Постанова № 126506292, 09.04.2025, Рокитнянський районний суд Київської області

Справа № 375/2247/24

Провадження № 3/375/85/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2025 року селище Рокитне

Cуддя Рокитнянського районного суду Київської області Смик М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи, що надійшли від Управління патрульної поліції у Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає на АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

7 грудня 2024 року о 13 годині 24 хвилини на вул. Червона Січ, 130 у селищі Рокитне Білоцерківського району Київської області водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом, а саме електровелосипедом Monako Monster, без номерного знаку, в стані наркотичного сп`яніння. Огляд водія ОСОБА_1 проводився у встановленому законом порядку, в медичному закладі у лікаря нарколога у Рокитнянській багатопрофільній лікарні, за наслідками проведеного огляду встановлено наявність стану у водія наркотичного сп`яніння.

Своїми діями ОСОБА_1 порушивпункт 2.9 «а» Правил дорожнього рухуУкраїни, за що передбачена відповідальність за частиною1статті 130 КУпАП.

Відповідно достатті 245 КУпАПзавданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 280 КУпАПпередбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1статті 130 КУпАПпередбачено, що керування транспортними засобами особамив стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції,-тягнуть засобою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Упункті 2.9 «а» Правил дорожнього рухуУкраїни зазначено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Подія та склад адміністративного правопорушення та наявність вини у діях ОСОБА_1 підтверджується поданими уповноваженим органом матеріалами, де міститься:

-протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 190861 від 7 грудня 2024 року, складений відносно ОСОБА_1 за порушення частини 1 статті 130КУпАП, який за формою та змістом відповідає вимогамстатті 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженоїнаказом Міністерства внутрішніх справ України від 7 листопада 2015 року № 1395(даліІнструкція № 1395, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженоїнаказом Міністерства внутрішніх справ України від 6 листопада 2015року №1376;

- постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕПР1 № 190861 від 7 грудня 2024;

- копія протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 190875 від7грудня 2024 року ;

- акт огляду на стан наркотичного сп`яніння з використанням спеціальни технічних засобів від 7 грудня 2024 року;

- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції відносно ОСОБА_1 від 7 грудня 2024 року;

- висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 197 від 7 грудня 2024 року;

- розписка ОСОБА_1 від 7 грудня 2024 року, відповідно до якої останнього відсторонено від керування ;

- рапорт поліцейського взводу № 1 роти № 1 батальйону № 2 полку патрульної поліції в місті Біла Церква та Білоцерківському районі Управління патрульної поліції у Київській області від 7 грудня 2024 року;

- відеозаписи з нагрудної камери поліцейських (вміщений на лазерний компакт-диск), де зафіксовано подію, у зв`язку з якою відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за частиною 1статті 130 КУпАП, момент проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння ОСОБА_1 , що були переглянуті і досліджені судом (суддею) під час розгляду справи на робочому комп`ютері.

Наявними матеріалами підтверджується, що при складанні протоколу особу ОСОБА_1 встановлено на підставі паспорта громадянина України та його особистих пояснень, йому роз`яснено його права та обов`язки, передбачені статтями 55, 56, 59, 63 Конституції України, статтею 268 КУпАП, повідомлено про те, що розгляд справи про притягнення до адміністративної відповідальності відбудеться у Рокитнянському районному суді Київської області. Протокол ОСОБА_1 підписав без будь-яких заперечень.

У судове засідання ОСОБА_1 не прибув, про причини своєї неявки суду не сповістив, хоча викликався до суду повісткою, яка була вручена особисто ОСОБА_1 26березня 2025 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яка міститься в матеріалах справи.

Заперечень по суті справи, заяв, пояснень, клопотань, документів на підтвердження поважності неявки до суду від ОСОБА_1 не надходило, вимог про розгляд справи за особистою участі, вимог про відкладення розгляду справи ОСОБА_1 суду не пред`являв.

Згідно з статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди України застосовують при розгляду справ Конвенцію про захист прав і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово вказував на те, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Також наголошувалося на тому, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав в основоположних свобод обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору (п. 71 рішення у справі Смірнов проти України заява № 3655/02, п. 41 Пономарьов проти України заява № 3236/03).

Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції.

Як вказувалося вище, наявними матеріалами підтверджується, що при складанні протоколу серії ЕПР1 № 190861 від 7 грудня 2024 року ОСОБА_1 було повідомлено про те, що розгляд справи щодо притягнення його до адміністративної відповідальності відбудеться у Рокитнянському районному суді Київської області за викликом.

Тобто, ОСОБА_1 , не був позбавлений можливості належним чином скористатися своїми процесуальними правами (поцікавитися про стан розгляду справи, адже з моменту складання протоколу до дати вирішення справи по суті пройшов доволі тривалий проміжок часу) та реалізувати обов`язки (з`явитися до суду для подачі пояснень, доказів, клопотань, заяв, заперечень тощо).

Як вказувалося вище заяв, пояснень, клопотань від нього не надходило.

Виходячи з положень статті 268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 цього Кодексу при розгляді справи про адміністративне правопорушення не є обов`язковою.

За наведених обставин та обґрунтувань розгляд справи відбувся за відсутності особи, відносно якої розглядається справа про адміністративне правопорушення.

Установлення події та складу адміністративного правопорушення відбулося відповідно до приписівстатті 266 КУпАПта вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільнимнаказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 9 листопада 2015 року.

У постанові Верховного Суду від 15 березня 2023 року у справі № 127/5920/22 указано, що використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сегвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки в розумінністатті 1187 ЦК України, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна; для кваліфікації діяльності, пов`язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини (зокрема, mutatis mutandis рішення у справі Озтюрк проти Германії 21.02.1984, пункт 53), справи про адміністративні правопорушення, для цілей статті 6 ЄКПЛ належать до справ із обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення. Відтак, на дану категорію справ поширюються гарантії статті 6 ЄКПЛ.

Конституційний Суд України у пункті 3.4 Рішення від 11.10.2011 № 10-рп/2011 зазначає, що з аналізу положень міжнародних актів, наведених у цьому Рішенні, не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям «правопорушення». У пункті 3.6 цього рішення Конституційний Суд України вказує, що відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним. У цьому ж Рішенні Конституційний Суд України поширює певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Диспозиціястатті 130 КУпАПокрім іншого, передбачає відповідальність за керування водіями транспортних засобів в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння та їх відмову від проходження у встановленому законом порядку огляду на виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Згідно з усталеною практикою, при розгляді адміністративних справ зазначених категорій і, зокремастатті 130 КУпАП, суди мають враховувати положення правових норм, у яких визначено поняття «транспортні засоби», зокремап.1.10 Правил дорожнього руху, затвердженихпостановою КМ України від 10.10.2001 №1306,Закон України «Про автомобільний транспорт»з останніми змінами,Закон України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів»тощо.

Пунктом 1.10. ПДРУкраїни передбачено, що транспортним засобом є пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів. Механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.

Однак, при цьому, нормастатті 130 КУпАПне розділяє транспортні засоби на механічні, немеханічні, електричні чи будь-які інші.

Відповідно доЗакону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів», електричний колісний транспортний засіб - дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.

Отже, фактично зміна полягає у тому, що електроскутери, електросамокати, гіроскутери та інша подібна техніка офіційно визнаються транспортними засобами. Їх фактично поділили на дві категорії, а саме:

- легкий персональний електричний транспортний засіб це колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) із потужністю у діапазоні до 1000 Вт, системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, з одним, двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість у діапазоні до 25 кілометрів на годину;

- низькошвидкісний легкий електричний транспортний засіб це колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома), системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, із двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість, що є меншою або дорівнює 50 кілометрів на годину та більшою за 10 кілометрів на годину, та споряджену масу не більше ніж 600 кілограмів.

Такі зміни були також викладені і вЗаконі України «Про автомобільний транспорт».

Відповідно до частин 1, 2, 5статті 14 Закону України «Про дорожній рух», учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, особи, які рухаються в кріслах колісних, велосипедисти, погоничі тварин. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цьогоЗакону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.

Підпунктом б) частини 2статті 16 Закону України «Про дорожній рух»визначено, що водій зобов`язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.

Окрім того слід звернути увагу, щопунктом 1.10 ПДРУкраїни визначено, що узбіччявиділений конструктивно або суцільною лінією дорожньої розмітки елемент автомобільної дороги, який прилягає безпосередньо до зовнішнього краю проїзної частини, розташований з нею на одному рівні та не призначений для руху транспортних засобів, крім випадків, передбачених цими Правилами.

Згідно з «Порядком перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану», затвердженимпостановою КМУ від 29.12.2021 № 1456, уповноважена особа має право зупиняти транспортні засоби та вимагати пред`явлення нею документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, а також документів, що підтверджують відповідне право особи (посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію ТЗ), якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення.

Все вищевказане узгоджується з приписами статей32,35 ЗУ «Про національну поліцію», тому зупинення поліцейськими електросамоката під керуванням ОСОБА_1 перевірка його документів є законними і обґрунтованими.

Відповідно достатті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Зокрема, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, яке з урахуванням положень статей8,9 Конституції України, а такожстатті 17Закону України«Про виконаннярішень тазастосування практикиЄвропейського судуз правлюдини»є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Європейського суду з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, у справам «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 8 лютого 2001року, «Леванте проти Латвії» від 7 листопада 2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

У рішенні від 21 липня 2011 року у справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1статті 130 КУпАПдоведена повністю та підтверджується зібраними у справі доказами.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 є винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1статті 130 КУпАП, тому на ОСОБА_1 необхідно накласти адміністративне стягнення у межах санкції частини 1статті 130 КУпАПу вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність за статтями34,35 КУпАПсудом не встановлено.

Згідно з вимогамистатті 40-1 КУпАПсудовий збір у провадженні у справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

У відповідності до вимог пункту 5 частини 2статті 4 Закону України «Про судовий збір»з ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір, в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що становить 605,60 грн.

Керуючись статтями 23, 33-35, 40-1, 130, 268, 276, 277, 279, 280, 283, 285, 294 КУпАП, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1статті 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень у дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

- Реквізити для сплати штрафу - (Рахунок отримувача: UA488999980313030149000010001; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989; код класифікації доходів бюджету: 21081300).

Стягнути з ОСОБА_1 у дохід держави судовий збір у сумі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.

- Реквізити для сплати судового збору (рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Частиною 1статті 307 КУпАПпередбачено, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до частини 1статті 308 КУпАПу разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першоюстатті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги через Рокитнянський районний суд Київської області до Київського апеляційного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці.

Суддя М.М. Смик