Рішення № 126515264, 10.04.2025, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/3867/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді ТанцюриК.О., розглянувши у порядку письмового провадження у м.Одесі справу за адміністративним позовом Приватного підприємства АЛЬФА ЛЮКС до Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного підприємства АЛЬФА ЛЮКС до Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про визнання протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UА 500090/2025/000012/2 від 16.01.2025 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500090/2025/000015 від 16.01.2025 року.

Ухвалою суду від 10.02.2025 відкрито провадження по справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

В обґрунтування наявності підстав для задоволення позовних вимог позивач у позовній заяві вказав, що не погоджується із прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів №UА 500090/2025/000012/2 від 16.01.2025 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500090/2025/000015 від 16.01.2025 року і просить суд задовольнити позов у повному обсязі. Як вказав позивач, ним надано до митного органу усі документи, які підтверджують заявлену митну вартість товару та, як наслідок, оскаржувані рішення відповідача є необґрунтованими та підлягають скасуванню.

26.02.2025 до суду від Одеської митниці надійшов відзив на позовну заяву у якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову товариства. Так, відповідач вказав, що оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митною декларацією (МД) № 25UA500090000541U3 від 15.01.2025 містились розбіжності та не містилися всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 МКУ, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

26.02.2025 до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, згідно якої представник просить суд задовольнити позов у повному обсязі, з підстав, що вказані у позовній заяві.

28.02.2025 до суду від Одеської митниці надійшли заперечення, згідно яких, представник відповідача, посилаючись на обґрунтування, викладенні у відзиві на позовну заяву, просить суд відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Відповідно до ст.49 Митного кодексу України від 13.03.2012р. N4495-VI митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

ч.1 ст.54 МКУ визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

ч.2 ст.53 МКУ передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Судом встановлено, що 30.04.2024 між Приватним підприємством АЛЬФА ЛЮКС та SINA AND SIWA FOR SALT CO укладено контракт, згідно п.1.1. якого продавець зобов`язується передати, а покупець прийняти та оплатити харчову сіль, згідно рахунків(а.с.14-15).

З метою здійснення митного оформлення товару, декларантом було подано митну декларацію (МД) № 25UA500090000541U3 від 15.01.2025.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією (МД) № 25UA500090000541U3 від 15.01.2025 позивачем надані документи зазначені в графі 44 МД.

Одеською митницею (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) прийнято рішення про коригування митної вартості №UА 500090/2025/000012/2 від 16.01.2025.

Так, було встановленні наступні розбіжності по митній декларації:

-відповідно до пп.в) п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України (далі МКУ) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Згідно п.3.3 та п.5.4 зовнішньоекономічного договору (контракту) ціна за товар включає в себе вартість пакування, маркування. Проте, у наданих до митного оформлення документах ( інвойсі, ) відсутні дані щодо включення даної складової митної вартості мішків до ціни товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.

- згідно п.6.1 зовнішньоекономічного договору (контракту) у разі поставки товару на умовах CIF Інкотермс-2010 усі витрати на організацію транспортування товару покладаються на продавця. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товар;

- в платіжній інструкції № 415 від 10.01.2025, що надана до митного оформлення, вказано невірний номер інвойсу, а саме №1605/2024 від 08.01.2025.

Згідно з ч.4 ст.54 МКУ орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини першої статті 53 МК у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

У частині другій цієї статті наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Частиною третьою статті 53 МК встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Відповідно до частини першої статті 54 МК контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Як вбачається з оскаржуваного рішення Одеською митницею встановлено, що надані декларантом документи містять вищевказані розбіжності.

Разом з тим, як встановлено судом, 30.04.2024 між Приватним підприємством АЛЬФА ЛЮКС та SINA AND SIWA FOR SALT CO укладено контракт, згідно п.1.1. якого продавець зобов`язується передати, а покупець прийняти та оплатити харчову сіль, згідно рахунків(а.с.14-15).

Пунктом 3.3. та пунктом 5.4. Контракту передбачено, що у вартість товару входить: вартість упаковки, маркування та робіт пов`язаних із пакуванням. Крім того, пунктом 5.1. Контракту передбачено, що упаковка та маркування продукції є обов`язком продавця

Поряд з цим, суд зазначає, що з поданих до митного оформлення документів вбачається відсутність додаткових витрат на упаковку чи використання пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із упакуванням (упаковка включена у ціну товару), а відтак витрати на пакування не є складовими митної вартості та не підлягають додаванню позивачем з метою визначення митної вартості товару та не можуть вплинути на правильність визначення митної вартості.

Відповідачем не доведено понесення позивачем додаткових витрат на упаковку товару, а відтак і наявність підстав для включення цих витрат до митної вартості.

На думку суду, вимога митного органу про надання додаткових документів на підтвердження такої складової митної вартості як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, за умови включення вартості пакування до ціни товару, є безпідставною та нічим не обґрунтованою.

Верховним Суд у постанові від 02.07.2019 справа №160/8573/18 у даному контексті зазначено таке: Щодо доводів відповідача, що позивачем не підтверджено документально така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Умовами Контракту №2737-HD/CN (пункт 2.2 Контракту) визначено, що ціна на товар включає в себе вартість пакування, у зв`язку з чим, Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для окремого додавання вартості упаковки до ціни, що фактично сплачена за товар, при визначенні митної вартості товару..

Таким чином в даному випадку вартість пакування не є витратами, які понесені покупцем, у зв`язку з чим не є такими, що додатково включаються у митну вартість товару.

Щодо посилання митного органу на те, що згідно п.6.1 зовнішньоекономічного договору (контракту) у разі поставки товару на умовах CIF Інкотермс-2010 усі витрати на організацію транспортування товару покладаються на продавця. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товар, суд зазначає наступне.

Відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс), введених в дію Міжнародною торговою палатою, за умовами терміну CIF, (COST, INSURANCE AND FREIGHT (... named port of destination), (ВАРТІСТЬ, СТРАХУВАННЯ ТА ФРАХТ (... назва порту призначення) на продавця покладається також обов`язок забезпечення морського фрахту товару. За умовами поставки CIF (Інкотермс 2010) продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Згідно з базисними умовами поставки CIF продавець зобов`язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення, але ризик втрати чи пошкодження товару, як і будь-які додаткові витрати, що виникають після відвантаження товару, переходять, з продавця на покупця.

Таким чином, у разі поставки товару на умовах CІF витрати, пов`язані з доставкою товару до місця його призначення та його страхуванням, здійснюються продавцем і, відповідно, закладаються ним у контрактну ціну товару, а покупцем (тобто позивачем) додатково не сплачуються, що не враховано відповідачем.

Щодо посилання відповідача на те, що в платіжній інструкції № 415 від 10.01.2025, що надана до митного оформлення, вказано невірний номер інвойсу, а саме №1605/2024 від 08.01.2025, суд наголошує, що сторони погодили і зафіксували умови поставки і оплати за товар у рахунку-проформі (Proforma invoice) №1605/2024 від 10.12.2024 та в рахунку (Commercial invoice) №004/2025 від 08.01.2025, а окремі недоліки в оформленні документів не є підставою для не прийняття зазначених документів для підтвердження митної вартості товарів.

Тобто, митний орган фактично залишив поза увагою документи, надані декларантом для митного оформлення товару. При цьому надані митному органу документи є належними та в повній мірі відповідають вимогам МК України до документів, які підтверджують митну вартість товарів, однак останні не тільки не спростовані митним органом, але й взагалі залишені без уваги.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем надано до митниці відповідні документи, які підтверджують митну вартість товарів за митною декларацією, у відповідності до положень ч.2 ст.53 Митного кодексу України та які не містять розбіжності, оскільки вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.

Разом з тим, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Між тим, спірне рішення про коригування митної вартості товарів такої інформації не містить, що не дає підстав вважати його обґрунтованим та мотивованим у контексті положень п..п.2,4 ч.2 ст.55 МКУ.

Як вбачається зі змісту оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товару, підставою для коригування митної вартості товару слугувала інформація з електронної бази даних АСМО "Інспектор" та ЄАІС. При цьому, відповідач посилається в рішенні на іншу МД не зазначаючи особливостей щодо товару, виробника, умов поставки.

Оцінюючи вказані рішення відповідача, суд вважає за необхідне врахувати також правові висновки щодо застосування норм права до спірних правовідносин, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, Верховний Суд вже неодноразово наголошував у своїх правових висновках на тому, що різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є достатньою підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Верховний Суд також неодноразово зауважував, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено. Також, одночасно слід врахувати й те, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню (постанова від 25.02.2020р. справа №260/718/19; 27.04.2020р. справа №140/804/19).

В постанові від 30.04.2020 по справі №820/231/16 Верховний Суд, зокрема також вказує на й те, що отримана з Центральної бази даних ЄАІС ДМСУ інформація про вантажну митну декларацію, на яку митний орган посилається при коригуванні митної вартості, не є достатнім доказом ціни, за яку відповідну партію товару було дійсно імпортовано до України, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України; що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом. Тоді як матеріали справи таких доказів не містять.

За встановлених судом обставин, митний орган фактично залишив поза увагою документи, надані представником позивача для митного оформлення товару. При цьому досліджені судом документи, які містяться в матеріалах справи, є належними та у повній мірі відповідають вимогам МКУ до документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Суд зазначає, що відповідачем не доведено наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за першим методом, так як усі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товарів надано.

Зазначене, в свою чергу, свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару та протиправність прийнятих Одеською митницею рішення про коригування митної вартості товарів №UА 500090/2025/000012/2 від 16.01.2025 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500090/2025/000015 від 16.01.2025 року.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене, суд вважає, що адміністративний позов позивача підлягає задоволенню.

Частиною 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з Одеської митниці сплаченого позивачем судового збору у розмірі 20412,80 грн., з урахуванням ціни позову.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295,382 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства АЛЬФА ЛЮКС задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UА 500090/2025/000012/2 від 16.01.2025 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500090/2025/000015 від 16.01.2025 року, прийняті Одеською митницею.

Стягнути з Одеської митниці (код ЄДРПОУ 44005631, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21-а) на користь Приватного підприємства АЛЬФА ЛЮКС (код ЄДРПОУ 37351098, м.Одеса, Французький бульвар 22, корпус 2, приміщення 3 ) судовий збір у розмірі 20412,80 грн.(двадцять тисяч чотириста дванадцять гривень вісімдесят копійок).

Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.О. Танцюра