Рішення № 126513175, 10.04.2025, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2025 року Справа№200/1712/25

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Молочної І. С., розглянувши в порядку спрощеного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

11 березня 2025 року ОСОБА_1 , позивач, звернувся з позовом до Донецького окружного адміністративного суду з вимогами до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області:

- визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у перерахунку пенсії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №052530004649 від 05 березня 2025 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області провести перерахунок пенсії на підставі заяви ОСОБА_1 від 25 лютого 2025 року з урахуванням довідки про заробітну плату від 27 січня 2025 року №2, яка видана Державним відкритим акціонерним товариством «Гірничо-монтажне управління «МОНТАЖНИК».

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17 березня 2025 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та витребувано визначені судом докази по справі. Вирішено ряд процесуальних питань.

01 квітня 2025 року відповідач надав до суду відзив на позовну заяву та докази по справі.

Інших клопотань від сторін до суду не надходило.

За правилами пункту 2 частини першоїстатті 263 Кодексу адміністративного судочинства України(далі -КАС України) справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Згідно з нормами частини третьоїстатті 263 КАС Україниу справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

Відповідно до частини п`ятоїстатті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Відтак, відсутні перешкоди для розгляду справи по суті.

Так, позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що 25 лютого 2025 року звернувся із заявою про перерахунок пенсії відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». 05 березня 2025 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області прийнято рішення про відмову у перерахунку пенсії №052530004649, у зв`язку з тим, що довідка про заробітну плату від 27 січня 2025 року №2 не підтверджена первинними документами. Для проведення перерахунку пенсії відповідно до частини першої статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», позивач надав підтверджуючу довідку від 27 січня 2025 року №2 про заробітну плату для обчислення пенсії, видану ДВАТ «Гірничо-монтажне управління «Монтажник», які містить інформацію, що її видано на підставі первинних документів (особові рахунки №721 за 1992-1997 роки), які знаходяться за адресою: м. Мирноград, Донецька обл., вул. Курськ, буд. 17. На всі виплати нараховані страхові внески до Пенсійного фонду України (єдиний внесок). Також, у довідці зазначено, що підприємство не заперечує проти проведення перевірки первинних документів за період, зазначений у цій довідці.

Позивач зауважує, що зазначена довідка відповідає вимогам Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Трудова книжка має усі кваліфікуючи ознаки, які підтверджують відомості, викладені у зазначеній довідці. Проте, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області не забезпечило всебічний, повний та об`єктивний розгляд поданих ним документів.

Позивач вважає таке рішення відповідача протиправним та таким, що порушує його конституційні права. Просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог, обґрунтовуючи це тим, що позивач звертався з заявою від 25 лютого 2025 року №1216 про перерахунок «зміна періоду 60 місяців до 01 липня 2000 року». За результатами опрацювання заяви про перерахунок Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області винесено рішення про відмову від 05 березня 2025 року №052530004649 у перерахунку пенсії. Відповідачем розглянуто довідку про заробітну плату від 27 січня 2025 року №2, яка видана Державним відкритим акціонерним товариством «Гірничо-монтажне управління «МОНТАЖНИК». Проте, завірені в установленому порядку копії первинних документів, на підставі яких видана довідка від 27 січня 2025 року №2, позивачем при зверненні із заявою про перерахунок пенсії не надано, що і стало підставою для прийняття Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області оскаржуваного рішення від №052530004649 від 05 березня 2025 року. Відтак, всупереч положенням статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», відомості, зазначені у довідці про заробітну плату для обчислення пенсії від 27 січня 2025 року №2, не підтверджено первинними документами. Відповідач наголошує, що обов`язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 1 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами. Однак, такі документи не були надані позивачем.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорта громадянина України № НОМЕР_1 .

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV, що підтверджується матеріалами справи.

25 лютого 2025 року через вебпортал Пенсійного фонду України позивач звернувся із заявою про перерахунок пенсії «Зміна періоду 60 місяців до 01 липня 2000 року».

До зазначеної заяви позивачем долучено, зокрема, довідку про заробітну плату від 27 січня 2025 року №2, яка видана Державним відкритим акціонерним товариством «Гірничо-монтажне управління «МОНТАЖНИК».

05 березня 2025 року відповідачем, прийнято рішення №052530004649 «Про пенсійне забезпечення гр. ОСОБА_1 », яким позивачу відмовлено в перерахунку пенсії, та зазначено наступне.

« ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), звернувся із заявою №1216 від 25 лютого 2025 року щодо перерахунку пенсій - зміна періоду 60 місяців заробітної плати до 01 липня 2000 року, згідно з частиною першою статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до частини першої статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу, починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

При розгляді наданих заявником документів не взято до уваги суми нарахованої заробітної плати, зазначені у довідці №2 від 27 січня 2025 року, оскільки вони не підтверджені первинними документами, чим порушено до частину першу статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Враховуючи вищевикладене, прийнято рішення відмовити гр. ОСОБА_1 проведенні перерахунку пенсії з урахуванням заробітної плати до 2000 року до підтвердження довідок результатами перевірки.».

Матеріали справи не містять доказів пропозиції суб`єкта владних повноважень надати позивачу додаткові документи.

Позивач, не погоджуючись із такими діями відповідачів, звернувся із цим позовом до суду.

Судом встановлено, що довідка про заробіток для обчислення пенсії від 27 січня 2025 року №2, яка видана Державним відкритим акціонерним товариством «Гірничо-монтажне управління «МОНТАЖНИК», дефектів та виправлень не має.

Отже, спірним питанням у справі є прийняття відповідачем рішення №052530004649 від 05 березня 2025 року щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 .

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керувався наступним.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Водночас у пункті 5рішення №8-рп/2005 від 11 жовтня 2005 року Конституційний Суд Українизазначив, що право на пенсійне забезпечення є складовою конституційного права на соціальний захист.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05 листопада 1991 року №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» та Законом України від 09 липня 2003 року №1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-ІV), іншими законами і нормативно-правовими актами та міжнародними договорами (угодами), що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення.

Згідно із частиною першою статті 9 Закону №1058-ІV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до частини першої статті 44 Закону №1058-ІV порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Абзацом першим частини першої статті 24 Закону №1058-ІV встановлено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

За приписами абзацу першого частини другої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до частини першої статті 27 Закону №1058-IV розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп х Кс, де: П - розмір пенсії у гривнях, Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону з якої обчислюється пенсія у гривнях, Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.

Порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії в солідарній системі законодавець урегулював у статті 40 Закону №1058-IV та абзацом першим частини першої цієї статті передбачив, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Абзацом першим частини першої статті 40 Закону №1058-IV визначено, що заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Тобто, єдиною і обов`язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 01 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписками з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15 січня 2021 року у справі №357/2591/17.

Як встановлено судом вище, позивач звернувся до відповідача із заявою від 25 лютого 2025 року про перерахунок пенсії «Зміна періоду 60 місяців до 01 липня 2000 року», до якої долучив довідку про заробіток для обчислення пенсії від 27 січня 2025 року №2, яка видана Державним відкритим акціонерним товариством «Гірничо-монтажне управління «МОНТАЖНИК».

Водночас, відповідач жодним чином не заперечує факт того, що суми заробітної плати, які зазначено у довідці від 27 січня 2025 року №2, відповідають даним особового рахунку позивача.

Відповідно до частини третьої статті 44 Закону №1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Крім того, відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 64 Закону №1058-IV виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право:

отримувати безоплатно від органів державної влади, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання і від фізичних осіб - підприємців відомості, пов`язані з нарахуванням, обчисленням та сплатою страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для виконання ними функцій, передбачених цим Законом та іншими законами України;

проводити планові та позапланові перевірки документів для оформлення пенсії, виданих підприємствами, установами та організаціями, а також поданих відомостей про застрахованих осіб, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсійні виплати.

Водночас, жодних доводів та/або належних та допустимих доказів на їх підтвердження щодо вчинення відповідачем дій в межах наведених повноважень у законодавчо встановлений спосіб з отримання відомостей, необхідних для виконання відповідачем функцій, передбачених зазначеними Законами України, відповідачем суду не наведено та не надано.

Станом на день розгляду справи, відповідачем не було проведено перевірку достовірності даних довідки про заробітну плату, що підтверджується матеріалами справи.

Наведена бездіяльність відповідача свідчить про недбале ставлення пенсійного органу до вирішення такого важливого питання, як пенсійне забезпечення особи, яке гарантується статтею 46 Конституції України і визначено законодавцем як джерело існування громадянина держави.

За даних обставин пенсійний орган фактично переклав відповідальність за належне та правильне оформлення довідки та інших документів щодо відомостей про заробітну плату на позивача, що є непропорційним заявленій легітимній меті (підтвердження періодів роботи позивача), тому зазначені дії не можна вважати такими, що вчинені обґрунтовано, добросовісно та розсудливо.

Разом із цим, в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували невідповідність наданої позивачем довідки про заробіток для обчислення пенсії від 27 січня 2025 року №2, яка видана Державним відкритим акціонерним товариством «Гірничо-монтажне управління «МОНТАЖНИК», даним первинних документів, та які б зумовлювали необхідність перевіряти обґрунтованість їх видачі.

На підставі пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року №22-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846, (далі Порядок №22-1) при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб:

ідентифікує заявника (його представника);

надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії;

реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта;

уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз`яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов`язкового пенсійного страхування;

проводить опитування свідків для підтвердження стажу відповідно до пунктів 17-19 Порядку підтвердження наявного стажу роботи. Опитування свідків проводиться згідно із пунктом 12 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії;

з`ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат;

повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів;

сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис;

надсилає запити про отримання необхідних відомостей з відповідних державних електронних інформаційних реєстрів, систем або баз даних згідно з пунктом 2.28 розділу II цього Порядку;

повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія;

видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам`ятку пенсіонеру (додаток 7). Скановані розписка та пам`ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі;

повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних реєстрах, системах або базах даних та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповідної інформації.

Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Як встановлено судом вище, матеріали справи не містять доказів пропозиції суб`єкта владних повноважень позивачу надати додаткові документи після прийняття його заяви від 25 лютого 2025 року про перерахунок пенсії «Зміна періоду 60 місяців до 01 липня 2000 року».

Згідно норм пункту 4.7 Порядку №22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Отже, у даному випадку, відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області в реалізації позивачем права на соціальне забезпечення порушує баланс між конституційним правом позивача на соціальне забезпечення, та завданням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо перерахунку пенсії.

Підсумовуючи, окружний суд висновує, що рішення відповідача, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, №052530004649 від 05 березня 2025 року щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 прийнято без дотримання положень статті 2 КАС України та статті 46 Конституції України, отже, є протиправним та підлягає скасуванню.

Оскільки рішення суду не може ґрунтуватись на припущеннях, має бути чітким та зрозумілим, тому позовні вимоги підлягають захисту шляхом зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок та виплати пенсію позивачу відповідно до заяви від 25 лютого 2025 року, з урахуванням заробітної плати відповідно до довідки про заробіток для обчислення пенсії від 27 січня 2025 року №2, яка видана Державним відкритим акціонерним товариством «Гірничо-монтажне управління «МОНТАЖНИК», та з урахуванням раніше виплачених сум.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» від09.12.1994, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно із частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до пункту 7 частини другої статті 245 КАС Українив разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними тазобов`язання вчинити певні дії.

Отже, суд наділений повноваженнями щодо зобов`язання відповідача вчинити певні дії, і це прямо вбачається з пункту 7 частини другої статті 245 КАС України.

Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

Частиною другоюстатті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 90 КАС Українипередбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Підсумовуючи, суд приходить висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до квитанції №0.0.4232427278.1 від 07 березня 2025 року позивачем сплачено судовий збір в сумі 968,00 грн.

Згідно частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, зважаючи на те, що позивачем сплачено суму судового збору та позовні вимоги задоволено в повному обсязі, суд приходить до висновку про необхідність стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача суму судового збору на користь позивача.

Керуючись статтями 2, 6, 8-9, 19-20, 22, 25-26, 72-78, 90, 139, 241-246, 255, 262, 263, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: пл. Соборна, буд. 3, м. Слов`янськ, Донецька область, 84122, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №052530004649 від 05 березня 2025 року щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсію відповідно до заяви від 25 лютого 2025 року, з урахуванням заробітної плати відповідно до довідки про заробіток для обчислення пенсії від 27 січня 2025 року №2, яка видана Державним відкритим акціонерним товариством «Гірничо-монтажне управління «МОНТАЖНИК», та з урахуванням раніше виплачених сум.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) грн. 00 коп.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 10 квітня 2025 року.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду у паперовому вигляді або через електронний кабінет (https://id.court.gov.ua/) у підсистемі «Електронний суд».

У разі застосування судом частини третьоїстатті 243 КАС України строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.С. Молочна