Рішення № 126515333, 10.04.2025, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/1645/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді: Юхтенко Л.Р.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місце знаходження: АДРЕСА_2 ) про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 17 січня 2025 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місце знаходження: АДРЕСА_2 ), в якій позивач просив:

Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 щодо оподаткування військовим збором грошового забезпечення ОСОБА_1 за періоди з 27.07.2022 року по 28.11.2022 року включно, з 01.01.2023 року по 17.03.2023 року включно, з 31.03.2023 року по 22.05.2023 року включно, з 14.06.2023 року по 22.06.2023 року включно, з 03.03.2024 року по 20.03.2024 року включно, з 26.03.2024 року по 27.04.2024 року включно.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суму утриманого військового збору за періоди з 27.07.2022 року по 28.11.2022 року включно, з 01.01.2023 року по 17.03.2023 року включно, з 31.03.2023 року по 22.05.2023 року включно, з 14.06.2023 року по 22.06.2023 року включно, з 03.03.2024 року по 20.03.2024 року включно, з 26.03.2024 року по 27.04.2024 року включно.

Ухвалою суду від 21 січня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у порядку ч. 5 ст. 262 КАС України.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 в період з 22.06.2021 по 23.10.2024 року, та 23.10.2024 року був звільнений та виключений зі списків військової частини НОМЕР_2 .

Позивач зазначив, що з карток особового рахунку, отриманих на запит адвоката, Позивачу стало відомо, що військовою частиною протягом 2022-2024 років здійснювалось оподаткування військовим збором належного позивачу грошового забезпечення на період безпосередньої участі позивача в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації.

Позивач зазначає, що вказаним, військовою частиною проігноровано існування Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування військовим збором грошового забезпечення військовослужбовців та інших осіб, які беруть безпосередню участь у бойових діях в умовах воєнного стану» від 19.06.2022 року № 2308-ІХ, компенсацію стягнутого військового збору не виплачено.

Такі дії відповідача позивач вважає протиправними, оскільки у спірний період позивач приймав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Позивач звертає увагу, що за абз. 1 пп. 1.7 пункту 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України звільняються від оподаткування військовим збором доходи, які згідно з розділом IV ПК України не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 3 і 4 пункту 170.13 прим. 1 статті 170 ПК України.

Законом України від 19.06.2022 року № 2308-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування військовим збором грошового забезпечення військовослужбовців та інших осіб, які беруть безпосередню участь у бойових діях в умовах воєнного стану» (далі Закон № 2308-ІХ), який набрав чинності 09.07.2022 року, внесено наступні зміни: підпункт 1.7 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення" Податкового кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., №№ 13-17, ст. 112) після абзацу другого доповнити новим абзацом такого змісту: «У період діїправовогорежимувоєнного стану не підлягають оподаткуванню військовимзбором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації».

Таким чином, позивач звертає увагу, що Законом від 19.06.2022 року № 2308-ІХ, який набрав чинності 09.07.2022 року, визначено, що звільняється від оподаткування військовим збором грошове забезпечення військовослужбовців на період їх безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації.

На думку позивача, Закон України від 19.06.2022 року № 2308-ІХ, яким прийнятий пільговий порядок оподаткування військовим збором грошового забезпечення у період дії правового режиму воєнного стану, діє з 09.07.2022 року, а відповідний порядок підтвердження статусу осіб з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором у період дії правового режиму воєнного стану відповідно до змін внесених Законом України від 19.06.2022 року №2308-ІХ був визначений Кабінетом Міністрів України лише у березні 2023 року у Постанові №244 від 17.03.2023, діє з 24.03.2023 року.

Підтвердженням статусу осіб та підтвердження факту безпосередньої участі позивача у період з 27.07.2022 року по 28.11.2022 року включно, з 01.01.2023 року по 17.03.2023 року включно є довідка про безпосередню участь № 8401 від 20.12.2024 року.

Щодо другого періоду з 24.03.2023 року, підтвердженням статусу осіб та підтвердження факту безпосередньої участі у період з 31.03.2023 року по 22.05.2023 року включно, з 14.06.2023 року по 22.06.2023 року включно, з 03.03.2024 року по 20.03.2024 року включно, з 26.03.2024 року по 27.04.2024 року включно є довідка військової частини НОМЕР_2 № 8401 від 20.12.2024 року та витяги з наказів командира військової частини НОМЕР_2 (з адміністративно-господарської діяльності) щодо виплати позивачу додаткової винагороди.

Оскільки відповідачем підтверджено, що позивач приймав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України у вказані періоди, позивач має право на компенсацію сум військового збору за ці періоди.

До суду 23 січня 2025 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнає та просить відмовити у їх задоволенні, посилаючись на те, що Порядок підтвердження статусу зазначених осіб з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором визначається Кабінетом Міністрів України (абзац четвертий п.п. 1.7 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України), основною підставою застосування якого є безпосередня участь в бойових діях.

Тобто, дія абзацу другого пункту 1-1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 стосується лише, в нашому випадку, військовослужбовців, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, та яким щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Однак, позивачу виплачувалась додаткова винагорода у розмірі 30000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання відповідних завдань.

До того ж, зазначені спірні періоди проходження військової служби ОСОБА_1 , а саме до 24.03.2023(Постанова КМУ №244 від 17.03.2023), в будь-якому випадку не можуть підпадати під звільнення від утримання військового збору, оскільки зміни, внесені згідно з Постановою КМУ №244 відбулися лише 24.03.2023.

Після внесених змін згідно з Постановою КМУ №244 від 17.03.2023 та до самого звільнення з військової служби Позивачем, ОСОБА_1 отримував грошове забезпечення та додаткову винагороду без врахування військового збору (у розрахунку кількості днів отримання додаткової винагороди, збільшеної до 100 000,00 грн.), що можна прослідкувати із карток особового рахунку військовослужбовця.

А тому, як вбачається із адміністративного позову, та додатків, які в ньому наявні, виплати за заявлені періоди проходження служби ОСОБА_1 , після внесених змін згідно з Постановою КМУ №244 від 17.03.2023, були виплачені без врахування військового збору.

Таким чином, представник відповідача зазначає, що Військовою частиною НОМЕР_2 було правомірно оподатковано військовим збором грошове забезпечення ОСОБА_1 за спірні періоди.

До суду 28 січня 2025 року від відповідача надійшла заява про долучення додатку у справі.

Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, суд встановив таке.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджено паспортом громадянина України № НОМЕР_4 .

Сторони не заперечують, що позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 в період з 22.06.2021 по 23.10.2024 року, та 23.10.2024 року був звільнений та виключений зі списків військової частини НОМЕР_2 .

Так, відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 22.06.2021 року № 162 солдата ОСОБА_1 , призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_2 на відповідну посаду, з 22 червня 2021 року зараховано до списків особового складу військової частини, на всі види забезпечення.

Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 23.10.2024 року № 319 солдата ОСОБА_1 , звільненого з військової служби в запас, з 23 жовтня 2024 року виключено із списків особового складу військової частини та з 24 жовтня 2024 року з усіх видів забезпечення військової частини.

Суд встановив, що на адвокатський запит військова частина НОМЕР_2 листом від 22.12.2024 року № 0666/35/9908 надала адвокату позивача довідку про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України вих. № 8401 від 20.12.2024 року, відповідно до якої позивач дійсно в період з 28.03.2022 по 10.05.2022, з 27.07.2022 по 28.11.2022, з 01.01.2023 по 17.03.2023, з 31.03.2023 по 22.05.2023, з 14.06.2023 по 22.06.2023, з 03.03.2024 по 20.03.2024, з 26.03.2024 по 27.04.2024 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Ця довідка є підставою для надання особі статусу учасника бойових дій.

Також на запит адвоката позивача листом від 30.11.2024 року № 0666/35/9005 військова частина НОМЕР_2 надало копії карток особового рахунку за 2021, 2022, 2023, 2024 роки та витяги із наказів командира військової частини НОМЕР_2 про виплату додаткової винагороди.

Дослідивши витяги із наказів командира військової частини НОМЕР_2 про виплату додаткової винагороди, суд встановив, що:

Наказом від 01.03.2022 року № 231 позивачу було встановлено додаткову винагороду у розмірі 30000 грн пропорційно дням участі за лютий 2022 року: з 24.02.2022 по 28.02.2022.

Наказом від 15.03.2022 року № 276 позивачу було встановлено додаткову винагороду у розмірі 30000 грн пропорційно дням участі з 13 березня 2022 року по 31 березня 2022, та у розмірі 100000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу проходження служби та участі в таких діях з 28.03.2022 по 31.03.2022.

Наказом від 04.05.2022 року № 628 позивачу було встановлено додаткову винагороду у розмірі 30000 грн пропорційно дням участі з 01 квітня 2022 року по 30 квітня 2022, та у розмірі 100000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу проходження служби та участі в таких діях з 01 квітня 2022 року по 30 квітня 2022.

Наказом від 03.06.2022 року № 867 позивачу було встановлено додаткову винагороду у розмірі 30000 грн пропорційно дням участі з 11 травня 2022 року по 31 травня 2022, та у розмірі 100000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу проходження служби та участі в таких діях з 01 травня 2022 року по 10 травня 2022.

Наказом від 01.09.2022 року № 1700 позивачу було встановлено додаткову винагороду у розмірі 100000 грн пропорційно дням участі з 01.08.2022 по31.08.2022.

Наказом від 04.07.2022 року № 1126 позивачу було встановлено додаткову винагороду у розмірі 30000 грн пропорційно дням участі з 01 червня 2022 року по 30 червня 2022.

Наказом від 01.08.2022 року № 1382 позивачу було встановлено додаткову винагороду у розмірі 30000 грн пропорційно дням участі з 01 липня 2022 року по 26 липня 2022, та у розмірі 100000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу проходження служби та участі в таких діях з 27 липня 2022 року по 31 липня 2022.

Наказом від 01.11.2022 року № 2423 позивачу було встановлено додаткову винагороду у розмірі 100000 грн пропорційно дням участі з 01.10.2022 по 31.10.2022.

Наказом від 01.10.2022 року № 2034 позивачу було встановлено додаткову винагороду у розмірі 100000 грн пропорційно дням участі з 01.09.2022 по 30.09.2022.

Наказом від 01.02.2023 року № 493 позивачу було встановлено додаткову винагороду у розмірі 100000 грн пропорційно дням участі з 01.01.2023 по 31.01.2023.

Наказом від 03.03.2023 року № 866 позивачу було встановлено додаткову винагороду у розмірі 100000 грн пропорційно дням участі з 01.02.2023 по 28.02.2023.

Наказом від 01.04.2023 року № 1225 позивачу було встановлено додаткову винагороду у розмірі 30000 грн пропорційно дням участі за 31 березня 2023, та у розмірі 100000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу проходження служби та участі в таких діях з 01 лютого 2023 року 28 лютого 2023 року. Та відповідно до наказу від 30.06.2023 року № 2393 додано до наказу від 01.04.2023 року № 1225 виплату додаткової винагороди позивачу з 17.03.2023 по 30.03.2023.

Наказом від 01.05.2023 року № 1586 позивачу було встановлено додаткову винагороду у розмірі 30000 грн пропорційно дням участі з 01квітня 2023 року по 30 квітня 2022.

Наказом від 01.06.2023 року № 2024 позивачу було встановлено додаткову винагороду у розмірі 100000 грн пропорційно дням участі з 01.05.2023 по 21.05.2023.

Наказом від 01.07.2023 року № 2411 позивачу було встановлено додаткову винагороду у розмірі 30000 грн пропорційно дням участі з 14 червня 2023 по 22 червня 2023, та у розмірі 100000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу проходження служби та участі в таких діях з 01 червня 2023 по 11 червня 2023.

Наказом від 01.08.2023 року № 2833 позивачу було встановлено додаткову винагороду у розмірі 100000 грн пропорційно дням участі з 01.07.2023 по 25.07.2023.

Наказом від 01.09.2023 року № 3237 позивачу було встановлено додаткову винагороду у розмірі 100000 грн пропорційно дням участі з 01.08.2023 по 23.08.2023, з 25.08.2023 по 31.08.2023.

Наказом від 01.10.2023 року № 3369 позивачу було встановлено додаткову винагороду у розмірі 100000 грн пропорційно дням участі з 01.09.2023 по 23.09.2023, з 25.09.2023 по 30.09.2023.

Наказом від 01.11.2023 року № 4131 позивачу було встановлено додаткову винагороду у розмірі 100000 грн пропорційно дням участі з 01.10.2023 по 17.10.2023.

Наказом від 05.04.2024 року № 104 позивачу було встановлено додаткову винагороду у розмірі 30000 грн пропорційно дням участі з 03 березня 2024 по 15 березня 2024, з 26 березня 2024 по 31 березня 2024, та у розмірі 100000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу проходження служби та участі в таких діях з 16 березня 2024 по 20 березня 2024.

Наказом від 02.05.2024 року № 137 позивачу було встановлено додаткову винагороду у розмірі 30000 грн пропорційно дням участі з 01 квітня 2024 року по 27 квітня 2024.

Наказом від 27.06.2024 № 195 внесено зміни до наказу від 04.06.2024 № 172 та доповнено у додатку 9 стосовно позивача виплату додаткової винагороди з 01.05.2024 по 16.05.2024.

Наказом від 27.07.2024 № 228 внесено зміни до наказу від 27.06.2024 № 195 та змінено період з 01.05.2024 по 31.05.2024, та внесено зміни до наказу від 04.07.2024 № 202, додавши виплату додаткової винагороди позивачу за період з 01.06.2024 по 30.06.2024.

Також суд встановив, що відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 01.12.2022 року № 2805 наказано не виплачувати позивачу додаткову винагороду за листопад 2022 року за самовільне залишення частини 29.11.2022.

Проаналізувавши положення чинного законодавства, обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать задоволенню частково, з огляду на таке.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Згідно з ст. 1 Закону України «Про Збройні Сили України», Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.

Збройні Сили України забезпечують стримування збройної агресії проти України та відсіч їй, охорону повітряного простору держави та підводного простору у межах територіального моря України у випадках, визначених законом, беруть участь у заходах, спрямованих на боротьбу з тероризмом.

Згідно зі статтею 1 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб в Україні введено воєнний стан, який діє до теперішнього часу.

Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову № 168 від 28 лютого 2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час воєнного стану».

Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28 лютого 2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час воєнного стану» в редакції чинної на дату виникнення спірних правовідносин, передбачено установити, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Тобто відповідно до пункту 1 Постанови № 168 відповідна додаткова винагорода виплачується лише у період дії воєнного стану щомісячно, а тому вона відноситься до одноразових додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців.

Відповідно до пункту 16-1 Податкового кодексу України (далі, - ПК України) тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Відповідно до п.п.1.2 п.16-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України об`єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст.163 ПК України.

Згідно з п.163.1 ст.163 ПК України, об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до складу якого включаються доходи, перелік яких визначено підпунктами 164.2.1-164.2.18 п.164.2 ст.164 ПК України. Крім того, до зазначеного вище переліку включаються інші доходи, крім визначених у ст.165 ПК України, що передбачені п.п.164.2.20 п.164.2 ст.164 ПК України.

Ставка військового збору становить 1.5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного п.п.1.2 п.16-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України (п.п.1.3 п.16-1 підрозділу 10розділу XX "Перехідні положення" ПК України, в редакції чинної на дату виникнення спірних правовідносин).

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума грошового або майнового утримання чи забезпечення військовослужбовців строкової служби (у тому числі осіб, що проходять альтернативну службу), передбачена законом, яка виплачується з бюджету чи бюджетною установою (п.п.165.1.10 п.165.1 ст.165 ПК України).

Згідно з абзацом другим п.п.1.7 п.16-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України тимчасово, на період проведення антитерористичної операції (далі - АТО) та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об`єднаних сил (далі - ООС), не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в АТО та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення ООС.

Відповідно до абзацу третього п.п.1.7 п.16-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України у період дії правового режиму воєнного стану не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії рф.

Суд встановив, що у Постанові Кабінету міністрів України від 30.12.2015 року №1161 «Про порядок підтвердження статусу осіб, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції та/або здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об`єднаних сил (ООС), з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором» (із змінами, внесеними згідно з Постановою КМУ №650 від 22.08.2018) вказано наступне:

«Відповідно до підпункту 1.7 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу Перехідні положення ПК України КМУ постановляє:

Установити, що підтвердження статусу осіб, які беруть безпосередню участь:

- в антитерористичній операції, з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором здійснюється на підставі витягів з наказів керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки про залучення таких осіб до проведення антитерористичної операції та наказів оперативного штабу з управління антитерористичною операцією про прибуття (вибуття) таких осіб до (із) складу сил і засобів, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції;

- у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об`єднаних сил (ООС), з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором здійснюється на підставі витягів з наказів Генерального штабу Збройних Сил України про залучення до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, витягів з наказів Командувача об`єднаних сил, командирів оперативно-тактичних угруповань про прибуття (вибуття) до (з) районів здійснення таких заходів.

Зазначені документи командири (начальники) військових частин (органів, підрозділів), керівники установ, організацій та підприємств, у складі яких проходять службу чи працюють особи, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції та/або здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об`єднаних сил (ООС), подають до відповідної бухгалтерської служби для здійснення розрахунків.»

З аналізу наведених правових норм слідує висновок, що до введення в Україні режиму воєнного стану, чинним законодавством були передбачені пільги з оподаткування військовим збором відповідно до підпункту 1.7 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу Перехідні положення ПК України, які розповсюджувалися на осіб, які беруть безпосередню участь: 1) в антитерористичній операції; 2) у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об`єднаних сил (ООС). На підтвердження статусу осіб, які беруть безпосередню участь, законодавством визначався відповідний перелік документів для підтвердження такого статусу.

З 24 лютого 2022 року відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/202 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні», в Україні введено і діє воєнний стан.

Законом України від 19.06.2022 року №2308-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування військовим збором грошового забезпечення військовослужбовців та інших осіб, які беруть безпосередню участь у бойових діях в умовах воєнного стану» (далі Закон №2308-ІХ), який набрав чинності 09.07.2022 року, внесено наступні зміни: підпункт 1.7 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України після абзацу другого доповнити новим абзацом такого змісту: "У період дії правового режиму воєнного стану не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації".

У зв`язку з цим абзац третій вважати абзацом четвертим.

Порядок підтвердження статусу зазначених осіб з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором визначається КМУ (абзац четвертий підпункту 1.7 пункту 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України).

Пунктом 1 розділу II «Прикінцеві положення» Закону від 19.06.2022 №2308-ІХ визначено, що цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

Отже, Законом від 19.06.2022 року №2308-ІХ, який набув чинності 09.07.2022 року, визначено, що звільняється від оподаткування військовим збором грошове забезпечення військовослужбовців саме на період дії правового режиму воєнного стану, та вказані норми закону вказують на необхідність встановлення безпосередньої участі військовослужбовця в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії рф, для звільнення від оподаткування військовим збором виплаченого грошового забезпечення.

Суд звертає увагу, що вимоги підпункту 1.7 пункту 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України пов`язані та прямо відсилають до актів Кабінету Міністрів України, на підставі яких визначається порядок підтвердження статусу осіб з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором.

КМУ відповідний порядок пільгового оподаткування військовим збором грошового забезпечення військовослужбовців на період дії правового режиму воєнного стану був визначений Постановою №244 від 17.03.2023 року, згідно з якою до Постанови КМУ від 30 грудня 2015 №1161 внесені зміни, а саме:

Назву постанови викласти в такій редакції:

1. Про порядок підтвердження статусу осіб, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції та/або здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об`єднаних сил (ООС), та/або здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором.

2. У постановляючій частині:

1) після абзацу третього доповнити постанову новими абзацами такого змісту:

у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором здійснюється на підставі витягів з наказів (копій наказів) командирів (начальників) про виплату додаткової винагороди, передбаченої абзацом першим пункту 1 Постанови КМУ від 28 лютого 2022 р. №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" (Офіційний вісник України, 2022 р., № 25, ст.1253, №58, ст.3463, №82, ст.5035; 2023 р., №13, ст.778), особам, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів.

Особам, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів, та позбавлені з будь-яких причин виплати додаткової винагороди, застосування пільги з оподаткування військовим збором здійснюється на підставі витягів з наказів (копій наказів) командирів (начальників) про позбавлення виплати додаткової винагороди, де зазначаються періоди безпосередньої участі у зазначених заходах, за які особа позбавлена такої виплати.

У зв`язку з цим абзац четвертий вважати абзацом шостим;

2) абзац шостий після слів операції Об`єднаних сил (ООС) доповнити словами, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації.

Отже, тільки із прийняттям Постанови КМУ №244 від 17.03.2023 року необхідною умовою підтвердження статусу осіб, які беруть безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором здійснюється на підставі витягів з наказів (копій наказів) командирів (начальників) про виплату додаткової винагороди, передбаченої абзацом першим пункту 1 Постанови КМУ від 28 лютого 2022 р. №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", особам, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів.

Таким чином, суд констатує, що Закон України від 19.06.2022 року №2308-ІХ, яким прийнятий пільговий порядок оподаткування військовим збором грошового забезпечення у період дії правового режиму воєнного стану, діє з 09.07.2022 року, а відповідний порядок підтвердження статусу осіб з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором у період дії правового режиму воєнного стану відповідно до змін внесених Законом України від 19.06.2022 року №2308-ІХ був визначений КМУ у березні 2023 року у Постанові №244 від 17.03.2023.

Відтак, у спірному періоді з 09.07.2022 року по 17.03.2023 року діяли тільки норми Закону №2308-ІХ.

У розрізі цього, суд зауважує, що невчасне встановлення підзаконним нормативно-правовим актом порядку та умов застосування пільги з оподаткування військовим збором не може звужувати чи заперечувати права на отримання такої пільги, встановленого актом вищої юридичної сили.

Ієрархічні колізії нормативно-правових актів долаються шляхом застосування норми, яка закріплена в нормативно-правовому акті, що має вищу юридичну силу.

Враховуючи правове регулювання спірних правовідносин, суд вважає, що застосуванню до спірних правовідносин підлягають норми Закону №2308-ІХ.

За відсутності нормативно-правового акту, яким у спірному періоді визначався порядок підтвердження безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф, суд вважає застосовним у спірних правовідносинах роз`яснення, наведені в окремому дорученні Міністра оборони України від 23.06.2022 року № 912/а/29.

Згідно з окремого доручення Міністра оборони України від 23.06.2022 року №912/а/29 (далі - Окреме доручення, застосовується з 01.06.2022 року) під терміном безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів слід розуміти виконання військовослужбовцем: бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка веде воєнні (бойові) дії у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави в районі ведення воєнних (бойових) дій; виконання бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей; виконання бойових завдань у районах бойових дій з виявлення повітряних цілей та інше.

Повертаючись до обставин у справі, суд зазначає, що наказом від 01.08.2022 року № 1382 позивачу було встановлено додаткову винагороду у розмірі 100000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу проходження служби та участі в таких діях з 27 липня 2022 року по 31 липня 2022.

Наказом від 01.09.2022 року № 1700 позивачу було встановлено додаткову винагороду у розмірі 100000 грн пропорційно дням участі з 01 серпня 2022 по 31 серпня 2022.

Наказом від 01.10.2022 року № 2034 позивачу було встановлено додаткову винагороду у розмірі 100000 грн пропорційно дням участі з 01 вересня 2022 по 30 вересня 2022.

Наказом від 01.11.2022 року № 2423 позивачу було встановлено додаткову винагороду у розмірі 100000 грн пропорційно дням участі з 01 жовтня 2022 по 31 жовтня 2022.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що у період з 27 липня 2022 року по 31 жовтня 2022 року позивач брав безпосередню участь у бойових діях, за що йому була призначена додаткова винагорода у розмірі 100000 грн пропорційно дням участі.

З наведених підстав, суд доходить висновку, що за період з 27 липня 2022 року по 31 жовтня 2022 року позивач має право на звільнення від оподаткування грошового забезпечення військовим збором.

Разом з цим відповідно до картки особового рахунку військовослужбовця за 2022 рік у вказаний період з позивача протиправно утримано військовий збір.

Тому у цій частині позовні вимоги є правомірними та належать задоволенню.

Щодо утримання військового збору за період з 01листопада 2022 року по 28 листопада 2022 року, суд зазначає, що відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 01.12.2022 року № 2805 наказано не виплачувати позивачу додаткову винагороду за листопад 2022 року за самовільне залишення частини 29.11.2022.

З наведених підстав, суд доходить висновку, що за період з 01 листопада 2022 року по 28 листопада 2022 року позивач не був звільнений від оподаткування військовим збором.

Щодо періоду з 01 січня 2023 року по 17 березня 2023 року суд зазначає, що наказом від 01.02.2023 року № 493 позивачу було встановлено додаткову винагороду у розмірі 100000 грн пропорційно дням участі з 01.01.2023 по 31.01.2023; наказом від 03.03.2023 року № 866 позивачу було встановлено додаткову винагороду у розмірі 100000 грн пропорційно дням участі з 01.02.2023 по 28.02.2023 та наказом від 01.04.2023 року № 1225 позивачу було встановлено додаткову винагороду розмірі 100000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу проходження служби та участі в таких діях з 01 лютого 2023 року 28 лютого 2023 року, та відповідно до наказу від 30.06.2023 року № 2393 додано до наказу від 01.04.2023 року № 1225 виплату додаткової винагороди позивачу з 17.03.2023 по 30.03.2023.

Згідно з картки особового рахунку військовослужбовця за 2023 рік позивачу у квітні 2023 року було виплачено додаткову винагороду 100 тисяч 51612,90 грн

З наведених доказів, суд доходить висновку, що позовні вимоги за період з 01 січня 2023 року по 17 березня 2023 року також є правомірними та належать задоволенню.

Щодо період з 31 березня 2023 року по 22 травня 2023 року суд зазначає, що наказом від 01.05.2023 року № 1586 позивачу було встановлено додаткову винагороду у розмірі 30000 грн пропорційно дням участі з 01 квітня 2023 року по 30 квітня 2023.

В той же час наказом від 01.06.2023 року № 2024 позивачу було встановлено додаткову винагороду у розмірі 100000 грн пропорційно дням участі з 01.05.2023 по 21.05.2023.

Отже за цей період позовні вимоги належать задоволенню частково, а саме за період з 01 травня 2023 року по 21 травня 2023 року.

Щодо решт періодів: 14 червня 2023 року по 22 червня 2023 року, з 03 березня 2024 року по 20 березня 2024 року та з 26 березня 2024 року по 27 квітня 2024 року, суд зазначає, що дослідивши картки особового рахунку військовослужбовця за 2023 рік та за 2024 рік, суд встановив, що з липня 2023 року позивачу виплачувалась додаткова винагорода 100 тисяч з утриманим військовим збором.

Наказом від 05.04.2024 року № 104 позивачу було встановлено додаткову винагороду у розмірі 30000 грн пропорційно дням участі з 03 березня 2024 по 15 березня 2024, з 26 березня 2024 по 31 березня 2024, та у розмірі 100000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу проходження служби та участі в таких діях з 16 березня 2024 по 20 березня 2024, та відповідно до картки особового рахунку військовослужбовця за 2024 рік у квітні 2024 року позивачу було виплачено додаткову винагороду до 100000 грн з утриманим військовим збором.

Наказом від 02.05.2024 року № 137 позивачу було встановлено додаткову винагороду у розмірі 30000 грн пропорційно дням участі з 01 квітня 2024 року по 27 квітня 2024.

Отже у квітні 2024 року позивачу була призначена додаткова винагорода тільки у розмірі 30000 грн, що не звільняє від оподаткування військовим збором.

Таким чином, підсумовуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги є частково правомірними та належать задоволенню в частині визнання протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 щодо оподаткування військовим збором грошового забезпечення ОСОБА_1 за періоди з 27 липня 2022 року по 31 жовтня 2022 року включно, 01 січня 2023 року по 17 березня 2023 включно, з 01 травня 2023 року по 21 травня 2023 року включно та зобов`язання Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суму утриманого військового збору за періоди з 27 липня 2022 року по 31 жовтня 2022 року включно, 01 січня 2023 року по 17 березня 2023 включно, з 01 травня 2023 року по 21 травня 2023 року включно.

В решт позовних вимог слід відмовити, оскільки за інші періоди позивач чи не отримував додаткову винагороду чи отримував її у розмірі 30000 грн, що не надає право на звільнення від оподаткування військовим збором.

Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладені та встановлені судом обставини, суд доходить висновку, що позовні вимоги є частково доведеними, а тому належать задоволенню частково.

У зв`язку з тим, шо позивач звільнений від сплати судового збору та відсутні докази понесення ним інших судових витрат, жодні судові витрати не належать стягненню з відповідача на користь позивача.

У зв`язку з тим, що судові витрати пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз в цій справі відсутні, жодні судові витрати не належать відшкодуванню за рахунок державного бюджету.

Керуючись ст. ст. 6, 12, 72, 77,90, 139, 246, 255,295,297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місце знаходження: АДРЕСА_2 ) про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,- задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місце знаходження: АДРЕСА_2 ) щодо оподаткування військовим збором грошового забезпечення ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) за періоди з 27 липня 2022 року по 31 жовтня 2022 року включно, 01 січня 2023 року по 17 березня 2023 включно, з 01 травня 2023 року по 21 травня 2023 року включно.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місце знаходження: АДРЕСА_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) суму утриманого військового збору за періоди з 27 липня 2022 року по 31 жовтня 2022 року включно, 01 січня 2023 року по 17 березня 2023 включно, з 01 травня 2023 року по 21 травня 2023 року включно.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. ст. 295, 297 КАС України, з урахуванням п.15.5 п. 15 ч.1 Перехідних положень КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Суддя Л.Р. Юхтенко