Рішення № 126514034, 09.04.2025, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" квітня 2025 р. справа № 300/5873/24

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Біньковської Н.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним і скасування рішення від 09.02.2024 та зобов`язання до вчинення дій,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Фреїшин В.Я., звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства оборони України відповідно до змісту якого просить: визнати протиправним та скасувати рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, в частині призначення одноразової грошової допомоги у розмірі різниці між 250 та 70 кратним розміром прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність (2017), в сумі 288000 грн., оформлене пунктом п. 41 протоколу № 13/975 від 09.02.2024; зобов`язати призначити та виплатити одноразову грошову допомогу в разі настання ІІІ групи інвалідності внаслідок травми, пов`язаної із захистом Батьківщини, відповідно до вимог статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01 січня 2023 року, з урахуванням вже виплаченої суми допомоги.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач протиправно призначив позивачу одноразову грошову допомогу в розмірі різниці між 250 та 70 кратним розміром прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність (2017) в сумі 288000 грн. 31.01.2017 позивачу вперше встановлено 3 групу інвалідності у зв`язку з захворюванням, пов`язаним з проходженням військової служби, дата чергового огляду 01.02.2018. Черговий огляд ОСОБА_1 не проходив, інвалідність була встановлена до 01.03.2018 та завершилась після цієї дати. Також зазначає, що позивач мобілізований 07.03.2022, отримав поранення 22.06.2022, ІІІ група інвалідності у зв`язку із травмою, пораненням, пов`язаним і захистом Батьківщини вперше встановлена з 18.07.2023. Той факт, що огляд інваліда ОСОБА_1 проводиться вперше чітко зазначений спеціалістами в сфері медицини в довідці Івано-Франківського обласного бюро медико-соціальної експертизи серії 12ААГ № 216496 від 29.08.2023. В цій довідці немає жодних згадок про те, що огляд черговий та про будь-яку зміну причинного зв`язку інвалідності. Вважає, що має право на отримання грошової допомоги в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність (2023), а саме 671000 грн. Просить позов задовольнити.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду залучено до участі в справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, в якому стосовно задоволення заявлених позовних вимог заперечує. Зазначає, що 18.07.2023 під час повторного огляду позивачу встановлено 3 групу інвалідності - травма, поранення, так, пов`язані із захистом Батьківщини. Одноразова грошова допомога за результатами повторного огляду має призначатись в розмірі різниці між 250 та 70 кратним розміром прожиткового мінімуму, визначеним Законом № 2011-ХІІ для третьої групи інвалідності. Вважає, що відповідачем правомірно нараховано та здійснено виплату одноразової грошової допомоги позивачу в розмірі 288000 грн. Просить в задоволенні позову відмовити (а.с.49).

У відповіді на відзив позивач не погоджується з доводами відповідача з підстав, аналогічних позовній заяві (а.с.81).

Третя особа правом подання пояснення не скористалася.

Заяв про розгляд справи з викликом сторін суду не надходило. У відповідності до вимог ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши в сукупності письмові докази, судом встановлено наступне.

В свідоцтві про хворобу №729/3, затвердженому 30.11.2016 ВЛК Західного регіону, вказано діагноз ОСОБА_1 та причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва) - Помірно виражений тривалий невротичний розлад, асоційований зі стресом, зі стійкими емоційно-вольовими порушеннями. Хронічна двобічна сенсоневральна приглуховатість при сприйнятті шепітної мови 0 м. на праве вухо (практична глухота справа) та до 5 м. на ліве вухо. Захворювання, Так, пов`язано з проходженням військової служби (а.с.40 зворот).

Згідно довідки МСЕК серії АВ №0731397 від 31.01.2017 ОСОБА_1 вперше з 31.01.2017 встановлена третя група інвалідності. Причина інвалідності захворювання, пов`язане з проходженням військової служби (а.с.40).

Позивачу призначено одноразову грошову допомогу по інвалідності в розмірі 70-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність, в сумі 112000,00 грн (а.с.38).

В довідці ВЛК 1121 поліклініки (з денним стаціонаром) від 05.12.2022 №4304/1 вказано діагноз та постанову ВЛК про причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва) ОСОБА_1 : Наслідки акубаротравми (21-22.06.2022) у вигляді хронічної двобічної сенсоневральної приглуховатості при сприйнятті шепітної мови 0 м. на праве вухо (практична глухота справа) та до 2 м. на ліве вухо. Наслідки мінно-вибухової травми (22.06.2022), закритих переломів та другої, третьої плеснових кісток правої стопи, ліктьової кістки правого передпліччя, вогнепальне осколкове поранення правих передпліччя та стегна з дефектом м`яких тканин, хірургічна обробка вогнепальних ран (20.06.2022, 01.07.2022) у вигляді зміцнілих рубців консолідуючих переломів третьої четвертої плесневих кісток правої стопи, стійкої контрактури правого гомілковостопного суглоба з незначним порушенням функції правої нижньої кінцівки. Післятравматична (22.06.2022) невропатія правого малогомілкового нерва з незначними чутливими, трофічними розладами. Вказано, що травма, поранення, так, пов`язані із захистом Батьківщини (підтверджено довідкою про обставини травми, поранення, виданою командиром Військової частини НОМЕР_1 від 27.02.2022 №04/1037). Травма тяжкого ступеня. Визнаний обмежено придатним до військової служби (а.с.36).

За змістом витягу з наказу Військової частини НОМЕР_2 від 11.05.2023 №134 ОСОБА_1 з 11.05.2023 виключено зі списків особового складу Військової частини та знято з усіх видів забезпечення (а.с.28).

29.08.2023 Івано-Франківським обласним бюро медико-соціальної експертизи Івано-Франківської обласної МСЕК ОСОБА_1 вперше встановлено з 18.07.2023 третю групу інвалідності. Причина інвалідності травма, поранення, так, пов`язана із захистом Батьківщини (довідка МСЕК серії ААГ №216496 від 29.08.2023). Встановлено ступінь втрати професійної працездатності 45 відсотків (45%) (а.с.35).

17.09.2023 позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із інвалідністю ІІІ групи, травма, поранення, так, пов`язані із захистом Батьківщини (а.с.73 зворот).

21.09.2023 листом №8/1/4913 вказана заява позивача із доданими до неї документами ІНФОРМАЦІЯ_1 надіслана до Міністерства оборони України із висновком про право позивача на отримання одноразової грошової допомоги в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, на 01 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність (2023) (а.с.73).

В довідці Військової частини НОМЕР_1 від 20.09.2023 №04/2206 зазначено, що ОСОБА_1 брав участь в заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України в періоди з 14.03.2022 по 21.06.2022, з 16.08.2022 по 15.09.2022, з 01.02.2023 по 18.02.2023 (а.с.28 зворот).

09.02.2024 комісія Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум прийняла рішення про призначення ОСОБА_1 , який є особою з інвалідністю ІІІ групи внаслідок травми, пов`язаної із захистом Батьківщини, у зв`язку із зміною причинного зв`язку інвалідності, на підставі довідок МСЕК серії АВ №07313 від 31.07.2017 та серії 12 ААГ №216496 від 18.07.2023 одноразової грошової допомоги у розмірі різниці між 250 та 70 кратним розміром прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, на 01 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність (2017), в сумі 288000 грн. (а.с.33).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.

Статтею 65 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Відповідно до статті 41 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (надалі також - Закон № 2232-XII) виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Згідно із статтею 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (надалі також Закон №2011-XII, в редакції, станом на час спірних правовідносин) соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до підпункту 4 пункту 2 статті 16 Закону № 2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Підпунктом 5 пункту 2 статті 16 Закону № 2011-XII передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби.

За змістом пункту 1 статті 16-2 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі, зокрема, 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи (підпункт 4пункту 2 статті 16 цього Закону).

Відповідно до пункту 3 статті 16-3 Закону №2011-XII встановлення інвалідності або визначення ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовцям, військовозобов`язаним та резервістам здійснюється в індивідуальному порядку державними закладами охорони здоров`я відповідно до законодавства.

Згідно з пунктом 4статті 16-3 Закону №2011-XII якщо військовослужбовцю, військовозобов`язаному, резервісту або особі, звільненій з військової служби, після первинного встановлення інвалідності під час наступного огляду (переогляду) буде встановлено вищу групу інвалідності або змінено її причинний зв`язок, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата здійснюється з урахуванням раніше виплачених сум (у тому числі внаслідок різних, не пов`язаних між собою, захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв).

За приписами пунктів 6, 9 статті 16-3 Закону № 2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.

Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (надалі також - Порядок № 975, в редакції, станом на час спірних правовідносин).

Згідно з пунктом 3 Порядку № 975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі встановлення інвалідності - дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії, а у разі повторного огляду та зміни групи інвалідності - дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії про первинне встановлення інвалідності, а у разі встановлення ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

У відповідності до пункту 5 Порядку № 975 одноразова грошова допомога призначається і виплачується: військовослужбовцю (крім військовослужбовця строкової служби), інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі, зокрема, 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність, - у разі встановлення інвалідності III групи; військовослужбовцю (крім військовослужбовця строкової служби), інвалідність якого настала в період проходження військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби, у розмірі, зокрема, 70-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність, - у разі встановлення інвалідності III групи.

Матеріалами справи підтверджено та не є спірним, що ОСОБА_1 має право на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із отриманням ним в червні 2022 травми, поранення , пов`язаних із захистом Батьківщини, внаслідок чого йому з 18.07.2023 встановлено ІІІ групу інвалідності. Натомість спірним питанням в цій справі є розмір одноразової грошової допомоги з урахуванням того, що в 2017 році позивачу було встановлено ІІІ групу інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби.

Як встановлено судом, в свідоцтві про хворобу №729/3, затвердженого 30.11.2016 ВЛК Західного регіону, зазначено, що з червня 2016 року після проведення навчальних стрільб на полігоні ОСОБА_1 відмічав зниження слуху. З червня по вересень 2016 року виконував службові обов`язкі на території Донецької області. Повернувшись у відпустку додому став скаржитись на перепади настрою, тривогу, неспокій, нестриманість, порушення нічного сну, зниження слуху в зв`язку із чим проходив лікування у 1121 поліклініці із встановленням діагнозу: Хронічна двобічна сенсоневральна приглуховатість при сприйнятті шепітної мови 0 м. на праве вухо (практична глухота справа) та до 4 м. на ліве вухо, тривожно-депресивний розлад з інсомнією, цефалгією.

Вказано діагноз та постанову ВЛК про причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва) ОСОБА_1 - помірно виражений тривалий невротичний розлад, асоційований зі стресом, зі стійкими емоційно-вольовими порушеннями. Хронічна двобічна сенсоневральна приглуховатість при сприйнятті шепітної мови 0 м. на праве вухо (практична глухота справа) та до 5 м. шепітної мови на ліве вухо. Захворювання, так, пов`язано з проходженням військової служби.

31.01.2017 проведено огляд позивача медико-соціальною експертною комісією, за наслідками якого позивачу було вперше встановлено ІІІ групу інвалідності, внаслідок захворювання, так, пов`язаного з проходженням військової служби (довідка до акту огляду МСЕК серії АВ №0731397 від 31.01.2017). Враховуючи наведене в 2017 році прийнято рішення про виплату позивачу одноразової грошової допомоги у розмірі 70-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність в сумі 112000,00 грн.

В подальшому, в червні 2022 року ОСОБА_1 під час виконання бойового завдання отримав травми, поранення.

Так, в довідці військово-лікарської комісії 1121 поліклініки (з денним стаціонаром) від 05.12.2022 №4304/1 зазначено діагноз - наслідки акубаротравми (21-22.06.2022) у вигляді хронічної двобічної сенсоневральної приглуховатості при сприйнятті шепітної мови 0 м. на праве вухо (практична глухота справа) та до 2,0 м. на ліве вухо. Наслідки мінно-вибухової травми (22.06.2022), закритих переломів та другої, третьої плеснових кісток правої стопи, ліктьової кістки правого передпліччя, вогнепальне осколкове поранення правих передпліччя та стегна з дефектом м`яких тканин, хірургічна обробка вогнепальних ран (20.06.2022, 01.07.2022) у вигляді зміцнілих рубців, консолідуючих переломів третьої четвертої плесневих кісток правої стопи, стійкої контрактури правого гомілковостопного суглоба з незначним порушенням функції правої нижньої кінцівки. Післятравматична (22.06.2022) невропатія правого малогомілкового нерва з незначними чутливими, трофічними розладами. Вказано, що травма, поранення, так, пов`язані із захистом Батьківщини.

Відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ №216496 ОСОБА_1 з 18.04.2023 вперше встановлено ІII групу інвалідності, внаслідок травми, поранення, так, пов`язаних із захистом Батьківщини.

Таким чином, в спірному випадку змінилися підстави отримання позивачем інвалідності. Так, якщо раніше ІІІ групу інвалідності (31.01.2017) позивач отримав внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, то ІІІ групу інвалідності з 18.07.2023 позивачу встановлено вперше внаслідок травми, поранення, пов`язаних з захистом Батьківщини.

Матеріалами справи підтверджується, що ІІІ група інвалідності з 18.07.2023 встановлена позивачу вперше через інше ушкодження здоров`я, ніж ІІІ група інвалідності, яка встановлена з 31.01.2017.

Тобто, отримання позивачем захворювання в 2016 році та отримання позивачем травми, поранення в червні 2022 року як за часом, так і за обставинами їх отримання відбулося з різних підстав та внаслідок різних ушкоджень здоров`я.

Відтак, отримання травми, поранення в червні 2022 року та встановлення позивачу ІІІ групи інвалідності в 2023 році є самостійною підставою для виплати позивачу одноразової грошової допомоги у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01.01.2023.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік»визначено, що прожитковий мінімум, встановленийзакономдля працездатних осіб на 1 січня 2023 року складає 2684,00 гривень.

Відповідно, розмір одноразової грошової допомоги для позивача повинен складати671000,00 грн (2684,00 грн * 250).

З огляду на вказане, відповідач протиправно прийняв рішення про право позивача на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі різниці між 250 та 70 кратним розміром прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, на 01 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність (2017), в сумі 288000 грн.

При цьому, суд відхиляє доводи відповідача про те, що оскільки вперше інвалідність позивачу встановлена в 2017 році, то й обчислення одноразової грошової допомоги має відбуватися з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2017, позаяк ІІІ група інвалідності з 18.07.2023 встановлена позивачу не внаслідок повторного медичного огляду за фактом отримання ним захворювання, а у зв`язку із отриманням нових травм, поранення, за якими було проведено медичний огляд та за наслідками якого встановлено ІІІ групу інвалідності.

Суд зауважує, що в спірному випадку 29.08.2023 відбувся не наступний огляд (перегляд), а новий медичний огляд за фактом отримання нових травм, поранення, а тому доводи відповідача про необхідність застосування норм пункту 4статті 16-3 Закону №2011-XII є помилковими.

Також є безпідставними посилання відповідача на висновки Верховного Суду, викладеніу постановах від 08.05.2024 в справі №240/17749/20, від 18.06.2024 в справі №240/20065/20, оскільки правовідносини у вказаних справах не є подібними, ухвалені за інших фактичних обставин. Так, в справі №240/17749/20 позивачу при первинному огляді встановлено ІІІ групу інвалідності внаслідок травми, а згодом, під час повторного огляду йому встановлено ІІ групу інвалідності внаслідок травми, пов`язаної із захистом Батьківщини, у зв`язку з чим Верховний Суд дійшов висновку, що визначення вищої групи інвалідності при повторному (черговому) огляді не змінює розрахункову величину прожиткового мінімуму. В той же час, в цій справі, як встановлено судом вище, позивач в червні 2022 отримав нові ушкодження здоров`я травми, поранення, внаслідок яких йому з 18.07.2023 встановлено IIІ групу інвалідності, тобто медико-соціальна експертна комісія в 2023 році не проводила повторного огляду ОСОБА_1 на предмет зміни йому виду ушкодження здоров`я чи причинного зв`язку, внаслідок отримання ним захворювання ще у 2016 році, а натомість здійснювала його огляд, внаслідок одержання ним в червні 2022 нових травми, поранення під час захисту Батьківщини.

Суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

За наведеного правового регулювання та встановлених у справі обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленого позову та наявність правових підстав для його задоволення шляхомвизнання протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України про призначення позивачу одноразової грошової допомоги в розмірі різниці між 250 та 70 кратним розміром прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, на 01 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність (2017), в сумі 288000 грн, оформленого пунктом 41 протоколу від 09.02.2024 за №13/975, та зобов`язання відповідача призначити та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу у зв`язку із встановленням з 18 липня 2023 року ІІІ групи інвалідності, що настала внаслідок травми, поранення, пов`язаних із захистом Батьківщини, в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01 січня 2023 року, з врахуванням вже виплаченої суми допомоги.

У відповідності до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною 1статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України), судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір".

За змістомстатті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 9статті 139 КАС Українивизначено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (надалі також - Закон №5076-VI).

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону №5076-VI договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 30 Закону №5076-VI передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При визначенні суми відшкодування судових витрат суд керується критерієм їхньої дійсності та необхідності, а також критерієм розумності їхнього розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи (пункт 39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, значення спору для сторони тощо.

Судом встановлено, що професійна правнича допомога позивачу у цій справі надавалася відповідно до договору про надання правової допомоги від 08.04.2024 №6 (а.с.24), укладеного між адвокатом Фреїшин В.Я. та ОСОБА_1 , предметом якого є надання правової допомоги.

У пункті 3.1 вказаного договору зазначено, що за правову допомогу, передбачену в п.1.1. договору, ОСОБА_1 сплачує адвокату гонорар в сумі 10000 грн.

Також, адвокатом Фреїшин В.Я. надано суду свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ІФ №001300, видане на підставі рішення Ради адвокатів Івано-Франківської області від 18.05.2018 №1805 (а.с.25 зворот), та ордер на надання правової допомоги серії АТ №1075493 від 28.07.2024 (а.с.23).

В додатковому письмовому поясненні відповідач не погоджується із розміром витрат на правничу допомогу. Зазначає, що вказана справа є справою незначної складності, яка розглядається судом в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, за наявними матеріалами в справі, підготовка документів в цій справі не потребує великої кількості часу, а тому вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу є завищеними.

При розподілі судових витрат у цій справі суд враховує: зміст позовної заяви; час, який необхідно затратити кваліфікованому юристу на підготовку усіх матеріалів адміністративної справи; складність адміністративної справи; те, що справа розглядалася в спрощеному провадженні, без виклику сторін.

В пункті 1.1. договору від 08.04.2024 вказано, окрім представництва інтересів клієнта в судах, ще 11 видів правової допомоги. Однак, не зазначено, яка саме правова допомога надавалася ОСОБА_1 в межах цієї справи.

Суду не надано переліку конкретних видів правової допомоги, наданих позивачу в цій справі, обґрунтованості суми фіксованого гонорару саме в розмірі 10000,00 грн.

Також, в договорі відсутні відомості про вартість однієї години роботи адвоката.

На переконання суду, розмір витрат на правничу допомогу в сумі 10000,00 грн в цій справі не є співмірним із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт.

Заявлені до відшкодування 10000,00 грн. витрат на правничу допомогу є необґрунтованими, не відповідають реальності таких витрат, розумності їхнього розміру. Заявлений розмір витрат є неспівмірним із складністю справи, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів.

Враховуючи наведене, виходячи із обставин справи, критерію пропорційності, висновку про надмірність заявленої суми компенсації витрат, суд вважає обґрунтованим та об`єктивним, і таким, що підпадає під критерій розумності, суму витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача, у розмірі 5000,00 грн. Решту витрат на вказану допомогу повинен понести позивач.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в розмірі різниці між 250 та 70 кратним розміром прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, на 01 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність (2017), в сумі 288000 грн, оформленого пунктом 41 протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 09.02.2024 за №13/975.

Зобов`язати Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв`язку із встановленням з 18 липня 2023 року ІІІ групи інвалідності, що настала внаслідок травми, поранення, пов`язаних із захистом Батьківщини, в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01 січня 2023 року, з врахуванням вже виплаченої суми допомоги.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства оборони України на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000,00 грн. (п`ять тисяч гривень 00 копійок).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ),

відповідач - Міністерство оборони України (код ЄДРПОУ 00034022, проспект Повітрофлотський, 6, м.Київ, 03168).

третя особа ІНФОРМАЦІЯ_1 (код НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 ).

Суддя /підпис/ Біньковська Н.В.