Ухвала суду № 126511420, 09.04.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

09 квітня 2025 р.Справа №160/7970/25Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіБухтіярової М.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» адвоката Тюлькіної Оксани Олександрівни про забезпечення позову у справі №160/7970/25 за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправним та скасування наказу, -

ВСТАНОВИВ:

17.03.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, в якій позивач просить:

визнати протиправним та скасувати наказ Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці «Про утворення комісії з проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) від 11.03.2025 року №618/ПС у відношенні ОСОБА_1 , 1978 року народження.

Разом з позовною заявою до суду подано заяву про забезпечення позову.

Ухвалою суду від 19.03.2025 у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.

Ухвалою суду від 24.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/7970/25; розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Цією ухвалою суду витребувано у Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці усі докази, що стали підставою для прийняття наказу «Про утворення комісії з проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння)» від 11.03.2025 № 618/ПС, що оскаржується.

Копія ухвали надіслана сторонам.

07.04.2025 представником позивача адвокатом Тюлькіною Оксаною Олександрівною подана заяву про забезпечення позову, в якій просить:

1.Вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 11.03.2025 № 618/ПС «Про утворення комісії з розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння)» у ОСОБА_1 - до моменту набрання законної сили рішенням суду у справі.

2.Заборонити комісії з проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння), утвореній відповідно до наказу від 11.03 .2025р. № 618/ПС, проводити розслідування обставин і причин виникнення: хронічного професійного захворювання (отруєння) відповідно до Повідомлення за формою П-3 у ОСОБА_1 , 1978 року народження, що мешкає АДРЕСА_1 - до моменту набрання законної сили рішенням суду у справі.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявником зазначено, що 28.06.2023 на адресу позивача від ДУ «Український науково-дослідний інститут промислової медицини» (на теперішній час Відокремлений підрозділ «Науково-практичний медичний центр професійного здоров`я Національного університету охорони здоров`я України імені П.Л. Шупика») надійшло повідомлення від 21.06.2023 про хронічне професійне захворювання (отруєння) за формою П-3, відповідно до якого ОСОБА_1 встановлено діагнози з висновком (професійні захворювання). Частково не погодившись з вказаним повідомленням, ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» звернулось до Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області із позовом до Відокремленого підрозділу «Науково-практичний медичний центр професійного здоров`я Національного університету охорони здоров`я України імені П.Л. Шупика» про часткове скасування повідомлення за формою П-3, яким встановлений діагноз «Хронічне обструктивне захворювання легень першої-другої стадії (пиловий бронхіт першої-другої стадії, емфізема легень першої-другої стадії), група В. Легенева недостатність (ЛН) другого ступеня. Ухвалою Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13.11.2024 по справі № 212/11079/24 прийнято позовну заяву про часткове скасування повідомлення за формою П-3 до розгляду та відкрито провадження у справі. Позивач зазначає, що після отримання Повідомлення за формою П-3 у відповідності до пункту 105 Порядку № 337 територіальний орган Держпраці утворює комісію з проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання. 11.03.2025 начальником Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці прийнято оскаржуваний наказ № 618/ПС «Про утворення комісії з розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння)» у ОСОБА_1 . На переконання позивача, утворена комісія буде керуватися при розслідуванні професійного захворювання у ОСОБА_1 недостовірними даними, викладеними у повідомленні за формою П-3, яке станом на час розслідування оскаржується у судовому порядку в частині встановлення одного з діагнозів. Формування складу комісії та подальше складання нею за результатами розслідування Акту за формою П-4 призведе до незаконного призначення та отримання ОСОБА_1 страхових виплат, що матиме наслідком заподіяння збитків Державному бюджету. Отже, невжиття заходів забезпечення позову може унеможливити ефективний захист порушених прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Положенням частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) визначено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

З урахуванням приписів частини першої статті 154 КАС України суд вважає за можливе розглянути заяву про забезпечення позову в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Дослідивши подану представником позивача заяву про забезпечення позову, суд доходить висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно із частиною другою статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову (частина четверта статті 150 КАС України).

З огляду на приписи наведеної статті, небезпека заподіяння шкоди до вирішення справи по суті не є фактом, який підлягає встановленню, а є елементом аргументації або оціночною категорією.

Частиною першою статті 151 КАС України визначено, що позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (частина друга статті 151 КАС України).

При цьому, співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії (зупинення оскаржуваного рішення). Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналогічна правова позиція неодноразово виснувалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 21.11.2018 у справі №826/8556/17, від 25.04.2019 у справі №826/10936/18.

Виходячи з системного тлумачення зазначених положень, застосування заходів забезпечення позову можливе лише у випадку існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або якщо захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також наявність ознак, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень. При цьому, небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача має бути очевидною.

Відповідно до статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В силу статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову обов`язок щодо доведення та обґрунтування наявності очевидної протиправності, небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, обґрунтованості та невідворотності додаткових зусиль і витрат у майбутньому, покладається саме на особу, яка заявляє клопотання.

Суд зазначає, що позивач, повторно звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову у справі, зазначає аналогічні за змістом доводи, які вже були розглянуті судом в ухвалі від 19.03.2025 та їм надана правова оцінка.

Так, за змістом заяви про забезпечення позову підставою для звернення Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» до суду із цим позовом є протиправний, за твердженням позивача, наказ Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці «Про утворення комісії з проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння)» від 11.03.2025 № 618/ПС у відношенні ОСОБА_1 , 1978 року народження.

При цьому, вказуючи про протиправність наказу про утворення комісії від 11.03.2025 № 618/ПС, позивачем зазначено про очевидну протиправність Повідомлення за формою П-3, оскільки, на переконання позивача, у ньому міститься недостовірна інформація, використання якої комісією з розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання може призвести до нових помилкових висновків, до створення нових незаконних документів (зокрема, Акту за формою П-4), які матимуть юридичне значення та породжуватимуть права та обов`язки для нових суб`єктів, тому невжиття ж заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи навіть унеможливити ефективний захист порушених прав та інтересів заявника, забезпечення позову у справі є необхідним.

Водночас, обґрунтовуючи цю заяву про забезпечення позову, позивач повторно не зазначає конкретні обставини, що свідчать про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам та інтересам до ухвалення рішення в цій адміністративній справі або що захист цих прав та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову можливістю настання певних негативних наслідків, для виправлення яких буде необхідно докласти значних зусиль та витрат, позивачем їх не конкретизовано та не наведено мотивів, відповідно яким відмова у зупиненні дії оскаржуваного наказу може істотно ускладнити чи не унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача.

Окрім іншого, заява так і не містить будь-яких доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в цій адміністративній справі, дані про неможливість захисту прав, свобод та інтересів заявника без вжиття таких заходів.

Мотиви заяви про вжиття заходів забезпечення позову ґрунтується виключно на припущеннях позивача про можливе в майбутньому прийняття відповідачем певних заходів, що можуть порушити права та інтереси позивача або істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист та поновлення його порушених прав або інтересів.

Доводи ж позивача про непогодження з оскаржуваним наказом про створення комісії не вказують на очевидність ознак протиправності такого рішення відповідача, що є предметом судового оскарження, а судження заявника щодо цього мають оціночний, тобто суб`єктивний характер.

Наведеним обставинам може бути надана правова оцінка при розгляді справи по суті.

З огляду на викладене, у поданій заяві не доведено наявності хоча б однієї з вичерпного переліку підстав, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, для постановлення судом ухвали про забезпечення позову.

Зміст повторної заяви про забезпечення позову не дозволяє дійти переконливого висновку про існування обставин, які згідно з положень статті 150 КАС України є підставою для забезпечення позову, оскільки позивачем так і не надано жодних доказів, у розумінні статей 73, 76 Кодексу адміністративного судочинства України, на підтвердження існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам та інтересам до ухвалення судового рішення в адміністративній справі, а також, що відновлення прав без вжиття заходів забезпечення позову стане неможливим, суду надано не було.

За таких обставин, наведені доводи у межах поданої повторної заяви про забезпечення позову не є достатніми та обґрунтованими, у зв`язку із чим суд доходить висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 150, 151, 154, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви представника Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» адвоката Тюлькіної Оксани Олександрівни про забезпечення позову у справі №160/7970/25 за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправним та скасування наказу відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у порядку та у строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.М. Бухтіярова