Рішення № 126490614, 10.04.2025, Білопільський районний суд Сумської області

Справа № 573/7/25

Номер провадження 2/573/59/25

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

10 квітня 2025 року м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Замченко А.О.,

з участю секретаря Півньової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білопілля в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Миколаївської селищної ради Сумського району Сумської області, треті особи: ОСОБА_2 , приватний нотаріус Сумського районного нотаріального округу Сумської області Степаненко Тетяна Іванівна, про визнання права власності на частку житлового будинку та земельної ділянки в порядку спадкування,

в с т а н о в и в :

30.12.2024 ОСОБА_1 здала на пошту позов до Миколаївської селищної ради Сумського району, в якому вказує, що 23.02.1989 її мати уклала шлюб з ОСОБА_3 . Останній помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з чим відкрилася спадщина на все його майно, у тому числі й на житловий будинок і земельну ділянку площею 0,1467 га, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . ЇЇ мати прийняла спадщину шляхом спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. За життя ОСОБА_3 склав заповіт, яким все своє майно заповів своєму сину ОСОБА_2 . Останній звернувся до нотаріуса, але у зв`язку з тим з тим, що її мати, як непрацездатна дружина спадкодавця мала право на обов`язкову частку в спадщині, ОСОБА_2 отримав свідоцтва про право на спадщину за заповітом лише на 5/6 частки зазначених будинку та земельної ділянки. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її мати ОСОБА_4 , у зв`язку з чим відкрилася спадщина на все її майно, у тому числі на 1/6 частину зазначених будинку та земельної ділянки, які вона успадкувала після смерті чоловіка, але за життя не оформила своїх спадкових прав. У квітні 2024 вона звернулася до приватного нотаріуса Степаненко Т.І. із заявою про прийняття спадщини після смерті матері, у зв`язку з чим було заведено спадкову справу, але у видачі свідоцтв про право на спадщину на частки вказаного майна нотаріус відмовила, оскільки оригінали правовстановлюючих документів на майно знаходяться в спадковій справі ОСОБА_3 , яка зберігається в нотаріальному архіві, а їх отримання нотаріусом неможливе.

Посилаючись на викладені обставини, ОСОБА_1 просить визнати за нею в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 право власності на 1/6 частку зазначено будинку та земельної ділянки.

Ухвалою судді Білопільського районного суду Сумської області від 06.01.2025 відкрито провадження в справі та призначено її до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Білопільського районного суду Сумської області від 27.02.2025 продовжено строк проведення підготовчого провадження в справі на 30 днів.

Ухвалою Білопільського районного суду Сумської області від 17.03.2025 закрито підготовче провадження в справі та призначено її до судового розгляду.

У судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з`явилася, подала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує (а. с. 107).

Представники відповідача Миколаївської селищної ради Сумського району в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлений про час ті місце розгляду справи (а. с. 102). Голова Миколаївської селищної ради подав заяву про розгляд справи без участі представника ради (а. с. 34).

Третя особа ОСОБА_2 у судове засідання також не з`явився, хоча належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи (а. с. 103).

Третя особа приватний нотаріус Степаненко Т.І. у судове засідання не з`явилася, хоча про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином (а. с. 101). Подала заяву про розгляд справи без її участі (а. с. 41).

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася ОСОБА_5 , матір`ю якої в свідоцтві про народження записана ОСОБА_4 (а. с. 11).

30.08.1980 ОСОБА_5 уклала шлюб з ОСОБА_6 , у зв`язку з чим їй було присвоєно прізвище ОСОБА_7 (а. с. 12).

23.02.1989 ОСОБА_4 уклала шлюб з ОСОБА_3 (а. с. 13).

14.09.1973 ОСОБА_3 на підставі договору-купівлі продажу набув у власність житловий будинок АДРЕСА_1 ) (а. с. 63 - 64).

Згідно з копією Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-СМ №013909 від 12.09.2000 на підставі рішення 13 сесії 23 скликання Жовтневої селищної ради від 27.08.2000 ОСОБА_3 було передано в приватну власність земельну ділянку загальною площею 0,1873 га, розташовану на території Жовтневої селищної ради, призначену для обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства (а. с. 66).

У подальшому земельну ділянку було упорядковано, а саме: визначено її розташування за адресою: АДРЕСА_2 , присвоєно кадастровий номер 5920655300:00:001:1394 для земельної ділянки площею 0,1467 га, присвоєно кадастровий номер 5920655300:00:001:1395 для земельної ділянки площею 0,0406 га, (а. с. 60 зв., 67 - 72).

09.04.2003 ОСОБА_3 склав заповіт, яким усе своє майно заповів ОСОБА_2 (а. с. 61).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер (а. с. 22).

Відповідно до довідки Виконавчого комітету Жовтневої селищної ради Білопільського району від 28.08.2015 ОСОБА_3 постійно і на день смерті проживав за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з ним постійно проживала дружина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а. с. 61 зв.).

Реєстрація ОСОБА_4 за однією адресою зі спадкодавцем підтверджується копією будинкової книги (а. с. 16 - 17).

З копії спадкової справи вбачається, що 27.03.2015 ОСОБА_2 надіслав до Улянівської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини за заповітом після смерті батька ОСОБА_3 , у зв`язку з чим державним нотаріусом було заведено спадкову справу №141/2015 (а. с. 52 - 53).

29.10.2015 державний нотаріус Улянівської державної нотаріальної контори видала на ім`я ОСОБА_2 свідоцтва про право на спадщину за заповітом, зареєстровані в реєстрі за №1617, 1618, 1619, відповідно до яких останній після смерті ОСОБА_3 успадкував по 5/6 частки житлового будинку АДРЕСА_1 , земельних ділянок площею 0,0406 га та 0,1467 га з кадастровими номерами 5920655300:00:001:1395 і 5920655300:00:001:1394, які розташовані за тією ж адресою (а. с. 73 - 74).

Свідоцтва про право на спадщину на 1/6 частку вказаного майна нотаріусом не видавалася.

02.11.2015 до Улянівської державної нотаріальної контори звернулася ОСОБА_4 із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 і свідоцтва про право власності на 1/2 частку спільного сумісного майна подружжя (а. с. 79). До заяви остання додала своє пенсійне посвідчення (а. с. 79).

02.11.2015 державний нотаріус Улянівської державної нотаріальної контори видала на ім`я ОСОБА_4 свідоцтво про право власності на спільне сумісне майно подружжя, зареєстроване в реєстрі за №1630, а саме: на 1/2 частку депозиту в банку, відритого на ім`я ОСОБА_3 , а також свідоцтво про право на спадщину за законом, зареєстроване в реєстрі за №1631, відповідно до якого остання після смерті ОСОБА_3 успадкувала 7/12 частки від іншої 1/2 частки депозиту ОСОБА_3 у банку (а. с. 80 - 80 зв.).

Свідоцтво про право на спадщину на інші 5/12 частки 1/2 частки депозиту було видано на ім`я ОСОБА_2 (а. с. 74 зв.).

29.02.2016 ОСОБА_4 склала заповіт, яким все своє майно заповіла своїй доньці ОСОБА_1 (а. с. 14).

ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_4 померла (а. с. 25).

Згідно з довідкою Виконавчого комітету Миколаївської селищної ради Сумського району від 21.02.2024 №84 ОСОБА_4 постійно і до дня смерті була зареєстрована та проживала одна за адресою: АДРЕСА_1 . Заповіт від імені ОСОБА_4 посвідчений 29.02.2016 за №99 не змінювався і не відмінявся (а. с. 43 зв.).

30.04.2024 ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Сумського районного нотаріального округу Євенко О.Ю. із заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_8 , у зв`язку з чим було заведено спадкову справу №75/2024 (а. с. 41 42, 44).

Звертаючись з позовом до суду ОСОБА_1 мотивувала його тим, що на даний час вона бажає оформити право власності на 1/6 частки житлового будинку та земельних ділянок, які її мати ОСОБА_4 успадкувала після смерті ОСОБА_3 , але за життя не оформила своїх спадкових прав на вказане майно. Але у зв`язку з тим, що оригінали правовстановлюючих документів знаходяться в архівній спадковій справі, заведеній після ОСОБА_3 , яка зберігається в нотаріальному архіві, отримати їх неможливо, що перешкоджає оформленню спадщини в нотаріуса. На підтвердження вказаного позивачкою було надано копію листа Сумського обласного державного нотаріального архіву про відмову в наданні оригіналів правовстановлюючих документів та копію постанови приватного нотаріуса Степаненко Т.І. про відмову у вчиненні нотаріальних дій (а. с. 26 - 28).

Згідно зі ст. 1216 - 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1223, ч. 1 ст. 1241 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка).

Згідно з ч. 3, 5 ст. 1268, ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців.

Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Для правильного вирішення спору та захисту порушеного права позивача суд повинен визначитися з учасниками справи.

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (ст. 48 ЦПК України).

Відповідач - це особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами, та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі в цивільній справі для відповіді за пред`явленими вимогами.

За результатами розгляду справи суд приймає рішення, в якому, серед іншого, робить висновок про задоволення позову чи відмову в задоволенні позову, вирішуючи питання про права та обов`язки сторін (позивача та відповідача).

Згідно з ч. 1, 2 ст. 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.

Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача або незалучення належного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову. Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі №523/9076/16-ц).

За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача (п. 40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі №523/9076/16-ц).

Судом встановлено, що спадщину після смерті ОСОБА_3 прийняла мати позивачки ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , та його син ОСОБА_2 , якого позивачка залучила до участі в справі в якості третьої особи.

У справах про визнання права власності в порядку спадкування належним відповідачем є спадкоємець (спадкоємці), який прийняв спадщину, а у випадку їх відсутності, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, належним відповідачем є відповідний орган місцевого самоврядування (див., зокрема, постанову Верховного Суду від 06.10.2021 у справі №234/17030/18, постанову Верховного Суду від 14.12.2023 у справі №199/1204/21, постанову Верховного Суду від 10.10.2021у справі№759/19779/18, постанову Верховного Суду від 23.02.2022 у справі №501/672/16-ц).

У постанові Верховного Суду від 27.04.2021 у справі №342/1235/17 зазначено наступне: «у справах про визнання права власності у порядку спадкування належним відповідачем є спадкоємець (спадкоємці), який прийняв спадщину. У справі, що переглядається, встановлено, що, крім позивача за первісним позовом ОСОБА_1, заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 державному нотаріусу подав позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2. При цьому відповідачем як за первісним, так і за зустрічним позовом зазначена Росохацька сільська рада. З огляду на те, що Росохацька сільська рада не є належним відповідачем як за первісним, так і за зустрічним позовом, тому в задоволенні вимог до сільської ради необхідно відмовити саме з цих підстав».

Приватно-правовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного права та інтересу особи, зокрема, до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу; сплив позовної давності (див. постанову Верховного Суду від 08.11.2023 у справі №761/42030/21).

Оскільки вирішення даного спору безпосередньо впливає на права та інтереси спадкоємця, який не був залучений до участі в справі в якості відповідача, зазначене є безумовною та самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне відмовити ОСОБА_1 в задоволенні її позову.

При цьому, позивачка не позбавлена можливості звернутися до суду з таким позовом до належного кола відповідачів на загальних підставах.

На підставі викладеного, керуючись ст. 200, 258, 263-265 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Миколаївської селищної ради Сумського району Сумської області ради (41854, Сумська область, Сумський район, с-ще Миколаївка, б-р Свободи, 2, код ЄДРПОУ 04390083), треті особи: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 ), приватний нотаріус Сумського районного нотаріального округу Сумської області Степаненко Тетяна Іванівна (40000, м. Суми, вул. Покровська, 15/7), про визнання права власності на частку житлового будинку та земельної ділянки в порядку спадкування відмовити.

Рішення може бути оскаржене протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Сумського апеляційного суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ЦПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя