Рішення № 126511271, 09.04.2025, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2025 року ЛуцькСправа № 140/14930/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Плахтій Н.Б.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної та ветеранської політики Луцької міської ради про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернулася позовом до Департаменту соціальної та ветеранської політики Луцької міської ради (далі Департамент, відповідач) про визнання протиправною відмову щодо не проведення нарахування та виплати одноразової компенсації як члену сім`ї померлого учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;

зобов`язання здійснити нарахування та виплату одноразової компенсації як члену сім`ї померлого учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі, встановленому законодавством на момент виплати.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначила, що є вдовою пенсіонера ОВС України ОСОБА_2 , учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (2-а категорія), інваліда 2-ої групи внаслідок війни та на даний час отримує пенсію по втраті годувальника, яка призначена відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі Закон №2262-ХІІ).

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м.Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) 18.11.2021, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Експертним висновком Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України №118 від 02.07.2024 встановлено, що захворювання, яке призвело до смерті ОСОБА_2 , пов`язане з виконанням службових обов`язків по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

В листопаді 2024 року позивач звернулась до відповідача із заявою та документами, в якій просила виплатити одноразову компенсацію як дружині учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, смерть якого пов`язана з роботами по такій ліквідації, відповідно до статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-ХІІ (далі Закон №796-ХІІ).

Однак, відповідач листом від 26.11.2024 відмовив у задоволенні заяви, оскільки виплата одноразової компенсації у зв`язку з втратою годувальника, смерть якого пов`язана з Чорнобильською катастрофою, виплачується дружині чи чоловікові за заявою, поданою заінтересованою особою протягом 6-ти місяців з дня смерті годувальника.

Позивач не погоджується із вказаною відмовою та вказує, що на момент смерті годувальника останній мав два статуси: інваліда війни та учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, і на той час був відсутній експертний висновок про те, що смерть чоловіка пов`язана з Чорнобильською катастрофою.

На думку позивача, саме остаточний висновок про причину смерті годувальника є підставою для виплати одноразової компенсації, передбаченої статтею 48 Закону №796-ХІІ.

З наведених підстав позивач просила задовольнити позов повністю.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 30.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.15).

Представник відповідача у відзиві на позов позовні вимоги не визнала та у їх задоволенні просила відмовити (а.с.17-20). В обґрунтування такої позиції вказала, що відповідно до вимог пункту 3 Порядку виплати одноразової компенсації за шкоду, заподіяну внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій, ядерних випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2016 №760 (далі Порядок №760), виплата одноразової компенсації здійснюється за заявою, форма якої затверджується Мінсоцполітики, поданою заінтересованою особою протягом шести місяців з дати встановлення інвалідності або смерті годувальника.

Оскільки чоловік позивачки помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тому остання повинна була звернутись з відповідною заявою до Департаменту до 15.05.2022. В той же час позивач звернулась лише у 2024 році, тобто після спливу майже трирічного терміну з дати смерті чоловіка.

З огляду на викладене, представник відповідача вважає, що в даному випадку відсутні правові підстави для виплати позивачу вищевказаної компенсації.

Інші заяви по суті справи від сторін не надходили.

Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Суд встановив, що позивач ОСОБА_1 з 08.05.2021 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Волинській області та з 02.12.2021 отримує пенсію в разі втрати годувальника по лінії Міністерства внутрішніх справ України відповідно до Закону №2262-ХІІ, що підтверджується матеріалами пенсійної справи позивача та довідкою пенсійного органу (а.с.10-11).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) 18.11.2021, чоловік позивачки ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.9).

За життя ОСОБА_2 встановлено другу групу інвалідності у зв`язку з травмою, отриманою при виконанні службових обов`язків, що слідує з довідки до акта огляду МСЕК серії ВЛН №0111235 від 17.01.2013 (а.с.8).

Крім того, відповідно до посвідчення серії НОМЕР_2 , виданого Волинською ОДА 29.12.1992, ОСОБА_2 був учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (категорія 2) (а.с.7).

Згідно з довідкою про причину смерті від 15.11.2021 причиною смерті ОСОБА_2 зазначено: ІХС: атероскларотичний кардіосклероз. Тромбоемболія легеневої артерії (а.с.9 зворот).

За експертним висновком Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України №111 від 26.10.2023 захворювання, що призвело до смерті ОСОБА_2 , загальне, з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС не пов`язане (а.с.12).

При цьому відповідно до експертного висновку Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України №118 від 02.07.2024 захворювання, що призвело до смерті ОСОБА_2 , пов`язане з виконанням службових обов`язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (а.с.12 зворот).

На звернення позивача щодо виплати одноразової компенсації у зв`язку з втратою годувальника Департамент листом від 26.11.2024 №11.2-9/13509/2024 повідомив про відсутність законних підстав для виплати вказаної компенсації у зв`язку з пропуском шестимісячного строку звернення з відповідною заявою (а.с.13).

Не погоджуючись з відмовою відповідача, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 1 Закону №796-ХІІ установлено, що цей Закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв`язання пов`язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв`язання пов`язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.

Розділом VІІІ Закону №796-ХІІ передбачено пенсії і компенсації особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4.

Зокрема, статтею 48 Закону №796-ХІІ встановлені компенсації за шкоду, заподіяну здоров`ю, особам, які стали особами з інвалідністю внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інших ядерних аварій, ядерних випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, сім`ям у зв`язку із втратою годувальника та щорічна допомога на оздоровлення.

Згідно з частиною першою означеної статті Закону №796-ХІІ одноразова компенсація виплачується, в тому числі, дружинам (чоловікам), якщо та (той) не одружилися вдруге, померлих громадян, смерть яких пов`язана з Чорнобильською катастрофою, участю у ліквідації наслідків інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, сім`ям, які втратили годувальника, та батькам померлого із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов`язана з Чорнобильською катастрофою, дітям з інвалідністю, інвалідність яких пов`язана з Чорнобильською катастрофою.

Відповідно до частини третьої статті 48 Закону №796-ХІІ компенсація та допомога, передбачені цією статтею, виплачуються в порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України.

Так, в силу вимог пункту 1 Порядку №760 цей Порядок регулює питання здійснення виплати передбачених статтею 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» одноразової компенсації за шкоду, заподіяну внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій, ядерних випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї (далі - одноразова компенсація), та щорічної допомоги на оздоровлення (далі - щорічна допомога) деяким категоріям громадян.

Згідно з пунктом 2 Порядку №760 одноразова компенсація та щорічна допомога виплачуються за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України на відповідний рік для соціального захисту громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, центрами з нарахування та здійснення соціальних виплат, структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних і районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - уповноважені органи) за місцем фактичного проживання (перебування) громадян.

Відповідно до пункту 3 цього Порядку виплата одноразової компенсації здійснюється за заявою, форма якої затверджується Мінсоцполітики, поданою заінтересованою особою протягом шести місяців з дати встановлення інвалідності або смерті годувальника.

Заяви з необхідними документами для виплати одноразової компенсації приймаються від громадян уповноваженими органами.

Водночас, як передбачає пункт 7 Порядку №760, одноразова компенсація у зв`язку з втратою годувальника, смерть якого пов`язана з Чорнобильською катастрофою, участю у ліквідації наслідків інших ядерних аварій, ядерних випробуваннях, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, виплачується дружині чи чоловікові в разі, коли вони не одружилися вдруге, сім`ї померлого годувальника з числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, в якій є непрацездатні особи, що були на утриманні померлого на момент його смерті.

Належність до непрацездатних осіб та членів сім`ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, визначається згідно із статтею 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Виплата одноразової компенсації здійснюється на підставі:

свідоцтва про смерть;

документа, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, складення ядерних зарядів та здійснення на них регламентних робіт, із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;

свідоцтва про шлюб;

експертного висновку міжвідомчої експертної комісії з установлення причинного зв`язку хвороби, інвалідності та смерті з дією іонізуючого випромінення та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, іншої ядерної аварії, участі в ядерному випробуванні, військовому навчанні із застосуванням ядерної зброї, складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт або військово-лікарської комісії, що діє в системі МВС, СБУ чи Міноборони.

Аналізуючи вищенаведені норми законодавчих актів, слід дійти висновку, що право на виплату одноразової компенсації у зв`язку з втратою годувальника, смерть якого пов`язана з Чорнобильською катастрофою, мають дружина чи чоловік в разі, коли вони не одружилися вдруге, та за умови надання відповідних підтверджуючих документів, в тому числі експертного висновку міжвідомчої експертної комісії з установлення причинного зв`язку смерті з дією шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 на момент смерті свого чоловіка отримувала пенсію за віком, отже за правилами статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» відноситься до непрацездатних членів сім`ї, які були на утриманні померлого годувальника.

Виданий Центральною міжвідомчою експертною комісією МОЗ та МНС України експертний висновок №118 від 02.07.2024 підтверджує, що захворювання, що призвело до смерті ОСОБА_2 , пов`язане з виконанням службових обов`язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

При цьому за життя годувальнику видане посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (категорія 2).

Отже, за встановлених обставин справи суд зазначає, що позивач відповідно до вимог статті 48 Закону №796-ХІІ має право на одноразову компенсацію у зв`язку з втратою годувальника, смерть якого пов`язана з Чорнобильською катастрофою, як дружина, яка не одружилася вдруге.

Суд враховує, що в шестимісячний період, визначений пунктом 3 Порядку №760, позивач не могла з об`єктивних причин звернутись до Департаменту із заявою щодо виплати одноразової компенсації, оскільки відповідний експертний висновок міжвідомчої експертної комісії про підтвердження причини смерті годувальника з наслідками аварії на ЧАЕС на той момент був відсутній.

Суд зазначає, що хоча Порядок №760 обмежує строк звернення заінтересованої особи із заявою про виплату одноразової компенсації шістьма місяцями з дня смерті годувальника, проте пропуск вказаного строку не може обмежувати право громадян, яким встановлені відповідні компенсації та пільги Законом №796-ХІІ, на їх отримання.

На переконання суду, відмова відповідача у виплаті одноразової компенсації у зв`язку з втратою годувальника, смерть якого пов`язана з Чорнобильською катастрофою, порушує соціальні права позивача.

Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку, що дії відповідача не відповідають критеріям правомірності, визначеним статтею 2 КАС України, які зобов`язують у правовій державі суб`єкт владних повноважень діяти, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Отже, з урахуванням встановлених обставин справи, наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про задоволення позову шляхом визнання протиправною відмову відповідача у виплаті ОСОБА_1 одноразової компенсації у зв`язку з втратою годувальника, смерть якого пов`язана з Чорнобильською катастрофою, та зобов`язання відповідача здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 , відповідно до статті 48 Закону №796-ХІІ, одноразової компенсації у зв`язку з втратою годувальника, смерть якого пов`язана з Чорнобильською катастрофою.

Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправною відмову Департаменту соціальної та ветеранської політики Луцької міської ради у виплаті ОСОБА_1 одноразової компенсації у зв`язку з втратою годувальника, смерть якого пов`язана з Чорнобильською катастрофою.

Зобов`язати Департамент соціальної та ветеранської політики Луцької міської ради здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 , відповідно до статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-ХІІ, одноразової компенсації у зв`язку з втратою годувальника, смерть якого пов`язана з Чорнобильською катастрофою.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 );

Відповідач: Департамент соціальної та ветеранської політики Луцької міської ради (43025, Волинська обл., м.Луцьк, просп.Волі, 4А, код ЄДРПОУ 03191963).

Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій