Ухвала суду № 126511627, 08.04.2025, Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № № 585/3965/24

Номер провадження 1-в/585/7/25

У Х В А Л А

І М Е Н ЕМ У К Р АЇ Н И

08 квітня 2025 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю представника РВК № 56 ОСОБА_4

засудженого ОСОБА_5 ,

захисника адвоката ОСОБА_6

за участю прокурора ОСОБА_7 ,

при секретарі ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Ромни, у режимі відеоконференцзв`язку спільне подання начальника Державної установи «Роменська виправна колонія ( № 56)» ОСОБА_9 та голови спостережної комісії при Роменській РДА Сумської області ОСОБА_10 , про заміну покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі строком на п`ятнадцять років засудженому ОСОБА_5 ,

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшло спільне подання начальника Державної установи «Роменська виправна колонія ( № 56)» ОСОБА_9 та голови спостережної комісії при Роменській РДА Сумської області ОСОБА_10 , про заміну покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі строком на п`ятнадцять років засудженому ОСОБА_5 .

Подання мотивоване тим, що ОСОБА_5 засуджений 14.05.2004 року Апеляційним судом Полтавської області за ст.ст. 115 ч.2 п.п.1,6, 15 ч.2 115 ч.2 п.п.1,6, 15 ч.3 115 ч.2 п.п.1,9, 187 ч.4, 263 ч.1, 70 КК України до довічного позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна. Станом на 12.09.2024 року відбув 22 років 4 місяці 21 днів. Засуджений ОСОБА_5 відбуваючи міру покарання в місцях позбавлення волі, зарекомендував себе виключно з позитивного боку. Дотримується норм, які визначають порядок, умови відбування покарання та розпорядок дня установи. За сумлінну поведінку та ставлення до праці неодноразово заохочувався. Працевлаштований в майстерні установи швачем І розгляду. Приймає активну участь у роботах по благоустрою колонії та поліпшення житлово-побутових умов засуджених. Майновий позов згідно вироку погасив частково. Приймає активну участь у житті відділення, проведенні культурно-масових та фізкультурно-оздоровчих заходах. Задіяний до програми диференційованого виховного впливу «Творчість», «Фізкультура та спорт». До заходів, що сприяють становленню засуджених на життєву позицію, яка відповідає правовим нормам і вимогам суспільно-корисної діяльності відноситься позитивно. Повністю визнає свою вину, міру призначену судом покарання вважає справедливою, щиро розкаюється. Адміністрація державної установи «Роменська виправна колонія (№56)» на сумісному засіданні із спостережною комісією при Роменській районній державній адміністрації Сумської області, розглянувши матеріали особової справи та характеристику, представлену начальником відділення, вирішили, що засуджений ОСОБА_5 заслуговує на заміну покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі строком від п`ятнадцяти до двадцяти років, так як, він фактично відбув не менше п`ятнадцяти років призначеного судом покарання та став на шлях виправлення.

У судовомузасіданніпредставник ДУ«Роменська виправнаколонія (№56)» ОСОБА_11 подання підтримав, посилаючись на обставини, викладені в ньому. Пояснив, що ОСОБА_5 працевлаштований, приймає активну участь у заходах, що сприяють становленню засуджених на життєву позицію, визнає вину у вчинених злочинах. Вважає, що ОСОБА_5 можливо замінити покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі на певний строк, оскільки його поведінка має позитивну динаміку.

Засуджений ОСОБА_5 та його захисник подання підтримали, просили його задовольнити. При цьому засуджений пояснив суду, що він дійсно та реально став на шлях виправлення, займається рядом культурних, спортивних, навчально-освітніх та інших програм ресоціалізації, про що має сертифікати, малює картини, працевлаштований за тимчасовими трудовими контрактами на посаді швача, де виконує закази для потреб ЗСУ, одружений, підтримує спілкування з родиною. Щодо визнання вини та розкаяння у злочинах, за які його засуджено ОСОБА_5 надав пояснення, що свою вину визнає лише у розбійному нападі (розбої), за що щиро кається, за фактами інкримінованих йому вбивств не винуватий, оскільки їх вчинила інша особа, що протягом останніх років намагається довести через суди, про що вже є порушені кримінальні провадження у ДБР Полтавської області, де він визнаний потерпілим.

Прокурор ОСОБА_7 вважав за можливе задовольнити подання та змінити засудженому ОСОБА_5 покарання у виді довічного позбавлення волі, призначеного вироком Апеляційного суду Полтавської області від 14.05.2004 року, на покарання у виді позбавлення волі строком на 20 років.

Суд, вислухавши пояснення учасників судового розгляду, проаналізувавши матеріали справи та особової справи засудженого, дійшов наступного висновку.

Вироком Апеляційного суду Полтавської області від 14 травня 2004 року ОСОБА_5 було засуджено за ст. 115 ч.2 п.п.1,6, ст. 15 ч.2 ст..115 ч.2 п.п. 1,6, ст.15 ч.3 ст. 115 ч.2 п.п. 1,9, ст. 187 ч.4, ст. 263 ч.1 , ст. 70 КК України, до довічного позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна (а.с.4-12).

Ухвалою Верховного суду України від 30 вересня 2004 року вирок колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Полтавської області від 14 травня 2004 року щодо ОСОБА_5 залишено без змін (а.с.46-49, о.с.т.1).

Вирок Апеляційного суду Полтавської області від 14 травня 2004 року набрав законної сили 30 вересня 2004 року (а.с.13).

Ухвалою Роменського міськрайонного суду Сумської області від 20 серпня 2018 року зараховано ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженому вироком апеляційного суду Полтавської області від 14.05.2004 року до довічного позбавлення волі з конфіскацією всього належному йому майна строк попереднього ув`язнення з 11.07.2003 року по 30.09.2004 року включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі (а.с.14).

Згідно довідки за особовою справою № 03-П-05 вирок відносно ОСОБА_5 набрав законної сили 30.09.2004 року.

Згідно витягу з рішення комісії з питань розподілу, направлення та переведення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Чернігівській області (протокол № 46 від 24.11.2004 року) визначено відбувати покарання у виправній колонії максимального рівня безпеки в приміщеннях камерного типу.

Початок строку: 11.07.2003 року.

До Роменської виправної колонії (№56) прибув 14.02.2005 року із Полтавського слідчого ізолятора згідно з нарядом Державного департаменту України з питань виконання покарань № 17-94 від 05.01.2005 року.

Переміщення засудженого: Полтавський слідчий ізолятор 29.07.2003 року. Київський слідчий ізолятор 24.09.2004 року. Полтавський слідчий ізолятор 13.11.2004 року. Роменська виправна колонія (№56) 14.02.2005 року.

Співучасники за вироком: ОСОБА_12 , 1973 р.н.

Дати заохочувальних норм згідно ст.151-1 КВК України:

1) зміна умов тримання шляхом переведення з приміщень камерного типу, в яких тримаються дві особи, до багатомісних приміщень камерного типу випраної колонії максимального рівня безпеки з наданням дозволу на участь у групових заходах освітнього, культурно-масового та фізкультурно-оздоровчого характеру в порядку, встановленому законодавством, після фактичного відбуття у таких приміщеннях не менше як п`яти років строку покарання 30.09.2009 року.

01.08.2014 року членами комісії Роменської виправної колонії (№56) прийнято рішення про зміну умов тримання шляхом переведення до багатомісних приміщень камерного типу виправної колонії максимального рівня безпеки з наданням дозволу на участь у групових заходах освітнього, культурно-масового та фізкультурно- оздоровчого характеру в порядку, встановленому законодавством.

01.08.2014 року постановою Роменської виправної колонії (№56) переведений з приміщень камерного типу, в яких тримаються дві особи, до багатомісних приміщень камерного типу виправної колонії максимального рівня безпеки з наданням дозволу на участь у групових заходах освітнього, культурно-масового та фізкультурно-оздоровчого характеру.

2)зміна умов тримання шляхом переведення з багатомісних приміщень камерного типу до звичайних жилих приміщень виправної колонії максимального рівня безпеки, після фактичного відбуття у таких приміщеннях не менш як п`яти років строку покарання - 01.08.2019 року.

31.08.2019 року членами комісії державної установи «Роменська виправна колонія (№56)» прийнято рішення клопотати до Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції щодо вирішення питання зміни умов тримання шляхом переведення до звичайних жилих приміщень.

Згідно витягу з рішення Центральної комісії Адміністрації Державної кримінально-виконавчої служби України (протокол № 40 від 16.10.2019 року) прийнято рішення про зміну рівня безпеки шляхом переведення із багатомісних приміщень камерного типу виправної колонії максимального рівня безпеки до звичайних жилих приміщень виправної колонії максимального рівня безпеки.

07.11.2019 року на підставі наряду Адміністрації Державної кримінально- виконавчої служби України № 1/4-9893/Нм від 17.10.2019 року, для подальшого відбування покарання переведений із багатомісних приміщень камерного типу виправної колонії максимального рівня безпеки до звичайних жилих приміщень виправної колонії максимального рівня безпеки та залишений у державній установі «Роменська виправна колонія (№56)».

Відповідно до ст.82 КК України покарання у виді довічного позбавлення волі може бути замінено на покарання у виді позбавлення волі строком від п`ятнадцяти до двадцяти років, якщо засуджений відбув не менше п`ятнадцяти років призначеного судом покарання, а саме не раніше - 21.04.2017 року.

06.12.2022 року членами комісії державної установи «Роменська виправна колонія (№56)» прийнято рішення про відмову в поданні матеріалів до суду щодо заміни покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі строком від п`ятнадцяти до двадцяти років.

30.08.2024 року (повторно) членами комісії державної установи «Роменська виправна колонія (№56)» прийнято рішення про направлення матеріалів до суду щодо заміни покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі строком від п`ятнадцяти до двадцяти років.

Близькі родичі: брат - ОСОБА_5 , проживає: АДРЕСА_1 , дружина - ОСОБА_13 , проживає: АДРЕСА_2 (а.с.15-16).

Судом також встановлено, що за період перебування в Державній установі «Роменська виправна колонія (№ 56)» ОСОБА_5 має 4 заохочень, стягнень не має (а.с.19).

З характеристик на засудженого, доданих до подання та наявних у матеріалах особової справи прослідковується наступне:

Згідно характеристики від 01.11.2005 року ОСОБА_5 прибув до Роменської ВК № 56 14 лютого 2005 року із СІЗО м.Полтава де до праці не залучався, стягнень та заохочень не мав. Характеризується посередньо. У скоєному злочині не розкаюється, вину визнає лише частково. Міру покарання призначену судом вважає несправедливою. За час перебування в Роменській ВК № 56 порушень режиму тримання не допускав, на заходи виховного характеру реагує не завжди позитивно, потребує посиленого контролю. За характером хитрий, брехливий, не відвертий. В середовищі спецконтингенту не вживчивий, конфліктний. Підтримує зв`язок з рідними шляхом листування, отримує посилки та передачі, ходить на побачення . Не працевлаштований на основному виробництві установи із-за відсутності робочих місць ( т.1 а.ос.с.106).

В річній характеристиці від 14.02.2006 року, маються аналогічні відомості. Крім того зазначено, що засуджений ОСОБА_5 на шлях виправлення не став (т.1, а.ос.с.110).

В річній характеристиці від 16.02.2007 року, крім вищенаведеного, зазначено, що ОСОБА_5 по відношенню до адміністрації ввічливий у відношенні до інших засуджених безконфліктний. За характером спокійний (т.1,а.ос.с.115).

Аналогічні відомості маються в річних характеристиках на ОСОБА_5 від 15.02.2008 року, від 26.01.2009 року, від 15.02.2010 року, від 14.02.2011 року. Окрім того, зазначено, що на виробництві установи не працює із-за відсутності робочих місць, але й намірів працювати не виявляє. У відношенні до представників адміністрації тактовний в середовищі зі спецконтингентом іноді конфліктний. За характером спокійний, хитрий. Вину визнає частково (т.1, а.ос.с. 125, 128, 140, 149).

В річних характеристиках від 14.02.2012 року, від 14.02.2013 року, 14.02.2014 року зазначено що ОСОБА_5 вину в скоєному злочині не визнає. Міру призначену судом покарання вважає занадто суворою. Висновок: засуджений ОСОБА_5 на шлях виправлення не став (т.1, а.ос.с.157, 166, 193).

В характеристиці від 01.08.2014 року, крім вищенаведеного вказано що враховуючи, що засуджений ОСОБА_5 за час відбування покарання сумлінною поведінкою довів, що стає на шлях виправлення, тому відповідно до ст.. 151-1 КВК України його можливо перевести з приміщення камерного типу, в якому тримаються дві особи, до багатомісного приміщення камерного типу виправної колонії максимального рівня безпеки, з наданням дозволу на участь у групових заходах освітнього, культурно-масового та фізкультурно-оздоровчого характеру в порядку, встановленому законодавством (т.2 а.ос.с.2).

В річних характеристиках від 14.02.2015 року, від 14.12.2016 року зазначені аналогічні відомості. Також вказано, що вину в скоєному злочині не визнає. Своєю поведінкою засуджений ОСОБА_5 за час відбування покарання сумлінною поведінкою довів, що стає на шлях виправлення (т.2, а.ос.с. 16, 26).

Згідно характеристики від 24.08.2019 року зазначено, що за період відбування покарання ОСОБА_5 зарекомендував себе з позитивного боку. Дотримується норм, які визначають порядок, умови відбування покарання та розпорядок для установи. За час відбування покарання порушень режиму тримання не допускав. За виконання покладених обов`язків та додержання правил поведінки встановлених КВК та Правилами внутрішнього розпорядку, дотримання правил трудового розпорядку та вимог безпеки праці має 1 заохочення. Не допускає порушень вимог пожежної безпеки. У відношенні до представників адміністрації ввічливий тактовний, виконує їх законні вимоги. У відношенні до інших засуджених безконфліктний, товариський. Приймає участь в проведенні культурно-масових заходів, суспільному житті сектору. Відповідно до ст.. 123 КВК України приймає активну участь у програмах диференційованого виховного впливу. До заходів, що сприяють становленню засуджених на життєву позицію, яка відповідає правовим нормам і вимогам суспільно-корисної діяльності, відноситься позитивно. Відповідно до ст. 126 КВК України прагне до підвищення наявного загальноосвітнього рівня, читає художню літературу. На профілактичних обліках в установі не перебуває. Висновок: засуджений ОСОБА_5 своєю поведінкою і ставленням до праці, згідно ч.2 ст. 151-1 КВК України, заслуговує на переведення з багатомісних приміщень камерного типу виправної колонії максимального рівня безпеки до загальних жилих приміщень виправної колонії максимального рівня безпеки (т.3, а.ос.с. 39-40).

В характеристиці від 06.12.2022 року вказані аналогічні відомості (т. 4, а.с.59-60).

Згідно витягу з протоколу № 24 від 01.08.2014 року, засідання комісії РВК управління ДПтСУ в сумській області ( № 56) по розгляду матеріалів засуджених до довічного позбавлення волі на переведення з приміщень камерного типу, в яких тримаються дві особи, до багатомісних приміщень камерного типу виправної колонії максимального рівня безпеки згідно ст.. 151-1 КВК України, постановили засудженого ОСОБА_5 перевести до багатомісних приміщень камерного типу виправної колонії максимального рівня безпеки з наданням дозволу на участь у групових заходах освітнього, культурно-масового та фізкультурно-оздоровчого характеру (т.2, а.ос.с. 8).

Згідно витягу з протоколу № 20 від 31.08.2019 року, засідання комісії державної установи «Роменська ВК № 56» по розгляду матеріалів засудженого до довічного позбавлення волі на переведення з багатомісних приміщень камерного типу до звичайних жилих приміщень виправної колонії максимального рівня безпеки згідно ст.. 151-1 КВК України, постановили засудженого ОСОБА_5 подати матеріали до міжрегіональної комісії щодо зміни умов тримання шляхом переведення до звичайних жилих приміщень виправної колонії максимального рівня безпеки ( т.3, а.ос.с.46).

Відповідно до витягу з протоколу № 40 від 16.10.2019 року Центральної комісії Адміністрації Державної кримінально-виконавчої служби України з питань визначення особам, засудженим до довічного позбавлення волі та позбавлення волі на певний строк, виду колонії, направлення для відбування покарання осіб, засуджених до довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк, арешту й обмеження волі, та їх переведення, прийнято рішення про зміну рівня безпеки засудженому ОСОБА_5 , шляхом переведення його із багатомісних приміщень камерного типу виправної колонії максимального рівня безпеки до звичайних жилих приміщень ВК максимального рівня безпеки, та залишення у РВК № 56 (т.1, а.ос.с.66).

З характеристики від 12.09.2024 року вбачається наступне:

Історія правопорушень: форма вини за чинним вироком - умисел. Категорія кримінального правопорушення за останнім вироком корисливо-насильницьке кримінальне правопорушення. Мають місце обставини, які обтяжують покарання. Особа не відшкодувала шкоду і не намагалася її відшкодувати, хоча мала джерело доходу та/або майно поза нормами, які гарантують забезпечення базових потреб особи.

Житло: має місце проживання.

Освіта: має середньо-спеціальну освіту, володіє професійними навичками.

Робота: особа мала стабільну роботу (у тому числі працювала неофіційно, мала сезонну роботу). Працевлаштований в установі швачкою І розряду. Приймає активну участь по благоустрою колонії.

Матеріальне становище: особа не залежала матеріально від своєї сім`ї, друзів, соціального забезпечення, відсутній інтерес до настільний чи інших ігор з метою отримання матеріальної чи іншої вигоди.

Мислення, емоції та поведінка: особа не проявляє ворожість до окремих осіб або груп осіб, здатна мислити чітко та раціонально, у більшості випадків робить висновки зі своїх минулих помилок, стикаючись з проблемою особа знаходить шляхи її вирішення.

Вживання наркотичних речовин/алкоголю: до засудження особа вживала алкоголь, наркотичні засоби, психотропні речовини не вживала. Перебуваючи в установі алкоголь та ПАР не вживає, ставиться негативно, не має дисциплінарних стягнень.

Стосунки у суспільстві: не має друзів та кола спілкування, в якому підтримують прокримінальні настанови та спосіб життя.

Стосунки з рідними та близькими: соціальні зв`язки підтримуються з дружиною ОСОБА_13 , братом ОСОБА_5 , стабільні зв`язки, які позитивно впливають на засуджену особу.

Ставлення до правопорушення: особа усвідомлює наслідки вчиненого кримінального правопорушення, свою вину не визнає.

Характеристика під час відбування покарання: за оцінюваний період відбування покарання спроб втечі не було, особа не перебуває на обліку як схильна до втечі, не вчиняла порушень протягом останніх півроку.

Заохочення та стягнення: за виконання покладених обов`язків та додержання правил поведінки, встановлених Кримінально-виконавчим кодексом та правилами внутрішнього розпорядку, дотримання правил трудового розпорядку та вимог безпеки праці особа заохочувалась 4 рази: 11.10.2019 року надання додаткового короткострокового або тривалого побачення; 13.07.2023 року - подяка; 04.01.2024 року - подяка; 28.06.2024 року подяка. Порушень режиму тримання не допускав.

Готовність до змін: бере участь у програмі диференційованого виховного впливу «Творчість», «Фізкультура і спорт» приймає активну участь у проведенні культурно-масових, фізкультурно-оздоровчих заходах серед засуджених, суспільному житті відділення. Має позитивні плани на майбутнє, активно їх впроваджує в житті.

Інші важливі відомості про засудженого: порушень вимог пожежної безпеки і безпеки праці не допускає. До заходів, що сприяють становленню засуджених на життєву позицію, яка відповідає правовим нормам і вимогам суспільно-корисної діяльності відноситься позитивно. Відповідно до ст. 126 КВК України прагне до підвищення наявного загальноосвітнього рівня, займається самоосвітою шляхом читання художньої та наукової літератури. Дотримується правил санітарії та гігієни, утримує у чистоті та порядку спальне місце та приліжкову тумбочку, завжди має охайний зовнішній вигляд. На профілактичних обліках в установі не перебуває.

Оцінка ризику вчинення повторного кримінального правопорушення - середній.

Ризик ймовірної небезпеки для суспільства оцінюється як - середній.

Результати реалізації заходів індивідуальної програми, рекомендації щодо подальшої роботи: заходи індивідуальної програми соціально-виховної роботи із засудженим виконані частково, не виявлено потреби у плануванні нових заходів впливу на криміногенну потребу, актуальним залишається забезпечення заходів щодо контролю.

Інформація про вплив факторів ризику на поведінку засудженого: вплив факторів ризику на поведінку засудженого відсутній (а.с.17-18).

За час відбування покарання ОСОБА_5 має 4 заохочення, стягнень не має (а.с.19).

Відповідно психологічної характеристики засудженого ОСОБА_5 від 12.09.2024 року, головну лінію поведінки формують риси темпераменту флегматика. Амбіверт, психологічні реакції спрямовані, як на внутрішній так і зовнішній, від реагування світ, підконтрольні. Має сильний, врівноважений тип нервової системи, середній рівень агресії, вольовий характер. Пам`ять стійка. Мислення логічне. Спілкується без вживання ненормативної лексики. Інтелектуально-розумова сфера розвинута - посередньо. Лінія поведінки - задовільна. Спрямованість - пристосувальна. За час відбування покарання в установі має позитивні стосунки з представниками адміністрації. Православний, віруючий. Компромісний, аналізує відповідні ситуації, шукає конструктивні шляхи для їх вирішення. Самооцінка та самоповага - адекватні, відповідають віковим особливостям, фізичному та інтелектуальному розвитку, соціальному статусу. Соціальний статус в середовищі засуджених - середній. За своїми соціально-психологічними якостями, посередньо адаптується серед інших осіб, має обмежене коло спілкування, користується повагою серед свого оточення. Розвивається як особистість, займається творчістю(малює). Є дипломи та інші нагороди за участь у різноманітних конкурсах та виставках присвячених видатним діячам, державним святам. За час відбування покарання в установі, в умовах тривалої ізоляції від суспільства, ознаки деградації особистості суттєво не відчутні, розвивається як особистість. На профілактичних обліках - не перебуває. Відношення до соціальних норм - задовільне. Оптиміст. Суїцидальна поведінка - не властива. Соціально-важливі орієнтири в житті присутні, визначені, позитивного, за його словами, спрямування: бажання працювати, піклуватись про сім`ю.

Вину в скоєних злочинах - не визнав, відстоює свої права та переконання в судах. В 2022 році визнаний ДБР, як потерпілий. Процес реадаптації в громадянське суспільство - можливий. Існує не високий ризик скоєння повторних злочинів, внаслідок гіпотетично можливого збігу несприятливих обставин та існуючих в свідомості певних когнітивних упереджень (а.с.25).

Відповідно медичної довідки в.о.завідувача медичної частини № 56-лікаря філії ДУ «ЦОЗ ДКВС України» в Сумській області, ОСОБА_5 пройшов медичний огляд у медичній частині № 56: лабораторні аналізи в межах норми; ФОГК від 09.08.2024 р. № 458; висновок лікаря-психіатра: на обліку не перебуває; висновок лікаря ЗП-СЛ: на обліку не перебуває. На теперішній час стан здоров`я задовільний (а.с.26).

Згідно довідки в.о. головного бухгалтера ДУ «РВК № 56» засудженому ОСОБА_5 за період з 01 січня 2024 року по 31 серпня 2024 року заробітна плата нараховувалась, а саме: січень 2024 року 164,40 грн.. лютий 2024 року 164,40 грн., липень 2024 року 229,71 грн., серпень 2024 року 740,28 грн., всього 1298,79 грн. (а.с.27).

Згідно відомості про наявність майнового позову від 12.09.2024 року засуджений ОСОБА_5 згідно вироку Апеляційного суду Полтавської області має позов на суму 54125 грн. В ДУ «Роменська ВК № 56» погашено позов з особистого рахунку на суму 75 грн. ( а.с.28).

Відповідно Витягу з протоколу № 19 від 30.08.2024 року, засіданням комісії ДУ «Роменська ВК (№ 56)» постановила: засудженому ОСОБА_5 до довічного позбавлення волі подати матеріали до суду щодо заміни покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі (а.с.29).

Відповідно Витягу з постанови № 8 від 05 вересня 2024 року, засідання спостережної комісії при Роменській районній державній адміністрації Сумської області по результату матеріалів засуджених на заміну покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі строком від 15 до 20 років згідно ст. 82 КК України постановили направити матеріали в суд на засудженого ОСОБА_5 для вирішення питання щодо заміни покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі строком на 15 років ( а.с.30).

ОСОБА_5 подав письмове зобов`язання від 12.09.2024 року, в якому у разі застосування до нього заміни покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі строком на п`ятнадцять років зобов`язується працею, право слухняною поведінкою, виконання режимних вимог та дотриманням соціальних норм оправдати цю довіру. Попереджений про негативні правові наслідки для нього у разі порушень режиму тримання після заміни покарання (а.с.32).

ОСОБА_5 працевлаштований на підприємстві ДУ «Роменська виправна колонія № 56» з 2019 року, що підтверджується строковими трудовими договорами ( в порядку ст.. 118 КВК України) № 41-11 від 02.01.2019 року, № 300-11 від 04.11.2019 року, № 44-йй від 02.03.2020 року, № 185-11 від 04 серпня 2023 року, № 288-11 від 17 листопада 2023 року, № Т-17 від 04 січня 2024 року, № Т-315 від 08 липня 2024 року (а.с.74-82).

Згідно довідки Роменського відділу ДВС у Роменському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 08.09.2023 року № 71253, станом на 08.09.2023 року боргових зобов`язань за ОСОБА_5 не зареєстровано ( а.с.48).

Відповідно до довідки ДУ «Роменська виправна колонія (№ 56)» засуджений ОСОБА_14 станом на 12.03.2025 року відбув 22 роки 11 місяців 17 днів позбавлення волі.

Згідно висновку щодо ступеня виправлення засудженого ОСОБА_5 , складеного в 2024 році, за кожним критерієм надано оцінку по кількості балів, що в підсумку склало 80 балів, у зв`язку з чим спостережною комісією зроблено висновок щодо ступеня виправлення засудженого ОСОБА_5 , у якому зазначено, що із урахуванням аналізу критеріїв оцінки виправлення засудженого, характеристики під час відбування покарання, психологічної характеристики засудженого, підсумкової оцінки ризику вчинення повторного кримінального правопорушення та результатів індивідуальної програми соціально-виховної роботи (за підсумками (загальним балом) розділів ІІ-VІ): засуджений став на шлях виправлення та має бути представлений до заміни покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі на певний строк (ст. 82 КК України) ? 65 балів, підсумковий загальний бал 80 (а.с. 20-22).

Засудженим ОСОБА_5 та начальником відділення СПС ОСОБА_15 , складено індивідуальний план виправлення та ресоціалізації на період 2024 року по 2036 року, де в пункті наміри та плани засудженого під час відбування кримінального покарання зазначено: мета продовжувати спілкуватися з родиною телефонні розмови та побачення з рідними, знайомими та дружиною. 2. Щодо поновлення або отримання документів (паспорт, атестат, пенсійне посвідчення тощо) - відновити диплом про освіту. 3. Щодо позбавлення залежності (вживання психоактивних речовин) - не вживав наркотичних та інших одурманюючих і не вживає. 4. Щодо вибачення членам сімей постраждалих від злочину родини загиблих ( потерпілі) знають, що він не винен у вбивстві. 5. Щодо відшкодування завданих збитків - згідно повідомлення відділу ДВС не має боргів перед державою та фізичними особами. 7. Щодо дозвілля та вільного часу провести виставку власних картин. 8. Щодо освіти - має достатній рівень освіти, та продовжує навчання. 9. Щодо роботи, професії - записатися на онлайн-курси для здобуття айті -спеціальності. 10. Щодо активної соціальної позиції та участі у програмах диференційованого виховного впливу - продовжити участь у програмах ДВВ.

У розділі Наміри та плани засудженого після звільнення зазначено: 11. Щодо працевлаштування після звільнення (професія, місце працевлаштування, постановка на облік до центру зайнятості): мета - працевлаштуватися за професією; поступові заходи, здійснення яких дадуть змогу/усунути актуальні фактори ризику - звернутися до центру зайнятості; 12. Щодо житла: з дружиною мають власне житло; 13. Щодо вирішення питання документування проживання та реєстрації: мета - зареєструватися за місцем проживання; поступові заходи, здійснення яких дадуть змогу/усунути актуальні фактори ризику - звернути до ЦНАП (а.с. 23-24).

Згідно висновку щодо ступеня виправлення засудженого ОСОБА_5 , складеного в 2022 році, за кожним критерієм надано оцінку по кількості балів, що в підсумку склало 53 балів, у зв`язку з чим спостережною комісією зроблено висновок щодо ступеня виправлення засудженого ОСОБА_5 , у якому зазначено, що засуджений не став на шлях виправлення ( не довів своє виправлення) та не може бути представлений до заміни покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі на певний строк, умовно-дострокового звільнення від відбування покарання або заміни невідбутої частини покарання більш м`яким (ст.81, 82 КК України)

Надаючи оцінку встановленим обставинам колегія суддів дійшла наступного висновку.

Згідно ч.2 ст.4КК України злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

Частина 2 статті 50 КК України встановлює, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

За злочин, передбачений ч. 2 ст. 115 КК України, передбачено максимальне покарання у виді довічного позбавлення волі.

Частиною 1 ст. 64 КК України визначено, що довічне позбавлення волі призначається за вчинення особливо тяжких злочинів і застосовується лише у випадках, спеціально передбачених КК України, якщо суд не знайде можливим застосувати покарання у виді позбавлення волі на певний строк.

При цьому, довічний характер даного покарання не є абсолютним, оскільки у передбачених законом випадках можлива його заміна іншим видом покарання.

Відповідно ч. 3 ст. 154 КВК України, стосовно засудженого, щодо якого відповідно достатей 81,82Кримінального кодексу України може бути застосовано умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, заміну покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі на певний строк або заміну невідбутої частини покарання більш м`яким, орган або установа виконання покарань у місячний термін надсилає клопотання до суду у порядку, встановленому кримінальним процесуальним законодавством. Адміністрація органу або установи виконання покарань після відбуття засудженим установленого Кримінальним кодексом України строку покарання зобов`язана в місячний термін розглянути питання щодо можливості представлення його до умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, заміни покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі на певний строк або заміни невідбутої частини покарання більш м`яким.

Згідно ч.1 ст. 82 КК України, невідбута частина покарання у виді обмеження, позбавлення волі або покарання у виді довічного позбавлення волі можуть бути замінені судом більш м`яким покаранням, строк якого обчислюється з дня заміни невідбутої частини покарання або покарання у виді довічного позбавлення волі більш м`яким. У цих випадках більш м`яке покарання призначається в межах строків, установлених уЗагальній частиніцього Кодексу для даного виду покарання, і не повинне перевищувати невідбутого строку покарання, призначеного вироком.

Відповідно ч.3 ст. 82 КК України, заміна невідбутої частини покарання більш м`яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення.

На підставі ч. 5 ст. 82 КК України, покарання у виді довічного позбавлення волі може бути замінено на покарання у виді позбавлення волі строком від п`ятнадцяти до двадцяти років, якщо засуджений відбув не менше п`ятнадцяти років призначеного судом покарання.

Вимогами п. 2постанови Пленуму Верховного Суду України «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким» № 2 від 26 квітня 2002 р. визначено, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м`яким можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. Матеріали про заміну невідбутої частини покарання більш м`яким, які подають органи, що відають виконанням покарання мають відображати процес виправлення засудженого на протязі всього періоду відбування ним покарання, у зв`язку з чим орган має надати дані про попередні судимості, відшкодування матеріальних збитків та витяг із рішення спостережної комісії (п. 13постанови Пленуму ВСУ № 2 від 26 квітня 2002 р.).

Згідно положень п. 17 вказаноїпостанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 26.04.2002 р.,суду слідретельно з`ясовуватиставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потребі у наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.

Виправлення засудженого - це реалізація позитивних чи негативних змін у його психіці. Висновок про виправлення засудженого слід будувати на обґрунтованому прогнозі його поведінки в звичайних умовах життя, поза УВП.

Під ступенем виправлення засуджених до позбавлення волі слід розуміти індивідуалізовану комплексну фіксацію рівня зміни зовнішніх (соціально-правових) і внутрішніх (психолого-педагогічних) характеристик особистості засудженого через певні проміжки часу (у період відбування покарання), які виступають передумовами правомірних (неправомірних) дій і поведінки, як показник готовності (неготовності) вести правослухняний спосіб життя в умовах свободи.

Ступінь виправлення «довів своє виправлення» це категорія стійко-позитивних засуджених, у яких відбулося докорінна зміна поглядів на життя у соціально-корисну сторону і є можливість досягти мети покарання в умовах свободи, тобто застосувати умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Готовність до законослухняної способу життя в умовах свободи і незалежність поведінкової саморегуляції від впливу застосовуваних до засудженого карально-виправних заходів дозволить вважати його підготовленим для умовно-дострокового звільнення від покарання. Зазначена готовність повинна охоплювати ряд основних сфер життєдіяльності і юридично значущої поведінки. До таких сфер повноцінного входження в соціум слід віднести: сферу матеріального забезпечення життя, сферу взаємодії з іншими людьми, сферу дозвілля і розваг.

Кримінально-правові, кримінально-виконавчі, кримінологічні критерії: а) зразкову поведінку, що підтверджується прийняттям зобов`язання про правослухняної поведінки, відсутністю порушень і стягнень протягом року перед атестування (якщо були зафіксовані факти порушень режиму відбування покарання, за якими обмежилися індивідуально-виховною бесідою, то вивчити характер і мотиви вчинення цих проступків), б) активне і постійну участь у роботі секції самодіяльної організації (як у масштабі загону/відділення, так і колонії), в) активна і постійна участь у проведенні виховних заходів (як у масштабі загону /відділення, так і колонії); г) за наявності виконавчих листів, вжиті заходи з відшкодування збитків, ...завданих злочином, і за виконавчими листами на утримання дітей; для засуджених корисливого, корисливо-насильницького типів і рецидивістів - відшкодування 100% суми позову; д) корисна ініціатива з благоустрою території та приміщень колонії; є) прагнення до освіти: навчався в колонії в школі, ПТУ (підсумкові результати навчання)/не прагнув і не навчався (з яких причин), самоосвіта (відвідування бібліотеки , читання книг, газет, журналів); ж) попередні висновки про ступінь виправлення у період відбування покарання в ІК, ж) представлявся (ась) Чи раніше до умовно-дострокового звільнення, заміни невідбутої частини покарання більш м`яким покаранням, переведенню в виправну колонію - поселення, помилування, зниження терміну покарання (за амністією), результати розгляду; з) коли, з якого ІУ, на якій підставі звільнявся, за яких підстав; і) судимості у минулому (якщо к): яким судом, в якому році, за якою статтею КК, міра покарання; л) рівень суспільної небезпеки (високий/середній/низький) як прогноз можливого рецидиву злочинів.

Соціальні критерії: а) наявність/відсутність соціально корисних зв`язків: облік тривалих/короткострокових побачень (з ким, як часто); листування з рідними/близькими (з ким, як часто); отримував/відправляв чи засуджений грошові перекази (коли, від кого або кому); отримував/відправляв чи засуджений посилки, передачі і бандеролі (коли, від кого чи кому); чи використовував право на телефонні розмови (коли, з ким); б) рівень і стан систем міжособистісних відносин: наявність/відсутність родини: позитивні і безконфліктні взаємини з батьками, чоловіком (дружиною), дітьми, близькими; не підтримує взаємини з засудженими негативної спрямованості; не сприймає норми і традиції кримінального світу; позитивні і безконфліктні взаємини з друзями/знайомими (за наявності серед них раніше судимих - відмова від колишніх негативних відносин); в) наявність/відсутність деструктивних факторів, детермінованих вчинення злочину: вирішення питання про трудовому і побутовому влаштуванні після звільнення з колонії (позитивне/негативне/не вирішене);

г) показники повноцінності входження в соціум в умовах свободи: освіта на момент атестування: вища, середня спеціальна, середня, неповна середня; усвідомлене розуміння соціальної сутності покарання; добровільне і постійне дотримання санітарно-гігієнічних правил самообслуговування і прагнення до охайному зовнішньому вигляду; ставлення до праці і іншим видам робіт: працює/не працює (чому), норму виробітку виконує/не виконує (чому), правила техніки безпеки дотримується/не дотримується; соціально-правові очікування, що виражають віру в успішну реалізацію правомірних життєвих планів, й усвідомлена переконаність у неминучості покарання у разі вчинення протиправних діянь; наміри матеріально забезпечувати своє проживання; які має професійні і соціальні вміння, необхідні для правомірної поведінки, задоволення потреб та виконання соціальних ролей; д) релігійно-духовний рівень соціального розвитку становлення особистості.

Психолого-педагогічні критерії: загальні: а) відношення до скоєного злочину (повністю розкаявся), б) ставлення до покарання (справедливо призначене), в) визнання своєї провини; г) усвідомив необхідність відбути покарання; д) позитивне ставлення до проведеної виховної роботи; е) ставлення засудженого до самого себе (самооцінка); ж) позитивне і безконфліктне ставлення до співробітників ВК; з) позитивне і безконфліктне ставлення до засуджених в ВК, і) загальний рівень (ступінь) психолого-педагогічної готовності вести правослухняної спосіб життя в умовах свободи; к) наявність правомірних особистісних принципів і норм (правил) поведінки і задоволення потреб та інтересів.

При цьому, відповідну оцінку Закону України від 18 жовтня 2022 року N 2690-IX, який набрав чинності 06 листопада 2022 року та яким були внесені зміни до кримінального законодавства України, відповідно до яких була запроваджена система, яка передбачала скорочення строку довічного позбавлення волі було надано у своєму рішенні і Європейським судом з прав людини у рішенні «Медвідь проти України» від 10.10.2024 року.

У вказаному рішенні Європейський суд зазначив, що змінами, внесеними до кримінального законодавства, був запроваджений механізм, згідно з яким після відбуття п`ятнадцяти років початкового строку покарання особи, засуджені до довічного позбавлення волі, могли очікувати на заміну вироку на покарання у виді позбавлення волі на певний строк з подальшим його скороченням. Вимоги, яким повинні відповідати засуджені, щоб мати право на таке пом`якшення, а також порядок оцінки їхнього виправлення наведені уКримінально-виконавчому кодексі Україниі детальнішев підзаконнихактах,прийнятих Міністерствомюстиції.І хочазапроваджений механізмумовно-достроковогозвільнення не передбачає можливості безпосереднього звільнення від покарання у виді довічного позбавлення волі, окрім пом`якшення його у судовому порядку, такий підхід до можливості скорочення довічного позбавлення волі вже розглядався Європейським судом раніше та був визнаний задовільним.

Європейський суд вказав, що з відповідного законодавства випливає, що засуджений до довічного позбавлення волі може розраховувати на заміну покарання у виді довічного позбавлення волі додатковими п`ятнадцятьма - двадцятьма роками позбавлення волі вже після того, як такий засуджений відбуде п`ятнадцять років початкового строку покарання. Це вже дає засудженим надію, що у випадку дотримання ним сумлінної поведінки й демонстрації ознак ресоціалізації, його початкове покарання у виді довічного позбавлення волі буде на практиці замінено покаранням у виді позбавлення волі на строк тридцять років. До того ж, якщо засуджений залишатиметься на шляху виправлення, він може розраховувати на звільнення після відбуття ним двадцяти шести років і трьох місяців свого початкового покарання. Такі рішення ухвалюються трьома суддями за участю відповідного засудженого та його захисника. На думку Європейського суду, така система забезпечує засудженому до довічного позбавлення волі достатньо визначений порядок, який передбачає чіткі часові межі та вказує на спробу досягнення належного балансу між інтересами відповідної особи та суспільства, до якого вона прагне повернутися. Таким чином не можна сказати, що оскаржувана методика є заплутаною, вводить в оману або є недостатньо чіткою. Також, у контексті наведених міркувань і того факту, що деяким засудженим до довічного позбавлення волі вдалося домогтися заміни свого покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі на певний строк, не можна сказати, що система є неефективною в теорії чи на практиці.

З досліджених у судовому засіданні характеризуючих даних засудженого ОСОБА_5 за період з 2004 року по 2024 рік, колегією суддів встановлено, що за період перебування в колонії ОСОБА_5 характеризується переважно з позитивного боку, з 2019 року періодично працевлаштовувався в майстерні установи швачем І розряду, за характером-спокійний,у відношеннідо працівниківадміністрації -тактовний; бере участь у програмі диференційованого виховного впливу «Творчість», «Фізкультура і спорт», приймає активну участь у проведенні культурно-масових, фізкультурно-оздоровчих заходах серед засуджених, суспільному житті відділення. Має позитивні плани на майбутнє, активно їх впроваджує в житті. Порушень вимог пожежної безпеки і безпеки праці не допускає. До заходів, що сприяють становленню засуджених на життєву позицію, яка відповідає правовим нормам і вимогам суспільно-корисної діяльності відноситься позитивно. Підвищує свій освітній рівень за допомогою освітньої онлайн-платформи «Прометеус». Дотримується правил санітарії та гігієни, утримує у чистоті та порядку спальне місце та приліжкову тумбочку, завжди має охайний зовнішній вигляд. На профілактичних обліках в установі не перебуває. Вину за злочини, за які його засуджено визнає частково, не розкаюється у вчиненому, залишаються невідшкодованими суми за цивільними позовами, хоча засуджений має матеріальну можливість поступово здійснювати їх погашення, оскільки має власний дохід.

ОСОБА_5 починаючи з 2019 року має 3 заохочення у вигляді подяки за виконання покладених обов`язків та додержання правил поведінки, а також 1 заохочення у вигляді надання додаткового короткострокового або тривалого побачення за виконання покладених обов`язків та додержання правил поведінки. За час відбування покарання ОСОБА_5 стягнень не має.

Однак колегією судів відзначається, що активні позитивні зміни у особистості ОСОБА_5 розпочались виключно з часу набрання чинності Законом України від 18 жовтня 2022 року N 2690-IX, яким було внесено зміни до ст.ст. 81,82 КК України, а до цього часу засуджений займав нейтральну поведінкову позицію, не допускаючи порушення порядку відбування покарання, у той же час заохочень від адміністрації колонії до того часу майже не мав.

При цьому, суд також бере до уваги, що в характеристиках від 01.11.2005, від 14.02.2006 року, від 15.02.2008 року, від 26.01.2009 року, від 26.01.2009 року, від 15.02.2010 року, від 14.02.2011 року вказано, що ОСОБА_5 вину у скоєному визнає частково. Міру покарання, призначену судом, вважає надто суворою.

У річних характеристиках від 19.03.2005 року, від 14.02.2006 року, від 14.02.2011 року, 14.02.2012 року, від 14.02.2013 року, від 14.02.2014 року зазначено, що ОСОБА_16 на шлях виправлення не став.

В характеристиці від 01.08.2014 року вказано, що ОСОБА_5 за час відбування покарання сумлінною поведінкою довів, що стає на шлях виправлення та заслуговує на переведення з приміщення камерного типу, в якому тримаються дві особи, до багатомісного приміщення камерного типу вк максимального рівня безпеки, з наданням дозволу на участь у групових заходах освітнього, культурно-масового та фізкультурно-оздоровчого характеру в порядку, встановленому законодавством.

В річних характеристиках від 14.02.2015 року та від 14.12.2016 року також вказано, що своєю поведінкою засуджений ОСОБА_5 за час відбування покарання сумлінною поведінкою довів, що стає на шлях виправлення.

Згідно характеристики від 24.08.2019 року засуджений ОСОБА_5 своєю поведінкою і ставленням до праці, згідно ч.2 ст. 151-1 КВК України, заслуговує на переведення з багатомісних приміщень камерного типу виправної колонії максимального рівня безпеки до загальних жилих приміщень виправної колонії максимального рівня безпеки.

В характеристиках від 14.02.2012 року, 14.02.2013 року, від 14.02.2015 року, від 14.12.2016 року, від 06.12.2022 року, зазначено, що ОСОБА_5 вину у скоєному не визнає. Міру покарання, призначену судом, вважає надто суворою.

При цьому в судовому засіданні під час розгляду справи засуджений ОСОБА_5 особисто зазначив, що вину у скоєному визнає частково.

Слід зазначити, що здійснення мети покарання починається з моменту призначення вироком суду конкретної міри покарання. Саме призначення покарання завдає засудженому суттєвих моральних страждань, що є невід`ємними складовими механізму карального впливу. Воно надовго залишає слід у свідомості засудженого і водночас сприяє тому, щоб він усвідомив свою вину перед потерпілим і суспільством.

За період відбування покарання у ОСОБА_5 неодноразово змінювалася думка щодо визнання вини у скоєному, що не може свідчити про докорінну зміну зовнішніх і внутрішніх (психолого-педагогічних) характеристик засудженого у період відбування покарання, які виступають передумовами правомірних дій і поведінки, як показник готовності вести правослухняний спосіб життя в умовах свободи та позитивну градацію поведінки засудженого ОСОБА_5 в сторону виправлення, яка характеризується сталістю, послідовністю і логічністю.

Згідно характеристики від 12.09.2024 року зазначено, що ризик вчинення повторного кримінального правопорушення ОСОБА_5 та ризик ймовірної небезпеки для суспільства оцінюються як середній.

Судом також враховано характер вчинених діянь, за які ОСОБА_5 відбуває покарання - а саме, дії вчинені з особливою жорстокістю і спрямовані на позбавлення життя декількох осіб, у чому останній не розкаюється та не вважає себе винуватим.

Таким чином, під час розгляду подання про заміну засудженому ОСОБА_5 , покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі строком на п`ятнадцять років, не було встановлено обставин, які б об`єктивно вказували на те, що з урахуванням тяжкості вчинених останнім злочинів, їх характеру та фактичних обставин, а також особи самого засудженого та його характеристики, покарання у виді позбавлення волі строком на п`ятнадцять років, буде достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Отже, на думку колегії суддів, спільне подання начальника Державної установи «Роменська виправна колонія (№ 56)» ОСОБА_17 та голови спостережної комісії при Роменській районній державній адміністрації Сумської області ОСОБА_18 , про заміну засудженому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі строком на п`ятнадцять років, задоволенню не підлягає.

З огляду на викладене, керуючись, ст.ст.9,22,467,537,539 КПК України,ст. 82 КК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні спільного подання начальника Державної установи «Роменська виправна колонія ( № 56)» ОСОБА_9 та голови спостережної омісії при Роменській РДА Сумської області ОСОБА_10 , про заміну покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі строком на п`ятнадцять років засудженому ОСОБА_5 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду через Роменський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 7 днів з дня оголошення ухвали суду, засудженим - з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги ухвала набирає законної сили в день розгляду справи апеляційним судом, якщо таку не було скасовано.

Повний текст ували суду виготовлено та проголошено 10 квітня 2025 року о 08 год. 10 хв.

ГОЛОВУЮЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_19

СУДДІ ОСОБА_20

ОСОБА_21