Постанова № 126512212, 02.04.2025, Летичівський районний суд Хмельницької області

ЛЕТИЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

КОПІЯ

Єдиний унікальний номер судової справи №678/388/25

Номер провадження №3-678-176/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2025 року селище Летичів

Летичівський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого - судді Ходоровського І.Б.,

за участю секретаря судового засідання Козка Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Летичів адміністративний матеріал, який надійшов з відділу поліції №3 Хмельницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницької області, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Нова Борова Володарсько-Волинського району Житомирської області, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, одруженого, на утриманні двоє малолітніх дітей, непрацюючого, особи з інвалідністю другої групи внаслідок війни, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , тел. НОМЕР_2 , про притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 124 КУпАП,

учасники судового провадження:

представник потерпілої ОСОБА_2 - адвокат Новак Д.М.,

ВСТАНОВИВ:

1. 23 лютого 2025 року о 15 год. 20 хв. на а/д М-30 Стрий-Ізварино, 312 км + 500 м, ОСОБА_1 керував автомобілем SKODA OCTAVIA, номерний знак НОМЕР_3 , не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем BMW X5, номерний знак НОМЕР_4 , який рухався попереду, при дорожньо-транспортній пригоді автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив вимоги п. 13.1 Правил дорожнього руху і вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

2. 02 квітня 2025 року в судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ні його захисник - адвокат Кувшин І.Р. не з`явилися.

Однак, 28 березня 2025 року від представника ОСОБА_1 - адвоката Кувшина І.Р. надійшла заява про розгляд справи у їх відсутність згідно якої правопорушник ОСОБА_1 визнає свою вину у скоєнні адміністративного правопорушення про що є його письмові пояснення.

27 березня 2025 року ОСОБА_1 у письмових поясненнях підтверджує викладені у протоколі про адміністративне правопорушення обставини, визнає, що керуючи транспортним засобом SKODA, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем BMW, який рухався попереду, однак вважає, що причинами дорожньо-транспортної пригоди були порушення Правил дорожнього руху водієм маршрутного автобуса, який рухався попереду автомобіля BMW та здійснив зміну руху без ввімкнення покажчика повороту і гальмування та водієм автомобіля BMW, яка не у повній мірі діяла відповідно дорожній обстановці, що склалася - здійснила виїзд на ліву смугу проїжджої частини, де і відбулося зіткнення, оскільки на відеозаписі зафіксовано гальмівний шлях його автомобіля. Просить врахувати, що є інвалідом війни, позитивно характеризується за місцем проживання та має на утриманні двох малолітніх дітей, щиро кається, тому вважає, що є підстави для визнання правопорушення, вчиненого ним, малозначним та можливість звільнення його від адміністративної відповідальності на підставі ст. 22 КУпАП.

3. 21 березня 2025 року потерпіла ОСОБА_2 подала суду клопотання про розгляд справи відносно ОСОБА_1 у її відсутність.

4. 02 квітня 2025 року представник потерпілої ОСОБА_2 - адвокат Новак Д.М. просив суд визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, при вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення покладається на розсуд суду, однак просив врахувати, що вказане правопорушення не є малозначним, адже потерпілій внаслідок дорожньо-транспортної пригоди спричинено значну матеріальну шкоду, яка не відшкодована ні страховою компанією, ні винуватцем, ОСОБА_1 хоча й вказав, що вину визнає, однак фактично її не визнав, переклавши відповідальність за вчинене ним і допущені ним порушення Правил дорожнього руху на водія автобуса та водія автомобіля, який належить потерпілій, що випливає із його письмових пояснень.

Просить покласти на ОСОБА_1 обов`язок відшкодувати заподіяну потерпілій ОСОБА_2 майнову шкоду в розмірі 153352,70 грн., з них: вартість відновлювального ремонту - 108886,00 грн., витрати на залучення адвоката - 40000,00 грн., витрати на прибуття до суду - 4466,70 грн.

5. Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

6. Згідно зі ст. 124 КУпАП порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

7. У Правилах дорожнього руху передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими (п. 1.3). Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків (п. 1.5). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п. 1.9). Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним (п. 12.1). Водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу (п. 13.1).

8. У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

9. Надані матеріали дають суду підстави вважати, що вина ОСОБА_1 є доведеною та підтверджується:

схемою місця дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 23 лютого 2025 року о 15 год. 10 хв. на а/д Стрий-Ізварино, 312 км, де схематично зображено напрямок руху, дорожня розмітка, дорожні знаки, тощо, розташування на проїжджій частині транспортних засобів SKODA, номерний знак НОМЕР_3 , та BMW, номерний знак НОМЕР_4 , відомості про них, їх номерні знаки, власники, відомості про поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, перелік видимих (зовнішніх) пошкоджень вказаних транспортних засобів, отриманих внаслідок ДТП, схема підписана лише ОСОБА_3 , адже ОСОБА_1 від підпису відмовився;

письмовими поясненнями свідка ОСОБА_3 від 23 лютого 2025 року, та її усними поясненнями у судовому засіданні 02 квітня 2025 року згідно яких близько 15 год. 23 лютого 2025 року вона керувала автомобілем BMW, номерний знак НОМЕР_4 , рухалась зі швидкістю приблизно 40-50 км/год., їхала зі сторони м. Хмельницький в сторону м. Вінниці і за 2-3 км до селища Летичів Хмельницької області перед нею рухався автобус, який без покажчика повороту різко почав змінювати свій рух вправо до узбіччя з метою посадки / висадки пасажира, дистанція між ними була безпечною, тому не різко, але з урахуванням дорожньої обстановки, почала гальмувати, намагаючись оминути автобус. У дзеркало заднього виду вона бачила, що на великій швидкості позаду рухається інший автомобіль, тому рухалась саме у своїй смузі руху, щоб вказаний автомобіль міг її обігнати, проте відбулось зіткнення і транспортні засоби отримали механічні пошкодження. По приїзду працівників поліції водій автомобіля SKODA, номерний знак НОМЕР_3 , свою вину не визнавав, матеріальну шкоду за ремонт автомобіля не відшкодував;

усними поясненнями свідка ОСОБА_4 у судовому засіданні 02 квітня 2025 року, які фактично співпадають із усними поясненнями свідка ОСОБА_3 ;

письмовими поясненнями від 23 лютого 2025 року ОСОБА_5 згідно яких водій автомобіля BMW, номерний знак НОМЕР_4 , здійснила екстрене гальмування, а водій SKODA, номерний знак НОМЕР_3 , який рухався позаду, здійснив в`їзд у вказаний автомобіль BMW;

відеозаписом;

протоколом про адміністративне правопорушення від 23 лютого 2025 року, де зазначені фактичні обставини вчинення ОСОБА_1 правопорушення за ст. 124 КУпАП.

10. ОСОБА_1 до суду не з`явився, проте відповідно до письмових пояснень від 27 березня 2025 року він фактично вину визнав, щиро кається, це є обставинами, які пом`якшують відповідальність, обставин, які обтяжують відповідальність органом, який склав протокол, не встановлено, у матеріалах справи відсутні відомості, що протягом року до дня вчинення правопорушення він притягувався до адміністративної відповідальності, тому, враховуючи його особу, наявність на утриманні двох малолітніх дітей, позитивну характеристику з місця проживання, наявність інвалідності, суд приходить до висновку про можливість з метою виховання в дусі додержання законів України накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу, яке є менш суворим, ніж позбавлення права керування транспортними засобами, та буде необхідним і достатнім для запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

11. Суд погоджується із аргументами представника потерпілої ОСОБА_2 - адвокатом Новаком Д.М., що дане правопорушення не може бути визнано малозначним і підстав для застосування ст. 22 КУпАП до ОСОБА_1 та звільнення його від адміністративної відповідальності дійсно немає.

12. 20 і 21 березня 2025 року, 02 квітня 2025 року потерпіла ОСОБА_2 та її представник - адвокат Новак Д.М. подали суду клопотання про покладення обов`язку відшкодувати заподіяну шкоду за змістом яких ОСОБА_1 є особою, яка є винуватцем дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 23 лютого 2025 року, тому суд в порядку ч. 1 ст. 40 КУпАП має покласти на нього обов`язок відшкодувати заподіяну потерпілій матеріальну шкоду, понесені витрати на правову допомогу та витрати на прибуття до суду - в загальній сумі 153352,70 грн.

28 березня 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Кувшин І.Р. у письмових поясненнях фактично просив суд відмовити в задоволенні клопотань потерпілої та її представника, оскільки відшкодування витрат на правову допомогу не передбачено нормами КУпАП, а відшкодування заподіяної матеріальної шкоди чітко врегульовано положеннями ЦК України та Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

13. Вирішуючи порушені питання, суд приходить до наступного висновку.

14. Згідно ст. 40 КУпАП якщо у результаті вчинення адміністративного правопорушення заподіяно майнову шкоду громадянинові, підприємству, установі або організації, то адміністративна комісія, виконавчий орган сільської, селищної, міської ради під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про відшкодування винним майнової шкоди, якщо її сума не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а суддя районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду - незалежно від розміру шкоди, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті (ч. 1). В інших випадках питання про відшкодування майнової шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням, вирішується в порядку цивільного судочинства (ч. 3).

15. Із наданих потерпілою та її представником доказів випливає, що 04 березня 2025 року були проведені ремонті роботи транспортного засобу BMW Х5 на загальну суму 108886,00 грн.

Однак, із позиції представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності випливає, що матеріальна шкода має бути відшкодована в порядку, визначеному законом.

Отже, зважаючи на аргументи учасників даної справи, суд приходить до висновку, що між ними фактично наявний спір про право, адже особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не погоджується із тим, що з нього має бути стягнута завдана внаслідок дорожньо-транспортної пригоди матеріальна шкода при розгляді справи про адміністративне правопорушення з причин того, що порядок відшкодування такої шкоди чітко регламентований спеціальним законом.

За цих обставин питання про відшкодування ОСОБА_1 завданої потерпілій ОСОБА_2 майнової шкоди в порядку ч. 1 ст. 40 КУпАП не може фактично бути вирішений за правилами КУпАП, а підлягає вирішенню виключно у порядку цивільного судочинства, адже сторонам має бути забезпечена змагальність у доведенні / спростуванні обґрунтованості вимог про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, надана можливість надати докази, заявляти клопотання, в тому числі, про залучення як учасника справи страхової компанії, тощо.

16. У ст. 1 КУпАП визначено, що завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Положеннями ст.ст. 283, 284 КУпАП визначено зміст та види постанов по справі про адміністративне правопорушення, встановлено перелік питань, які мають бути вирішені судом.

Однак, у ст.ст. 283, 284 КУпАП не зазначено, що суд також вирішує питання щодо стягнення витрат на правову допомогу.

Зважаючи на те, що КУпАП не передбачає відшкодування витрат на правову допомогу за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, питання щодо стягнення таких витрат не може бути предметом розгляду, адже вирішення такого питання виходить за межі повноважень суду у справах про адміністративні правопорушення, тому таке клопотання підлягає поверненню представнику потерпілої ОСОБА_2 - адвокату Новаку Д.М.

17. Відповідно до ст. 275 КУпАП потерпілим, свідкам, експертам і перекладачам відшкодовуються у встановленому порядку витрати, що їх вони зазнали у зв`язку з явкою в орган (до посадової особи), в провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення. За особами, яких викликають як потерпілих, свідків, експертів і перекладачів, зберігається у встановленому порядку середній заробіток за місцем роботи за час їх відсутності у зв`язку з явкою в орган (до посадової особи), в провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 1 липня 1996 року №710 затверджено Інструкцію про порядок і розміри компенсації (відшкодування) витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів досудового розслідування, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, та виплати державним спеціалізованим установам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і спеціалістів.

У п. 1 Інструкції визначено, що відповідно до законодавства (статті 121, 122 Кримінального процесуального кодексу України, стаття 275 Кодексу України про адміністративні правопорушення за свідками, потерпілими, законними представниками потерпілих, цивільними позивачами, представниками цивільних позивачів, а також експертами, спеціалістами і перекладачами зберігається середня заробітна плата за весь час, затрачений ними у зв`язку з явкою та викликом до органів досудового розслідування, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення (далі - орган, який зробив виклик). Особам, які не є працівниками підприємств, установ чи організацій, виплачується компенсація (здійснюється відшкодування) за відрив від звичайних занять. Крім того, всім зазначеним у цьому пункті особам, якщо виконання їх процесуальних функцій пов`язане з перебуванням за межами населеного пункту постійного проживання, компенсуються (відшкодовуються) такі витрати: вартість проїзду до місця виклику і назад; витрати, пов`язані з найманням жилого приміщення; добові. Такі витрати не можуть перевищувати встановлені законодавством норми відшкодування витрат на відрядження.

Із наведених норм законодавства випливає, що вартість проїзду до місця виклику і назад дійсно компенсуються (відшкодовуються), однак у разі виклику особи уповноваженим органом.

Проте, судом виклик свідків ОСОБА_3 і ОСОБА_4 не здійснювався, адже їх явку до суду було забезпечено представником потерпілої ОСОБА_2 - адвокатом Новаком Д.М.

Крім того, на підтвердження понесених витрат на проїзд надано ряд фіскальних чеків, однак у цих документах наявна інформація виключно про придбання палива на певну суму коштів, проте відсутні дані про проїзд конкретної особи від місця проживання до місця знаходження суду.

Враховуючи зазначене, таке клопотання також підлягає поверненню представнику потерпілої ОСОБА_2 - адвокату Новаку Д.М.

18. У відповідності до ч. 1 ст. 40-1 КУпАП, ч. 1, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», особою, на яку накладено адміністративне стягнення, сплачується судовий збір.

Як зазначено у п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються інваліди I та II груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів I та II груп.

Згідно посвідчення серія НОМЕР_5 від 26 січня 2024 року, пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 від 28 лютого 2024 року, ОСОБА_1 є особою з інвалідністю 2 групи - інвалідність внаслідок війни.

Отже, ОСОБА_1 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» необхідно звільнити від сплати судового збору у справі про адміністративне правопорушення.

Керуючись ст.ст. 1-2, 9, 23-24, 33-35, 40-1, 221, 245-246, 249, 251-252, 256, 268, 276, 278, 280, 283-285, 287, 294, 298, 299, 300, 307, 308, 310 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 грн.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Роз`яснити потерпілій ОСОБА_2 та її представнику - адвокату Новаку Денису Миколайовичу можливість вирішення питання про відшкодування ОСОБА_1 майнової шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням, в порядку цивільного судочинства.

Повернути представнику потерпілої ОСОБА_2 - адвокату Новаку Денису Миколайовичу клопотання щодо стягнення із ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_2 витрат, пов`язаних із залученням адвоката для надання правової допомоги і витрат, пов`язаних із прибуттям до суду.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Апеляційна скарга подається до Хмельницького апеляційного суду через Летичівський районний суд Хмельницької області.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Реквізити для сплати штрафу: Банк отримувача: ГУК у Хмельницькій області/ Хмельницька обл./21081300, ЄДРПОУ: 37971775, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA748999980313060149000022001, код класифікації доходів бюджету: 21081300, призначення платежу: 21081300, протокол про адміністративне правопорушення серії ЄПР1 №254615 від 23 лютого 2025 року.

Суддя підпис Ходоровський І.Б.

Суддя Ходоровський І.Б.