Ухвала суду № 126496890, 09.04.2025, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/6325/25

Провадження № 1-кс/344/2820/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2025 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , її захисника ОСОБА_5 , розглянувши в судовому засіданні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , в межах кримінального провадженя, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22022090000000111 від 20.04.2022,-

В С Т А Н О В И В:

Слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , в обґрунтування якого покликався на те, що слідчим відділом Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні

№ 22022090000000111 від 20.04.2022, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 436-2 КК України.

У клопотанні вказано, що як встановлено матеріалами досудового розслідування, у невстановлений досудовим розслідуванням час ОСОБА_4 створила у соціальній мережі «Одноклассники» обліковий запис з ідентифікатором користувача « ОСОБА_6 » за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_1 який в подальшому особисто використовувала для спілкування з іншими користувачами соціальної мережі «Одноклассники», залишивши персональний акаунт відкритим для публічного огляду та поширення інформації невизначеному колу осіб.

Знаючи, що публікації в соціально-орієнтованих ресурсах як частина суспільно-політичної комунікації сприяють формуванню суспільної думки, ОСОБА_4 послідовно, систематично, активно стала розповсюджувати у них публічну інформацію з глорифікацією осіб, які здійснювали збройну агресію проти України.

Зазначено, що не пізніше 23.01.2024, перебуваючи у невстановленому місці, на особистій сторінці « ОСОБА_6 » за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_1 » для доведення до інших користувачів вказаної СМ, насамперед з категорії друзів (всього - 313), висловила емоцію «Класс» та умисно поширила публікацію від користувача під іменем « ОСОБА_7 » наступного змісті: «Дословный пересказ вернувшегося из этого ада. Вы обязаны знать, с какими тварями, ублюдками и недочеловеками воюют наши парни на Донбассе. И то что их с каждым днем становится меньше на земле, это заслуга наших парней. Слава армии России», яка містить висловлювання, стверджувальні конструкції з вираженою позитивною оцінкою, возвеличенням і героїзацією (глорифікацією) російських військових, що беруть участь у збройній агресії російської федерації проти України. Водночас, у вказаній публікації вжито висловлювання звинувачувального змісту з вираженою негативною конотацією щодо українських військових, як жорстких, безжалісних, позбавлених морально-етичних принципів. Крім того, у вказаній публікації вжито мовну конструкцію «Слава армии России», що виражає гордість і возвеличення російської армії та возвеличує як країну-агресора, так і учасників збройної агресії російської федерації проти України.

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у поширенні матеріалів, у яких міститься виправдовування, визнання правомірною збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, виправдовування, визнання правомірною тимчасової окупації частини території України, а також глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році, представників збройних формувань Російської Федерації, іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд та груп найманців, створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих Російською Федерацією, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 436-2 КК України.

Як вказується у клопотанні, продовжуючи злочинну діяльність, громадянка України ОСОБА_4 , будучи прихильницею встановлення контролю російської федерації над політичними та економічними процесами в Україні, вирішила послідовно, умисно поширювати у соціальній мережі «Одноклассники» матеріали, у яких міститься глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію проти України, зокрема представників збройних формувань російської федерації

Так, усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх дій, ОСОБА_4 , реалізовуючи власний злочинний умисел, не пізніше, 08 квітня 2024 року громадянка України ОСОБА_4 , висловлюючи серед невизначеного, але значного кола користувачів соціальної мережі «Одноклассники», свою проросійську позицію, умисно, цілеспрямовано, переслідуючи антиукраїнські ідеологічні мотиви, достовірно знаючи про публічно комунікативний характер та можливості поширення інформації через всесвітню мережу Інтернет, перебуваючи у невстановленому досудовим слідством місці, використовуючи обліковий запис з ідентифікатором користувача « ОСОБА_6 » за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_1 будучи прихильницею установлення контролю російської федерації над політичними та економічними процесами в Україні, діючи з мотивів заподіяння шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, державній безпеці України, поширила на власній сторінці публікацію від користувача під іменем « ОСОБА_8 »: « ОСОБА_9 был единственным в мире главой государства, лично воевавшим с оружием в руках, будучи первым человеком страны. Как минимум за это - слава и светлая память», зміст якої містить схвалення і позитивну оцінку дій та водночас героїзацію не лише вчинків а й загалом постаті « ОСОБА_10 » (ватажка угрупування так званої «ДНР»), звеличення і визнання його заслуг, а також скорботу за його загибеллю.

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у поширенні матеріалів, у яких міститься глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році, представників збройних формувань Російської Федерації, іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд та груп найманців, створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих Російською Федерацією, а також представників окупаційної адміністрації Російської Федерації, яку складають її державні органи і структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованими територіями України, та представників підконтрольних Російській Федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних функцій на тимчасово окупованих територіях України, вчинених повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 436-2 КК України.

Матеріалами клопотання зазначається, що 08 квітня 2025 року ОСОБА_4 , в порядку п. 3 ч. 1 ст. 276, ч. 1 ст. 278 КПК України, повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 436-2 КК України. Цього ж дня, ОСОБА_4 затримано в порядку п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України.

Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав, покликаючись на викладені у ньому обставини, просив клопотання задовольнити.

Захисник підозрюваної у судовому засіданні вказала, що ризики, наведені у клопотанні, є безпідставними. Підозрювана визнає провину. Просила врахувати, що ОСОБА_4 має постійне місце проживання. Просить застосувати до підозрюваної більш м`який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Підозрювана у судовому засіданні підтримала позицію, висловлену її захисником.

Заслухавши прокурора, підозрювану та її захисника, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.

Як слідує з матеріалів клопотання, обґрунтованість підозри підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду від 20.09.2024, висновком експерта № 1116/24-28 від 31.01.2025, протоколом за результатами проведення НСРД від 04.01.2025, протоколом обшуку від 08.04.2025, відповідями на доручення оперативного підрозділу, а також іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

У відповідності до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 436-2 КК України, є нетяжким злочином, санкція якого передбачає покарання обмеження волі на строк до п`яти років або позбавлення волі на той самий строк, з конфіскацією майна або без такої; кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 436-2 КК України, є тяжким злочином, санкція якого передбачає покарання позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років з конфіскацією майна або без такої.

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Пунктом 4 ч.2 ст.183 КПК України передбачено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.

У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об`єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».

У справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Прокурром наведено навність ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість:

п. 1 - переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки підозрювана усвідомлює про можливість покарання за вчинення вищевказаних злочинів у виді позбавлення волі до восьми років, у зв`язку із чим, враховуючи режим воєнного стану на території України, може покинути її територію, тим же самим переховуватись від органів досудового розслідування та суду. При цьому ОСОБА_4 зможе безперешкодно перетнути державний кордон України в умовах дії правового режиму воєнного стану;

п. 3 - незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, з метою уникнення від кримінальної відповідальності, оскільки їй відомі їхні анкетні дані;

п. 5 - вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, та зможе вчинити інші кримінальні правопорушення проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, а також національної безпеки України або продовжити здійснювати вищевказане кримінальне правопорушення.

Беручи до уваги вищевикладене, враховуючи, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, вчиненого проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років з конфіскацією майна або без такої, то застосування до неї іншого більш м`якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, обрання більш м`якого запобіжного не являється за можливе.

Таким чином, до підозрюваної ОСОБА_4 доцільно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден інший запобіжний захід не може забезпечити вирішення завдань кримінального процесу.

На підставі викладеного, проаналізувавши надані сторонами докази та дані про особу підозрюваної, слідчий суддя, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вважає за необхідне визначити підозрюваній розмір застави, а також покласти на підозрювану обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

При визначенні ОСОБА_4 альтернативного запобіжного заходу у виді застави слідчий суддя, поряд з положеннями ст.ст. 182, 183 КПК України, враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, що узгоджується з рішеннями Європейський суд з прав людини від 26.01.1993 року у справі «В. проти Швейцарії», у рішенні від 08.01.2009 року у справі «Мангурас проти Іспанії».

Розмір застави, у відповідності до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення, мотив кримінального правопорушення, тяжкість злочинів, у яких підозрюється ОСОБА_4 , особу підозрюваної, а тому необхідно визначити підозрюваній ОСОБА_4 заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень. На переконання слідчого судді саме такий розмір застави обумовлений тим ступенем довіри до підозрюваної, при якому перспектива втрати застави буде для ОСОБА_4 необхідним і достатнім стримуючим фактором, щоб не допустити невиконання ним процесуальних обов`язків та запобігти здійсненню дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України, підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 131,132, 176-178, 182-184, 193, 194,197, 199, 202, 205, 309, 369-372, 395 КПК України,

У Х В А Л И В :

Клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування - до 06 червня 2025 року включно.

Тримання під вартою підозрюваної ОСОБА_4 здійснювати у Державній установі «Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)».

Визначити заставу у вигляді 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень, яка може бути внесена як самою підозрюваною, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ України, м. Київ, МФО: 820172, р/р: UA158 201 720 355 259 002 000 002 265).

Підозрювана або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрювану ОСОБА_4 наступні обов`язки:

прибувати за першим викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду;

без дозволу слідчого, прокурора чи суду не відлучатись із населеного пункту в якому вона зареєстрована та проживає;

повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

утриматися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;

здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваній, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає до негайного виконання після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду, протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Повний текст ухвали складено 09.04.2025 року.