Ухвала суду № 126507474, 24.01.2025, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/8595/20

1-в/569/87/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2025 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3

з участю представника центру пробації ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду подання Рівненського районного відділу №1 філії ДУ «Центр пробації» у Рівненській області про приведення судового рішення у відповідність до вимог закону відносно ОСОБА_5 ,-

ВСТАНОВИВ:

Провідний інспектор Рівненського районного відділу № 1 філії Державної установи «Центр пробації» у Рівненській області ОСОБА_4 звернулася до Рівненського міського суду Рівненської області з поданням, у якому просить вирішити питання про приведення вироку Рівненського міського суду Рівненської області від 18.07.2023 року щодо засудженого ОСОБА_5 у відповідність до Закону №3886-ІХ від 18.07.2024року «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» (даліЗакон № 3886-ІХ), в частині засудження за діяння, передбаченіст. 185 КК України, карність яких усунена.

В обґрунтування подання вказує, що 09.05.2023 року на виконання Рівненського районного відділу N? 1 філії Державної установи «Центр пробації» у Рівненській області надійшов вирок Рівненського міського суду Рівненської області від 21.03.2023 року відносно громадянина ОСОБА_5 , якого було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 15, частиною 2 статті 185, частиною 2 статті 185 Кримінального кодексу України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років та на підставі статті 75 Кримінального кодексу України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки.

09.08.2024 року набув чинностіЗакон № 3886-ІХ, відповідно до якого статтю 51 викладено в такій редакції: Дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, ? тягне за собою накладення штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до тридцяти годин, або адміністративний арешт на строк до п`яти діб.

Дія, передбачена частиною першою цієї статті, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, - тягне за собою накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк від п`яти до десяти діб. Повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частиною першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, - тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк від десяти до п`ятнадцяти діб.

Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені особою, яка три і більше разів протягом року піддавалася адміністративному стягненню за дрібне викрадення чужого майна, - тягнуть за собою накладення штрафу від шестисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк п`ятнадцять діб.

Отже, дрібною крадіжкою, вважається викрадення, шахрайство, привласнення чи розтрата чужого майна, вартість якого не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно із підпунктом169.1.1. пункту 169,1статті 169розділуIV Податкового кодексуУкраїниподаткова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.

У мотивувальній частині вироку зазначено, що засуджений скоїв крадіжку чужого майна :

- 02 травня 2020 року вартістю 590 грн. 00 коп.;

- 02 травня 2020 року вартістю 360 грн. 75 коп.;

- 07 червня 2020 року вартістю 1336 грн. 00 коп.;

- 26 червня 2020 року вартістю 384 грн., 94 коп.;

- 31.10.2020 року вартістю 1853 грн. 00 коп.

Згідно статті 7 Закону України "Про Державний бюджет на 2020 рік" прожитковий мінімум для працездатної особи на 1 січня 2020 року становить 2102 грн, тобто неоподатковуваний мінімум доходів громадян становить 1051 грн. на 2020 рік, а 2 неоподатковуваних мінімумів, зазначених в частині 2 статті 51 КУпАП, становить 2102 грн.

Тобто для кваліфікації правопорушення адміністративного чи кримінального (не розміру штрафу як покарання) неоподатковуваний мінімум складає 2102 грн. х 50% =1051 грн.

Отже, крадіжка майна вартістю до 2102 грн. виключно становить адміністративне правопорушення.

Згідно ч.ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Внесені законодавцем зміни про кримінальну відповідальність призвели до часткової декриміналізації діяння, і дія згаданогоЗакону №3886-ІХмає зворотну дію у часі, тому скасовує кримінальну відповідальність у разі заподіяння злочином меншої шкоди, ніж встановлено нормою закону.

У відповідності до ч. 2ст. 74 КК України, особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.

Отже, відповідно до вироку Рівненського міського суду Рівненської області від 21.03.2023 року, вартість викраденого обвинуваченим майна за окремими епізодами не перевищує вартість неоподаткованого мінімуму 2102 грн., що виключає (скасовує) кримінальну відповідальність заст. 185 КК України, а ОСОБА_5 підлягає звільненню від покарання призначеного судом за ч. 2 ст. 15, ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 185 КК України.

В судовому засіданні представник відділу пробації та прокурор подання підтримали та просили суд його задоволити, з підстав викладених у ньому.

Засуджений ОСОБА_6 в судове засідання не зявився. Про дату та час повідомлявся заздалегідь та належним чином. Причини неявки не повідомив.

Заслухавши думку прокурора, представника органу пробації дослідивши подання та додані матеріали, суд дійшов наступного висновку.

Вироком Рівненського міського суду Рівненської області від 21.03.2023 року, ОСОБА_5 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років та на підставістатті 75 КК Українизвільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки.

Згідно п. 13 ч. 1ст. 537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений частиною 2статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3статті 74КК України.

Згідно п. 2 ч. 2ст. 539 КПК України, клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті57, частини першої статті58, частини першої статті62КК України), 11, 13, 13-2 частини першої статті 537цього Кодексу.

09.08.2024 року набрав чинностіЗакон України № 3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів».

ЗгідноЗакону № 3886-ІХ,статті 51КУпАПбула викладена у новій редакції, внаслідок чого дрібним викраденням чужого майна вважається крадіжка, шахрайство, привласнення чи розтрата, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч. 6ст. 3 КК України, зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цьогоКодексута/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Згідно з п. 5 підрозділу 1 розділу ХХПерехідних положень Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1пункту 169.1статті 169 розділу IVцього Кодексу для відповідного року.

Відповідно до пп.169.1.1 пункту 169.1 ст.169 Податкового кодексу України, податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь якого платника податку.

Зі змісту вироку слідує, що кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст.185, ч. 2 ст.185КК України ОСОБА_7 вчинив 28.05.2021 року.

Згідностатті 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2020 рік»прожитковий мінімум для працездатної особи з 1 січня становить 2102 гривень.

Згідно ч. 3ст. 3 КК України, кримінальна протиправність діяння, а також його караність та інші кримінально-правові наслідки визначаються тільки цим Кодексом.

У відповідності до ч. 2ст. 4 КК України, кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

Відповідно до ч. 1ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Вказане положення узгоджується із вимогамист. 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Таким чином, на даний час кримінальна відповідальність за таємне викрадення чужого майна (крадіжка) настає виключно у випадку, якщо вартість такого майна становить більше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян встановленого на дату скоєння відповідного правопорушення.

Частиною 2ст. 74 КК України, передбачено, що особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.

Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_5 за вироком Рівненського міського суду Рівненської області від 21.03.2023 року завдав майнової шкоди на суму меншу двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян станом на 1 січня звітного року, у якому була скоєна крадіжка (2020 рік), тобто вчинені останнім діяння відповідно до вимогЗакону №3886-ІХне є кримінально-караними на теперішній час, суд приходить до переконання про необхідність звільнення засудженого ОСОБА_5 від призначеного покарання на підставі ч. 2ст. 74 КК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4,5, ч. 4 ст.74 КК України, ст.ст.537,539 КПК України,Законом України № 3886-ІХ від 18.07.2024 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», суд, -

УХВАЛИВ:

Подання провідного інспектора Рівненського районного відділу № 1 філії Державної установи «Центр пробації» у Рівненській області ОСОБА_4 про приведення судового рішення відносно засудженого ОСОБА_5 у відповідність до вимог закону - задоволити.

На підставі ч. 2ст. 74 КК Українизвільнити засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Рівне, громадянина України, українця, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого: АДРЕСА_1 , від покарання призначеного вироком Рівненського міського суду Рівненської області від 21.03. 2023 року за ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 185 КК України у виді 5 років позбавлення волі та на підставіст. 75 КК України, звільненого від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 3 роки у зв`язку із усуненням караності вчинених діянь, відповідно до положеньЗакону № 3886-ІХ від 18.07.2024 року «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів».

Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд Рівненської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя Рівненського міського суду ОСОБА_1