Ухвала суду № 126495326, 13.03.2025, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/11830/25-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2025 року Печерський районний суд міста Києва у складі:

слідчого судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі - ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора - ОСОБА_3 ,

підозрюваного - ОСОБА_4 ,

захисника - адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах першого відділу Управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12019240110000101 від 29.03.2019, відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровськ, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не адвоката, не депутата, раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 КК України (в редакції Закону № 2341-III від 05.04.2001), ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 358 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий в особливо важливих справах першого відділу Управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 , за погодженням прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12019240110000101 від 29.03.2019, відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У вказаному провадженні ОСОБА_4 , підозрюється в участі у злочинній організації та участі у злочинах, вчинюваних такою організацією, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 255 КК України (в редакції Закону № 2341-III від 05.04.2001), а також у використанні завідомо підробленого документу, вчиненому у складі злочинної організації, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 358 КК України.

Необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий обґрунтовує тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні зокрема особливо тяжкого злочину, що передбачає можливість призначення покарання на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна, що вже саме по собі може бути вагомою підставою і мотивом для підозрюваного переховуватися від слідства та суду.

На даний час існують ризики того, що він, перебуваючи на волі, усвідомлюючи тяжкість вчиненого злочину та реальність покарання, може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, експертів, спеціалістів у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання з підстав в ньому зазначених. Сторона обвинувачення вважає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є єдиним можливим заходом забезпечення процесуальної поведінки підозрюваного, а розмір застави, запропонований в клопотанні слідчого, не є непомірним для підозрюваного.

Підозрюваний та його захисник заперечили щодо задоволення клопотання, посилаючись на письмові заперечення. Захисник зазначив, що стороною обвинувачення не доведені мета застосування запобіжного заходу, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Зазначили про необґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри, оскільки доказів, які б підтверджували версію органу досудового розслідування щодо вчинення ним будь-яких кримінальних правопорушень, не надано та до клопотання не долучено.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, перевіривши клопотання та дослідивши докази, якими обґрунтовується клопотання, письмові заперечення та докази, якими обґрунтовуються такі заперечення, слідчий суддя дійшов такого висновку.

Так, слідчим суддею встановлено, що Головне слідче управління Державного бюро розслідувань здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12019240110000101 від 29.03.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 255, ч. 4 ст. 190, ч.ч. 3, 4 ст. 358, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 362 КК України.

До кримінальної відповідальності у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якому 21.02.2025 повідомлено про підозру у вчиненні наступних кримінальних правопорушень:

- участі у злочинній організації та участі у злочинах, вчинюваних такою організацією, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 255 КК України (в редакції Закону № 2341-III від 05.04.2001);

- використанні завідомо підробленого документу, вчиненому у складі злочинної організації, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 358 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що протягом 2018 року (точна дата не установлена) ОСОБА_7 з метою особистого збагачення вирішив створити злочинну організацію для заволодіння грошовими коштами суб`єктів господарювання, тобто чужим майном, шляхом вчинення низки протиправних дій, поєднаних із обманом, втручаючись у їх господарські операції.

З цією метою ОСОБА_7 розробив багатоетапний алгоритм вчинення злочину, який полягав у наступному. Полем своєї протиправної діяльності ОСОБА_7 обрав взаємовідносини між суб`єктами господарювання в аграрній сфері економіки, а саме господарські відносини між сільськогосподарськими виробниками щодо купівлі-продажу зернових та олійних культур.

В процесі діяльності злочинної організації за вказівкою ОСОБА_7 для виконання окремих завдань та етапів реалізації злочинного плану були залучені як виконавці (співвиконавці) інші особи, а саме: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , які також надали згоду на участь у злочинній організації, виконуючи із корисливих мотивів відведену їм роль та доручені завдання.

ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_17 та інші невстановлені стороною обвинувачення особи, приймаючи участь в злочинній організації, як виконавці (співвиконавці) та пособники протиправних дій, виконували наступні функції:

- надавали копії своїх документів (паспорт громадянина України, ідентифікаційний код) для подальшого внесення відомостей з них до завідомо підроблених документів;

- надавали свої фотокартки для подальшого їх вклеювання до підроблених паспортів громадян України, використовували ці підроблені паспорти під час вчинення протиправних дій;

- вчиняли дії, спрямовані на відкриття підставних (фіктивних) банківських рахунків від імені суб`єктів господарської діяльності, знімали в касі банківських установ готівкові кошти, що надходили на такі рахунки та в подальшому передавали їх ОСОБА_7 або іншим учасникам злочинної організації, іншим чином сприяли вчиненню злочинів;

- контролювали банківські рахунки фіктивних підприємств за допомогою системи дистанційного доступу «Клієнт-банк», здійснювали перерахування грошових коштів по підставних (фіктивних) банківських рахунках;

- приймали участь в підробці офіційних документів, паспортів громадян України, печаток та штампів підприємств, установ та організацій, передавали їх іншим учасникам злочинної організації для подальшого використання під час вчинення протиправних дій;

- одержували винагороду від протиправної діяльності за вчинені злочинні дії;

- забезпечували разом з іншими учасниками злочинної організації приховування наслідків вчинених протиправних дій та не притягнення учасників організації до кримінальної відповідальності за вчинені злочини.

Таким складом керівників та учасників злочинної організації, під керівництвом ОСОБА_7 та відповідно до розроблених ним планів, вищевказаними особами, кожен з яких виконував заздалегідь відведену йому роль і конкретно визначені завдання, у період з 2018 по 2022 роки вчинено злочинні дії, що мають ознаки тяжких та особливо тяжких злочинів.

Так, ОСОБА_4 згідно відведеної йому ролі, будучи учасником злочинної організації, за винагороду, надавав свої фотокартки для подальшого їх вклеювання до підроблених паспортів громадян України на ім`я ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 .

Після цього, використовуючи зазначені підроблені паспорти громадян України, виконував роль директора наступних юридичних осіб: ТОВ «Згода» (код ЄДРПОУ 23100419), ТОВ «Агротех-Гарантія» (код ЄДРПОУ 31622816), ТОВ «ДП Зернятко» (код ЄДРПОУ 32550727).

Виконуючи роль директора ТОВ «Згода», ТОВ «Агротех-Гарантія», ТОВ «ДП Зернятко», вчиняв дії, спрямовані на відкриття підставних (фіктивних) банківських рахунків від імені зазначених суб`єктів господарської діяльності в наступних банківських установах: АТ «ОщадБанк», АБ «Укргазбанк», АТ «Кристалбанк».

Після відкриття баківських рахунків та отримання в указаних банківських установах електронних ключів до системи дистанційного доступу «Клієнт-банк» ТОВ «Згода», ТОВ «Агротех-Гарантія», ТОВ «ДП Зернятко» передавав їх іншим учасникам злочинної організації, зокрема ОСОБА_21 , ОСОБА_22 та ОСОБА_23 .

Після створення злочинної організації, основною метою діяльності якої визначено заволодіння грошовими коштами в особливо великих розмірах суб`єктів господарської діяльності в аграрній сфері економіки, її керівник ОСОБА_7 та активні учасники ОСОБА_22 , ОСОБА_23 і ОСОБА_21 усвідомлювали, що реалізацію злочинного плану неможливо здійснити без організації підроблення паспортів громадянина України, офіційних документів, у том числі в електронному вигляді, необхідних печаток та штампів.

Таким чином ОСОБА_4 підозрюється у скоєнні злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжкими (ч. 1 ст. 255), оскільки за його вчинення передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук та Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 р. у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom), п. 32, Series А, № 182).

Обставини, що дають підстави підозрювати вказану особу у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, підтверджуються наступними матеріалами:

- копіями підроблених паспортів громадянина України серії НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серії НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , серії НОМЕР_3 на ім`я ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , які були використані під час відкриття «підставних» банківських рахунків;

- копіями особових карток із фотозображеннями ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , отримані із офіційних баз даних ДМС Україна,

- інформацією ТОВ «ДП Зернятко», ТОВ «Згода» і ТОВ «Агротех-Гарантія», відповідно до якої вказані Товариства та їх уповноважені особи не відкривали банківських рахунків в АБ «Укргазбанк», АТ «Ощадбанк» і АТ «Кристалбанк» відповідно;

- листами АБ «Укргазбанк», АТ «Ощадбанк» і АТ «Кристалбанк», з яких вбачається, що від імені ТОВ «ДП Зернятко», ТОВ «Згода» і ТОВ «Агротех-Гарантія» відповідно протягом травня 2019 року відкриті банківські рахунки;

- копіями аркушів паперу із чорновими записами, виконаними ОСОБА_23 , на яких зафіковані особисті дані ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ТОВ «ДП Зернятко», ТОВ «Згода» і ТОВ «Агротех-Гарантія», дані банківських установа і конттактні телефони їх працівників, а також записи, що потрібно виконати по кожному із вказаних підприємства, зокрема «все доки оформить, найти банк, паспорт вклеить»;

- висновками судових почеркозначих експертиз № 1916/16-26 від 12.07.2019 та № 2923/2924/19-26 від 23.01.2020, відповідно до якої рукописний текст та цифрові записи на сторінках підроблених паспортів громадянина України серії НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серії НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , серії НОМЕР_3 на ім`я ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , виконані ОСОБА_23 ;

- висновком судово технічної експертизи документів № 17-3/1605 від 30.10.2019, відповідно до якої відбитки кліше гербової печатки «Міністерство внутрішніх справ України» та кліше штампа «Місце проживання зареєстровано за адресою», наявні у підроблених паспортах громадянина України серії НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серії НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , серії НОМЕР_3 на ім`я ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , виконані печаткою і штампом, що були вилучені в приміщенні квартири за адресою: АДРЕСА_2 , за місцем проживання ОСОБА_23

- висновком судової почеркозначої експертизи № 2735/2736/19-26 від 15.11.2019, відповідно до якої рукописний текст на аркушах паперу із чорновими записами, на яких зафіковані особисті дані ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ТОВ «ДП Зернятко», ТОВ «Згода» і ТОВ «Агротех-Гарантія», дані банківських установа і конттактні телефони їх працівників, а також записи, що потрібно виконати по кожному із вказаних підприємства, зокрема «все доки оформить, найти банк, паспорт вклеить», виконані ОСОБА_23 .

Виходячи з наявних в матеріалах даних, слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 КК України (в редакції Закону № 2341-III від 05.04.2001), ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 358 КК України.

При цьому, докази на вказаній стадії кримінального процесу на їх допустимість відповідно до ст. 89 КПК України слідчим суддею не оцінюються.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім, ніж до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість покарання, особу підозрюваного, його вік, сімейний та майновий стан, та доходить висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний, перебуваючи на волі, усвідомлюючи тяжкість вчиненого злочину та реальність покарання, може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, експертів, спеціалістів у кримінальному провадженні.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

- переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду: перебуваючи на волі ОСОБА_4 , усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення тяжкого злочину, може планувати втечу з метою уникнення кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду;

- ризик незаконно впливати на свідків, експерта у цьому кримінальному провадженні: При встановленні наявності ризику впливу на свідків та потерпілих, слід враховувати встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч.ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).

При цьому, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).

За таких обставин ризик впливу на свідків, експертів, спеціалістів існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Крім того, під час досудового розслідування наразі встановлюються інші особи, яким можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження.

Разом з тим, слідчий суддя вважає ризики, передбачені 2, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчим у клопотанні та прокурором у судовому засіданні не доведені.

Фактичні обставини злочинів, інкримінованих підозрюваному свідчать про наявність конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості та кореспондуються з визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

Проте, слідчий суддя вважає, що клопотання органу досудового розслідування та додані до нього матеріали не містять достатніх даних, які б вказували на безумовну необхідність обрання підозрюваному такої міри запобіжного заходу як тримання під вартою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 ЦПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Слідчим належно не мотивовано, а прокурором під час розгляду клопотання не доведено чому інший запобіжний захід не може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Відтак, приймаючи до уваги наявні дані про фактичні обставини провадження, особу підозрюваного, не судимість останнього та постійне його місце проживання, а також позитивну характеристику, враховуючи, що сама по собі ступінь тяжкості злочину, що інкримінується особі, не може бути безумовною підставою для обрання їй запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає, що клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

При цьому, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, встановлених судом, слідчий суддя вважає за доцільне застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту в певний період доби, що полягає в забороні підозрюваному з 23-00 год. до 05-00 год. наступної доби залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , за виключенням необхідності отримання медичної допомоги та / або необхідності забезпечення особистої безпеки у період дії воєнного стану, шляхом перебування у захисних спорудах (бомбосховищах) на випадок оголошення повітряної тривоги, на 2 місяці, тобто до 12.05.2025 року.

Крім того, застосовуючи до підозрюваної запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, з метою забезпечення процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на нього додаткові обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- утримуватись від спілкування з іншими підозрюваними та свідками щодо обставин, які є предметом досудового розслідування у даному кримінальному провадженні..

Питання щодо доведеності вини ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення та правильність кваліфікації його дій, слідчим суддею при розгляді клопотання не вирішувались, оскільки підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду справи по суті.

Керуючись ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання - залишити без задоволення.

Застосувати у кримінальному провадженні № 12019240110000101 від 29.03.2019 відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту в певний період доби, що полягає в забороні підозрюваному з 23-00 год. до 05-00 год. наступної доби залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , за виключенням необхідності отримання медичної допомоги та / або необхідності забезпечення особистої безпеки у період дії воєнного стану, шляхом перебування у захисних спорудах (бомбосховищах) на випадок оголошення повітряної тривоги, на 2 місяці, тобто до 12.05.2025 року.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , такі обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

- прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- утримуватись від спілкування з іншими підозрюваними та свідками щодо обставин, які є предметом досудового розслідування у даному кримінальному провадженні.

Визначити строк дії ухвали - до 12.05.2025 року.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвалу в частині застосування домашнього арешту щодо підозрюваного направити для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого, прокурора у кримінальному провадженні.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1