Ухвала суду № 126495226, 07.04.2025, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/5290/25

№ 1-кс/755/1248/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" квітня 2025 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Мар`їнка, Донецької обл., українцю, громадянину України, із середньо-спеціальною освітою, не одруженому, офіційно не працюючому, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимому, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120251000400001251 від 05.04.2025 року, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 186 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 звернувся до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_5 .

Клопотання погоджено з прокурором Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 .

Клопотання мотивоване тим, що слідчим відділом Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 120251000400001251 від 05.04.2025 року за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 186 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що в ОСОБА_5 , у точно невстановлені досудовим розслідуванням місці та час, але не пізніше 02.04.2025 року, виник злочинний умисел, спрямований на вчинення шахрайства, а саме заволодіння чужим майном шляхом обману, під приводом купівлі в мережі Інтернет товарів у вигляді мобільних телефонів та здійснення подальшої заміни під час огляду вмісту посилки у відділенні поштового оператора на муляж мобільної техніки. Реалізуючи свої злочинні наміри, ОСОБА_5 , не пізніше 02.04.2025 року, домовився із ОСОБА_7 про нібито купівлю в останнього мобільного телефону марки «Xiaomi 12 Pro Gray 8 GB RAM 256 ROM» та відправку його поштовим оператором «Укрпошта» до відділення № 02160 у м. Києві, зазначивши як отримувача ім`я підставної особи « ОСОБА_8 », накладеним платежем з оголошеною цінністю 12 256 гривень. У подальшому, після отримання інформації про надходження зазначеного поштового відправлення, ОСОБА_5 , 05.04.2025 року, приблизно о 10 годині 40 хвилин, тобто, під час дії ЗУ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» від 24.02.2022 року, який у подальшому продовжений та діяв на день вчинення злочину, прийшов до відділення АТ «Укрпошта» № 02156, що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Харківське Шосе, 2, при цьому, мав при собі заздалегідь заготовлені для вчинення запланованого злочину засоби у вигляді муляжу мобільного телефону та отримав для огляду від касира АТ «Укрпошта» ОСОБА_9 поштове відправлення від ОСОБА_7 № 0504761910220, в якому знаходився мобільний телефон марки «Xiaomi 12 Pro Gray 8 GB RAM 256 ROM», що було ввірене як цінне майно та перебувало у розпорядженні АТ «Укрпошта». Реалізуючи свої злочинні дії, спрямовані на заволодіння чужим майном, ОСОБА_5 , 05.04.2025 року, приблизно о 10 годині 50 хвилин, знаходячись у відділенні АТ «Укрпошти» № 02156, що за адресою: м. Київ, вул. Харківське Шосе, 2, діючи умисно, з корисливих мотивів, вважаючи, що діє непомітно для оточуючих осіб, під час огляду вмісту зазначеного поштового відправлення, поклав собі до пакету мобільний телефон марки «Xiaomi 12 Pro Gray 8 GB RAM 256 ROM», який знаходився у коробці темного кольору, замінивши його муляжем мобільного телефону в коробці світлого кольору та надав поштове відправлення назад касиру ОСОБА_9 АТ «Укрпошта», відмовившись від отримання та оплати посилки. У цей час, вказані злочинні дії були помічені з боку касира ОСОБА_9 , яка висунула вимогу повернення заміненого мобільного телефону та почала кричати останньому зупинитися, на що ОСОБА_5 , усвідомивши, що його дії викриті та вже носять відкритий характер, утримуючи при собі в пакеті майно, яким заволодів, з метою подальшого розпорядження ним, не реагуючи на вимоги ОСОБА_9 зупинитися, вибіг з відділення АТ «Укрпошта» на вулицю і намагався з місця вчинення злочину зникнути. Однак, виконавши всі дії, які ОСОБА_5 вважав необхідними для доведення злочину до кінця, розпорядитися викраденим майном на власний розсуд не зміг, з причин, що не залежали від його волі, оскільки неподалік виходу із зазначеного поштового відділення по вул. Харківське Шосе, 2, був затриманий працівниками АТ «Укрпошта», які його переслідували разом із викраденим мобільним телефоном. У результаті своїх злочинних дій, які полягли у закінченому замаху на відкрите викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, ОСОБА_5 спричинив АТ «Укрпошта» матеріального збитку на загальну суму 12256 гривень.

Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 186 КК України, тобто у закінченому замаху на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений в умовах воєнного стану.

05 квітня 2025року ОСОБА_5 затримано (час фактичного затримання 05.04.2025 року об 11 годині 00 хвилин) у порядку ст.208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.186 КК України.

05 квітня 2025року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15ч.4 ст.186 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними доказами, а саме: рапортом працівників поліції про затримання; протоколом прийняття заяви про вчинення злочину; показаннями свідків; протоколом огляду місця події; протоколом особистого обшуку; протоколом затримання особи на місці вчинення злочину; вилученими речовими доказами та іншими доказами в їх сукупності.

При оцінці обставин, передбачених ст. 178 КПК України, сторона обвинувачення прийшла до висновку, що наявні докази вчинення ОСОБА_5 інкримінованого йому тяжкого кримінального правопорушення є вагомими та допустимими, отриманими у встановленому КПК України порядку та в разі визнання останнього винуватим, йому загрожує покарання від 7 до 10 років позбавлення волі.

Оцінюючи особу підозрюваного та інкримінований йому злочин, досудове розслідування приходить до переконання про наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а саме те, що підозрюваний ОСОБА_5 , усвідомлюючи тяжкість можливого покарання, може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності, не має постійного місця проживання у м. Києві, зареєстрований на тимчасово окупованій території України, що може спонукати його виїхати на дану непідконтрольну територію, може незаконно впливати на свідків, з метою зміни ними показань або створення собі алібі у даному кримінальному провадженні, може вчиняти нові кримінальні правопорушення проти власності та продовжити свою злочинну діяльність, враховуючи те, що ніде офіційно не працює та немає постійного джерела доходу.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, зазначивши, що підозрюваний ОСОБА_5 не має міцних соціальних зв`язків та постійного місця проживання у м. Києві, а тому, може переховуватись від органу досудового розслідування та суду. Зокрема, кваліфікація кримінального правопорушення підтверджується показаннями свідків, які є працівники АТ «Укрпошта» та особами похилого віку, які бачили сам момент вчинення кримінального правопорушення, а тому, підозрюваний ОСОБА_5 може здійснювати вплив на останніх, у зв`язку з чим, саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе забезпечити дотримання ОСОБА_5 його процесуальних обов`язків.

Захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання, зазначивши, що кваліфікація кримінального правопорушення, яке інкримінується його підзахисному, є попереднього та в подальшому, може бути змінена. ОСОБА_5 раніше не судимий, вину визнає, наміру впливати на свідків не має, зокрема, є внутрішньо переміщеною особою, має матір-інваліда, орендує житло у м. Києві, однак, на даний час, надати підтверджуючі документи з даного приводу змоги не має, у зв`язку з чим, прохав застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 більш м`який запобіжний захід, а саме у вигляді домашнього арешту у нічний час доби або особистого зобов`язання.

Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав думку свого захисника.

Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши думку учасників кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Стаття 192 КПК України передбачає право слідчого за погодженням з прокурором звернутися із клопотанням про застосування запобіжного заходу до особи, яку затримано без ухвали про дозвіл на затримання за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

У частині 2 статті 177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог статті 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

За правилами ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст.176 цього Кодексу.

Статтею 184 КПК України визначено, що клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу подається до місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, і повинно містити: 1) короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, в якому підозрюється або обвинувачується особа; 2) правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 3) виклад обставин, що дають підстави підозрювати, обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; 4) посилання на один або кілька ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу; 5) виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; 6) обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів; 7) обґрунтування необхідності покладення на підозрюваного, обвинуваченого конкретних обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу.

Копія клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, надається підозрюваному, обвинуваченому не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання. До клопотання додаються: 1) копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання; 2) перелік свідків, яких слідчий, прокурор вважає за необхідне допитати під час судового розгляду щодо запобіжного заходу; 3) підтвердження того, що підозрюваному, обвинуваченому надані копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу. Застосування запобіжного заходу до кожної особи потребує внесення окремого клопотання.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Частиною 5 статті 9 КПК України визначено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з ч. 5 ст. 193 КПК України, будь-які твердження чи заяви підозрюваного, обвинуваченого, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується, або у будь-якому іншому правопорушенні.

Відповідно до ст. 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Судом було встановлено, що 05.04.2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100040001251 були внесені відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 186 КК України.

07 квітня 2025 року слідчий СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 звернувся до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100040001251 від 05.04.2025 року за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 186 КК України, яке погоджене з прокурором Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , оформлене відповідно до вимог ст. 184 Кримінального процесуального кодексу України. До матеріалів клопотання додані копії документів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання та якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу. Таким чином, слідчим виконані вимоги ч. 3 ст. 184 КПК України.

05 квітня 2025 року ОСОБА_5 затримано у порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

05 квітня 2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 186 КК України.

У судовому засіданні, на думку слідчого судді, встановлена наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 186 КК України, наявними доказами, а саме: рапортом працівника поліції від 05.04.2025 року; протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення або іншу подію від 05.04.2025 року; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 05.04.2025 року; протоколами допиту свідків від 05.04.2025 року та іншими долученими до клопотання матеріалами в їх сукупності.

Так, слідчий суддя зазначає, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (п. 32 рішення ЄСПЛ у справі Fox, Campbell and Hartley v. theUnitedKingdom, п. 175 рішення ЄСПЛ у справі Нечипорук і Йонкало проти України, п. 161 рішення ЄСПЛ у справі SelahattinDemirtaє v. Turkey, п. 88 рішення ЄСПЛ у справі IlgarMammadov v. Azerbaijan, п. 51 рішення ЄСПЛ у справі Erdagoz v. Turkey).

Відтак, враховуючи наявні у слідчого судді матеріали, якими обґрунтовується подане клопотання, з огляду на вищенаведену практику ЄСПЛ, слідчий суддя приходить до переконання про існування в рамках даного кримінального провадження обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, відповідно до ст. 178 КПК України, слідчий суддя, на підставі наданих матеріалів, оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі й вагомість наявних доказів про можливість вчинення підозрюваним ОСОБА_5 кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим, стан здоров`я підозрюваного, міцність його соціальних зв`язків, репутацію підозрюваного, майновий стан, ризик продовження чи повторення протиправної поведінки.

Слідчий суддя, також враховує, що за злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років та є тяжким, у розумінні ст. 12 КК України.

Вказані вище обставини, а також підвищена суспільна небезпека злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , на думку слідчого судді, дають підстави для висновку, що існують з боку підозрюваного ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме, можливість переховування від органів досудового розслідування та суду, вчинення іншого кримінального правопорушення.

Таким чином, враховуючи обставини, перераховані у ст. 178 КПК України, а також доведеність прокурором під час судового розгляду клопотання, що саме на даний час жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не зможе запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам, тому клопотання слідчої про застосування до ОСОБА_5 заходу у вигляді тримання під вартою необхідно задовольнити.

Крім того, слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Також ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177, 178, 183 КПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбаченим цим Кодексом, крім випадків передбачених частиною четвертою цієї статті.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 110, 183, 176-178, 186, 191, 193-196, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання старшого слідчого СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, строком на 60 днів, тобто до 03 червня 2025 року включно.

Визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 60 560 грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Дніпровського районного суду м. Києва (Отримувач: ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р № UA128201720355259002001012089), у разі внесення якої він підлягає звільненню з-під варти.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на підозрюваного, у разі внесення застави, наступні обов`язки: прибувати за першою вимогою до слідчого, прокурора або суду залежно від стадії кримінального провадження; не відлучатись за межі м. Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження; повідомляти слідчого, прокурора або суд, залежно від стадії кримінального провадження про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі порушення ним обов`язків, покладених на нього в цій ухвалі, застава звертається у дохід держави.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: