Рішення № 126514531, 10.04.2025, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2025 року Київ справа №320/19143/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Українська військово медична академія, про визнання протиправною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження, -

встановив:

До Київського окружного адміністративного суду надій1шов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі також ОСОБА_2 , позивач) до Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі також Відділ, відповідач), в якому позивач просить суд:

- постанову відповідача від 04.05.2023 про закінчення виконавчого провадження №70483478 з виконання виконавчого листа Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.11.2022 № 640/4512/21 визнати протиправною і скасувати.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.09.2023 відкрито провадження у справі, яке вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження. Призначено у справі судове засідання.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду, прийнятою під час розгляду справи у судовому засіданні, постановлено продовжити розгляд справи у порядку письмового провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про протиправність прийняття відповідачем оскаржуваної постанови з огляду на відсутність для цього правових підстав.

За час розгляду справи відповідачем своїх пояснень щодо заявлених позовних вимог надано не було. Поряд з цим, на виконання ухвали суду, відповідачем було надано належним чином засвідчені матеріали виконавчого провадження №70483478.

Представником третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Українською військово медичною академією було подано пояснення по справі, відповідно до яких, останній заперечив щодо заявлених позовних вимог, оскільки позивачу була нарахована грошова компенсація за 10 діб невикористаної відпустки за 2014 рік, з розрахунку грошового забезпечення, яке позивач отримав станом на 2014 рік. Зазначена компенсація в сумі 2 082, 45 грн з вирахуванням податків і зборів, отримана позивачем на рахунок 30.12.2022. Проте, після проведеної перевірки було виявлено недоплату вказаної суми, в подальшому сказана доплата у сумі 7 859, 48 грн була нарахована позивачу 23.01.2024. З огляду на що відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконанні у відповідача перебував виконавчий лист Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.11.2022 № 640/4512/21 про зобов`язання Української військово-медичної академії (боржник) виплатити ОСОБА_1 (стягувач) грошову компенсацію за невикористану додаткову соціальну відпустку як батьку з числа військовослужбовців, що виховує дитину без матері, за 2014 рік тривалістю 10 календарних днів.

Постановою відповідача від 04.05.2023 закінчено виконавче провадження №70483478 з виконання виконавчого листа Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.11.2022 №640/4512/21 у зв`язку з виконанням такого рішення у повному обсязі.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідно до вимог статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 3 такого Закону відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для закінчення виконавчого провадження №70483478 стало виконання судового рішення в повному обсязі згідно заяви боржника та доданих ним документів.

Зокрема, до заяви боржника було додано довідку від 28.10.2022 № 282 та розрахункову відомість про переказ грошових коштів на банківські картки співробітників.

Так, розрахункова відомість боржника про переказ грошових коштів на банківські картки співробітників свідчить, що на банківську картку позивача були переказані в розмірі 2 082, 45 грн, що не заперечується позивачем.

Крім того, 23.01.2024 боржником на користь позивача здійснено доплату у розмірі 7 859, 48 грн після проведення внутрішньої перевірки, в наслідок якої виявлено здійснення недоплати на користь позивача.

Отже, загальна сума сплачених боржником на користь позивача коштів становить 9 941, 93 грн, що становить суму 10 093, 33 грн, необхідність сплати якої визначав позивач у позовній заяві, зменшену на розмір 1,5% військового збору.

Тобто, повна сума заборгованості виплачена позивачу після прийняття оскаржуваної постанови, що свідчить про те, що на момент її прийняття були відсутні підстави для закінчення відповідного виконавчого провадження, що свідчить про її протиправність, з огляду на відсутність на момент її прийняття визначених для цього Законом України «Про виконавче провадження» правових підстав.

Водночас, станом на час розгляду справи судом на користь позивача сплачена вся сума заборгованості, визначена виконавчим листом Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.11.2022 №640/4512/21, що не заперечується позивачем.

Відтак, суд вважає, що заявлені позивачем вимоги в частині скасування оскаржуваної постанови не спрямовані на захист його порушених прав та інтересів з боку відповідача, оскільки обставини такого порушення відсутні, не зважаючи на те, що відновлення прав та інтересів позивача відбулось вже після прийняття оскаржуваного рішення відповідача.

Разом з тим, суд звертає увагу на відсутність визначених пунктом 8 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) підстав для закриття провадження у справі (суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб`єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення), оскільки відповідне порушення було виправлено не суб`єктом владних повноважень, яким воно скоєне.

Відтак, узагальнюючи наведене, суд доходить висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог шляхом визнання оскаржуваної постанови відповідача протиправною.

Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1)чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2)чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За наслідком здійснення аналізу оскаржуваного рішення на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною постанову Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (код ЄДРПОУ 34979022; адреса: 01011, м. Київ, вул. Різницька, буд. 11-Б) від 04.05.2023 про закінчення виконавчого провадження №70483478 з виконання виконавчого листа Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.11.2022 № 640/4512/21.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Я.В. Горобцова

Горобцова Я.В.