Ухвала суду № 126515073, 10.04.2025, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви в частині позовних вимог

10 квітня 2025 р. № 400/2963/25 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Ярощука В.Г., розглянувши матеріали позовної заяви

за адміністративним позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , до відповідачаДержавна установа "Миколаївський слідчий ізолятор", вул.Лагерне поле, 5, м. Миколаїв, Миколаївський район, Миколаївська область, 54005, провизнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

27 березня 2025 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до Державної установи «Миколаївський слідчий ізолятор» (далі відповідач) про:

1) визнання протиправними дії відповідача щодо нездійснення розрахунку грошового забезпечення позивача:

з 01.01.2020 до 31.12.2020, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020;

з 01.01.2021 до 31.12.2021, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021;

з 01.01.2022 до 31.12.2022, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022;

з 01.01.2023 до 04.04.2023, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023;

2) зобов`язання відповідача здійснити розрахунок грошового забезпечення позивача, починаючи:

з 01.01.2020 до 31.12.2020, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020;

з 01.01.2021 до 31.12.2021, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021;

з 01.01.2022 до 31.12.2022, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022;

з 01.01.2023 до 04.04.2023, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023;

3) зобов`язати відповідача здійснити виплату позивачу різниці невиплаченого грошового забезпечення за період з 01.01.2020 до 04.04.2023.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 31.03.2025 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків позову шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду у справі № 400/2963/25 в частині позовних вимог щодо нарахування та виплати йому грошового забезпечення за період з 19.07.2022 по 04.04.2023.

08.04.2025 позивач подав до суду заяву про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суд, яку умотивував тим, що у відповідний період він проходив стаціонарне лікування, і йому було встановлено ІІ групи інвалідності. Крім цього, позивач наголосив на тому, що про порушене своє право він дізнався лише 10.02.2025 з адвокатського роз`яснення.

Дослідивши матеріали справи та з`ясувавши обставини, покладені в основу заяви про поновлення строків, суд прийшов до висновку про наявність підстав для прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження з огляду на наступне.

У мотивувальній частині ухвали від 31.03.2025 про залишення позовної заяви без руху суд наголосив, що право на звернення до суду щодо виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України:

враховуючи положення частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом № 2352-ІХ), до 18.07.2022 не обмежене будь-яким строком;

відповідно до частини першою статті 233 КЗпП України (в чинній редакції згідно із Законом № 2352-ІХ) з 19.07.2022 обмежене тримісячним строком; водночас вказаний строк не підлягає застосуванню до 30.06.2023, так як він продовжений на строк дії карантину, який відмінено з 24 години 00 хвилин 30.06.2023.

Відповідно до пункту 17 розділу І Порядку виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28.03.2018 № 925/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.03.2018 за № 377/31829 (далі Порядок № 925/5), грошове забезпечення рядового і начальницького складу виплачується за поточний місяць раз на місяць до 20 числа (з урахуванням пункту 11 цього розділу).

Відтак про розмір нарахованого та виплаченого грошового забезпечення за відповідний місяць позивач дізнавався 20 числа місяця, за який йому здійснювалася виплата грошового забезпечення.

Крім цього, він не був позбавлений права під час проходження служби на звернення до відповідача про надання йому роз`яснень щодо складових виплаченого йому грошового забезпечення і проведення утримань податку та інших обов`язкових платежів.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 06.12.2024 у справі № 400/5432/24.

Згідно з частиною другою статті 233 КЗпП України із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116). Домашній працівник має право звернутися до суду із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення в місячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Відповідно до наказа відповідача від 04.04.2023 № 54/ос-23 «Про особовий склад» позивача звільнено із займаної посади 04.04.2023.

Отже, про розмір нарахованого і виплаченого йому грошового забезпечення за квітень 2023 року позивач дізнався не пізніше 04.04.2023.

Тому суд відхилив як необґрунтоване твердження позивача про те, що порушення свого права він дізнався лише 10.02.2025 після отримання адвокатського роз`яснення.

Суд також встановив, що згідно з наявними у матеріалах документах позивач після звільнення з 04.04.2023 перебував на амбулаторному лікуванні з 12.09.2023 по 13.09.2023, тобто два дні, що підтверджується випискою з амбулаторної карти від 13.09.2023 № 348806.

На стаціонарному лікуванні він не перебував.

Крім цього, з дня звільнення позивача (04.04.2023) до дня подання позову (26.03.2025) минуло більш чим 1 рік 11 місяців.

Враховуючи вищевикладене та висновки про умови та характер праці, які може здійснювати позивач згідно з довідками до актів огляду медико-соціальною експертною комісією від 21.04.2023 серія 12ААВ № 654123 і від 11.06.2024 серія 12ААГ № 516234, суд прийшов до висновку про неповажність причин пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду з цим позовом.

Тому відповідна заява позивача задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини другої статті 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Отже, позовна заява у відповідній частині підлягає поверненню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 122, 123, 169, 243, 248, 256, 293, 295, 297 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 від 08.04.2025 про поновлення пропущеного процесуального строку звернення до адміністративного суду.

2. Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної установи «Миколаївський слідчий ізолятор» повернути в частині позовних вимог, а саме щодо:

1) визнання протиправними дії відповідача щодо нездійснення розрахунку грошового забезпечення позивача:

з 19.07.2022 до 31.12.2022, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022;

з 01.01.2023 до 04.04.2023, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023;

2) зобов`язання відповідача здійснити розрахунок грошового забезпечення позивача, починаючи:

з 19.07.2022 до 31.12.2022, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022;

з 01.01.2023 до 04.04.2023, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023;

3) зобов`язати відповідача здійснити виплату позивачу різниці невиплаченого грошового забезпечення за період з 19.07.2022 до 04.04.2023.

3. Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка подала позовну заяву.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

5. Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на цю ухвалу подається безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя В.Г.Ярощук