіарне застосування зазначених норм права дає підстави для правового висновку, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців, з якого здійснюється, зокрема, обрахунок грошової допомоги на оздоровлення, одноразової грошової допомоги при звільненні та компенсації за невикористані дні додаткової відпустки. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 638/9697/17, від 11.12.2019 у справі № 638/5794/17, від 19.03.2020 у справі № 820/5286/17, від 29.04.2020 у справі № 240/10130/19, від 21.12.2021 у справі № 820/3423/18, від 30.11.2023 у справі № 380/21619/21.

Судом встановлено, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12.04.2024 у справі №420/15748/23, яке набрало законної сили 19.06.2024, зобов`язано НОМЕР_1 комендатуру охорони та обслуговування нарахувати та виплатити ОСОБА_1 різницю між сумою індексації грошового забезпечення, що склалась у місяці підвищення доходу та розміром підвищення грошового забезпечення у березні 2018 року в сумі 3 363,90 грн щомісячно за період з 01.03.2018 року по 10.08.2020 року в загальному розмірі 98638,22 гривен з урахуванням вимог абзацу четвертого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078.

Окрім того, у рішенні Одеського окружного адміністративного суду від 12.04.2024 у справі №420/15748/23 встановлено, що за період з березня 2018 року до дати виключення зі списків військової частини 10.08.2020 року загальна сума невиплаченої позивачу індексації - різниці становить:

з 01.03.2018 по 31.07.2020 - 29 місяців х 3363,90 = 97553,10 грн;

- з 01.08.2020 по 10.08.2020 - 3363,90 : 31 день х 10 днів = 1085,12 грн.

З урахуванням зазначеного, суд у справі №420/15748/23 встановив, що 297 комендатура охорони та обслуговування повинна була нараховувати та виплачувати позивачу індексацію-різницю в розмірі 3363,90 грн щомісячно, до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби, тобто в період з 01.03.2018 по 10.08.2020, отже, бездіяльність 297 комендатури охорони та обслуговування щодо не нарахування та невиплати позивачу індексації-різниці в період з 01.03.2018 по 31.07.2019 є протиправною.

Судом також встановлено, що на виконання рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12.04.2024 у справі №420/15748/23, яке набрало законної сили 19.06.2024, 297 Комендатура охорони та обслуговування здійснило розрахунок потреби в коштах для військовослужбовців, звільнених з військової частини на березень 2025 року, в якому, зокрема передбачено необхідність коштів на виплату позивачу 98638 грн індексації на підставі рішення суду.

Зазначену суму виплати погоджено у Командуванні Повітряних Сил Збройних Сил України.

Водночас, з наданих 297 Комендатурою охорони та обслуговування доказів вбачається, що у зв`язку з виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.04.2024 у справі №420/15748/23, яке набрало законної сили 19.06.2024, відповідачем не здійснювалось перерахунків спірних сум виплаченого грошового забезпечення та одноразових додаткових видів грошового забезпечення, з урахуванням індексації грошового забезпечення за 2019 2020 роки.

Відтак, у зв`язку з виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.04.2024 у справі №420/15748/23, відповідач мав здійснити перерахунок одноразових додаткових видів грошового забезпечення позивача, у тому числі грошової допомоги для оздоровлення за 2019 2020 роки, одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби) та компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій, з урахуванням в складі грошового забезпечення повної суми індексації грошового забезпечення в розмірі 3363,90 грн.

Натомість, відповідач у цій справі не довів правомірності не здійснення перерахунку одноразових додаткових видів грошового забезпечення позивача, у тому числі грошової допомоги для оздоровлення за 2019 2020 роки, одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби) та компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій, з урахуванням в складі грошового забезпечення повної суми індексації грошового забезпечення в розмірі 3363,90 грн.

Отже, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

З метою відновлення порушених прав позивача, слід зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу одноразових додаткових видів грошового забезпечення за 2019 2020 роки (у тому числі грошової допомоги для оздоровлення за 2019 2020 роки, одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби) та компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій, з урахуванням в складі грошового забезпечення повної суми індексації грошового забезпечення в розмірі 3363,90 грн, з урахуванням раніше виплачених сум.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1, ч.5 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, норми діючого законодавства, правові позиції Верховного Суду, суд дійшов до висновку про те, що позовна заява ОСОБА_1 до НОМЕР_1 Комендатури охорони та обслуговування про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач відповідно до п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору.

Зважаючи на відсутність доказів понесення інших судових витрат позивачем, відсутні підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. 2, 5, 6, 9, 72, 77, 90, 120, 139, 241-246, 258, 262, 293, 295 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до НОМЕР_1 Комендатури охорони та обслуговування про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність 297 Комендатури охорони та обслуговування щодо неврахування повної суми індексації грошового забезпечення в розмірі 3363,90 грн при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 одноразових додаткових видів грошового забезпечення (у тому числі грошової допомоги для оздоровлення за 2019 2020 роки, одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби) та компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій.

Зобов`язати 297 Комендатуру охорони та обслуговування здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату одноразових додаткових видів грошового забезпечення за 2019 2020 роки (у тому числі грошової допомоги для оздоровлення за 2019 2020 роки, одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби) та компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій, з урахуванням в складі грошового забезпечення повної суми індексації грошового забезпечення в розмірі 3363,90 грн, з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: 297 Комендатура охорони та обслуговування, код ЄДРПОУ 09958153, місцезнаходження: АДРЕСА_2 .

Суддя Дмитро БАБЕНКО