Рішення № 126509961, 10.04.2025, Сколівський районний суд Львівської області

ЄУНСС: 453/212/25

НП: 2/453/285/25

РІШЕННЯ

іменем України

10 квітня 2025 року місто Сколе

Сколівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого - судді Микитина В.Я.,

з участю секретаря судового засідання Корнути Т.Б.,

сторони у справі:

позивачка - ОСОБА_1 ;

відповідач - Сколівська міська рада Стрийського району Львівської області;

третя особа, який не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 ;

зміст позовних вимог - про визнання права власності на об`єкт нерухомого майна у порядку спадкування за заповітом;

розглянувши дану цивільну справу у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань приміщення суду, що по вул. Д. Галицького, 8, за правилами загального позовного провадження, за відсутності усіх учасників справи, -

в с т а н о в и в:

Стислий виклад позицій сторін та інших учасників справи.

Позивачка ОСОБА_1 06.02.2025 року через канцелярію подала у Сколівський районний суд Львівської області позовну заяву, в якій просить ухвалити рішення про визнання за нею у порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Крушельниця Стрийського району Львівської області, право власності на об`єкт нерухомого майна - домоволодіння у складі житлового будинку садибного типу (позначений у технічній документації літерою А-1) загальною площею 135,7 кв. м., з котрої житлова площа - 59,5 кв. м. та нежитлова площа - 76,2 кв. м., з цокольним поверхом «а», господарських будівель - сараю (позначений у технічній документації літерою Б), гаражу (позначений у технічній документації літерою В), та господарських споруд - воріт № 1, огорожі № 2, № 3, хвіртки № 4, вимощення № 5, колодязя № 6, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . Питання щодо стягнення на свою користь з відповідача Сколівської міської ради Стрийського району Львівської області судових витрат у справі, котрі полягають у справлянні судового збору у розмірі 8 944 грн. 41 коп., позивачка ОСОБА_1 не порушує.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ус. Крушельниця Стрийського району Львівської області у віці 63 років померла матір позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , яка за життя розпорядилася усіма своїми правами й обов`язками на випадок смерті, зокрема 20.08.2014 року у с. Крушельиця Сколівського (тепер - Стрийського) району Львівської області спадкодавиця ОСОБА_3 склала заповіт, котрий був посвідчений у встановленому порядку секретарем виконавчого комітету Крушельницької сільської ради Сколівського району Львівської області Дочумінською Л.Б., номер у реєстрі 119, й цей заповіт до дня смерті спадкодавиці ОСОБА_3 нею не змінювався та не скасовувався. За змістом вказаного заповіту, спадкодавиця ОСОБА_3 усе своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що їй буде належати на день смерті, і на що вона за законом матиме право, заповіла своїй дочці - позивачці ОСОБА_1 .. Після смерті спадкодавиці ОСОБА_3 відкрилася спадщина за вказаним заповітом, у тому числі й на належне їй право на спірне домоволодіння. Отож, позивачка ОСОБА_1 є єдиною спадкоємицею за вказаним заповітом усіх прав та обов`язків, котрі залишились після смерті спадкодавиці ОСОБА_3 , у тому числі й на спірне домоволодіння, при цьому вона прийняла спадщину та не відмовилася від неї, а інший спадкоємець, який би міг претендувати на обов`язкову частку у майні незалежно від змісту вказаного заповіту, - чоловік спадкодавиці ОСОБА_3 - третя особа у справі ОСОБА_4 , від такої частки у встановленому порядку відмовився на користь позивачки ОСОБА_1 .. Проте оформити відповідне право на спадщину за вказаним заповітом після смерті спадкодавиці ОСОБА_3 на спірне домоволодіння позивачка ОСОБА_1 не може у зв`язку із відсутністю правовстановлюючого документа на нього. З огляду на вказане, отримавши 19.12.2024 року відмову Сколівської державної нотаріальної контори Львівської області Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції у вчиненні нотаріальної дії, пов`язаної із видачею свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті спадкодавиці ОСОБА_3 на спірне домоволодіння, позивачка ОСОБА_1 змушена була звертатися за захистом своїх спадкових прав до суду із даним позовом.

Відповідач Сколівська міська рада Стрийського району Львівської області у запропоновані судом строки та порядку відзиву на позовну заяву ОСОБА_1 до неї, з участю третьої особи, який не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 , про визнання права власності на об`єкт нерухомого майна у порядку спадкування за заповітом, не подала, свою позицію у справі із обґрунтуванням її відповідними доказами суду не навела.

Третя особа, який не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 , у запропоновані судом строки та порядку 28.02.2025 року через канцелярію подав у Сколівський районний суд Львівської області письмові пояснення на позовну заяву ОСОБА_1 до Сколівської міської ради Стрийського району Львівської області, з його участю в якості третьої особи, який не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, про визнання права власності на об`єкт нерухомого майна у порядку спадкування за заповітом, що були зареєстровані в діловодстві за вх. № 1441, у котрих зазначив, що проти задоволення вказаних позовних вимог не заперечує, а викладених у такій позовній заяві обставин не оспорює.

Заяви та клопотання сторін та інших учасників справи.

Позивачка ОСОБА_1 28.02.2025 року через канцелярію подала у Сколівський районний суд Львівської області заяву, що була зареєстрована в діловодстві за вх. № 1440, у котрій просила проводити судовий розгляд цієї справи у цілому за її відсутності, та у котрій також висловила позицію на підтримання позовних вимог з тих підстав, котрі викладені у пред`явленому позові.

Третя особа, який не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 28.02.2025 року через канцелярію подав у Сколівський районний суд Львівської області письмові пояснення на позовну заяву ОСОБА_1 до Сколівської міської ради Стрийського району Львівської області, з його участю в якості третьої особи, який не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, про визнання права власності на об`єкт нерухомого майна у порядку спадкування за заповітом, що були зареєстровані в діловодстві за вх. № 1441, у котрих одночасно заявив клопотання про розгляд цієї справи у цілому за його відсутності.

Інших заяв та/чи клопотань від сторін та інших учасників цієї справи до Сколівського районного суду Львівської області не надходило.

Вчинені судом процесуальні дії у справі та постановлені ухвали.

Ухвалою судді Сколівського районного суду Львівської області Микитина В.Я. від 07.02.2025 року вищевказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено проводити за правилами загального позовного провадження. Визначено місце, дату та час підготовчого засідання у справі - зал судових засідань у приміщенні Сколівського районного суду Львівської області, що за адресою: вул. Д. Галицького, 8, м. Сколе, Стрийський район, Львівська область, 03.03.2025 року, 11:30 год.. Витребувано від Сколівської державної нотаріальної контори Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції належно засвідчену копію спадкової справи № 222/2024, заведеної 26.09.2024 року після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Крушельниця Стрийського району Львівської області.

Від Сколівської державної нотаріальної контори Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 20.02.2025 року на відповідну ухвалу у частині витребування доказів до Сколівського районного суду Львівської області надійшла належно засвідчена копія спадкової справи № 222/2024, заведеної 26.09.2024 року після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Крушельниця Стрийського району Львівської області, із супровідним листом, що був зареєстрований в діловодстві за вх. № 1248, з якоїне вбачається тієї обставини, що розгляд цієї справи та ухвалене у ній рішення у майбутньому може вплинути на права та/чи законні інтереси будь-яких інших осіб, окрім як тих, які приймають участь у справі.

Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області від 03.03.2025 року підготовче засідання у цій справі закрито, а справу призначено до розгляду по суті. Визначено місце, дату та час судового засідання щодо розгляду цієї справи по суті - зал судових засідань у приміщенні Сколівського районного суду Львівської області за адресою: вул. Д. Галицького, 8, м. Сколе, Стрийський район, Львівська область, 10.04.2025 року о 12:00 год.. Витребувано від КП ЛОР «Стрийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» належно засвідчену копію інвентаризаційної справи на об`єкт нерухомого майна - домоволодіння у складі житлового будинку садибного типу (позначений у технічній документації літерою А-1) загальною площею 135,7 кв. м., з котрої житлова площа - 59,5 кв. м. та нежитлова площа - 76,2 кв. м., з цокольним поверхом «а», господарських будівель - сараю (позначений у технічній документації літерою Б), гаражу (позначений у технічній документації літерою В), та господарських споруд - воріт № 1, огорожі № 2, № 3, хвіртки № 4, вимощення № 5, колодязя № 6, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Від КП ЛОР «Стрийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» 19.03.2025 року на відповідну ухвалу у частині витребування доказів до Сколівського районного суду Львівської області надійшла належно засвідчена копія інвентаризаційної справи № 409/722700051, заведеної на об`єкт нерухомого майна - домоволодіння у складі житлового будинку садибного типу (позначений у технічній документації літерою А-1) загальною площею 135,7 кв. м., з котрої житлова площа - 59,5 кв. м. та нежитлова площа - 76,2 кв. м., з цокольним поверхом «а», господарських будівель - сараю (позначений у технічній документації літерою Б), гаражу (позначений у технічній документації літерою В), та господарських споруд - воріт № 1, огорожі № 2, № 3, хвіртки № 4, вимощення № 5, колодязя № 6, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Сторони та інші учасники справи належно та завчасно повідомлялись судом про місце, дату та час судового засідання по їх справі щодо її розгляду по суті, про що у справі наявні відповідні письмові підтвердження, проте ніхто з них не з`явився та/чи не забезпечив явку уповноважених представників.

Відтак, судом було задоволено заяву позивачки ОСОБА_1 та клопотання третьої особи, який не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 про розгляд даної справи за їх відсутності, а також, виходячи з положень ч. 3 ст. 211, ч. 2 ст. 247 ЦПК України, та враховуючи неявку у судове засідання усіх учасників справи, суд вважав за доцільне та можливе здійснювати судовий розгляд даної справи за відсутності її учасників на підставі наявних у суду матеріалів та без фіксування судового засідання у цій справі технічними засобами.

Інші процесуальні дії у цій справі судом не вчинялись, а ухвали не постановлялись. Усі заяви та клопотання сторін та інших учасників цієї справи були вирішені судом у встановленому чинним ЦПК України порядку.

Розглянувши наявні у суду матеріали справи та давши їм належу оцінку, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Як закріплено у ч. 4 ст. 10 ЦПК України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка є невід`ємною частиною національного законодавства держави Україна, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

Принцип справедливості судового розгляду в окремих рішеннях Європейського Суду з прав людини трактується як належне відправлення правосуддя, право на доступ до правосуддя, рівність сторін, змагальний характер судового розгляду справи, обґрунтованість судового розгляду тощо.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За змістом ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників (ч. 1 ст. 82 ЦПК України).

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Своєю чергою, критерії належності, допустимості, достовірності та достатності доказі регламентовані статтями 77-80 ЦПК України.

Згідно частин 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 264 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Виходячи із наведених вище норм цивільного процесуального законодавства, суд, перевіряючи порушення прав позивачки ОСОБА_1 за пред`явленими позовними вимогами цивільного характеру, та причетність до порушення таких її прав відповідача Сколівської міської ради Стрийського району Львівської області, встановив наступне.

Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Судом під час розгляду даної справи встановлено, що позивачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є громадянкою України, що стверджується її паспортом громадянки України серії НОМЕР_1 , виданим Сколівським РВ ГУ МВС України у Львівській області 07.07.2005 року (копія міститься у справі, а. с. 6-7), а її зареєстрованим місцем проживання на території України з 06.12.200 року є АДРЕСА_1 . Зазначене задеклароване місце реєстрації позивачки ОСОБА_1 з 06.12.2000 року стверджується також Витягом з реєстру територіальної громади № 2024/011905584, сформованим 02.10.2024 року адміністратором ЦНАП Сколівської міської ради Стрийського району Львівської області (копія міститься у справі, а. с. 8).

Згідно свідоцтва про народження на бланку серії НОМЕР_2 , виданого Корчинською сільською радою Сколівського району Львівської області у відповідності до актового запису про народження від 25.10.1983 року за № 43 (копія міститься у справі, а. с. 10), з урахуванням свідоцтва про шлюб на бланку серії НОМЕР_3 , виданим Крушельницькою сільською радою Сколівського району Львівської області у відповідності до актового запису про шлюб від 14.05.2005 року за № 3 (копія міститься у справі, а. с. 11), батьками позивачки ОСОБА_5 є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , обоє за національністю - українці.

Судом також встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 63 років у с. Крушельниця Стрийського району Львівської області померла матір позивачки ОСОБА_1 а дружина третьої особи ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , що стверджується свідоцтвом про смерть на бланку серії НОМЕР_4 , виданим Сколівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у відповідності до актового запису про смерть від 09.05.2024 року за № 81 (копія міститься у справі, а. с. 9). Вказаний день смерті ОСОБА_3 є часом відкриття спадщини після її смерті.

За життя спадкодавиця ОСОБА_3 зробила розпорядження щодо належних їй прав й обов`язків на випадок своєї смерті, зокрема 20.08.2014 року у с. Крушельниця Сколівського (тепер - Стрийського) району Львівської області спадкодавиця ОСОБА_3 склала заповіт, котрий був посвідчений у встановленому порядку секретарем виконавчого комітету Крушельницької сільської ради Сколівського району Львівської області Дочумінською Л.Б., номер у реєстрі 119, й цей заповіт до дня смерті спадкодавиці ОСОБА_3 нею не змінювався та не скасовувався (копія міститься у справі, а. с. 12). За змістом вказаного заповіту, спадкодавиця ОСОБА_3 усе своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що їй буде належати на день смерті, і на що вона за законом матиме право, заповіла своїй дочці - позивачці ОСОБА_1 .

Судом встановлено й те, що позивачка ОСОБА_1 , яка бажає оформити спадщину після смерті спадкодавиці ОСОБА_3 , прийняла спадщину, так як упродовж шестимісячного строку з дня відкриття спадщини, а саме 26.09.2024 року, звернулася до Сколівської державної нотаріальної контори Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом(копія мітиться у справі, а. с. 16).

Як вбачається з витребуваної від Сколівської державної нотаріальної контори Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції спадкової справи № 222/2024, заведеної 26.09.2024 року після смерті спадкодавиці ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Крушельниця Стрийського району Львівської області (копія міститься у справі, а. с. 44-58), інший спадкоємець, який може претендувати на обов`язкову частку у майні незалежно від змісту заповіту, у визначені законом строки та порядку з відповідною заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом у Сколівську державну нотаріальну контору Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції не звертався, ба більше, він 26.09.2024 року подав у Сколівську державну нотаріальну контору Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції заяву про відмову від спадщини на користь позивачки ОСОБА_1 (копія міститься у справі, а. с. 54).

Відтак, саме позивачка ОСОБА_1 за вказаним заповітом вправі успадкувати усі права та обов`язки, які належали спадкодавиці ОСОБА_3 на момент відкриття спадщини після її смерті і не припинилися внаслідок її смерті, а також входили до складу спадщини.

Так, детально перевіряючи відповідні права та обов`язки, які належали спадкодавиці ОСОБА_3 на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок її смерті, а також входили до складу спадщини, зокрема прав на домоволодіння, котре розташоване по АДРЕСА_1 , та котре є предметом спору у межах пред`явлених позовних вимог, судом встановлено, що таке домоволодіння в цілому складається з житлового будинку садибного типу (позначений у технічній документації літерою А-1) загальною площею 135,7 кв. м., з котрої житлова площа - 59,5 кв. м. та нежитлова площа - 76,2 кв. м., з цокольним поверхом «а», господарських будівель - сараю (позначений у технічній документації літерою Б), гаражу (позначений у технічній документації літерою В), та господарських споруд - воріт № 1, огорожі № 2, № 3, хвіртки № 4, вимощення № 5, колодязя № 6, воно збудоване у 1991 році, не є об`єктом самочинного будівництва. Наведені вище обставини стверджуються технічним паспортом, виготовленим 11.11.2024 року суб`єктом господарювання - КП ЛОР «Стрийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» на замовлення позивачки ОСОБА_1 із Витягом з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації ЄДЕСуСБ (копії містяться у справі, а. с. 22-27, 28-38), а також Випискою з погосподарської книги № 1 с. Крушельниця за 2021-2025 роки, сформованим старостою с. Крушельниця Сколівської міської ради Стрийського району Львівської області 30.12.2024 року за вих. № 265 (копія міститься у справі, а. с. 13).

Як вбачається з витребуваних від КП ЛОР «Стрийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» матеріалів інвентаризаційної справи № 409/722700051 (копія міститься у справі, а. с. 71-106), у тому числі й з будівельного паспорта земельної ділянки, дозволу на право закладки фундаментів під індивідуальне будівництв та з плану земельної ділянки, затвердженого районним архітектором виконкому Сколівської районної Ради депутатів трудящих 20.06.1991 року (копії містяться у справі. а. с. 89-94), земельна ділянка під забудову спірного домоволодіння була надана саме спадкодавиці ОСОБА_3 на підставі рішення виконкому Сколівської районної Ради депутатів трудящих від 20.06.1991 року за № 201, й саме ОСОБА_3 значиться одноосібною забудовницею відповідної земельної ділянки. За життя спадкодавиця ОСОБА_3 також вжила заходів для присвоєння збудованому нею будинку адресного номера (копія міститься у справ, а. с. 93).

Як уже йшлося вище, позивачка ОСОБА_1 , яка прийняла спадщину у встановленому порядку після смерті спадкодавиці ОСОБА_3 , 26.09.2024 року зверталася до Сколівської державної нотаріальної контори Львівської області Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, однак 19.12.2024 року одержала відмову у вчиненні зазначеної нотаріальної дії за вих. № 890/01-16, через відсутність правовстановлюючих документів (копія міститься у справі, а. с. 17).

Релевантні норми та джерела права, котрі застосовує суд при ухваленні даного рішення, мотиви їх застосування.

Встановлені судом цивільні правовідносини щодо визнання права на об`єкти нерухомого мана у порядку їх спадкування регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України (надалі - ЦК України), іншими актами цивільного законодавства.

Так, за загальним правилом, наведеним у статтях 15, 16 ЦК України, кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (договорів). Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України особа може пред`явити позов про визнання за нею права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

В силу статей 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини, і не припинилися внаслідок його смерті.

За змістом частин 1, 2 ст. 1220, ч. 1 ст. 1221 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою. Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Відповідно до змісту статей 1233-1234 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 1268, частин 1, 2 ст. 1269 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом має право прийняти спадщину, або ж не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, тобто шести місяців, він не заявив про відмову від неї. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. Частина 1 ст. 1270 ЦК України встановлює строк для прийняття спадщини, який складає шість місяців і починається з часу відкриття спадщини.

Стаття 1297 ЦК України встановлює обов`язок спадкоємця, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу.

В силу статей 22-23 КпШС України (у редакції, що діяла на час проведення будівництва спірного домоволодіння у 1991 році), майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном. Подружжя користується рівними правами на майно і у тому разі, якщо один з них був зайнятий веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми або з інших поважних причин не мав самостійного заробітку. Майном, нажитим за час шлюбу, подружжя розпоряджається за спільною згодою. До роздільного майна подружжя, вказаний вище Кодекс відносив те майно, котре належало кожному з подружжя до одруження, а також одержане ним під час шлюбу у дар або у порядку спадкування, речі індивідуального користування (одяг, взуття тощо) (ст. 24 КпШС України).

Про належність майна, набутого подружжям за час шлюбу, до об`єктів права спільної сумісної власності, йдеться й у чинному СК України (статті 60, 61 СК України), котрий діяв на час відкриття спадщини (04.05.2024 року).

Узагальнена оцінка доводів та аргументів, наведених у справі, щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог за результатами розгляду цієї справи.

Узагальнюючи оцінку доводів та аргументів позивачки ОСОБА_1 , виходячи з відсутності у господарства, до котрого входить спірне домоволодіння, фактично статусу колгоспного двору, суд враховуючи також час побудови спірного домоволодіння, переконаний, що таке домоволодіння хоча й збудоване за час шлюбу третьої особи ОСОБА_2 з спадкодавицею ОСОБА_3 , проте не є спільно нажитим майном зазначеного подружжя та, як наслідок, об`єктом їх права спільної сумісної власності, оскільки будь-яких доказів цьому, окрім часу побудови у шлюбі, судом не здобуто, а сам третя особа ОСОБА_2 вважає таке домоволодіння об`єктом права особистої власності його нині покійної дружини ОСОБА_3 як безпосередньої забудовниці землі, що була свого часу надана їй для цієї мети.

Суд не має підстав стверджувати про протилежне, виходячи зокрема з тієї встановленої у судовому засіданні обставини, що земельна ділянка під забудову свого часу дійсно була надана саме спадкодавиці ОСОБА_3 , а причетність до такої забудови третьої особи ОСОБА_2 не доведена належними засобами доказування, та й, зрештою, сам третя особа ОСОБА_2 цього не підтверджує, як і не вказує, що має будь-яке суб`єктивне право щодо спірного домоволодіння (наприклад, право власності, право на частку в спільній власності, тощо), окрім як права щодо спадкування певної частки у такому майні.

Виходячи із встановлених судом обставин щодо віднесення спірного домоволодіння до об`єктів, які на час відкриття спадщини належали спадкодавиці ОСОБА_3 та не входили до майна, що віднесено до об`єктів права спільної сумісної власності, то право на таке спірне домоволодіння входить до складу спадщини у цілому. Тому, враховуючитакож й ту обставину, що незаконність набуття за життя спадкодавицею ОСОБА_3 права на спірне домоволодіння не встановлена судом і такий факт не оспорюється сторонами та іншими учасниками справи, то суд вважає, що право на спірне домоволодіння було набуте спадкодавицею ОСОБА_3 правомірно. При цьому, оскільки судом було також встановлено, що правовстановлюючі документи на спірне домоволодіння відсутні в силу того, що спадкодавиця ОСОБА_3 не зареєструвала за життя своє право на спірне домоволодіння, що, відповідно, унеможливлює здійснити спадкування позивачкою ОСОБА_1 прав та обов`язків на цей об`єкт нерухомого майна у нотаріуса, то у суду немає перешкод для можливості захисту зазначених порушених прав позивачки ОСОБА_1 як єдиної спадкоємиці за заповітом, яка прийняла спадщину після смерті спадкодавиці ОСОБА_3 та не відмовилася від такої спадщини, у спосіб визнання за нею відповідного права у порядку спадкування.

Відтак, позовні вимоги підлягають до задоволення. Зокрема, слід визнати за позивачкою ОСОБА_1 право власності на домоволодіння у складі житлового будинку садибного типу (позначений у технічній документації літерою А-1) загальною площею 135,7 кв. м., з котрої житлова площа - 59,5 кв. м. та нежитлова площа - 76,2 кв. м., з цокольним поверхом «а», господарських будівель - сараю (позначений у технічній документації літерою Б), гаражу (позначений у технічній документації літерою В), та господарських споруд - воріт № 1, огорожі № 2, № 3, хвіртки № 4, вимощення № 5, колодязя № 6, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , у порядку спадкування за заповітом після смерті спадкодавиці ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Крушельниця Стрийського району Львівської області.

Щодо розподілу судових витрат у справі.

Судові витрати у справі, котрі полягають у сплаті позивачкою ОСОБА_1 судового збору за пред`явлення позовної заяви до суду із вимогою майнового характеру у розмірі 8 944 грн. 41 коп. і підтверджуються квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки одного з відділень АТ КБ «ПриватБанк» від 09.01.2025 року за № 0.0.4117335490.1 (копія містяться у справі, а. с. 1), з урахуванням відповідної позиції цієї позивачки з вказаного приводу, яка не ставить питання про їх стягнення на свою користь з відповідача Сколівської міської ради Стрийського району Львівської області у випадку задоволення вимог ї позовної заяви, слід залишити за нею, відступивши таким чином від порядку розподілу судових витрат, визначеного у ст. 141 ЦПК України.

Доказів понесення учасниками справи інших судових витрат, пов`язаних з її розглядом, окрім як сплати позивачкою ОСОБА_1 судового збору за пред`явлення позовної заяви до суду із вимогою майнового характеру, матеріали цієї справи не містять.

Окремо належить наголосити, що відповідно до роз`яснень, котрі містяться у пункті 12 Постанови Пленуму Верховного суду України від 12.06.2009 року за № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», при пред`явленні позову та ухваленні рішення за вимогами про право спадкоємців на майно, судовий збір визначається судом, виходячи із загальної вартості майна, і витрати на його оплату покладаються на кожного спадкоємця пропорційно до виділеної йому частки.

Отож, наведені вище судові витрати у справі у вигляді сплаченого судового збору, з урахуванням роз`яснень Постанови Пленуму Верховного суду України від 12.06.2009 року за № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», й так належало б покласти на позивачку ОСОБА_1 , як спадкоємицю за заповітом спірного майна пропорційно до задоволених позовних вимог, тобто у повному обсязі.

Керуючись статтями 2, 4-5, 10, 12-13, 77-81, 89-90, 95, 133, 141, 209-211, 247, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Сколівської міської ради Стрийського району Львівської області, з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 , про визнання права власності на об`єкт нерухомого майна у порядку спадкування за заповітом, - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на домоволодіння у складі житлового будинку садибного типу (позначений у технічній документації літерою А-1) загальною площею 135,7 кв. м., з котрої житлова площа - 59,5 кв. м. та нежитлова площа - 76,2 кв. м., з цокольним поверхом «а», господарських будівель - сараю (позначений у технічній документації літерою Б), гаражу (позначений у технічній документації літерою В), та господарських споруд - воріт № 1, огорожі № 2, № 3, хвіртки № 4, вимощення № 5, колодязя № 6, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , - у порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Крушельниця Стрийського району Львівської області.

Строк і порядок набрання рішенням суду законної сили та його оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи.

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_5 ; зареєстроване місце проживання фізичної особи: АДРЕСА_2 ; адреса електронної пошти: відсутня; електронний кабінет: відсутній.

Відповідач: Сколівська міська рада Стрийського району Львівської області, код у ЄДРПОУ: 04056262; місцезнаходження юридичної особи: м-н. Незалежності, 1, м. Сколе, Стрийський район, Львівська область, 82600; адреса електронної пошти: smiskrada@ukr.net; електронний кабінет: наявний.

Третя особа, який не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_6 ; зареєстроване місце проживання фізичної особи: АДРЕСА_2 ; адреса електронної пошти: відсутня; електронний кабінет: відсутній.

Повне рішення суду складене: 10 квітня 2025 року.

Суддя Володимир МИКИТИН