Ухвала суду № 126504516, 03.04.2025, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/5705/16-ц

Провадження № 4-с/487/9/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.04.2025 року Заводський районний суд м. Миколаєва в складі головуючого судді Гаврасієнко В.О., за участю секретаря судового засідання Радченко К.В., заявника ОСОБА_1 , державного виконавця Волкомор А.В., стягувача ОСОБА_2 розглянувши в судовому засіданні в залі суду м. Миколаєва скаргу ОСОБА_1 на рішення державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Волкомор А.В.,

ВСТАНОВИВ:

27.02.2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на рішення державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Волкомор А.В., в якій просив 1) визнати неправомірним рішення державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби м. Миколаїв Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Волкомор А.В. про повернення автогаражному кооперативу «Парма» металевого гаражного боксу № НОМЕР_1 , розташованого на території автогаражного кооперативу «Парма» за адресою м. Миколаїв, вул. Індустріальна, 10 та признання на 06.03.2025 виконання дій щодо повернення гаражу; 2) зупинити виконавче провадження до закінчення розгляду скарги, оскільки у разі передачі майна воно може бути знищене або відчужене третім особам, що ускладнить або унеможливить його поворот виконання; 3) постановити окрему ухвалу щодо недодержання державним виконавцем Волкомор А.В. висновків Верховного суду.

Свої вимоги ОСОБА_1 мотивував тим, що 21.02.2025 ним отримано повідомлення ДВС від 17.05.2025 року, згідно якого його повідомлено, що 06.03.2025 о 11.00 год. державним виконавцем будуть проводитися дії, передбачені ч.3 ст.63 Закону України «Про виконавче провадження» щодо повернення автогаражного кооперативу «Парма» металевого гаражного боксу № НОМЕР_1 , розташованого на території автогаражного кооперативу «Парма» за адресою м. Миколаїв, вул. Індустріальна, 10. Вважає дії щодо повернення автогаражного кооперативу «Парма» металевого гаражного боксу №90 неправомірним, з тих підстав, що виконавчий лист не відповідає вимогам ст.4 Закону України «Про виконавче провадження» і підлягає поверненню стягувачу, оскільки резолютивна частина рішення від 31.10.2019 року передбачає такий захід примусового виконання рішення як витребування металевого гаражу № НОМЕР_1 з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 . Таким чином ДВС виконує рішення суду в порушення зазначених норм закону. Вказує, що рішенням Верховного суду визначено, що рішення про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння підлягає примусовому виконанню в порядку, передбаченому ст. 60 Закону України №1404-VIII, проте виконавча служба в порушення правових висновків Верховного суду розпочала і має намір вчинити дії в порядку передбаченому не ст.60, а ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження». Також зазначає, що очевидним є те, що у боржника відсутній предмет, а саме гараж № НОМЕР_1 , придбаний АГК по договору від 22.08.1993 року, саме який суд зобов`язав боржника повернути. Проте, не дивлячись на цей факт, ДВС замість повернення виконавчого листа вчиняє дії щодо передачі АГК майна, не вказаного в рішенні суду. Крім того, вказує, що державним виконавцем перебравши на себе повноваження суду, змінив спосіб і порядок виконання рішення і вирішив 06.02.2024 року вчинити передачу металевого гаражу без участі боржника. На підставі викладеного просив скаргу задовольнити.

Ухвалою суду від 17.03.2025 року зазначену вище скаргу прийнято до розгляду, призначено до розгляду в судовому засіданні, у задоволенні заяви про зупинення виконавчого провадження відмовлено.

Заявник ОСОБА_1 в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав, просив скаргу задовольнити з підстав зазначених у скарзі.

Державний виконавець Волкомор А.В. в судовому засіданні просила відмовити у задоволенні скарги, посилаючись на те, що було прийнято рішення про здійсненні дій щодо повернення АГК «Парма» гаражного боксу № НОМЕР_1 , про що ОСОБА_1 було надіслано повідомлення. В процесі виконання ОСОБА_1 було роз`яснені його права, підстави для повернення виконавчого документу відсутні. 06.03.2025 року гараж № НОМЕР_1 повернутий АГК «Парма» в присутності ОСОБА_1 . При цьому всі учасники підтвердили, що тільки один металевий бокс в АГК «Парма» під номером № НОМЕР_1 . Крім того 06.03.2025 року вона запитувала у ОСОБА_1 чи це гараж № НОМЕР_1 і він підтвердив цей факт.

Представник стягувача ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що 06.03.2025 року державний виконавець передала АГК «Парма» гараж №90 в присутності ОСОБА_1 , голови АГК «Парма» та свідків, які вказали на цей гараж, просив відмовити у задоволенні скарги.

Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали скарги, суд прийшов до наступного.

На підставіст. 447 ЦПК Українисторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цьогоКодексу, порушено їхні права чи свободи.

Судом встановлено, що в провадженні Заводського відділу державної виконавчої служби м. Миколаїв Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) перебуває виконавче провадження ВП 64138667 з виконання виконавчого листа №487/5705/16-ц виданого 13.05.2020 Заводським районним судом м. Миколаєва про зобов`язання ОСОБА_1 повернути автогаражному кооперативу «Парма» металевий гаражний бокс № НОМЕР_1 розташований на території автогаражного кооперативу «Парма» за адресою: м. Миколаїв, вул. Індустріальна, 10.

15.01.2021 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №64138667. Згідно п. 2 постанови про відкриття виконавчого провадження №64138667 від 15.01.2021 боржнику необхідно виконати рішення суду протягом десяти робочих днів, а саме в строк до 25.01.2021 року включно.

Згідно Трекінгу відстеження поштових відправлень №5402907328022 постанова про відкриття виконавчого провадження разом з вимогою державного виконавця про виконання рішення суду отримано ОСОБА_1 19.01.2021.

25.01.2021 до відділу надійшла заява боржника ОСОБА_1 про повернення виконавчого документа, у зв`язку з тим, що у боржника відсутнє визначене виконавчим документом майно.

09.02.2021 ОСОБА_1 надано роз`яснення стосовно заяви про повернення виконавчого документа, у зв`язку з тим, що у боржника відсутнє визначене виконавчим документом майно.

26.01.2021 до відділу надійшла заява представника АГК «Парма», якою повідомлено що рішення суду станом на 26.01.2021 боржником не виконано.

26.01.2021 державним виконавцем складено акт, що станом на 26.01.2021 інформації про виконання рішення суду від сторін виконавчого провадження до відділу не надходило.

Відповідно до ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

26.01.2021 державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу ВП №64138667 на боржника ОСОБА_1 у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 1700,00грн. Відповідно п. 2 постанови про накладення штрафу ВП №64138667 від 26.01.2021, боржника ОСОБА_1 зобов`язано повторно виконати рішення суду протягом десяти робочих днів, а саме в строк до 04.02.2021 включно, та попереджено про кримінальну відповідальність за невиконання рішення суду. Вказану постанову вручено 30.01.2021 ОСОБА_1 про що свідчить Трекінг відстеження поштових відправлень №5402907361984.

05.02.2021 винесено постанову про виправлення помилки у процесуальному документі, оскільки під час винесення постанови про накладення штрафу державним виконавцем невірно зазначено дату до якої необхідно боржнику повторно виконати рішення суду. Таким чином, боржника зобов`язано виконати рішення у строк до 08.02.2021 включно. Вказану постанову вручено 09.02.2021 ОСОБА_1 про що свідчить Трекінг відстеження поштових відправлень №5402907402540.

09.02.2021, керуючись ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем винесено постанову про відкладення проведення виконавчих дій до 22.02.2021 включно, у зв`язку з тим що 05.02.2021 до відділу надійшла заява боржника ОСОБА_1 про відкладення проведення виконавчих дій, так як останнім подано до Заводського районного суду м. Миколаєва заяву про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню та клопотання про зупинення вчинення виконавчих дій. Вказану постанову вручено 12.02.2021 ОСОБА_1 про що свідчить Трекінг відстеження поштових відправлень №5402907394742. Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва по справі № 487/5705/16-ц від 09.03.2021 ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

23.02.2021 державним виконавцем встановлено, що станом на 23.02.2021 жодної інформації про виконання рішення суду від сторін виконавчого провадження до відділу не надходило, про що державним виконавцем складено відповідний акт.

Відповідно до ч. 2 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

23.02.2021 державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу ВП №64138667 на боржника ОСОБА_1 у подвійному розмірі, а саме 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400,00грн. Вказану постанову вручено 25.02.2021 ОСОБА_1 про що свідчить Трекінг відстеження поштових відправлень №54029074025079.

05.03.2021, ОСОБА_1 звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом про визнати протиправними дії заступника начальника Заводського відділу державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Волкомор Анни Володимирівни при винесенні постанови про повторне накладення штрафу від 23.02.2021 року ВП № 64138667 у розмірі 3400,0 грн.; визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника Заводського відділу державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Волкомор Анни Володимирівни про накладення штрафу від 23.02.2021 року ВП № 64138667 у розмірі 3400,0 грн.; визнання протиправною та скасування постанови заступника начальника Заводського відділу державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Волкомор Анни Володимирівни про арешт коштів боржника від 23.02.2021 року.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 03.06.2021 по справі № 487/852/21 ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні позову про визнання протиправними дій заступника начальника відділу при винесені постанов про накладення штрафів та про визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафів від 26.01.2021 та 23.02.2021. На вказане рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 03.06.2021 ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, за результатами розгляду якої 13.10.2021 П`ятим апеляційним адміністративним судом винесено постанову по справі № 487/852/21, якою апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 03.06.2021 залишено без змін.

11.06.2021 до відділу надійшла заява боржника ОСОБА_1 про повернення виконавчого документа, у зв`язку з тим, що у боржника відсутнє визначене виконавчим документом майно.

06.07.2021 за результатами розгляду вищевказаної заяви ОСОБА_1 заступником начальника відділу Волкомор А.В. надано відповідь та роз`яснено, що повернення виконавчого документу стягувачу з підстав зазначених у заяві унеможливлюється, оскільки викладені обставини, згідно рішення суду від 31.10.2019, дослідженні Заводським районним судом м. Миколаєва, на виконання якого і видано виконавчий лист.

22.06.2021 до відділу надійшла заява ОСОБА_1 про роз`яснення виконавчого документа, а саме роз`яснити який саме металевий гаражний бокс № НОМЕР_1 останній зобов`язаний повернути АГК «Парма».

07.07.2021 за результатами розгляду вищевказаної заяви ОСОБА_1 надано відповідь та роз`яснено положення ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження» та положення ст. 271 Цивільного процесуального кодексу України.

29.06.2021 державним виконавцем здійснено вихід за адресою: м. Миколаїв, вул. Індустріальна, 10 та встановлено, що візуальним оглядом на території Автогаражного кооперативу «Парма» знаходиться один металевий гаражний бокс №90 та згідно слів представника стягувача станом на 29.06.2021 рішення суду боржником не виконано, металевий гаражний бокс № НОМЕР_1 не повернуто, про що державним виконавцем складено акт державного виконавця.

08.07.2021 до відділу надійшла заява Голови правління АГК «Парма», відповідно до якої останній повідомляє, що в АГК «Парма» знаходиться лише один єдиний металевий гаражний бокс з порядковим номером 90 та повідомляє що рішення суду боржником не виконано.

09.07.2021 заступником начальника Волкомор А.В. у відповідності до вимог ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» скеровано до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 382 Кримінального кодексу України, оскільки станом на 09.07.2021 за даними офіційного веб-сайту Господарського суду Миколаївської області (https://mk.arbitr.gov.ua), боржник - ОСОБА_1 був суддею Господарського суду Миколаївської області та займав адміністративну посаду заступника голови цього суду, що за умовами підслідності встановленими п. 1 ч. 4 ст. 216 КПК віднесено до компетенції здійснювати досудове розслідування слідчими органами державного бюро розслідувань.

20.01.2022 до відділу надійшла заява ОСОБА_1 про припинення протиправних дій по виконавчому провадженню, в якій останній порушує питання, які досліджувались судом при прийняті рішення, на підставі якого видано виконавчий документ.

17.02.2022 за результатами розгляду вищевказаної заяви ОСОБА_1 надано змістовну відповідь щодо ходу здійснення виконавчого провадження.

26.01.2022 заступником начальника відділу Волкомор А.В. до Заводського районного суду м. Миколаєва подано заяву про зміну способу виконання рішення суду з проханням змінити спосіб виконання рішення Заводського районного суду м. Миколаєва по справі № 487/5705/16-ц, на підставі якого 13.05.2020 видано виконавчий лист про зобов`язання ОСОБА_1 повернути автогаражному кооперативу "Парма" металевий гаражний бокс № НОМЕР_1 розташований на території автогаражного кооперативу "Парма" за адресою: м. Миколаїв, вул. Індустріальна, 10, ухваливши - передати Автогаражному кооперативу «Парма», вул. Індустріальна, 10, м. Миколаїв, 54001 (код ЄДРПОУ 23402764) металевий гаражний бокс № НОМЕР_1 розташований на території автогаражного кооперативу "Парма" за адресою: м. Миколаїв, вул. Індустріальна, 10 без участі ОСОБА_1 .

18.10.2023 ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва у справі №487/5705/16- ц у задоволенні заяви про заміну способу виконання рішення ухваленого по справі за позовом за позовом Автогаражного кооперативу «Парма» до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння та зобов`язання вчинити певні дії відмовлено.

Крім того, ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 24.01.2024 по справі №487/5705/16-ц ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні скарги на бездіяльність державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби м. Миколаїв Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), що подана ОСОБА_1 до суду 12.07.2021. Постаново Миколаївського апеляційного суду від 27.03.2024 ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 24.01.2024 залишено без змін.

На постанову Миколаївського апеляційного суду від 27.03.2024 ОСОБА_1 подано касаційну скаргу, ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 26.07.2024 по справі № 487/5705/16-ц відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 24 січня 2024 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 27 березня 2024 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» у разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

17.02.2025 заступником начальника відділу Волкомор А.В. стягувачу АГК «Парма» направлено вимогу державного виконавця про призначення виконавчих дій 06.03.2025 о 11.00 год. щодо повернення автогаражному кооперативу «Парма» металевого гаражного боксу № НОМЕР_1 розташованого на території автогаражного кооперативу «Парма» за адресою: м. Миколаїв, вул. Індустріальна, 10.

Крім того, 17.02.2025 ОСОБА_1 направлено повідомлення про призначення виконавчих дій 06.03.2025 о 11.00 год. щодо повернення автогаражному кооперативу «Парма» металевого гаражного боксу №90 розташованого на території автогаражного кооперативу «Парма» за адресою: м. Миколаїв, вул. Індустріальна, 10.

06.03.2025 заступником начальника відділу Волкомор А.В. здійснено вихід за адресою: м. Миколаїв, вул. Індустріальна, 10, та складено акт державного виконавця від 06.03.2025, відповідно до якого, заступником начальника Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Волкомор А.В., без участі боржника, керуючись ч. 3 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» повернуто, а Автогаражним кооперативом "Парма", в особі голови правління Журавльова Олександра Олександровича, прийнято металевий гаражний бокс №90 розташований на території автогаражного кооперативу "Парма" за адресою: м. Миколаїв, вул. Індустріальна, 10.

06.03.2025 заступником начальника Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Волкомор Анною Володимирівною винесено постанову про закінчення виконавчого провадження відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», в зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Фактично, як під час здійснення виконавчого провадження так і в даній скарзі основні аргументи боржника зводяться до заперечення можливості виконання рішення суду про повернення спірного майна - металевого гаражного боксу №90 розташованого на території автогаражного кооперативу «Парма» за адресою: м. Миколаїв, вул. Індустріальна, 10 з посиланням на нібито відсутність у боржника вказаного майна, що за своїм змістом суперечить обставинам встановленим рішенням суду, яке підлягає виконанню. Тобто, боржник, через процедуру оскарження процесуальних рішень державного виконавця, намагається спростувати наявність спірного майна, яке підлягає поверненню за судовим рішенням та фактично переглянути обставини встановлені рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва, залишеним без змін судом апеляційної інстанції.

Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 5 Закону України «Про виконавче провадження», визначено органи та особи, які здійснюють примусове виконання рішень, зокрема, згідно частини першої вказаної статті, примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.2 та п.3 ч.1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 07.02.2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. - і за її межами. Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Згідно з ч. 1 ст. 14 Закону України «Про виконавче провадження», учасниками виконавчого провадження є виконавець, сторони, представники сторін, прокурор, експерт, спеціаліст, перекладач, суб`єкт оціночної діяльності - суб`єкт господарювання, особи, права інтелектуальної власності яких порушені, - за виконавчими документами про конфіскацію та знищення майна на підставі статей 176, 177 і 229 Кримінального кодексу України, статті 51-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Глоба проти України» по. 15729/07 від 05.07.2012 Європейський суд з прав людини повторює, що п. 1 ст. 6 Конвенції interaliа, захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Європейський суд з прав людини зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції.

Таким чином, оскільки виконавче провадження здійснюється державним виконавцем в порядку ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження», в силу спеціальних імперативних положень, яка регулює порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, ст. 19 Конституції України, державний виконавець був зобов`язаний винести постанови про накладення штрафів за умови, що не було поважних причин не виконувати рішення боржником. Жодних об`єктивних підстав вважати, що рішення не виконується боржником з поважних причин, не встановлено.

З огляду на наведене, приймаючи рішення по виконанню судового рішення, державний виконавець діяв виключно в межах своєї компетенції та відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з чим, підстави для задоволення скарги відсутні.

З огляду на наведене, приймаючи рішення по виконанню судового рішення, державний виконавець діяв виключно в межах своєї компетенції та відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

За умовами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 13 ЦПК України обов`язок доказування покладається на сторони у справі.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З наявних матеріалів справи не вбачається порушення державним виконавцем прав, свобод чи законних інтересів скаржника.

Відповідно до ст. 451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

З урахуванням вищенаведеного, враховуючи принцип обов`язковості виконання рішень, встановлений ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження», суд приходить до висновку, що подана скарга є необґрунтованою та в її задоволенні слід відмовити.

Керуючись ч. 2 ст. 19, 124, 129 Конституції України, Законом України «Про виконавче провадження», ст.ст. 2, 18, 76-81, 89, 258-260, 268, 273, 447-453 ЦПК України, суд, -

Керуючись ст.ст. 447-453 ЦПК України, -

УХВАЛИВ :

У задоволенні скарги ОСОБА_1 на рішення державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Волкомор А.В. відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали суду складено 09.04.2025 року.

Суддя В.О. Гаврасієнко