Рішення № 126490048, 10.04.2025, Березівський районний суд Одеської області

Березівський районний суд Одеської області

10.04.2025

Справа № 494/254/25

Провадження № 2/494/200/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2025 року м. Березівка

Березівський районний суд Одеської області в складі

головуючого судді Рябчун А.В.,

за участю секретаря Авдєєвої С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Березівка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

03 лютого 2025 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Фінанс» (далі ТОВ «Іннова-Фінанс») звернулося до Березівського районного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 07 грудня 2023 року між ТОВ «Іннова-Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання грошових коштів у позику №2353631223, відповідно до якого відповідач отримала в борг 6 000,00 грн шляхом перерахунку на поточний рахунок позичальника на умовах строковості, зворотності, платності; метою отримання кредиту було споживчі потреби; строк кредиту 30 днів; дисконтна (знижена) процентна ставка становить 1,99% на день; процентна ставка поза акційна (базова) становить 2,99% на день. Договір укладено в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного та підписаного згідно з вимогами Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».

Позивач зазначає, що позикодавець свої зобов`язання відповідно до умов договору позики виконав в повному обсязі та надав відповідачу грошові кошти в розмірі 6 000,00 гривень, позичальник свої зобов`язання відповідно умов договору позики належним чином не виконав, суму позики не повернула, проценти за користування грошовими коштами не сплатила.

Станом на день подання позовної заяви заборгованість відповідача перед позивачем складає 51 600,00 грн: 6 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 45 600,00 грн. - заборгованість за процентами.

Ураховуючи наведене, ТОВ «Іннова-Фінанс» просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором №2353631223 від 07 грудня 2023 року у розмірі 51 600,00 грн., що складається з: 6 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 45 600,00 грн. - заборгованість за процентами та вирішити питання щодо розподілу судових витрат.

Процесуальні дії суду

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 лютого 2025 року справа передана для розгляду судді Рябчун А.В.

Відповідно до вимог частини 6 статті 187 ЦПК України судом 04 лютого 2025 року було скеровано запит до голови Раухівської селищної ради Березівського району Одеської області щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання відповідача ОСОБА_1 .

З отриманої судом 07 лютого 2025 року відповіді вбачається, що відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Березівського районного суду Одеської області від 11 лютого 2025 року позовну заяву ТОВ «Іннова Фінанс» прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) осіб.

Відповідно до довідкового листа від 27 лютого 2025 року сторони по справі в судове засідання не з`явилися, слухання справи відкладено на 19 березня 2025 року.

Представник позивача ТОВ «Іннова Фінанс» в судові засідання 27 лютого 2025 року, 19 березня 2025 року, 02 квітня 2025 року та 10 квітня 2025 року не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. У позовній заяві просив розглядати справу за його відсутності, проти ухвалення заочного рішення у справі не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 в судовізасідання 27лютого 2025року,19березня 2025року,02квітня 2025року та10квітня 2025року нез`явилася,не повідомившисуд пропричини своєїнеявки,про дату,час тамісце розглядусправи повідомленаналежним чином. 27 лютого 2025 року від представника ОСОБА_1 адвоката Волкова О.Л. надійшли письмові пояснення, згідно яких позовні вимоги визнано частково.

В судове засідання 10 квітня 2025 року представник відповідачки не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належно, заяв та клопотань не подав.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 24 жовтня 2024 року у справі № 752/8103/13-ц (провадження № 61-6892св23), якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (див. постанову Верховного Суду від 03 травня 2022 року у справі № 520/5386/15-ц).

З огляду на наявність достатніх матеріалів у справі, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи.

Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому відповідно до частини 2статті 247ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відзив на позовну заяву відповідач ОСОБА_1 не подала.

При цьому 27 лютого 2025 рок на адресу суду від представника відповідачки адвоката Волкова О. Л. надійшли письмові пояснення у справі.

Відповідно до частин 7, 8 статті 178 ЦПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Оскільки пояснення представника відповідачки адвоката Волкова О. Л. по суті є відзивом на позовну заяву та подані поза строками, встановленими ЦПК України, суд залишає їх без розгляду.

Фактичні обставини справи

Судом встановлено, що 07 грудня 2023 року між ТОВ «Іннова Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено договір надання грошових коштів у позику №2353631223, відповідно до якого ОСОБА_1 отримала у позику грошові кошти у розмірі 6 000,00 грн. на поточний рахунок позичальника платіжна карта НОМЕР_1 , строком на 30 днів, дисконтна (знижена) процентна ставка становить 1,99% на день; процентна ставка поза акційна (базова) становить 2,99% на день.

Відповідно доквитанції доплатіжної інструкції№19698-1354-75003747від 07грудня 2025року ТОВ«Іннова Фінанс»перерахувало 6000,00грн на поточний рахунок позичальника платіжну карту НОМЕР_1 .

Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті рішення

Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що стверджується пунктом 3 частини 1 статті 3 ЦК України.

Статтею 627 ЦК України закріплений принцип свободи договору, згідно якого сторони вільні в укладені договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина 1 статті 626 ЦК України).

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 ЦК України зобов`язання підлягає виконанню у строк встановлений договором.

Визначення поняття зобов`язання міститься у частині 1 статті 509 ЦК України.

Відповідно до цієї норми зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Таке визначення розкриває сутність зобов`язання як правового зв`язку між двома суб`єктами (сторонами), відповідно до якого на одну сторону покладено обов`язок вчинити певну дію (певні дії) чи утриматись від її (їх) здійснення; іншій стороні зобов`язання надано право, що кореспондує обов`язку першої. Обов`язками боржника та правами кредитора вичерпується зміст зобов`язання (стаття 510 ЦК України).

Згідно положень статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За статтею 3 Закону України «Про електрону комерцію» електронний договір є домовленістю двох або більше сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформленою в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону України «Про електрону комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Ці правила є публічною пропозицією (офертою), у розумінні статей 641, 644 ЦК України, на укладення договору кредиту, та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.

Електронний договір та всі додаткові угоди до нього, підписані електронними підписами одноразовими ідентифікаторами, за правовими наслідками прирівнюються до договорів, укладених у письмовій формі, та мають таку саму юридичну силу для сторін, як документи, складені на паперових носіях та скріплені власноручними підписами сторін.

Відповідно до частини 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).

Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 524/5556/19 від 12 січня 2021 року дійшов висновку: «Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.

Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом. Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа.

Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до статті 80ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Наявність або відсутність обставин та фактів встановлюється на підставі доказів сторін, якими відповідно до частини 2 статті 76ЦПКУкраїни є письмові, речові і електронні докази, висновки експертів, показання свідків.

Положеннями статті 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно із частиною 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідачем в свою чергу жодних належних доказів на спростування позовних вимог не надано.

Встановлено, що 07 грудня 2023 року між ТОВ «Іннова Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено договір надання грошових коштів у позику № 2353631223, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримала в кредит грошові кошти у розмірі 6 000,00 грн.

Судом враховано та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, що ТОВ «Іннова Фінанс» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 за договором надання грошових коштів у позику № 2353631223 від 07 грудня 2023 року виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором.

Проте, у порушення норм закону та умов договору відповідачка за вказаним договором зобов`язань належним чином не виконувала, у результаті чого у позивача виникли право вимоги дострокового повернення кредиту, відсотків та інших платежів.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку, станом на 07 жовтня 2024 року заборгованість відповідача по поверненню кредитних коштів, сплаті процентів за користування кредитом становить 51 600,00 грн., з яких: - 6 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 45 600,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Враховуючи, що відповідач взяті на себе зобов`язання за договором не виконує, доказів на спростування вказаних обставин суду надано не було, на день винесення судом рішення, жодного доказу оплати відповідачем на рахунок позивача заборгованості в повному обсязі чи її частини за вищевказаним кредитом, суду не надано, позов підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Так, у пункті 141 Постанови від 05.04.2023 року у справі № 910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду уточнила свій висновок зроблений у іншій справі таким, що у разі порушення виконання зобов`язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за «користування кредитом»(стаття 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов`язання (стаття 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що договір про надання кредиту підписаний відповідачкою за допомогою одноразового ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами договір надання грошових коштів у позику. Більше того, отримання кредитних коштів представником відповідача не заперечується. Тому позов у частині стягнення з відповідача на користь позивача тіла кредиту у розмірі 6 000,00 грн підлягає задоволенню.

Разом з тим, з урахуванням висновків зроблених Великою Палатою Верховного Суду у Постанові від 05.04.2023 року у справі № 910/4518/16, підлягає частковому задоволенню позовні вимоги у частині стягнення з відповідачки на користь позивача процентів, оскільки представником позивача не надано суду доказів, що строк дії договору про надання грошових коштів від 07 грудня 2023 року продовжено шляхом укладення додаткової угоди, що передбачено пунктом 4.9. Договору, та стягує їх у розмірі 5 382 грн 00 коп, з розрахунку 2,99 % за користування кредитними коштами у період строку дії Договору, зокрема: з 07.12.2023 року по 06.01.2024 року (6 000,00 грн* 2,99%*30 днів).

Щодо розподілу судових витрат

Згідно із статтею 133 ЦПК судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать і витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Ураховуючи зазначене, з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Іннова-Фінанс» підлягає стягненню судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 508,70 грн, оскільки позовні вимоги задоволено на 21 %.

На підставі викладеного, керуючись статтями 509, 526, 530, 627, 1049, 1050, 1054, 629, 639 ЦК України, статтями 12, 13, 81, 89, 141, 178, 247, 261, 263-265, 280 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Фінанс» суму заборгованості за договором надання грошових коштів у позику № 2353631223 від 07 грудня 2023 року в розмірі 11 382 (одинадцять тисяч триста вісімдесят дві) гривні 00 копійок, що складається з: 6 000 (шість тисяч) гривень 00 копійок - заборгованість за тілом кредиту; 5 382 (п`ять тисяч триста вісімдесят дві) гривні 00 копійок - заборгованість за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Фінанс» понесені судові витрати у розмірі 508 (п`ятсот вісім) гривень 70 копійок.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Фінанс», адреса: 01014, м. Київ, вул. Болсуновська, 8, код ЄДРПОУ 44127243.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Суддя А. В. Рябчун