Рішення № 126514258, 09.04.2025, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2025 року справа №320/8565/24

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Білоноженко М.А.,

розглянувши у приміщенні суду в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ПАПЕРОВИЙ ЗМІЙ-ОПТ» (м. Київ, вул. Л. Лобанової, буд. 3-А, код ЄДРПОУ 32982646)доВолинської митниці Держмитслужби (44350, Волинська обл., Любомильський р-н, с. Римачі (З) вул. Призалізнична, буд. 13, код ЄДРПОУ 43958385)провизнання протиправним та скасування рішення та карткивстановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПАПЕРОВИЙ ЗМІЙ-ОПТ» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Волинської митниці Держмитслужби, у якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці Держмитслужби України про коригування митної вартості товарів від 25.08.2023 №205140/2023/000567/1;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення від 25.08.2023р. № UA205140/2023/006135.

Позов мотивовано протиправністю коригування контролюючим органом митної вартості імпортованого позивачем товару, незважаючи на надання декларантом усіх необхідних документів для митного оформлення та визначення митної вартості товару за першим (основним) методом, та порушенням контролюючим органом приписів законодавства, що регламентує митну справу в Україні, в зв`язку із безпідставним застосуванням другорядного (резервного) методу визначення митної вартості товарів при винесенні оскаржуваного рішення без наявності для того встановлених митним законодавством підстав.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Від Волинської митниці надійшов відзив на позовну заяву, в якій відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує з огляду на відсутність правових підстав. Зазначив, що під час здійснення митного контролю встановлено, що подані позивачем для підтвердження митної вартості документи містять розбіжності та не підтверджують всі числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за спірні товари позивача.

Представником позивача подано відповідь на відзив, в якому останній заперечив проти висновків, викладених у відзиві на позовну заяву.

Також, представником позивача подано клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Відповідно до ч. 1 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України) за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Частиною 2 статті 257 КАС України визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Так, за правилами спрощеного позовного провадження, в силу вимог ч. 4 статті 257 КАС України, не можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Предметом розгляду даної справи є протиправне, на думку позивача, рішення відповідача про коригування митної вартості товарів. Тобто, дана справа не належить до переліку, визначеного ч. 4 статті 257 КАС України.

Згідно з ч. 1 статті 260 КАС України, питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням (ч. 4 статті 260 КАС України).

Суд зазначає, що згідно з ухвалою про відкриття провадження у цій справі сторонам була надана можливість повною мірою скористатися своїми процесуальними правами, у тому числі, але не виключно, надати суду відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, заперечення, пояснення з приводу заявлених позовних вимог, а також докази, які заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи.

Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог КАС України.

Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників.

Враховуючи предмет і підстави позову, суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні клопотання представника позивача про розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін, оскільки спірні правовідносини та предмет доказування у даній справі не вимагають його проведення для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Згідно з пунктом 10 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

З березня 2018 року між ТОВ «Паперовий Змій-Опт» Україна (Покупець) та «FuJian Auplex Appliance Co.. Ltd» (Фучжоу. Китай) (Продавець), було укладено контракт №030318. Відповідно до п. 1.1 зазначеного контракте Продавець продав, а Покупець купив товар зазначений у інвойсах на умовах FOB Shanghai. FOB Qindao, China. Товаром Контракту (згідно п. 1.2.) є обладнання і матеріали -щя термодруку.

Відповідно п. 2.1. загальна сума контракту складається з суми всіх інвойсів на товар, що поставляється протягом терміну дії даного контракту.

Підписанням додаткової угоди №2 до контракту від 03.03.2023 сторони узгодили продовження терміну дії контракту та нові умови оплати, а саме: 50% депозит щя підтвердження замовлення і запуску виробництва, 50% - баланс оплата після отримання копи коносаменту, що підтверджує відвантаження на борт судна.

Відповідно до інвойсу від 20.03.2023 №A-S-A04-G-20230320289 на адресу ТОВ «Паперовий Змій-Опт» було відвантажено з порту Qindao, China товар в загальній кількості 18 181 кг.

01.07.2023 вищезгаданий товар прибув за CMR від 27.06.2023 №10386 до ВМО №1 митний пост Луцьк Волинської митниці Держмитслужби. 03.07.2023 уповноваженою особою - представником ПП «CIA-БРОК» декларантом ОСОБА_1 (договір про надання послуг митного брокера 8154 від 10.08.2022р. між ТОВ «Паперовий змій-Опт» (Замовник) та ПП «CIA-БРОК» (Виконавець) було подано митну декларацію 23UA205140052559U3.

03.07.2023р. декларант отримав від митниці повідомлення щодо «проведення митного огляду та відбору зразків відповідно до ст.266 МКУ.

04.07.2023 був проведений митний огляд товару та складено Акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу. В графі 8.3.4 Акту інспектор здійснив наступний запис: "було проведено частковий огляд та відбирання зразків товару№1 Керамічні вироби: посуд кухонний з кераміки: Чашка керамічна згідно артикулів, заявлених в гр. 31 товар №1 ВМД. Всього 11 артикулів. Кожного артикулу відібрано по 2 зразка, всього 22 зразка. За зовнішніми ознаками відповідає поданим ТСД."

05.07.2023 за ініціативою Позивача було проведено оформлення в режимі Тимчасового декларування зі сплатою на спеціальний рахунок Позивача у митному органі депозиту у вигляді мита та ПДВ за ставками, визначеними митницею. Після оформлення тимчасової декларації №23UA205140053424UO товар був випущений у вільний обіг.

26.07.2023 на підставі Висновку за результатами дослідження експертного підрозділу Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи від 19.08.2023 №142000-3400-0066 Волинська митниця прийняла Рішення про визначення коду товару №KT-UA205000-0038-2023, яким були змінені коди УКТЗЕД трьох товарів. При цьому ставки мита і ПДВ залишилися незмінними.

17.08.2023 на підставі даного Рішення уповноваженою особою - представником ПП «CIA-БРОК» декларантом ОСОБА_1 було подано митну декларацію 23UA205140066356U8 та Документа, які підтверджують заявлену митну вартість товару - чайний та кавовий посуд глазурований з фаянсу та тонкої кераміки (усе виробництва Fujian Auplex Appliance Co., Ltd (Торговельна марка Fujian Auplex Appliance Co.. Ltd.) та обраний метод її визначення за ціною договору відповідно до п.1 ст. 58 Митного`кодексу України.

Відповідно до гр. 22 МД 23UA205140066356U8 заявлена митна вартість складала 26 634,20 доларів США. Для митного оформлення було надано (згідно п.44 митної декларації 23UA205140066356U8 та додатку до неї):

- пакувальний лист б/н від 20.03.2023;

- рахунок-проформа A-S-A04-G-20230320289-1 від 20.03.2023;

- рахунок-фактура (інвойс) A-S-A04-G-20230320289 від 20.03.2023:

- коносамент S0123050115 від 12.05.2023;

- автотранспортна накладна (CMR) 10386 від 27.06.2023;

- сертифікат про походження товару 23С620000196/10223 від 07.06.2023;

- митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів 23UA205140052559U3 від 03.07.2023;

- рішення про визначення коду товару згідно з УКТЗЕД KT-UA205000-0038-2023 від 26.07.2023;

- висновок за результатами дослідження експертного підрозділу Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи 142000- 3400-0155 від 19.07.2023;

- акт про проведення огляду товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу 23UA205140052559U3 від 04.07.2023;

- картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA205140/2023002851 від 26.07.2023;

- платіжне доручення №113 від 14.04.2023р. на суму 14 264,40 доларів США; платіжне доручення №116 від 06.06.2023р. на суму 12 369.80 доларів СІНА; прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 15.03.2023;

- додаткова угода №2 від 02.03.2023;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються №030318 від 03.03.2018;

- договір про надання послуг митного брокера 815/1 від 10.08.2022;

- договір про перевезення 1-06 від 01.06.2023;

- договір про надання транспортно-експедиторських послуг 20/08/19 віт 20.08.2019;

- договір про надання транспортно-експедиторських послуг 285 від 23.06.2023.

19.08.2023 р. було отримано повідомлення від митниці декларанту щодо того, що необхідно надати на протязі 10 календарних днів додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості згідно сг.53 МКУ.

25.08.2023 листом № 28 Позивачем додатково було надано наступні документи:

- митна декларація 23UA205140052559U3;

- договір про надання транспортно-експедиційних послуг № 20/08/19 від 20.08.2019;

- банківська виписка за 10.07.2023 від 24.08.2023;

- платіжне доручення від 10.07.2023 №1012;

- опис товару Посуд із кераміки б/н;

- довідка про транспортні витрати від 28.06.2023 №28-06/12;

- рахунок на транспортні витрати від 28.06.2023 №667;

- прайс-лист від Виробника від 15.03.2023 б/н;

- Сертифікат Китайської палати міжнародної торгівлі від 07.06.2023 про автентичність печатки на прайс-листі;

-Чашка керамічна характеристики б/н.

Того ж дня Позивач направив на митницю лист №29, яким повідомив про надання всіх наявних додаткових документів та просив визначити вартість товару не враховуючи 10-ти денний термін.

25.08.2023 декларантом було отримано карку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення № UA205140/2023/006135 з таких причин: «Митна вартість товару 1. 8 не може бути визнана за вартістю, визначеною декларантом щодо товарів, які імпортуються У звязку ~з відсутністю у поданих до митного оформлення документах належних відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена (підлягає сплаті) за товари та неподання декларантом додаткових документів, витребуваних митним органом, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначеній у частині третій статті 53 Митного кодексу України. Прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів від 25.08.2023 № UA201140/2023/000567/1.

Позивач, вважаючи рішення та картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів протиправними, звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справляння митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України від 13 березня 2012 року №4495-VI, який набув чинності з 1 червня 2012 року (далі - МК України).

Частиною першою статті 49 Митного кодексу України (далі МК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною першою статті 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Як убачається із частини другої статті 52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Частиною другою статті 53 МК України визначено перелік документів, які декларант повинен подавати для підтвердження митної вартості товару, заявленої у декларації, і методу, обраного для її обчислення. До таких документів належать: декларація митної вартості, зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності, рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу), якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню, якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

За змістом частини третьої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

За нормами частини п`ятої статті 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Пунктами 3.16, 6.2 Загального додатку до Конвенції визначено, що на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Згідно з підпунктом 4.5.10 пункту 4.5 розділу 4 Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації за формою єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 631 (далі Порядок № 631), перевірка правильності визначення митної вартості товарів належить до митних формальностей, що виконуються при митному оформленні митної декларації.

Крім того, частиною першою статті 54 МК України регламентовано, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Як убачається з пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України, орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За положеннями частини п`ятої статті 54 МК України, орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Крім того, частиною шостою статті 54 МК України передбачено, що орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Згідно із частиною першою статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

За приписами частини другої статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Частиною четвертою статті 58 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Згідно із частиною п`ятою статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Крім того, частиною десятою статті 58 МК України, визначається, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: 1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням; 2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів; 3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об`єкти права інтелектуальної власності. Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів визначається Кабінетом Міністрів України; 4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця; 5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 7) витрати на страхування цих товарів.

Частиною другою статті 55 МК передбачено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

З аналізу частин 1 та 2 статті 53 Митного кодексу України вбачається, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Вказане відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 №3018-VІ "Про внесення змін до Закону України Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства, митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частин 1 та 2 статті 54 Митного кодексу України.

Аналіз положень частини третьої статті 53, частин першої, другої та п`ятої статті 54, статті 58 Митного кодексу України дає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.

Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.

Орган доходів і зборів у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Проте, такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.

При цьому, в розумінні наведених статей МК України, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи, зазначені у частині другій статті 53 МК України, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

В свою чергу, не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 20 березня 2024 року у справі №815/762/18.

Митний орган має право зобов`язати декларанта подати додаткові документи для підтвердження митної вартості: 1) наявність розбіжностей між окремими документами; 2) наявність ознак підробки певних документів; 3) відсутність достатніх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Висновок митного органу щодо наявності даних обставин повинен бути обґрунтованими та підтверджений відповідними доказами. Так, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Відтак, рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Щодо того, що в п.1.2 Контракту №0303018 від 03.03.2018 товар контракту - обладнання і матеріал для термодруку, проте товар, що поставляється - керамічні вироби: посуд столовий та кухонний. 25.08.2023 Позивач у своєму листі №28 надав Відповідачеві вичерпне пояснення по даному питанню, а саме: Вказано матеріал для «термодруку», оскільки на наших виробничих потужностях ми самостійно здійснюємо термодрук саме на цих керамічних чашках. В графі 31 МД 23UA205140052559U3 ми зазначили: «Чашки покриті полімерним шаром для виробництва сувенірної продукції шляхом нанесення сублімаційним чорнилом.» Це і є процес термодруку. Станом на сьогодні отримали пояснення і від виробника товару "FuJian Auplex Appliance Co., Ltd».

Відповідно до вищезгаданого листа весь товар, який поставляється компанії «Паперовий Змій-Опт» є матеріалом для виготовлення сувенірної продукції. Також виробник поставляє спеціальне обладнання для термоперенесення. яке використовується для подальшої роботи з матеріалами.

Через зазначені вінце чинники в пункті 1.2. Контракту всі вище перелічені товари зазначені під загальним визначенням - обладнання та матеріали для термоперенесення. Лист від 25.09.2023 додаємо.

При цьому пунктом 1.1 Контракту №030318 передбачено, що Продавець продав, а Покупець придбав товар, зазначений в інвойсах. В інвойсі A-S-A04-G-20230320289 зазначене конкретне найменування товару, в тому числі "чашка керамічна", а також артикул і код.

Таким чином, відсутні жодні розбіжності між загальним визначенням товару згідно п.1.2 Контракту №030318 та описом конкретної товарної позіщіщу інвойсі А-S-A04-G-20230320289 та митній декларації 23UA205140052559U3.

Звертаємо увагу суду, що Контракт №030318 укладений між ТОВ «Паперовий Змій-Опт» Україна (Покупець) та FuJian Auplex Appliance Co.. Ltd» (Фучжоу. Китай) (Продавець) 03 березня 2018 року.

З того часу Позивач неодноразово отримував подібний товар з обовязковим декларуванням. І жодного разу за ці пять років у митниці не виникло запитання щодо правильності чи то коректності визначення "товару" в Контракті та ТСД На підтвердження надаємо МД UA 10090/2021/162906 від 15.08.2021, МД UA10060/2020/330486 від 21.08.2020, МД UA100110/2018/307449 від 22.03.2018. МД UA1000902021/166111 від 26.05.2021, МД UA100360/2021 /169243 від 27.08.2021.

Отже, твердження відповідача є безпідставним, необгрунтованим та не доведеним жодними доказами.

Щодо декларантом в гр.44 МД під кодом 4104 зазначено зовнішньоекономічний контракт стороною якого є виробник.

Однак, відповідно до п.3.6 Контракту - отримувачем та відправником товару і грошових коштів можуть бути 3-ті сторони.

В згаданому вище листі №28 Позивач надав відповідачу вичерпне пояснення відносно того, що даний пункт 3.6 внесений до Контракту в звязку з високою 7 ймовірністю в будь-який час настання форс-мажорних обставин, обумовлених військовими діями на території нашої держави. Даний пункт передбачений, але не був застосований. Таким чином, декларант абсолютно правомірно використав код документа 4104 для Контракту при перерахуванні документів в графі 44 МП.

Щодо того, що в рахунку про надання транспортно-експедиційних послуг №667 від 28.06.2023 відображені транспортно-експедиційні витрати на митній території України в сумі 4166,67, проте такі витрати не відображені та не включені до митної вартості за межами митної території України, які є невідсмною складовою митної вартості.

Відповдно до п.10 ст.57 Митного Кодексу України: "При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України" Більше того, згідно з п.11 цієї ж статті "При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена, або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті.

До митної вартості не включаються нижчезазначені витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що документально підтверджені та які піддаються обчисленню: - витрати на транспортування після ввезення" Саме виходячи з вищенаведеного припису МКУ експедитор навмисно виокремив транспортно-експедиційні витрати на митній території України в сумі 4166.67 грн. Усі транспортно - експедиційні витрати до кордону України враховані в різних статтях наданих послуг, перерахованих в рахунку та довідці про транспортні витрати від 2806.2023 №28-06/2023.

Тобто, зауваження відповідача щодо того, що "транспортно-експедиційні витрати на митній території України в сумі 4166,67 грн, є невідємною складовою митної вартості" є необгрунтованим, абсурдним, таким, що прямо суперечить МКУ.

Щодо платежів за послуги перевезення» Перевізником товару було ТОВ «Дайрект Лайн» (ІК 40691534), згідно договору про надання транспортно-експедиторських послуг № 20/08/19 від 20.08.2019р. між Позивачем та ТОВ «Дайрект Лайн». До МД 23UA205140066356U8 від 17.08.2023р. було надано рахунок-фактуру № 667 від 28.06.2023р. щодо загальної вартості перевезення (морське перевезення, допоміжні послуги по обробці вантажу за межами митної території України, міжнародне автотранспортне перевезення до митного кордону України та після митного кордону України, транспортно-експедиційні послуги на митній території України) на загальну вартість 219 411,60 грн. (з ПДВ), а також довідку про транспортні витрати №28-06/12 від 28.06.2023, в якій Перевізник детально розписав вартість окремих видів витрат по доставці товару в Україну.

Крім того, до митного оформлення було надано і CMR 10386 від 27.06.2023 і коносамент S0123050115 від 12.05.2023.

Тобто, були подані усі необхідні документи що підтверджують фактичність перевезення, його вартість та методику формування митної вартості товару.

Щодо «Згідно п.4.5 договору №20/08/19 від 20,08.2019 клієнт оплачує при перевезенні в режимі імпорту платежі за послуги перевезення вантажу морським транспортом і супутні витрати повязані з таким перевезенням (завантаження та або розвантаження вантажу, агентський збір і т.д) протягом 3-х календарних днів від дати вивантаження вантажу з оорту судна в порту призначення. Декларантом не подано до митного оформлення банківського платіжного документу, що підтверджує оплату) вищезазначених витрат».

Умови виконання господарських операцій між господарюючими суб`єктами права не перебувають у повноваженнях і компетенції Відповідача.

Митний кодекс України не визначив доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів. Також звертаємо увагу суду що 25.08.2023 в якості додатка №3 до листа Позивача №28 митниці було надано платіжне дорученням №1012 від 10.07.2023р. на суму 219 411,60 грн. на підтвердження вартості транспортно-експедиторських послуг.

Тобто, позивач надав достатній обсяг доказів щодо такої складової митної вартості, як транспортно-експедиційні послуги.

Пунктом 6 частини другої статті 53 МК України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599 для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати:

- рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;

- банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;

- калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Згідно зі статтею 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до положень пунктів 2,4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити зокрема наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

При цьому, в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598).

Отже, у рішеннях про коригування заявленої митної вартості митний орган повинен зазначити докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

При цьому, рішення про коригування митної вартості товарів не містить конкретного посилання на митну декларацію з максимально наближеними характеристиками товару, за яким можливо перевірити дані встановлені митним органом та порівняти характеристики авто, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

Аналогічний правовий висновок викладений в постановах Верховного Суду від 20 лютого 2018 року у справі № 809/1884/16, від 03 квітня 2018 року у справі № 826/8797/16, від 14 березня 2024 року у справі № 823/1696/17, від 20 березня 2024 року у справі №826/5959/17.

Згідно з частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, рішення про коригування митної вартості товарів, є необґрунтованим та прийнятим без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішень.

З огляду на викладене, рішення про коригування митної вартості від 25.08.2023 №UA205140/2023/000567/1 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 25.08.2023 №UA205140/2023/006135, є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України суд

в и р і ш и в:

Задовольнити адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАПЕРОВИЙ ЗМІЙ-ОПТ» (м. Київ, вул. Л. Лобанової, буд. 3-А, код ЄДРПОУ 32982646) до Волинської митниці Держмитслужби (44350, Волинська обл., Любомильський р-н, с. Римачі (З) вул. Призалізнична, буд. 13, код ЄДРПОУ 43958385) про визнання протиправним та скасування рішення та картки.

Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці Держмитслужби України про коригування митної вартості товарів від 25.08.2023 №205140/2023/000567/1.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення від 25.08.2023р. № UA205140/2023/006135.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці Держмитслужби (44350, Волинська обл., Любомильський р-н, с. Римачі (З) вул. Призалізнична, буд. 13, код ЄДРПОУ 43958385) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАПЕРОВИЙ ЗМІЙ-ОПТ» (м. Київ, вул. Л. Лобанової, буд. 3-А, код ЄДРПОУ 32982646) понесені витрати у вигляді судового збору у розмірі 4802,39 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Білоноженко М.А.