Рішення № 126494941, 09.04.2025, Чорнобаївський районний суд Черкаської області

Справа № 695/410/25

2/709/244/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

09 квітня 2025 року селище Чорнобай

Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді - Левченка В. В.,

за участі секретаря судового засідання - Нікітенко В. Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у приміщенні Чорнобаївського районного суду Черкаської області цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу,

в с т а н о в и в:

До Чорнобаївського районного суду Черкаської області з Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області за підсудністю надійшла цивільна справа за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 26.04.2024 року, близько 10 години 50 хвилин на вул. Вишневецького у м. Черкаси з вини водія ОСОБА_1 , який керував автомобілем марки «Фольксваген» р.н.з. НОМЕР_1 сталася ДТП. На дату скоєння цієї пригоди водій, ОСОБА_1 не мав чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників про що свідчить відсутність інформації щодо страхування даного транспортного засобу в Єдиній Централізованій базі даних МТСБУ.

Вина відповідача підтверджується постановою Соснівського районного суду

м. Черкаси від 13 червня 2024 року. В результаті ДТП був пошкоджений автомобіль "Форд", д.н.з НОМЕР_2 власником якого є ОСОБА_2 та який був забезпечений полісом ПрАТ "СК "Арсенал Страхування", що діяв на момент ДТП.

Відповідно до положень п. 40.3 ст. 40 Закону МТСБУ має право залучати аварійних комісарів у порядку, встановленому Уповноваженим органом для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків у випадках, визначених у ст. 41 цього Закону. У зв`язку з чим, позивачем були понесені витрати за послуги спеціаліста в розмірі 1650 грн. 00 коп., що підтверджується платіжною інструкцією.

Згідно Звіту, складеного спеціалістом ФОП Воротняк розмір матеріальної шкоди був розрахований, як вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу (Сврз) в розмірі 11118 грн. 60 коп. На підставі викладеного, посилаючись на приписи законодавства позивач просив суд стягнути з відповідача понесені ним витрати та суму сплаченого судового збору.

Ухвалою Золотоніськогоміськрайонного суду Черкаської області від 04 лютого 2025 року вказану цивільну справу передано за підсудністю до Чорнобаївського районного суду Черкаської області.

Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 27 лютого 2025 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 18 березня 2025 року здійснено перехід з розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У судове засідання сторони не з`явилися. Позивач в позові просив розгляд справи проводити у відсутність представника позивача.

Відповідач у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву до суду не подав, жодних заяв чи клопотань не надіслав. Поштове відправлення з копією ухвали суду та позовною заявою і доданими до неї документами, що надсилалося на адресу його реєстрації, повернулося без вручення з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Згідно з ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Виходячи з викладеного, суд ухвалив проводити заочний розгляд справи.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиція - це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиційно встановлені факти не підлягають доказуванню.

Звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні, варто розуміти так, що учасники судового процесу не зобов`язані повторно доказувати ті обставини, які були встановлені чинним судовим рішенням в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені.

Зазначена правова позиція міститься у Постанові Верховного Суду від 18 грудня 2019 року (справа № 761/29966/16-ц).

Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 13 червня 2024 року

ОСОБА_1 було визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а саме за те, що останній 26.04.2024 року о 10:50 год. в

м. Черкаси по вул. Вишневецького, 101, керуючи автомобілем Volkswagen Golf

д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись заднім ходом, не впевнився в безпечності та скоїв зіткнення з автомобілем "Ford Focus" д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , яка рухалася позаду. Під час ДТП автомобілі зазнали механічних пошкоджень з матеріальними збитками (а.с. 33-34).

На момент ДТП цивільно-правову відповідальність відповідача за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів застраховано не було, про що свідчить відсутність інформації щодо страхування даного транспортного засобу в Єдиній централізованій базі даних МТСБУ

(а.с. 27).

Потерпіла ОСОБА_2 , як власник автомобіля "Ford Focus" д.н.з НОМЕР_2 , звернулася до МТСБУ із повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду (а.с. 11-13) та із заявою про відшкодування заподіяної шкоди (а.с. 17-18).

Згідно з звітом № 42-2817 про оцінку вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу (а.с. 3715) було встановлено розмір матеріального збитку 11118,60 грн.

Розмір матеріального збитку в розмірі 11118,60 грн., МТСБУ було сплачено потерпілій особі згідно платіжної інструкції № 924569 від 09 серпня 2024 року (а.с. 61). Розмір витрат за послуги спеціаліста в сумі 1650,00 грн, МТСБУ було сплачено особам, що надавали послуги для визначення причин настання страхового випадку та розмір, що підтверджується платіжним дорученням № 914004 від 05 липня 2024 року (а.с. 62).

Відповідно до ст. 4 ЦПК України та ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням вказаних норм, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до п. 39.1., пп. 39.2.1 п. 39.2. ст. 39 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції чинній на момент ДТП), Моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об`єднанням страховиків, які здійснюють обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Основними завданнями МТСБУ є здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодування на умовах, передбачених цим Законом.

Згідно зі ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції чинній на момент ДТП), Моторне (транспортне) страхове бюро України відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна життю, здоров`ю та майну третіх осіб під час дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 5 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Аналогічна правова позиція зазначена в Постановах Верховного Суду № 466/4412/15-ц від 05 червня 2019 року; № 447/2438/16-ц від 02 жовтня 2019 року.

Згідно з п.п. «а» п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції чинній на момент ДТП), Моторне (транспортне) страхове бюро України за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходиться в такому транспортному засобі.

Статтею 1191 ЦК України та ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції чинній на момент ДТП) передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Як роз`яснено у п. 26 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ 01 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», до страховика (МТСБУ), який виплатив страхове відшкодування, переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Сума страхового відшкодування підлягає стягненню з особи, відповідальної за завдані збитки, відповідно до правил статті 993 ЦК України.

У відповідності до положень п.п. 38.2.1 п. 38.2 ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції чинній на момент ДТП), МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.

Отже, законом прямо встановлено порядок стягнення коштів, виплачених МТСБУ на відшкодування шкоди особі потерпілій у ДТП, саме в порядку регресу.

За таких обставин, враховуючи, що в судовому засіданні встановлено, що МТСБУ відшкодувало шкоду, в результаті дорожньо-транспортної пригоди в розмірі

11118,60 гривень, суд дійшов висновку, що вказана сума відшкодування відповідно до

ст. 1191 ЦК України та п. 38.2.1 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції чинній на момент ДТП) підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача в порядку регресу.

Крім того, відповідно до платіжної інструкції від 05 липня 2024 року № 914004 Моторне (транспортне) страхове бюро України, сплатило за послуги аваркома (експерта) 1650,00 грн (а. с. 62).

Указані витрати не є страховою виплатою, разом із тим суд, виходячи із положень

ст. 1166 ЦК України, відповідно якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, вважає, що оскільки вказані витрати позивач вимушений був понести для встановлення розміру збитку, внаслідок неправомірної поведінки відповідача, такі підлягають стягненню із відповідача на користь позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційного розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення судовий збір у розмірі 2422,40 гривень.

На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст. 141, 259, 263-265, 279, 280 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України, (ЄДРПОУ 21647131), відшкодування в розмірі 11118,60 гривень, витрати за послуги експерта в розмірі 1650,00 гривень, а також судовий збір в розмірі 2422,40 гривень, а всього стягнути 15191,00 (п`ятнадцять тисяч сто дев`яносто одна гривня 00 копійок) гривень.

Повні найменування сторін:

Моторне (транспортне) страхове бюро України, місцезнаходження: Русанівський бульвар, 8, м. Київ, ЄДРПОУ 21647131.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи,якому повнезаочне рішеннясуду небуло врученеу деньйого проголошення,має правона поновленняпропущеного строкуна поданнязаяви пройого перегляд-якщо таказаява поданапротягом двадцятиднів здня врученняйому повногозаочного рішення.

Суддя В. В. Левченко