Ухвала суду № 126510281, 10.04.2025, Франківський районний суд м. Львова

Номер провадження2/465/545/25

Справа № 465/5492/15-ц

У Х В А Л А

судового засідання

"10" квітня 2025 р. м. Львів

Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючої судді Мигаль Г.П.,

при секретарі судового засідання Титикайлу І.Ю.,

розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду у м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ПП «МДФ» про стягнення безпідставно набутих коштів,

встановив:

В провадженні Франківського районного суду м. Львова перебуває вищевказана цивільна справа.

Провадження у справі відкрито ухвалою Франківського районного суду м. Львова (суддя Дзендзюра С.М.) від 14 вересня 2015 року.

На підставі Постанови Верховного суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 лютого 2018 року справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

20 березня 2018 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану цивільну справу передано судді Гулієвій М.І.

15 травня 2019 року на підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями та розпорядження керівника апарату Франківського районного суду м. Львова № 55/Р від 15 травня 2019 року вказану цивільну справу передано судді Мартинишин М.О.

25 вересня 2019 року на підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями та розпорядження керівника апарату Франківського районного суду м. Львова № 110/Р від 25 вересня 2019 року вказану цивільну справу передано судді Мигаль Г.П.

Ухвалою судді Франківського районного суду м. Львова Мигаль Г.П. від 28.12.2019 року цивільну справу прийнято до провадження судді.

Вищевказана цивільна справа перебуває в провадженні судді вже тривалий час, в судові засідання які призначались протягом всього періоду, а також 24.02.2025 та 10.04.2025 року позивач не з`явився, повідомлений належним чином про день і час розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності не подавав. Представник позивача неодноразово подавав клопотання про розгляд справи за його відсутності, проте відповідно до довіреності №ННІ 171648 від 18.07.2018 року його повноваження закінчились 18.07.2021 року. Ухвалою Франківського районного суду м.Львова від 16.06.2023 року явка позивача в судове засідання для дачі особистих пояснень визнана обов`язковою, враховуючи предмет спору та з метою повного та всебічного з`ясування всіх обставин справи.

Інші учасники в судове засідання не з`явились.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України судом не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, доходить до висновку, що вищевказаний позов підлягає залишенню без розгляду, виходячи з такого.

Тривалий час дана цивільна справа перебуває в провадженні Франківського районного суду м. Львова, позивач про день час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, проте жодного разу в судове засідання не з`явився, будь-яких заяв, клопотань про відкладення розгляду справи чи розгляд справи у його відсутності не надходило. Ухвалою Франківського районного суду м.Львова від 16.06.2023 року явка позивача в судове засідання визнана обов`язковою для дачі особистих пояснень.

Відповідно до частини 1статті 43 ЦПК Україниучасники справи мають право користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

Відповідно до ч. 1ст. 44 ЦПК Україниучасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Проте, ані позивач, ані його представник так і не з`явилися в судові засідання, призначені на 24.02.2025 та 10.04.2025 року.

Згідно з ч. 2ст. 223 ЦПК Українисуд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цьогоКодексусудове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість з`явлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.

Згідно з ч.1ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Частиною 5ст. 223 ЦПК Українивстановлено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Вказані положення також зазначені у п.3 ч. 1ст. 257 ЦПК України. Тобто, законом не вказано про врахування поважності причин повторної неявки позивача, зазначені зміни до законодавства внесені з метою недопущення зловживання особами, які беруть участь у справі, своїми процесуальними правами.

Таке положення закону пов`язане із дотриманням судом розумних строків розгляду справи, що є вимогоюст. 210 ЦПК Українита ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.

При цьому законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача, який повторно не з`явився в судове засідання (незалежно від причин неявки), так і відповідача, який у зв`язку з такою неявкою вимушений витрачати свої час та кошти. Так, для відповідача - це є залишення заяви без розгляду з правом на компенсацію витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 5ст. 142 ЦПК України), а для позивача - це право на повторне звернення до суду з тим самим позовом (ч. 2ст. 257 ЦПК України).

Отже, згідно із вимогами ЦПК Українисуд не повинен з`ясовувати причини повторної неявки належним чином повідомленого позивача в судове засідання і це не може бути підставою для скасування постановленої ним ухвали про залишення заяви без розгляду.

Згідно ч. 4 ст. 10 ЦПК України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод (далі - Конвенція), встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Ратифікуючи Конвенцію, Україна взяла на себе обов`язки гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.

Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики ЄСПЛ вбачається, що питання про порушення ст. 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом та потребою з боку держави регулювання доступу до суду.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

В даному випадку позивач повідомлявся про час та місце розгляду справи належним чином, про що свідчить скерована на його адресу проживання повістка, котра повернулась на адресу суду 17.02.2025 з відміткою "адресат вісутній за вказаною адресою", у судові засідання 24.02.2025 10.04.2025 року позивач повторно не з`явився, заяву про розгляд справи за його відсутності не подавав, а клопотання представника позивача про розгляд справи за його відсутності та відсутності позивача, подані поза межами повноважень представника, суд не бере до уваги, оскільки повноваження представника на представництво інтересів позивача відповідно до довіреності №ННІ 171648 від 18.07.2018 року закінчились 18.07.2021 року. Крім цього явка позивача в судове засідання для особистих пояснень визнана судом обов`язковою, враховуючи предмет спору. Отже обставини неявки у судові засідання позивача, якому було відомо про наявність цивільної справи за вищевказаним позовом в суді, призводять до затягування судового розгляду даної справи.

З огляду на те, що позивач повторно в судове засідання не з`явився, явка позивача в судове засідання визнана судом обов`язковою для особистих пояснень щодо заявлених позовних вимог з метою повного та всебічного з`ясування всіх обставин справи, нез`явлення позивача в судове засідання перешкоджає розгляду справи. суд доходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ПП «МДФ» про стягнення безпідставно набутих коштів, підлягає залишенню без розгляду.

Залишення позову без розгляду не позбавляє позивача повторно звернутися до суду в силу ч.2 ст. 257 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.10,43,44,131,128,210,223,257 ЦПК України, суд, -

постановив;

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ПП «МДФ» про стягнення безпідставно набутих коштів, - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Суддя Мигаль Г.П.